Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час zoom-спілкування з журналістами у понеділок, 2 червня.
“У нас була зустріч з генсеком НАТО. Нас запросили на саміт НАТО. Я думаю, це важливо”, – зазначив глава держави.
За словами Зеленського, міністр закордонних справ Андрій Сибіга говоритиме зі своїми колегами стосовно інфраструктури і які можуть бути результати з цього саміту.
Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити президента Зеленського до участі в саміті НАТО.За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.
Перед цим у Нідерландах, заявляли, що хочуть бачити в якості гостя Зеленського, але проти цього виступають США. У Вашингтоні це спростували.
Однак, тривалий час залишалася невизначеність щодо запрошення Зеленського на саміт.
Позначка: НАТО
-
Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО
-
Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися
Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога. -
У Балтійському морі стартували навчання НАТО
У Балтійському морі стартували навчання під назвою НАТО Baltops 2025. У них беруть участь приблизно 50 кораблів різних типів. США відправили на навчання штабний корабель USS Mount Whitney. Німці також мають велику делегацію. Польські частини вже прибули в Німеччину. Учасники навчань протягом двох тижнів будуть виконувати завдання у південній частині Балтійського моря. Вони проведуть артилерійські стрілянини та залучать військову авіацію. Особливу увагу на цьому навчанні приділять боротьбі з різними типами безпілотників.
-
Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО
За інформацією, що надійшла від заступниці міністра оборони з цифровізації Катерини Черногоренко, бойові літаки України та країн НАТО збиратимуться координуватися за допомогою спільної цифрової системи. Україна підписала угоду на використання програмного забезпечення НАТО, яке дозволить краще управляти літаками і системами оборони. Ця система, відома як CSI, вже використовується багатьма країнами НАТО, тому впровадження її в Україні забезпечить спільну роботу з союзниками. Це крок у напрямку реалізації спільних операцій та покращення взаємодії з партнерами.
-
НАТО і Росія одночасно проведуть навчання на Балтиці
Країни НАТО і Росія готуються до проведення навчань у Балтійському морі одночасно. Є обурення щодо можливих провокацій, оскільки обидва флоти можуть небезпечно наблизитись один до одного. Росія відправить на навчання 20 кораблів місяць раніше, ніж зазвичай, що може призвести до напруження ситуації. Експерти підкреслюють, що існує ризик провокацій, таких як перегородження шляху кораблям НАТО чи проліт російських літаків над кораблями Альянсу. Ці навчання можуть бути спробою Росії продемонструвати свою силу та збільшити свій вплив у регіоні.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
Голова Міноборони Великобританії, Джон Хілі, заявив, що країна планує витрачати 3% свого ВВП на оборону до 2034 року. Це підвищення витрат зумовлене вимогами США та НАТО, які закликають країни-члени виділяти не менше 2% ВВП на оборону. Лідери НАТО можуть також підвищити цей показник з 2% до 3%. Після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, він критикував європейських союзників за низькі витрати на оборону, що спонукало країни НАТО до збільшення видатків. Генсек НАТО, Марк Рютте, запропонував навіть план збільшення військових витрат до 5% ВВП для членів блоку.
-
Трамп планує змінити головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп планує призначити нового головнокомандувача НАТО в Європі. Він повідомив про це генерального секретаря НАТО Марку Рютте. Головним кандидатом на цю посаду розглядається генерал-лейтенант ВПС Алексус Гринкевич. Це рішення може свідчити про збереження американського зобов’язання у сфері європейської безпеки та заспокоїти союзників по НАТО. Також обговорювалася можливість передати посаду головнокомандувача представнику європейської країни. США готові до обговорення вимог Росії щодо нерозширення НАТО на схід у рамках мирного врегулювання конфлікту в Україні.
-
США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог
У Сполучених Штатах визнали, що вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід мають підґрунтя, і готові обговорити це питання як частину урегулювання конфлікту в Україні. Спецпосланець президента США з питань України Кіт Келлог заявив у інтервʼю ABC News, що президент Трамп готовий обіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід, якщо це сприятиме завершенню війни. Келлог також наголосив, що вступ України до НАТО не є пріоритетом і що таку позицію поділяють кілька країн-членів Альянсу.
-
Названо дату наступного засідання Рамштайну
Наступного тижня відбудеться чергове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. Засідання скличуть Велика Британія та Німеччина у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 4 червня 2025 року. Це буде вже 28 засідання Рамштайну, під час попереднього засідання 11 квітня країни-учасниці обіцяли надати Україні військову допомогу на 21 млрд євро. Планується, що наступне засідання може відбутися в Україні з участю представників Сил оборони та оборонно-промислового комплексу.
-
Рютте звинуватив Китай у кіберагресії проти Чехії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте осудив велику кібератаку Китаю на Міністерство закордонних справ Чехії. Альянс висловив підтримку Чехії, яка звинуватила Китай у цій атаки. НАТО засудив зловмисну кібердіяльність, спрямовану на підірвання національної безпеки та демократичних інститутів. Організація наголосила, що кіберпростір постійно перебуває у конфлікті, і закликала всі держави, включно з Китаєм, дотримуватись міжнародного права та забезпечити безпеку в цифровому просторі.