Військовослужбовець з Канади зник безвісти на території Латвії. Він перебував там у межах операції зі зміцнення східного флангу НАТО. Про це у пʼятницю повідомили Національні збройні сили Латвії (NBS).
Канадська сторона підтвердила зникнення свого військового у Латвії, його пошуки тривають.
Розслідування здійснює поліція Латвії разом з військовою поліцією Канади, багатонаціональною бригадою НАТО в Латвії та Національними збройними силами “з максимальною підтримкою та використанням усіх доступних ресурсів”, йдеться в пресрелізі.
Поки що подробиці щодо особи канадського солдата, його підрозділу чи останнього відомого місця перебування, а також обставин зникнення не наводяться.
В межах операції REASSURANCE Канада розгорнула у Латвії приблизно 2000 військовослужбовців, які очолюють міжнародну бригаду для стримування російської агресії та захисту території НАТО.
Позначка: НАТО
-
В Латвії зник безвісти канадський військовий
-
Зеленський і Рютте обговорили гарантії безпеки
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це він повідомив у Телеграм в п’ятницю, 5 вересня.
“Дуже предметно, дякую. Важливо швидше працювати заради гарантій безпеки для України. Важливо бути максимально продуктивними разом з Америкою. Важливо зміцнити нашу ППО”, – написав Зеленський у телеграм-каналі у п’ятницю.
Він повідомив про подальшу координацію заради реальної дипломатії.
“Путін вдає, наче йому й не потрібен мир, наче йому й не потрібно домовлятись, але насправді тиск світу здатен сформувати інтерес Росії закінчити війну”, – підкреслив президент і подякував усім, хто допомагає. -
Генсек НАТО зробив різку заяву щодо Путіна
Росія і її лідер Володимир Путін не мають права визначати, чи допустима присутність західних військ на території України у разі досягнення мирної угоди. Це рішення може ухвалювати виключно Київ, сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє Politico у четвер, 4 вересня.
“Чому нас має хвилювати, що Росія думає про Україну? Україна – незалежна держава. Вона сама вирішує, як забезпечувати свою безпеку. Фінляндія не питала дозволу Росії на вступ до НАТО. Ми також суверенні країни, і якщо Україна вважатиме за потрібне запросити сили безпеки для підтримки миру, це її право”, – заявив він на Празькому оборонному саміті Міжнародного інституту стратегічних досліджень IISS, коментуючи слова глави Кремля Володимира Путіна про неприпустимість розміщення західного контингенту на українській території.
Рютте зазначив, що США будуть готові підтримати миротворчу місію в Україні, проте відправлення американських військ виключено. За його словами, президент Дональд Трамп розуміє необхідність реальних гарантій для Києва та діє у цьому напрямі.
“Він (Трамп – ред.) не повторює помилок Будапештського меморандуму або Мінських угод”, – запевнив генсек НАТО.
Окремо Рютте застеріг союзників від перебільшення можливостей Москви.
“Економіка Росії не більша за економіку Техасу. Треба припинити приписувати Путіну зайву силу – він лише “губернатор Техасу” і не більше. Давайте не сприйматимемо його надто серйозно”, – заявив він.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія негативно ставиться до можливого розміщення в Україні військових із країн Європи. За його версією, “не існує європейських військових, існують військові конкретних країн і більшість цих країн є членами НАТО”.
Також ЗМІ повідомили, що Захід готує трирівневий план захисту України. І на третьому рівні будуть розташовані сили стримування під керівництвом Європи, а американські ресурси підтримуватимуть їх з тилу. -
Хаб допомоги Україні: в Румунії з’явиться найбільша база НАТО в Європі
Кількість військових НАТО на базі Михаїл Коґелнічану в Румунії планують збільшити. Цей військовий об’єкт стане хабом для поставок озброєнь в Україну, повідомляє румунський телеканал Digi24.
Військова база в румунському місті Констанца може перетворитися на головний стратегічний об’єкт НАТО в Європі. Зокрема, раніше повідомлялося, що база прийме 10 тисяч солдатів. Проте джерела телеканалу зазначають, що додатково тут можуть тимчасово розміститися ще 10 тисяч військових.
База стане одним із ключових хабів для підтримки України: тут зберігатимуться ракети, боєприпаси та бронетехніка для ЗСУ.
Об’єкт стане важливим елементом логістики НАТО для допомоги українській армії.
Проєкт Михаїл Коґелнічану вважається одним із найдорожчих для армії Румунії. Зокрема, на його модернізацію планується витратити 2,5 млрд євро.
Влада Румунії має надію одержати близько 400 млн євро з фондів Єврокомісії.
За планом, ця база до 2040 року стане найбільшою в Європі, перевершивши навіть німецьку базу Рамштайн.
Раніше ЗМІ повідомили, що європейські країни закликали президента США Дональда Трампа розгорнути винищувачі F-35 на базах в Румунії в рамках гарантій безпеки для завершення війни в Україні.
Румунія готова допомогти з авіапідтримкою України -
Рютте прояснить роль США у гарантіях безпеки для України
Під час спільної пресконференції з президентом Естонії Аларом Карісом, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України. Про це повідомляє N-TV.
За словами Рютте, обговорення з Коаліцією охочих допоможе активізувати переговори зі США щодо їхнього внеску у гарантії безпеки.
“Це означає, що ми зможемо ще інтенсивніше взаємодіяти з американською стороною, щоб визначити, що вони готові забезпечити у межах безпекових гарантій”, – пояснив він.
Зустріч Коаліції охочих відбудеться 4 вересня у Парижі за запрошенням президента Франції Емманюеля Макрона. До неї входять передусім європейські союзники.
Безпекові гарантії мають стримати Росію від повторного вторгнення в Україну після завершення війни. Очікується, що ключовим елементом стане продовження підтримки Збройних сил України, а також формування міжнародної контингентної сили. -
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Шмигаль зустрівся з представником НАТО
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив, що під час зустрічі зі старшим представником НАТО в Україні Патріком Тернером обговорили шляхи забезпечення пріоритетних потреб Сил оборони України.
Шмигаль подякував країнам та керівництву Альянсу за допомогу Україні, зокрема запуск механізму PURL разом зі США.
Він наголосив, що ініціатива вже довела свою ефективність, зокрема союзники профінансували закупівлю американської зброї для України на 2 млрд доларів.
Під час зустрічі йшлося про довгострокову підтримку України в межах PURL, залучення нових учасників та збільшення внесків, які є критично важливими для отримання Силами оборони американського озброєння.
Окремо сторони зупинилися на інших шляхах забезпечення пріоритетних потреб оборони України. Шмигаль підкреслив, що до кінця року Україна потребує близько 6 млрд доларів на ключові типи безпілотного озброєння: FPV-дрони, дрони-перехоплювачі, далекобійні безпілотники та ракети.
Очільник Міноборони наголосив на важливості підтримки українських виробників у межах програм Build in Ukraine та Build with Ukraine та акцентував увагу на міцній промисловій кооперації з країнами НАТО й значних перспективах її розвитку.
Крім того, під час зустрічі обговорили формування дієвих гарантій безпеки за участі Коаліції охочих та кроки, необхідні для забезпечення тривалого миру та недопущення повторної агресії Росії. -
НАТО розробляє захист від російського глушення GPS
НАТО розпочало розробку системи захисту від російського глушення GPS після інциденту з літаком голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте на пресконференції в Люксембурзі 2 вересня, повідомляє Independent.
Під час посадки літака в Пловдиві 31 серпня навігаційні системи були виведені з ладу, і пілотам довелося користуватися паперовими картами. Літак благополучно приземлився.
Рютте назвав інцидент частиною ширшої російської кампанії гібридних загроз, до якої він відніс кібератаки на Національну службу охорони здоров’я Великої Британії та підрив підводних кабелів у Балтійському морі. Генсек Альянсу акцентував, що загроза з боку Росії зростає щодня та може зачепити будь-яку точку Європи.
“Ми працюємо день і ніч, щоб протидіяти цим загрозам, запобігти їм і гарантувати, що вони не повторяться”, – заявив Рютте.
Болгарська служба управління повітряним рухом підтвердила факт інциденту та зазначила, що кількість випадків глушення та підміни GPS-сигналів у регіоні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. -
Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ
Генеральний секретар НАТО Марк Рутте заявив, що нині альянс працює над двома напрямами дипломатичних зусиль: підготовкою зустрічі президентів Путіна та Зеленського та узгодженням довгострокових гарантій безпеки для України. Про це повідомляє The Guardian у вівторок, 2 вересня.
Рутте виступив на спільній пресконференції у Люксембурзі з прем’єр-міністром Люком Фріденом та міністром оборони Юріко Беке. Він відзначив роль президента США Дональда Трампа у зрушенні процесу переговорів щодо України та організації двосторонніх і тристоронніх консультацій.
За словами генсека НАТО, стійкий мир вимагає сильної української армії та гарантій безпеки від союзників – США, Європи та інших партнерів. Він наголосив, що Росія повинна дотримуватися домовленостей і не загрожувати українській території після досягнення угоди.
Рутте також прокоментував інцидент з глушінням GPS росіянами літака з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Болгарії, заявивши, що НАТО серйозно реагує на гібридні та кібератаки по всій Європі.
“Блокування комерційних літаків з потенційно катастрофічними наслідками, замах на вбивство великого промисловця в одній з країн-членів НАТО, атака на національну службу охорони здоров’я у Великій Британії. Це не милі, дрібні інциденти. Це величезні інциденти, які мають величезний вплив”.
Він попередив Європу про зростаючу загрозу з боку Росії та наголосив, що сучасні російські ракети скорочують час реагування для європейських країн до 5-10 хвилин, що ставить під загрозу всі країни східного флангу НАТО.
“Ми робимо це тому, що загроза з боку Росії зростає з кожним днем. Не будьмо наївними. Одного дня це може стосуватися і Люксембургу, і моєї країни, Нідерландів. Зараз ми всі в безпеці. Ми думаємо, що знаходимося далеко від Росії, але насправді ми дуже близько. А з урахуванням новітніх російських ракетних технологій, наприклад, різниця між Литвою на передовій і Люксембургом, Гаагою чи Мадридом становить 5-10 хвилин. Саме стільки часу потрібно цій ракеті, щоб досягти цих частин Європи. Тож ми всі перебуваємо під прямою загрозою з боку росіян, ми всі зараз на східному фланзі, незалежно від того, чи живете ви в Лондоні, чи в Таллінні… більше немає різниці”, – зазначив Рютте.
Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу.
Росія проти GPS. Атака на літак фон дер Ляйєн -
Гарантії безпеки Києву: Греція озвучила свої плани
Греція повідомила, що не має наміру брати участь у військових зобов’язаннях, але підтвердила свою готовність продовжувати дипломатичну, гуманітарну та фінансову підтримку Києва. Про це заявив міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс в інтерв’ю Real News.
Він акцентував, що країна активно підтримує Україну на міжнародній арені, забезпечує гуманітарну допомогу та сприяє розвитку, однак військові гарантії не входять до її планів. Герапетрітіс також зазначив, що на відміну від Греції, Туреччина із другою за чисельністю армією в НАТО і власно розвиненою оборонною промисловістю має більше можливостей для здійснення подібних ініціатив.
Міністр наголосив, що останні дипломатичні зусилля є позитивним сигналом, але говорити про швидке завершення конфлікту ще занадто рано. Важливими є як самі переговори, так і їхні умови та запропоновані механізми припинення війни. При цьому він підкреслив, що будь-які рішення повинні враховувати позицію України, а Греція залишається прибічником принципів міжнародного права й виступає проти агресії, що суперечить нормам Статуту ООН.
Додатково повідомляється, що президент України Володимир Зеленський нещодавно спілкувався телефоном із прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Зеленський підняв питання нових механізмів закупівлі американської зброї й наголосив на важливості внеску кожної країни НАТО для посилення українських військових. У свою чергу Міцотакіс висловив готовність долучитися до процесу відбудови України.
Тим часом стало відомо, що Зеленський і Ердоган обговорили гарантії безпеки для України.
Раніше повідомлялося, що європейські лідери планують зустріч у Парижі, щоб обговорити гарантії безпеки для України. Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з європейськими лідерами 4 вересня у Парижі, на тлі міжнародних зусиль щодо припинення трирічного вторгнення Росії, повідомило джерело AFP.