Президент США Дональд Трамп погрожував Apple Inc., що збиратиме мито у розмірі не менше 25% на iPhone, якщо вони будуть вироблятися за межами країни. Трамп вимагає, щоб iPhone, які продаються в США, були виготовлені саме там, а не в інших країнах, наприклад, в Індії. Після цієї заяви акції Apple втратили у ціні 3% під час торгів. Варто зазначити, що Apple в основному виробляє iPhone в Китаї та Індії.
Позначка: Мита
-
Європейські ринки обвалилися після заяви Трампа про 50% мито
У п’ятницю європейські фондові ринки стрімко впали, а дохідність державних облігацій єврозони зменшилася після заяви президента США Дональда Трампа про намір ввести 50% мито на всі товари з Європейського Союзу. Трамп також розкритикував компанію Apple та висловив думку, що Європейський Союз був створений для отримання вигод від США у торгівлі. Його заява порушила сподівання інвесторів на можливість перемовин і про скасування мит. Це спричинило спад індексу Stoxx 600 на 1,5% та падіння акцій автомобільних та люксових компаній. Головний економіст Berenberg вважає, що це суттєва ескалація торговельної напруги, яка може негативно позначитися на економіці США та Європи. На фоні зростання невизначеності дохідність німецьких облігацій також знизилася, а валюта єни зміцнилася в порівнянні з доларом. Трамп пояснив, що його мета – зменшити торговельний дефіцит США, а не призвести до різкого падіння на ринку.
-
Трамп пообіцяв 50% мито на європейські товари
У п’ятницю європейські фондові ринки стрімко впали через заяву президента США Дональда Трампа про намір ввести 50% мито на всі товари з Європейського Союзу. Трамп також розкритикував ЄС та заявив, що переговори з ними не мають сенсу. Це призвело до зниження індексу Stoxx 600 на 1,5%, а акції автомобільних і люксових компаній втратили понад 3%. Німецький DAX впав на 2,3%. Це викликало невпевненість серед інвесторів і може ударити по світовому економічному зростанню. Німецькі облігації також зазнали втрат, а валюта єна зміцнилася відносно долара. Таким чином, заява Трампа про мита стала причиною значних коливань на фондових ринках та ринках облігацій.
-
В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ