Позначка: Налоги

  • Мінфін анонсував нові правила для ФОПів: що зміниться

    Мінфін анонсував нові правила для ФОПів: що зміниться

    Міністерство фінансів України розкриває плани щодо змін у податковій системі для фізичних осіб-підприємців, які працюють за спрощеною схемою, зокрема стосовно реєстрації платників ПДВ. Очікується, що нові правила набудуть чинності не раніше як 2027 року, про що у п’ятницю, 5 грудня, повідомило відомство.

    Основним завданням майбутніх змін є не збільшення податкових ставок, а боротьба з тіньовою економікою та створення рівних умов для всіх підприємців. Міністерство прагне забезпечити справедливі правила гри для ринку.

    У Мінфіні пояснюють, що нові підходи спрямовані на те, щоб підприємницька діяльність здійснювалася на чесних умовах. Підприємці, які використовують спрощену систему для таких практик, як оптимізація податків, дроблення бізнесу або сірий імпорт, не отримуватимуть невиправданих переваг.

    Окремий акцент зроблено на детінізації економіки, ефективному адмініструванні і розширенні податкової бази. Це залишається одним із ключових напрямків співпраці з Міжнародним валютним фондом у рамках програми EFF на період 2026 – 2029 років.

    Запровадження змін передбачено не раніше 2027 року. Цей проміжок часу необхідний для комплексного доопрацювання:

    – Розробки рішень для прозорого адміністрування та звітності.
    – Проведення консультацій із бізнесом і громадськістю.
    – Підготовки підприємців до нових умов.

    Міністерство підкреслює, що йдеться не про автоматичне скасування пільг у реєстрації платника ПДВ, а про створення збалансованого механізму. Важливо забезпечити припинення тіньових практик, водночас захищаючи добросовісний малий бізнес.

    За оцінками експертів, частина підприємців використовує спрощену систему як спосіб ухилення від податків, що завдає державному бюджету збитків у десятки мільярдів гривень щорічно.

    Невідкладність збільшення бюджетних надходжень пояснюється тривалою агресією РФ. Всі власні ресурси України наразі спрямовуються на оборонну галузь. Так, у проєкті держбюджету на 2026 рік передбачено понад 2,8 трлн грн на оборону та безпеку. Додаткові кошти від детінізації економіки стануть джерелом фінансування ЗСУ та інших стратегічно важливих витрат.

    Нагадаємо, серед усіх ФОПів, відкритих у Польщі минулоріч, 12% належали громадянам України. Українці становили 84% від загальної кількості ФОП, зареєстрованих іноземцями.

    МВФ вимагає від України введення нових податків

  • Податкові надходження до держбюджету перевищили план

    Податкові надходження до держбюджету перевищили план

    За даними в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, з початку року фактичні надходження до держбюджету перевищили план на 5,2% і склали 1,154 трлн грн. Вона підкреслила, що це стало можливим завдяки відповідальності платників податків. На жаль, листопад був складним для економіки через обстріли в енергетиці та інфраструктурі. Надходження платежів за листопад склали 128,2 млрд грн, зокрема 53,0 млрд грн – податок на прибуток підприємств, 31,6 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, і так далі. Незважаючи на виклики, які створює енергетична ситуація, влада робить все можливе для забезпечення фінансової стабільності країни.

  • МВФ вимагає від України введення нових податків

    МВФ вимагає від України введення нових податків

    Україна та МВФ уклали угоду про нову програму макрофінансової підтримки. Якщо Україна виконає всі умови, то до бюджету країни надійде 8,1 млрд доларів протягом чотирьох років. Угода ще має бути схвалена Радою виконавчих директорів МВФ. Програма є критично важливою для України, оскільки допоможе профінансувати критичні видатки, зберегти макроекономічну стабільність та отримати додаткову зовнішню підтримку. Однак, деякі бюджетні ініціативи українського уряду, зокрема податкові пільги та безкоштовний проїзд залізницею, занепокоїли МВФ. Фонд також висловив низку вимог, включаючи реформу спрощенки, лібералізацію ринку газу та детінізацію економіки. Угода передбачає також заходи з боротьби з тіньовою економікою, реформу податкової та митної служб, а також захист незалежності антикорупційних установ.

  • МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ

    МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ

    Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
    МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
    Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
    Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
    Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
    Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
    Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
    Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
    Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
    Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки.

  • Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення

    Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення

    Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у Росії через санкції, які ввели США проти російських нафтових компаній. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що це рішення є непопулярним і свідчить про глибину економічного тиску на Росію. Він вважає, що економічний тиск може призвести до зміни настроїв у російському суспільстві та еліті стосовно війни проти України. В останні місяці показники російської економіки погіршуються: ВВП майже не зростає, активність у промисловості скорочується, корпоративні прибутки зменшуються, а фондовий ринок втрачає своєю стійкістью.

  • Ексдепутат Київради підозрюється у несплаті податків на 12 млн

    Ексдепутат Київради підозрюється у несплаті податків на 12 млн

    Колишньому депутату Київради, котрий продавав елітні квартири у столиці, повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків на мільйони гривень. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 21 листопада.
    Встановлено, що підозрюваний придбав 48 квартир у кількох елітних житлових комплексах Києва, частину з яких продав на загальну суму 68 млн гривень. Водночас він не сплатив податки з укладених угод на майже 12 млн гривень.
    Київська міська прокуратура повідомила йому про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ч.3 ст.212 КК України.
    Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводять слідчі ТУ БЕБ у місті Києві.

  • Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції

    Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції

    Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
    Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
    Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
    “Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
    Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
    Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
    Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
    Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм.

  • Надходження від “податку на Google” перевищили 13 млрд гривень

    Надходження від “податку на Google” перевищили 13 млрд гривень

    З початку року в Україні міжнародні компанії вже сплатили 13,2 млрд гриень так званого “податку на Google”. Про це напередодні повідомила Державна податкова служба.
    “За 10 місяців 2025 року компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого “податку на Google”. У гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.
    Зазначається, що найбільші суми податку сплатили Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.
    З початку року платниками податку зареєструвалися ім осіб-нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи-нерезиденти.
    Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий цифровий ринок, – заявили у відомстві.
    Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року.

  • Уряд Британії розглядає запровадження податку на пробіг електрокарів – BBC

    Уряд Британії розглядає запровадження податку на пробіг електрокарів – BBC

    Уряд Великої Британії розглядає можливість введення нового податку для власників електромобілів у рамках цього місяця. Цей збір планується для компенсації втрати податкових надходжень від продажу бензину та дизелю. За інформацією Daily Telegraph, власники електромобілів можуть сплатити близько 3 пенси за кожен пройдений кілометр. Є план передбачає, що власники мають попередньо оплачувати очікуваний обсяг поїздок, і в разі перевищення ліміту – додатково сплачувати. Ця ідея викликала критику, оскільки деякі вважають, що вона може сповільнити перехід до електромобілів. Остаточне рішення про введення нового податку буде прийнято у державному бюджеті цього місяця.

  • Кремль перекладе фінансовий тягар війни на росіян

    Кремль перекладе фінансовий тягар війни на росіян

    У 2026 році Кремль планує внести зміни до фінансової політики, які вплинуть на росіян. Це стосується підвищення податків, скорочення соціальних пільг та внесків для безробітних. Причиною таких заходів є рекордний дефіцит бюджету, що виник внаслідок війни та санкцій. Згідно з повідомленням Служби зовнішньої розвідки України, уряд Росії планує підвищення ПДВ, зменшення пільг для самозайнятих громадян та можливе введення соціальних внесків для безробітних. Також розглядається скорочення соціальних програм, наприклад, виплату материнського капіталу лише за третю дитину. Ці зміни пов’язані із зменшенням доходів країни через введені санкції. Кремль намагається адаптувати соціальний контракт із громадянами, змушуючи їх платити більше в обмін на підтримку режиму.