США опублікували нову стратегію національної безпеки, в якій зазначено, що Штати хочуть відновлення стратегічної стабільності з Росією, припинення війни в Україні та нерозширення НАТО.
Плани щодо НАТО
В документі йдеться, що США не хочуть, щоб НАТО сприймалося як союз, який постійно розширюється. Тому Штати хочуть запобігти такому розвитку подій.
США вважають, що через кілька десятиліть, цілком ймовірно, деякі члени НАТО стануть переважно неєвропейськими.
У стратегії йдеться, що дні, коли США “підтримували весь світовий порядок, як Атлант”, залишилися в минулому.
В документі зазначається, що серед союзників і партнерів США є десятки багатих, розвинених країн, які повинні брати основну відповідальність за свої регіони і робити набагато більший внесок в колективну оборону.
Пентагон хоче, щоб Європа до 2027 року взяла на себе більшу частину оборонних можливостей НАТО. Європейські чиновники вважають цей термін нереалістичним, повідомило Reuters із посиланням на п’ять джерел. За даними видання, відповідне повідомлення було передано на цьому тижні на зустрічі у Вашингтоні між співробітниками Пентагону, які курують політику НАТО, і кількома європейськими делегаціями.
Україна і Росія
Штати називають своїм основним інтересом проведення переговорів щодо найшвидшого завершення війни в Україні з метою “стабілізації європейської економіки та запобігання небажаній ескалації”.
У стратегії також йдеться, що США прагнуть до стратегічної стабільності з Росією, а також забезпечення можливості відновлення України після закінчення війни.
Паралельно було оприлюднено інформацію про те, що Білий дім намагається переконати кілька країн ЄС заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії для забезпечення репараційного кредиту Україні. За даними європейських дипломатів, знайомих із ситуацією, американські чиновники заявляли, що ці активи необхідні для сприяння мирній угоді між Києвом і Москвою і «не повинні використовуватися для продовження війни», пише Bloomberg.
Видання стверджує, що Вашингтон розглядає заморожені російські активи як інструмент для пропозицій щодо мирних переговорів з Москвою, пропонуючи, щоб вони могли фінансувати післявоєнні інвестиції під керівництвом США. Європейські лідери наполягають, що рішення про використання активів має залишатися виключно європейським, адже більшість коштів зберігається в ЄС.
Позначка: НАТО Україна
-
Стратегія нацбезпеки США. Плани щодо України
-
В НАТО немає консенсусу щодо України – Рютте
В НАТО немає консенсусу щодо вступу України в організацію. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте на пресконференції в Брюсселі у вівторок, 2 грудня, відповідаючи на запитання щодо майбутнього членства України в НАТОю
“Щодо конкретного питання членства України в НАТО, я вважаю важливим, можливо, відокремити принцип від практики. Практична ситуація полягає в тому, що, як ви знаєте, для вступу України до НАТО потрібен консенсус усіх союзників. І зараз, як ви знаєте, консенсусу щодо вступу України до НАТО немає. Що стосується принципу, то це Вашингтонський договір 1949 року, і цей Вашингтонський договір досі чинний, а також чинне те, що ми вирішили на Вашингтонському саміті 2024 року”, – сказав він.
Як відомо, стаття 10 Вашингтонського договору говорить про те, що “сторони можуть за одностайною згодою запросити будь-яку іншу європейську державу, яка має можливість сприяти розвитку принципів цього договору та сприяти безпеці Північноатлантичного регіону, приєднатися до цього договору”.
-
Зеленський поговорив з фон дер Ляєн і Рютте
Президент Володимир Зеленський провів окремі телефонні розмови з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це повідомила пресслужба українького лідера увечері в неділю, 30 литопада.
“Глава держави подякував Урсулі фон дер Ляєн за підтримку. Україна перебуває в повній координації з Єврокомісією. Лідери обговорили ситуацію в дипломатії та мають спільний погляд на ключові питання”, – йдеться у повідомленні.
За ловами Зеленського, глава ЄК дуже уважно сприймає необхідність посилення стійкості України в умовах постійних російських ударів по українській інфраструктурі та енергетиці.
Під час розмови з Рютте обговорювався “порядок денний на найближчі дні, які будуть дуже важливими”.
“Сторони тісно координують свої кроки. Глава держави наголосив, що в активності України та всіх партнерів надзвичайно ефективними будуть спільні заходи та спільні позиції. Володимир Зеленський і Марк Рютте домовилися продовжити контакти протягом найближчих днів”, – додали в ОП. -
Відмова Україні. Мемуари екс-голови НАТО
У своїх мемуарах колишній генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг розповів про початок вторгнення Росії в Україну та реакцію Заходу на цю ситуацію. Він згадав про той “болісний момент” у лютому 2022 року, коли відхилив прохання президента України Володимира Зеленського щодо введення безпольотної зони над країною. Столтенберг розповів, що він боявся, що їхня розмова може стати останнім для українського лідера, оскільки Захід боявся за його життя. Екс-генсек НАТО також визнав, що допомога Україні була недостатньою і запізнілою. Він пояснив, що якби НАТО раніше надавало більше підтримки Україні, можна було уникнути повномасштабного вторгнення РФ. Столтенберг також розповів про спроби України вступити до НАТО, проте зазначив, що деякі держави вважали це провокацією для Росії. У своїх мемуарах він також описав зустріч з Петром Порошенком і розповів, що Україна має виконати певні умови для вступу до Альянсу.
-
НАТО обігнав РФ у виробництві боєприпасів – Рютте
На форумі НАТО в Румунії генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що союзники НАТО вперше за деякий час перевершили Росію за обсягами виробництва боєприпасів. Він зазначив, що країни НАТО активно розвивають виробництво озброєнь, що дозволяє їм виробляти більше, ніж за останні десять років. Рютте також підкреслив необхідність скорочення термінів постачання, розвитку інновацій та зміцнення співпраці між союзниками НАТО. Він вважає, що Росія лишається дестабілізуючою силою в Європі та світі, і співпраця Росії з іншими країнами вимагає від НАТО тривалої мобілізації ресурсів. Водночас, Рютте наголосив, що небезпека від Росії триватиме навіть після закінчення війни, тому Альянс повинен бути готовий до тривалого протистояння.
-
Україна та НАТО випробували систему протидії КАБам
Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) та Командування Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації (ACT) провели черговий етап випробувань інноваційного рішення з протидії керованим авіабомбам на полігоні у Франції. Про це повідомляє пресслужба Міноборони у п’тницю, 24 жовтня.
“Команди розробників за ускладнених погодних умов перевірили роботу комплексного технічного рішення – радар, програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту та дрон-перехоплювач”, – зазначили у відомстві.
Умовна “ворожа” ціль була ідентифікована, супроводжена і захоплена радаром, оснащеним новітньою сенсорною системою. Після цього, завдяки програмному продукту на основі ШІ, дрон-перехоплювач за попередньо обрахованою траєкторією відпрацьовував ураження цілі.
Як зауважується, технологічне рішення розробляється компаніями країн-членів НАТО за участі представників інноваційного оборонного сектору України та підтримки експертів Міністерства оборони та Збройних Сил України.
Автори ініціативи – JATEC та Командування ОЗС НАТО з питань трансформації.
Розробка пройшла шлях від концепції до прототипів різного рівня технологічної імплементації та покликана захистити українських військових та цивільне населення від однієї з найбільш руйнівних загроз сучасної війни.
Нині українські фахівці беруть безпосередню участь у випробуваннях та надають експертну оцінку, що дозволяє максимально адаптувати рішення до реалій сучасного поля бою. Проєкт з протидії російським керованим авіабомбам розпочався у березні 2025 року з проведення на базі JATEC 15-го інноваційного конкурсу НАТО. Журі, сформоване з експертів ACT НАТО, Міноборони України, Командування Повітряних Сил ЗС України та Командування Сил Безпілотних систем ЗС України відібрало трьох переможців серед 40 команд.
Ними стали французька Alta Ares з ШІ-алгоритмами виявлення, німецька Tytan Technologies із системами перехоплення та французька ATREYD з роями перехоплювачів контейнерного базування. -
Зеленський провів переговори з генсеком НАТО
Президент Володимир Зеленський провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це український лідер повідомив у Телеграм в понеділок, 22 вересня.
“Дуже детальна розмова з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте напередодні багатьох зустрічей у Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї, передусім про необхідність реального захисту від російських ударів”, – написав він.
За словами Зеленського, Україна передала партнерам актуальну потребу в ППО – у системах і ракетах, наявність яких “може значно вплинути на події та обмежити російську здатність воювати”.
“Обговорили з Марком реалізацію програми PURL, передусім щодо ППО, те, що потрібно найшвидше. Марк почав відповідну комунікацію з іншими партнерами”, – додав глава держави.
Раніше ЗМІ повідомили, що до України прибуло перше військове обладнання, передбачене угодою між США та НАТО в межах програми PURL (Перелік пріоритетних потреб України).
У свою чергу Зеленський повідомляв, що перші два пакети в рамках програми PURL міститимуть ракети для систем ППО Patriot і РСЗВ Himars. -
Повітряний щит НАТО. Чим захищатися від дронів РФ
Минулого тижня польський повітряний простір був порушений практично двома десятками російських безпілотників, які вилетіли з України та Білорусі. Це сталося вперше за понад 75 років і було вважано серйозним порушенням повітряного простору НАТО. Один з безпілотників навіть пролетів над урядовими будівлями у Варшаві та президентською резиденцією. Щоб захистити себе від таких дронів, НАТО має повітряний щит, який складається з різних компонентів. Польща, наприклад, уклала контракт на купівлю американських аеростатів з радарами та системами розпізнавання “свій/чужий”. Крім того, союзники НАТО розгорнуті у Східній Європі з винищувачами та наземними системами протиповітряної оборони, такими як радари та ЗРК Patriot. Однак, за думкою експертів, система захисту є недосконалою, адже частина обладнання була відправлена в Україну, що також зазнає атак. НАТО та Європа шукають шляхи посилити свої засоби протиповітряної оборони для відповіді на потенційні загрози.
-
Рютте зробив заяву щодо східного флангу НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що сучасні російські ракети можуть швидко долетіти до таких європейських міст, як Лондон і Мадрид, і наголосив, що життя на заході Європи не є значно безпечнішим, ніж на сході. Він підкреслив, що загроза існує для всіх союзників НАТО, незалежно від того, де вони проживають. НАТО розпочало операцію під назвою “Східний вартовий” для посилення східного флангу, в яку включені країни-союзники, такі як Данія, Франція, Британія, Німеччина та інші. Польща повідомила, що операція вже фактично розпочалася. Також обговорюється інтеграція Східного вартового з ППО України.
-
Східний вартовий. Відповідь НАТО на удар по Польщі
НАТО розпочинає операцію “Східний вартовий” у відповідь на вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі. В операції беруть участь кілька країн, включаючи Данію, Німеччину, Францію та Велику Британію. Мета операції – контроль над безпілотними літальними апаратами, які становлять загрозу для безпеки. Генерал Алексус Гринкевич відзначив успішність операції і розповів про плани з посилення ефективності сил Альянсу. Президент України Володимир Зеленський висловив підтримку НАТО та наголосив на необхідності сильних відповідей на дії Росії.