Позначка: НАТО

  • Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва

    Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва

    Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
    “Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
    Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
    “Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
    Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
    Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
    Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.

  • Шмигаль зустрівся з представником НАТО

    Шмигаль зустрівся з представником НАТО

    Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив, що під час зустрічі зі старшим представником НАТО в Україні Патріком Тернером обговорили шляхи забезпечення пріоритетних потреб Сил оборони України.
    Шмигаль подякував країнам та керівництву Альянсу за допомогу Україні, зокрема запуск механізму PURL разом зі США.
    Він наголосив, що ініціатива вже довела свою ефективність, зокрема союзники профінансували закупівлю американської зброї для України на 2 млрд доларів.
    Під час зустрічі йшлося про довгострокову підтримку України в межах PURL, залучення нових учасників та збільшення внесків, які є критично важливими для отримання Силами оборони американського озброєння.
    Окремо сторони зупинилися на інших шляхах забезпечення пріоритетних потреб оборони України. Шмигаль підкреслив, що до кінця року Україна потребує близько 6 млрд доларів на ключові типи безпілотного озброєння: FPV-дрони, дрони-перехоплювачі, далекобійні безпілотники та ракети.
    Очільник Міноборони наголосив на важливості підтримки українських виробників у межах програм Build in Ukraine та Build with Ukraine та акцентував увагу на міцній промисловій кооперації з країнами НАТО й значних перспективах її розвитку.
    Крім того, під час зустрічі обговорили формування дієвих гарантій безпеки за участі Коаліції охочих та кроки, необхідні для забезпечення тривалого миру та недопущення повторної агресії Росії.

  • НАТО розробляє захист від російського глушення GPS

    НАТО розробляє захист від російського глушення GPS

    НАТО розпочало розробку системи захисту від російського глушення GPS після інциденту з літаком голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте на пресконференції в Люксембурзі 2 вересня, повідомляє Independent.
    Під час посадки літака в Пловдиві 31 серпня навігаційні системи були виведені з ладу, і пілотам довелося користуватися паперовими картами. Літак благополучно приземлився.
    Рютте назвав інцидент частиною ширшої російської кампанії гібридних загроз, до якої він відніс кібератаки на Національну службу охорони здоров’я Великої Британії та підрив підводних кабелів у Балтійському морі. Генсек Альянсу акцентував, що загроза з боку Росії зростає щодня та може зачепити будь-яку точку Європи.
    “Ми працюємо день і ніч, щоб протидіяти цим загрозам, запобігти їм і гарантувати, що вони не повторяться”, – заявив Рютте.
    Болгарська служба управління повітряним рухом підтвердила факт інциденту та зазначила, що кількість випадків глушення та підміни GPS-сигналів у регіоні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

  • Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ

    Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ

    Генеральний секретар НАТО Марк Рутте заявив, що нині альянс працює над двома напрямами дипломатичних зусиль: підготовкою зустрічі президентів Путіна та Зеленського та узгодженням довгострокових гарантій безпеки для України. Про це повідомляє The Guardian у вівторок, 2 вересня.
    Рутте виступив на спільній пресконференції у Люксембурзі з прем’єр-міністром Люком Фріденом та міністром оборони Юріко Беке. Він відзначив роль президента США Дональда Трампа у зрушенні процесу переговорів щодо України та організації двосторонніх і тристоронніх консультацій.
    За словами генсека НАТО, стійкий мир вимагає сильної української армії та гарантій безпеки від союзників – США, Європи та інших партнерів. Він наголосив, що Росія повинна дотримуватися домовленостей і не загрожувати українській території після досягнення угоди.
    Рутте також прокоментував інцидент з глушінням GPS росіянами літака з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Болгарії, заявивши, що НАТО серйозно реагує на гібридні та кібератаки по всій Європі.
    “Блокування комерційних літаків з потенційно катастрофічними наслідками, замах на вбивство великого промисловця в одній з країн-членів НАТО, атака на національну службу охорони здоров’я у Великій Британії. Це не милі, дрібні інциденти. Це величезні інциденти, які мають величезний вплив”.
    Він попередив Європу про зростаючу загрозу з боку Росії та наголосив, що сучасні російські ракети скорочують час реагування для європейських країн до 5-10 хвилин, що ставить під загрозу всі країни східного флангу НАТО.
    “Ми робимо це тому, що загроза з боку Росії зростає з кожним днем. Не будьмо наївними. Одного дня це може стосуватися і Люксембургу, і моєї країни, Нідерландів. Зараз ми всі в безпеці. Ми думаємо, що знаходимося далеко від Росії, але насправді ми дуже близько. А з урахуванням новітніх російських ракетних технологій, наприклад, різниця між Литвою на передовій і Люксембургом, Гаагою чи Мадридом становить 5-10 хвилин. Саме стільки часу потрібно цій ракеті, щоб досягти цих частин Європи. Тож ми всі перебуваємо під прямою загрозою з боку росіян, ми всі зараз на східному фланзі, незалежно від того, чи живете ви в Лондоні, чи в Таллінні… більше немає різниці”, – зазначив Рютте.
    Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу.
    Росія проти GPS. Атака на літак фон дер Ляйєн

  • Гарантії безпеки Києву: Греція озвучила свої плани

    Гарантії безпеки Києву: Греція озвучила свої плани

    Греція повідомила, що не має наміру брати участь у військових зобов’язаннях, але підтвердила свою готовність продовжувати дипломатичну, гуманітарну та фінансову підтримку Києва. Про це заявив міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс в інтерв’ю Real News.

    Він акцентував, що країна активно підтримує Україну на міжнародній арені, забезпечує гуманітарну допомогу та сприяє розвитку, однак військові гарантії не входять до її планів. Герапетрітіс також зазначив, що на відміну від Греції, Туреччина із другою за чисельністю армією в НАТО і власно розвиненою оборонною промисловістю має більше можливостей для здійснення подібних ініціатив.

    Міністр наголосив, що останні дипломатичні зусилля є позитивним сигналом, але говорити про швидке завершення конфлікту ще занадто рано. Важливими є як самі переговори, так і їхні умови та запропоновані механізми припинення війни. При цьому він підкреслив, що будь-які рішення повинні враховувати позицію України, а Греція залишається прибічником принципів міжнародного права й виступає проти агресії, що суперечить нормам Статуту ООН.

    Додатково повідомляється, що президент України Володимир Зеленський нещодавно спілкувався телефоном із прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Зеленський підняв питання нових механізмів закупівлі американської зброї й наголосив на важливості внеску кожної країни НАТО для посилення українських військових. У свою чергу Міцотакіс висловив готовність долучитися до процесу відбудови України.

    Тим часом стало відомо, що Зеленський і Ердоган обговорили гарантії безпеки для України.

    Раніше повідомлялося, що європейські лідери планують зустріч у Парижі, щоб обговорити гарантії безпеки для України. Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з європейськими лідерами 4 вересня у Парижі, на тлі міжнародних зусиль щодо припинення трирічного вторгнення Росії, повідомило джерело AFP.

  • РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО

    РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО

    Члени Альянсу висловили солідарність із Києвом, реагуючи на нищівні удари, які Росія завдала по мирних містах. Про це повідомили у пресслужбі МЗС у понеділок, 1 вересня.

    Ця тема була ключовою під час засідання Ради Україна – НАТО, де українську делегацію представляли заступник міністра оборони Сергій Боєв та заступник голови МВС Олексій Сергєєв. Вони детально проінформували союзників про поточну ситуацію у сфері безпеки, нову тактику армії РФ і потенційні ризики в майбутньому.

    Сергєєв акцентував увагу на людських жертвах та масштабах руйнувань, спричинених останніми обстрілами. У свою чергу, Боєв зазначив, що Росія активно нарощує виробництво зброї, зокрема крилатих ракет, дронів і артилерії, отримуючи підтримку з боку Ірану та Північної Кореї.

    Україна виступила з черговим проханням до партнерів щодо посилення протиповітряної оборони. Запит включав комплекси Patriot, ракети до них, а також далекобійні ракети, необхідні для стримування агресора.

    Представники НАТО рішуче засудили обстріли цивільних об’єктів, наголосивши на тому, що такі дії свідчать про відсутність у Кремля бажання знайти мирні шляхи врегулювання конфлікту. Союзники запевнили, що продовжуватимуть чинити тиск на Росію й надавати Україні військову підтримку у відповідь на виклики.

    Нагадаємо, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що президент Трамп цього тижня планує розглянути заходи для подальшого посилення санкцій проти РФ.

    Раніше повідомлялося, що на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у п’ятницю США попередили Росію про можливі санкції, якщо Москва не піде на мирні переговори та не зустрінеться з Україною.

  • Генерал Бундесверу: Путін зазіхає не лише на Київ

    Генерал Бундесверу: Путін зазіхає не лише на Київ

    Плани російського президента Володимира Путіна виходять далеко за межі України, заявив генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Броєр. Цю думку він озвучив під час брифінгу 1 вересня, присвяченого старту масштабних навчань Quadriga 2025, які Німеччина проводить спільно з 13 країнами-партнерами. Про це повідомило DW.

    За словами Броєра, головна мета навчань полягає у посиленні стримувального потенціалу НАТО та підвищенні боєготовності військових. У рамках Quadriga 2025 союзники НАТО зосередилися на обороні східного флангу Альянсу, що має особливе значення на тлі агресивних дій Росії, які становлять загрозу для Балтійського регіону.

    “Президент Росії Володимир Путін дивиться на нас, його плани виходять за межі України”, – застеріг генерал. Хоча Бундесвер не має жодних відомостей про підготовку Росії до нападу, військовослужбовці повинні постійно підтримувати високий рівень готовності.

    “Бундесвер повинен тренуватися, тренуватися і ще раз тренуватися”, – наголосив Броєр.

    Згадавши про паралелі між Quadriga 2025 і російсько-білоруськими навчаннями “Запад-2025”, які відбуватимуться з 12 по 16 вересня, Броєр наголосив на ключовій позиції НАТО: дії Альянсу спрямовані на стримування конфлікту, а не на його провокування. Він також закликав приділяти особливу увагу протидії російській інформаційній війні та не піддаватися на можливі маніпуляції.

    Нагадаємо, у Білорусі розпочалися навчання Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) за участю військових цієї країни, а також РФ, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану. РФ планує відпрацювати бойові аспекти.

    Навчання “Захід-2025”: чим вони загрожують Україні – і НАТО

  • Зеленський розповів про розмову з генсеком НАТО

    Зеленський розповів про розмову з генсеком НАТО

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком НАТО Марком Рютте. Про це глава держави повідомив у Телеграм.
    “Говорив з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте й подякував йому за всю підтримку. Ми тісно координуємо наші зусилля. Фактично Росія вкрала в миру, нахабно забрала значну частину цього року”, – зазначив Зеленський.
    Він додав, що цієї осені слід зробити все можливе, “щоб зміцнити наші позиції”.

  • Фінляндія задумала створити найбільшу армію в ЄС

    Фінляндія задумала створити найбільшу армію в ЄС

    Уряд Фінляндії подав до парламенту законопроєкт про збільшення військового резерву на 125 тисяч осіб. Якщо документ ухвалять, до 2031 року чисельність армії у воєнний час перевищить один мільйон військових.
    Це зробить її найбільшою в Євросоюзі.
    Відповідний законопроєкт пропонує підвищити граничний вік перебування в запасі з 60 до 65 років для всіх військовозобов’язаних, народжених з 1966 року. Для полковників, капітанів першого рангу вікових обмежень не встановлюватимуть – вони залишатимуться у резерві, доки будуть придатні до служби.
    Строк перебування у резерві для солдатів і сержантів збільшиться на 15 років, для офіцерів і унтерофіцерів – на 5. На збори викликатимуть лише тих резервістів, які мають призначення на воєнний час. Для добровольців обмежень не буде.
    Схожі тенденції фіксують і в інших країнах Європи після початку війни РФ проти України. Зокрема Франція до 2035 року планує більш ніж удвічі збільшити резерв – до 105 тисяч осіб. У Німеччині хочуть подвоїти кількість резервістів до 200 тисяч завдяки введенню шестимісячної добровільної служби. Президент Польщі Дональд Туск заявив, що армія спільно з резервістами має зрости до 500 тисяч із нинішніх 200 тисяч.

  • Рада НАТО-Україна проведе позачергове засідання через атаки РФ

    Рада НАТО-Україна проведе позачергове засідання через атаки РФ

    У Брюсселі 1 вересня відбудеться позачергове засідання Ради Україна-НАТО за ініціативою України у відповідь на останні масштабні ракетні удари Росії. Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга.
    На зустрічі очікується обговорення спільних кроків для реагування на відмову Москви від мирних зусиль та ескалацію терору.

    An extraordinary meeting of the NATO-Ukraine Council will be held today in Brussels at the request of Ukraine and in response to Russia’s recent massive air attacks. We anticipate a focused discussion on joint steps to adequately respond to Russia’s rejection of peace efforts… — Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) September 1, 2025 “Ми очікуємо цілеспрямованого обговорення спільних кроків для адекватної відповіді на відмову Росії від мирних зусиль та ескалацію терору проти українців”, – заявив Сибіга.
    Він також висловив подяку НАТО та союзникам України за постійну підтримку та активні мирні ініціативи.
    Сибіга акцентував, що Росія має відчути сильніший тиск через продовження війни. Рада НАТО-Україна – формат регулярних консультацій між Україною та Північноатлантичним альянсом, створений для координації співпраці у військовій, політичній та безпековій сферах.
    Позачергове засідання скликається у відповідь на критичні події або загострення безпекової ситуації – наприклад, після масованих атак РФ або значної ескалації конфлікту.