Унаслідок атаки російських військ на Полтаву поранено 59 людей. За даними пресслужби Національної поліції, під час обстрілу від російських військ загинули чотири людини.
Позначка: Наслідки
-
Росіяни прицільно обстріляли парамедиків на Донеччині
Уранці 2 липня війська Російської Федерації знову напали на селище Райське на Донеччині під час рятувальної операції. Під обстріл потрапили парамедики поліції, рятувальники та місцеві мешканці. Національна поліція України повідомила, що вночі ворожі війська влаштували атаку на приватні оселі, в результаті чого декілька людей опинилися під завалами. Під час пошуково-рятувальних робіт російські війська знову вдарили по селищу, використовуючи дрони-камікадзе. Троє людей загинули, а троє отримали поранення від мінно-вибухових травм. Парамедики надали їм допомогу та доставили до лікарні.
-
У Києві за півроку пошкоджено 577 об’єктів – більше, ніж за весь 2024-й
У Києві за перші шість місяців 2025 року зафіксували пошкодження 577 об’єктів житлового фонду, що на 34 більше, ніж увесь попередній 2024 рік. Від початку війни з 24 лютого 2022 року загалом пошкоджено 1754 багатоквартирних будинки. Серед пошкоджених об’єктів також є приватні будинки, медичні заклади, заклади освіти і науки, адміністративні будівлі, заклади культури, транспортна інфраструктура, спортивна інфраструктура, зелене господарство та інші. Найбільше пошкоджень було зафіксовано у 2022 році, а найменше – у 2024 році.
-
Росіяни пошкодили більш як півтисячі будинків у Києві з початку року
У Києві за перші шість місяців 2025 року зафіксували пошкодження 577 об’єктів житлового фонду, що на 34 більше, ніж за весь 2024 рік. Загалом з початку війни з 24 лютого 2022 року пошкоджено 1754 багатоквартирних будинків. У цей період також пошкоджено 137 приватних будинків, 43 медичні заклади та 214 закладів освіти і науки. Кількість пошкоджених об’єктів в різні роки показує наступну динаміку: у 2022 році – 362, у 2023 – 272, у 2024 – 543, а у перші півроку 2025 – вже 577. Також зазначається, що пошкодження стосуються інших сфер, таких як освіта, соціальний захист, адміністрація, культура, транспортна інфраструктура та інші.
-
Війська РФ атакували два райони Дніпропетровщини, є постраждалі
Внаслідок російських атак на Дніпропетровщині постраждали семеро осіб. Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у середу, 2 липня.
“На Нікопольщині загалом постраждали семеро людей. П’ятеро госпіталізовані, серед них – 17-річна дівчина”, – зазначив Лисак.
Тамтешні населені пункти російська армія тероризувала безпілотниками та артилерією. Сталося кілька пожеж. Зокрема, горіло поле з пшеницею. Голова ОВА запевнив, що рятувальники приборкали усі займання. Сергій Лисак/Телеграм Внаслідок обстрілу пошкоджені два приватні будинки, три господарські споруди, ще одна – повністю знищена. Також понівечені авто, гараж, підприємство, інфраструктура.
Водночас по Синельниківщині ворог вдарив КАБами. У Межівській громаді потрощені майже три десятки будинків, дві машини, будівлі, що не експлуатувалися. Сергій Лисак/Телеграм За уточненою інформацією, вночі агресор поцілив FPV-дроном по Межівській громаді, рано вранці – артилерією по Великомихайлівській. Внаслідок ударів пошкоджені інфраструктура та оселя. -
Армія РФ вбила двох цивільних на Донеччині
Внаслідок російського обстрілу Донецької області загинули щойнайменше двоє осіб. Ще шестеро цивільних зазнали поранень. Про це повідомляє голова Донецької ОВА Вадим Філашкін у середу, 2 липня.
“Щонайменше 2 людини загинули і 6 поранені внаслідок сьогоднішніх обстрілів Донеччини”, – зазначив глава ОВА.
У Покровську росіяни вбили двох чоловіків та поранили жінку. Ще двоє чоловіків зазнали поранень на дорозі між Покровськом і Родинським.
Тоді як у Дружківці внаслідок ударів шахедами поранено троє осіб, пошкоджено чотири будинки.
“Росіяни постійно і цілеспрямовано б’ють по цивільним. Залишатися на Донеччині – небезпечно”, – наголосив Філашкін та закликав цивільних евакуюватися. -
Рекордна спека в Іспанії спричинила лісові пожежі, двоє загиблих
Двоє осіб загинули у північно-східній Іспанії внаслідок лісової пожежі, котра швидко поширилася, перш ніж пожежникам вдалося її локалізувати. Про це інформує AP у середу, 2 липня.
Пожежа спалахнула у вівторок у сільській місцевості поблизу села Коско в регіоні Ла-Сегарра. За словами пожежників, вогонь піднімав у небо димовий стовп на висоту до 14 тисяч метрів, що стало найбільшим зареєстрованим випадком у Каталонії. Швидкість поширення вогню сягала 28 км/год, що робить її однією з найшвидших пожеж у Європі, зазначили рятувальники.
Загалом вогонь знищив 6 500 гектарів землі – переважно сільськогосподарські угіддя. Також вогонь знищив щонайменше три старі фермерські будівлі та кілька господарських споруд. Пожежу вдалося стримати завдяки зміні погоди: пройшла злива, тим часом рятувальники змогли встановити периметр.
Мешканцям регіону надіслали екстрені SMS-повідомлення з вимогою залишатися вдома. Загалом обмеження зачепили понад 14 000 осіб, однак уже у вівторок увечері їх скасували.
За прогнозами, у середу температура в регіоні Льєда сягне 39°C.
Своєю чергою, Міністерство охорони здоров’я Італії попередило, що в середу спека накриє 18 із 27 великих міст країни. -
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем. -
Російський дрон атакував центр Херсона
Російські війська вдарили дроном по Центральному району Херсона. Внаслідок обстрілу постраждав 51-річний цивільний. Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін у понеділок, 30 червня.
“Орієнтовно об 11:00 росіяни атакували з дрона Центральний район Херсона. Через ворожий удар згорів один транспортний засіб, ще один – пошкоджено”, – зазначив Прокудін.
Нині у лікарні перебуває 51-річний чоловік, котрий зазнав уламкових поранень спини та опіки ніг.
Також стало відомо про загибель ще однієї жительки Херсонщини через російську атаку 29 червня.
Вчора ввечері війська РФ вкрили вогнем Корабельний район Херсона, внаслідок чого смертельних поранень зазнала 67-річна жінка.
Раніше ворожа армія атакувала Херсон із безпілотника та артилерії. В результаті обстрілу є жертва та поранено четверо людей
Росіяни зруйнували КАБами центр Херсона -
Європейські порти переповнені через мита Трампа
Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
“Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
“Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями.