Фондові ринки Європи та США відбулися у четвер після того, як Федеральний суд США заблокував указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд визнав, що Трамп перевищив свої повноваження, вводячи мита на імпорт з країн-партнерів США. Незважаючи на це, Білий дім подав апеляцію і заявив про можливе оскарження аж до Верховного Суду. Ринки реагували на це рішення позитивно, хоча залишаються чутливими до подальших новин. Аналітики вважають, що це рішення може вплинути на торговельні відносини США з іншими країнами. У той же час, індекси акцій у Європі та Азії піднялися, а долар укріпився.
Позначка: Мита
-
Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ
Журналісти повідомили про виявлення ознак можливого ухилення від сплати податків у компаніях, що належать Роману Мілешку, авіабізнесмену. Зазначається, що фірми ТОВ Нзоперейшінс та ПрАТ Авіакомпанія Константа показують вражаючі фінансові результати при дуже низьких витратах на зарплати своїм працівникам. Журналісти вказують на те, що середні зарплати в цих компаніях значно нижчі, ніж у інших авіакомпаніях галузі. Вони припускають, що це може свідчити про використання схем ухилення від сплати податків, зокрема виплату зарплат “у конвертах”. Також згадується, що компанії Мілешка були звинувачені у недотриманні строків виконання оборонних контрактів та інших порушеннях, а деякі з них мають зв’язки з російськими структурами.
-
Мерц попередив Трампа про можливу відповідь на його митну політику
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європейський Союз може вжити заходів у відповідь проти американських технологічних компаній, якщо торговий конфлікт з США поглибиться. Він закликав до збереження мирного рішення ситуації та підтримав позицію президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо вирішення торговельних питань. Трамп раніше загрожував ввести 50% мита на імпорт з ЄС, але вирішив відкласти цей крок до липня, щоб надати часу для переговорів.
-
Трамп відклав мита на імпорт з ЄС
Президент США Дональд Трамп заявив, що відкладе запровадження 50% тарифів на увесь імпорт з Євросоюзу до липня, щоб дати більше часу для торговельних переговорів. Про це він у неділю, 25 травня, написав у соцмережі Truth Social.
“Сьогодні мені зателефонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн з проханням продовжити термін дії 50% тарифу на торгівлю та Європейський Союз, який був 1 червня. Я погодився на продовження до 9 липня 2025 року. Для мене це було честю”, – написав Трамп, додавши, що перемовини мають розпочатися найближчим часом.
Тим часом глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X підтвердила розмову з Трампом та заявила, що ЄС потрібен додатковий час для досягнення торговельної угоди. За її словами, переговори будуть “швидкими та рішучими”.
“ЄС та США мають найважливіші та найтісніші торговельні відносини у світі… Щоб досягти хорошої угоди, нам знадобиться час до 9 липня”, – написала вона.
Раніше Трамп анонсував 50% мита на товари з ЄС, заявивши, що “наші переговори з ними ні до чого не призведуть”. Наступного дня він заявив, що “не шукає угоди з ЄС” і що тепер планує “грати в гру так, як він вміє”. -
Трамп про 50% мита проти ЄС: Я не шукаю угоди
Президент США Дональд Трамп відмовився вести перемовини з Європейським Союзом і оголосив про введення 50% мита на всі товари з ЄС починаючи з 2025 року. Він заявив це під час брифінгу в Овальному кабінеті, наголосивши, що не шукає угоди і готовий “грати в гру” так, як він вважає за потрібне.
-
Трамп пригрозив Apple митами в розмірі 25%
Президент США Дональд Трамп погрожував Apple Inc., що збиратиме мито у розмірі не менше 25% на iPhone, якщо вони будуть вироблятися за межами країни. Трамп вимагає, щоб iPhone, які продаються в США, були виготовлені саме там, а не в інших країнах, наприклад, в Індії. Після цієї заяви акції Apple втратили у ціні 3% під час торгів. Варто зазначити, що Apple в основному виробляє iPhone в Китаї та Індії.
-
Європейські ринки обвалилися після заяви Трампа про 50% мито
У п’ятницю європейські фондові ринки стрімко впали, а дохідність державних облігацій єврозони зменшилася після заяви президента США Дональда Трампа про намір ввести 50% мито на всі товари з Європейського Союзу. Трамп також розкритикував компанію Apple та висловив думку, що Європейський Союз був створений для отримання вигод від США у торгівлі. Його заява порушила сподівання інвесторів на можливість перемовин і про скасування мит. Це спричинило спад індексу Stoxx 600 на 1,5% та падіння акцій автомобільних та люксових компаній. Головний економіст Berenberg вважає, що це суттєва ескалація торговельної напруги, яка може негативно позначитися на економіці США та Європи. На фоні зростання невизначеності дохідність німецьких облігацій також знизилася, а валюта єни зміцнилася в порівнянні з доларом. Трамп пояснив, що його мета – зменшити торговельний дефіцит США, а не призвести до різкого падіння на ринку.
-
Трамп пообіцяв 50% мито на європейські товари
У п’ятницю європейські фондові ринки стрімко впали через заяву президента США Дональда Трампа про намір ввести 50% мито на всі товари з Європейського Союзу. Трамп також розкритикував ЄС та заявив, що переговори з ними не мають сенсу. Це призвело до зниження індексу Stoxx 600 на 1,5%, а акції автомобільних і люксових компаній втратили понад 3%. Німецький DAX впав на 2,3%. Це викликало невпевненість серед інвесторів і може ударити по світовому економічному зростанню. Німецькі облігації також зазнали втрат, а валюта єна зміцнилася відносно долара. Таким чином, заява Трампа про мита стала причиною значних коливань на фондових ринках та ринках облігацій.
-
В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ