У серпні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів зменшилися на $0,92 мільярда порівняно з липнем і становили $13,51 мільярда через зниження цін. Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства, доходи від експорту нафти скоротилися на $0,37 мільярда до $8,76 мільярда, а від продажів нафтопродуктів – на $0,55 мільярда до $4,76 мільярда. Експорт нафти з Росії зменшився на 0,03 мільйона барелів на добу до 4,70 мільйона барелів, а нафтопродуктів – на 0,04 мільйона барелів на добу до 2,57 мільйона барелів. Постачання російської нафти та нафтопродуктів до Індії та Близького Сходу скоротилися, але збільшилися у інших напрямках. Росія видобула 9,28 мільйона барелів нафти на добу у серпні. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує зростання світового попиту на нафту в цьому та наступному році, а також підвищило прогноз зростання світової пропозиції нафти. Очікується, що в 2025 році поставки збільшаться на 2,7 мільйона барелів на добу.
Позначка: Нафта
-
Індія вимагає від РФ великих знижок на нафту – ЗМІ
Індійські компанії, які імпортують нафту з Росії, вимагають від російських продавців більших знижок через зростання ризиків у зв’язку з участю в торгівлі нафтою. Ці вимоги стосуються збільшення знижок до 10 доларів за барель від базової ціни Brent. Індійські покупці вважають, що такі знижки потрібні через посилення контролю банків у зв’язку з різницею між політикою ЄС і США стосовно російської нафти. Російські продавці заперечують, що вимоги занадто великі, тому частина нафти, яка мала б бути відправлена в Індію, може бути направлена до Китаю. Обсяги поставок до Індії також можуть зменшитися. Ціни на російську нафту в жовтні можуть залишитися високими, навіть при знижці в 10 доларів за барель, оскільки навіть ця знижка не зробить ціни нижчими за новий ціновий ліміт ЄС та Британії. Раніше Росія вже знизила ціну на нафту для Китаю та Індії.
-
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики
Російська економіка в серпні мала найменші доходи від вивезення сировини за кордон протягом всіх трьох років великої війни в Україні. Це випливає з даних фінського аналітичного центру CREA.
У середньому на експорті нафти, газу, нафтопродуктів та вугілля Росія заробляла 564 млн євро на день — на 2% менше, ніж у липні, і на 11% менше, ніж у серпні минулого року.
Порівняно з піковими значеннями 2022 року, коли експорт викопного палива приносив у країну 1 млрд євро щодня і більше, потоки сировинних доходів звалилися вдвічі, а якщо порівнювати з рівнями 2024 року — приблизно на чверть.
Доходи від морського експорту нафти у серпні скоротилися на 10% у місячному вираженні та на 9% у річному — до 170 млн євро на день. Виручка від трубопровідного нафтового експорту впала на 20% рік до року — до 62 млн євро на день.
Найбільшим покупцем російських енергоресурсів, залишається Китай: на нього припадає 40% усіх закупівель, або 5,7 млрд. євро.
Друге місце посідає Індія (3,6 млрд євро), а третє – Туреччина з часткою 21% (3 млрд євро).
Скорочення експортної виручки вже вдарило по найбільшим нафтовим компаніям, які зіткнулися з падінням прибутків у 2-3 рази, а також федеральному бюджету, де на податки з нафти і газу припадає кожен четвертий рубль доходів.
Раніше Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп під час розмови висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.
Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту -
Свириденко закликала Захід до крутих санкцій проти нафтових гігантів РФ
Українська прем’єр-міністр Юлія Свириденко взяла участь у зустрічі представників США та ЄС, де обговорювалися питання зміцнення трансатлантичної єдності. Вона закликала до подальшого посилення тиску на Росію шляхом введення жорстких санкцій проти нафтових гігантів, нафтопереробних заводів та інших посередників. Свириденко наголосила, що санкції вже суттєво вплинули на російську економіку, і закликала партнерів до спільних заходів для обмеження нафтових доходів РФ. Це стало частиною переговорів, спрямованих на досягнення справедливого та тривалого миру в Україні.
-
МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ
За даними МВФ, Угорщина може втратити більше 4% свого ВВП через відмову ЄС від російських енергоресурсів. Росія грає ключову роль у постачанні газу та нафти в країну, яка є однією з найбільш енергоємних у Європі. Угорщина імпортує більшість газу та нафти з Росії, що робить її вразливою до перебоїв та цінових шоків. Для зменшення ризиків, країні рекомендується швидше диверсифікувати поставки енергії та підвищувати енергоефективність. Реалізація цих заходів може знизити енергетичні ризики та витрати на енергію до 10% ВВП протягом п’яти років, а також допоможе досягти кліматичних цілей ЄС.
-
Франція і ФРН домагаються санкцій ЄС проти Лукойлу
Франція та Німеччина запропонували Європейському Союзу ввести нові санкції проти російської нафтової компанії Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії продавати нафту. Це стало частиною роботи над 19-м пакетом економічних обмежень, спрямованих на скорочення нафтових доходів Росії, важливих для фінансування конфлікту на сході України. Франція та Німеччина закликають ЄС посилити тиск на учасників ринку та треті країни, які допомагають реалізувати російські енергетичні ресурси. Крім того, вони пропонують заходи проти нафтопереробних заводів, що обходять існуючі санкції. Ці заходи мають бути узгоджені всіма країнами-членами ЄС. Також США висловили готовність запровадити нові санкції проти Росії та закликали до спільних дій з Європою.
-
Франція і ФРН ініціюють санкції ЄС проти Лукойлу
Франція та Німеччина запропонували Європейському Союзу введення нових санкцій, спрямованих на російську нафтову компанію Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії продавати нафту. Це стало частиною 19-го пакету економічних обмежень з метою обмеження доходів Росії з нафтового експорту, які використовуються для фінансування війни проти України. Франція та Німеччина закликають ЄС збільшити тиск на учасників ринку та компанії, які сприяють російському енергетичному сектору, включаючи Лукойл. Ініціатива також передбачає заходи проти нафтопереробних заводів, які купують російську нафту та перепродають її в Європі під іншими марками. Окрім цього, Франція та Німеччина рекомендують зосередитися на фінансових операціях Росії, оскільки близько 250 банків задіяні у схемах, що підтримують військові дії країни. ЄС має узгодити запропоновані заходи, які також підтримують США, для подальшого введення санкцій проти Росії.
-
В Індії оцінили збитки від тарифів США за купівлю нафти РФ
Головний економічний радник Індії Анант Нагесваран заявив, що тарифи в 50%, які ввів президент США Дональд Трамп, можуть скоротити валовий внутрішній продукт країни на пів відсотка цього року. Він вважає, що ці тарифи можуть призвести до втрати приблизно 20 мільярдів доларів на рік для Індії. Нагесваран попереджає, що якщо невизначеність з тарифами триватиме й у наступному фінансовому році, це може стати серйозним ризиком для економіки країни.
-
Країни ОПЕК+ погодили збільшення видобутку нафти
Країни, що входять до складу ОПЕК+, вирішили з жовтня наростити обсяг видобутку нафти, збільшивши його на 137 тисяч барелів щоденно. Про цей крок повідомляє агентство Reuters.
У неділю, під час онлайн-зустрічі, вісім країн-членів організації підтримали це рішення. Водночас картель залишає право змінювати свій план у майбутньому: прискорювати процес збільшення, тимчасово призупиняти або навіть повністю скасовувати ці наміри. Наступне засідання ОПЕК+ заплановане на 5 жовтня.
Контекст розширення видобутку нафти пов’язаний, зокрема, зі спробами Саудівської Аравії покарати Казахстан за перевищення узгоджених квот. Тим часом Об’єднані Арабські Емірати вже завершили модернізацію своїх виробничих потужностей для збільшення обсягів видобутку.
Раніше стало відомо, що члени Європейського Союзу знизили вартісні ліміти на російську нафту, що є частиною економічного тиску. Крім того, Росія продовжує втрачати прибутки від експорту своїх енергоносіїв – зафіксовано падіння доходів на 20% від початку року.
-
Без російської нафти. Зустріч Зеленського та Фіцо
Володимир Зеленський зустрівся в Ужгороді з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Словацький прем’єр уже неодноразово контактував з президентом країни – агресора Володимиром Путіним, а тепер приїхав в Україну. З Зеленським вони говорили про нафту, газ, ЄС і Росію.
Енергетика
“Ми з прем’єр-міністром Словацької Республіки паном Фіцо говорили про енергетику. Ми готові до поставок газу і нафти в Словаччину – якщо це не російський газ і не російська нафта. Тому що у нас війна. На цьому крапка”, – заявив Зеленський.
Він зазначив, що зараз Україна відповідає на російські удари по енергооб’єктах.
“І буде відповідати. Але ми хочемо, щоб ця війна закінчилася”, – сказав Зеленський.
Угорщина і Словаччина продовжують отримувати російську нафту, зокрема, через нафтопровід “Дружба”, на який Україна останнім часом здійснила низку атак. Словаччина, як і Угорщина, скаржилася Єврокомісії на ці удари.
“Окреме і важливе питання енергетичної незалежності Європи. У російської нафти, як і у російського газу, немає майбутнього”, – заявив Зеленський.
Вступ до ЄС
За словами Зеленського, Словаччина підтримує Україну в русі до Євросоюзу.
“Це дуже вагомо. Однаково бачимо і те, що Україна і Молдова повинні і надалі разом рухатися до членства в Євросоюзі. Так само важливо, щоб двостороннє співробітництво в економічних, енергетичних і інфраструктурних питаннях тут, у нашому регіоні, зміцнювало наші народи, наші країни”, – відзначив Зеленський. Він вказав також на важливість продовження діалогу зі Словаччиною.
“Членство в Європейському Союзі, звичайно, пов’язане зі складним процесом, який потрібно пройти. Я запропонував пану президенту весь досвід, який має словацький уряд”, – заявив словацький прем’єр.
За його словами, перед процесом вступу Словаччина зробила “немало фатальних помилок”.
“Якби ми їх не зробили, наше становище в Європейському Союзі, можливо, могло б бути ще сильнішим, ніж є зараз”, – додав Фіцо.
Зустріч з Путіним
Зеленський поінформував словацького прем’єра про розмову вчора з президентом США Дональдом Трампом, про роботу з лідерами “коаліції рішучих” для наближення миру і забезпечення безпеки України, про архітектуру безпеки для Європи. За його словами, Словаччина не залишиться осторонь.
Фіцо сказав, що його контакти з Володимиром Путіним пов’язані з надією на якнайшвидше завершення повномасштабної агресії Росії проти України.
“Знову ж таки, у цьому між нами можуть бути різні погляди, але ми віримо, що війна закінчиться, і дуже швидко закінчиться, і що нормалізуються відносини з Російською Федерацією. Ми просто заздалегідь хочемо говорити про можливості і завдання, які постануть перед нами”, – розповів він.
Словацький прем’єр також назвав “абсолютною неправдою” інформацію про те, що з господарем Кремля обговорювалася “якась енергетична блокада України”.
“Це абсолютно не було предметом переговорів з Володимиром Путіним. Ми передусім говорили про двостороннє співробітництво між Словаччиною і Російською Федерацією”, – додав Фіцо.
Зеленський висловив надію, що Словаччина приєднається до надання Україні гарантій безпеки. “Ми обговорили тематику гарантій безпеки для України, і добре, що Словаччина готова визначити свою позицію з цього питання і відкрита до діалогу з нами”, – додав він.
За словами глави держави, “було б правильно, щоб Словаччина також була частиною нової системи безпеки”.