Позначка: НАТО

  • Рютте підтвердив запрошення України на саміт НАТО

    Рютте підтвердив запрошення України на саміт НАТО

    Українська делегація буде присутня на саміті НАТО в Гаазі. Про це сказав генеральний секретар Альянсу Марк Рютте напередодні спільного засідання міністрів оборони Альянсу у Брюсселі, повідомиа Європейська правда у середу, 4 червня.
    “Ми запросимо Україну на саміт, і ближчим часом представимо програму”, – заявив він.
    Рютте додав, що йдеться не лише про участь України, а й про її присутність у порядку денному.
    “Звичайно, Україна буде обговорюватися на саміті”, – запевнив генсек НАТО.
    Видання зазначає, що ця заява стала першим офіційним підтвердженням з боку НАТО щодо запрошення президента України на зустріч лідерів. Досі про це повідомляли лише неофіційно.
    “На зустріч лідерів Альянсу держави-партнери запрошують лише на рівні лідерів, тобто йдеться про запрошення Зеленського. Утім, генсек відмовився коментувати формат участі України, наголосивши, що це буде розкрито в офіційній програмі”, – пишуть журналісти.
    Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити Зеленського до участі в саміті НАТО 24-25 червня в Гаазі.
    За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
    У свою чергу Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО.

  • Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП

    Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП

    Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
    За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
    Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
    Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
    Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
    На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
    Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
    Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.

  • НАТО зарахує допомогу Україні до 5% оборонних витрат – ЗМІ

    НАТО зарахує допомогу Україні до 5% оборонних витрат – ЗМІ

    Країни НАТО планують зараховувати витрати на нову військову допомогу Україні до оборонних, згідно з планами щодо підвищення оборонних витрат до 5% ВВП. Про це у вівторок, 3 червня, повідомляє Euractiv з посиланням на джерела.
    Йдеться про закупівлі озброєння спеціально для України та інвестиції в її оборонну промисловість. Ці витрати будуть входити до категорії “ширших оборонних витрат”, що становлять 1,5% із загальних 5% ВВП.
    Решта 3,5% передбачені на традиційні потреби оборони організації – техніку та зарплати військовим. Серед обговорюваних у НАТО пунктів, які можуть потрапити в категорію ширших витрат, також – кібербезпека, інфраструктура й заходи з підвищення стійкості.
    Як вказує видання, уже передане Україні обладнання було враховано в основні витрати при його закупівлі. Але майбутні закупівлі для заміни переданого озброєння теж включатимуться до цільового показника 3,5%.
    Співрозмовники Euractiv підкреслили, що військова допомога Україні має прямий позитивний вплив на безпеку НАТО.
    Речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила участь президента США Дональда Трампа у саміті НАТО в Гаазі.
    Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

  • Білий дім підтвердив участь Трампа у саміті НАТО

    Білий дім підтвердив участь Трампа у саміті НАТО

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила участь президента США Дональда Трампа у саміті НАТО в Гаазі. Про це у вівторок, 3 червня, вона заявила під час брифінгу.
    Левітт уточнила, що саміт відбудеться 24-25 червня, і Трамп планує на ньому бути.
    “Можу підтвердити, що він поїде на саміт НАТО”, – сказала вона.
    Також речниця наголосила, що президент США прагне дипломатично вирішити конфлікт в Україні і не хоче, щоб війна затягувалась.
    “Президент не хоче, щоб ця війна тривала. Він хоче, щоб бойові дії припинилися, щоб люди перестали гинути, і щоб питання вирішувалось за переговорним столом”, – додала Левітт.
    Відзначимо, на саміті обговорюватимуть питання збільшення витрат на оборону до 5% від ВВП, зокрема 3,5% на традиційні військові витрати та 1,5% на суміжні сфери, такі як кібербезпека та інфраструктура. Крім того, саміт стане важливою платформою для обговорення ситуації в Україні та подальшої підтримки з боку НАТО.
    Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
    Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.

  • Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії

    Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії

    Президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з новим Президентом Румунії Нікушором Даном у Вільнюсі в понеділок, 2 червня. Український лідер запросив румунського колегу запросив взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, що відбудеться в Одесі. Про це голова держави повідомив на своєму Telegram-каналі.
    Він також поздоровив Дана з перемогою на виборах і наголосив на тому, що Україна покладає надії на поглиблення відносин з Румунією.
    Президент Румунії запевнив у тому, що Україна може покладатися на продовження допомоги та підтримку членства в ЄС і НАТО.
    Лідери дво країн обговорили дипломатичну роботу заради досягнення миру в Україні та всій Європі.
    Зеленський поінформував про зустріч у Стамбулі та наголосив, що її результатом, на жаль, не стали кроки, які наблизили б до миру, але є домовленість про обмін полоненими й повернення тіл загиблих, що дуже важливо для України.
    Володимир Зеленський зауважив: треба посилювати санкції проти Росії, щоб не дати Москві можливостей збільшувати своє військове виробництво та продовжувати війну.
    Він також розповів про технологічний досвід, який здобула Україна під час боротьби проти російської агресії, та запропонував поглиблювати співпрацю в оборонній сфері. Президент додав, що Україна відкрита до нових проєктів у галузях економіки, інфраструктури та реконструкції.
    Окрема увага була приділена саміту НАТО. Глава держави наголосив, що має бути гідне представництво України в Гаазі, саме тому важливий кожен голос і підтримка кожної країни в цьому питанні.
    Зеленський запросив Дана взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, який відбудеться в Одесі. Президент Румунії підтвердив свою участь.
    Як відомо, 19 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан переміг на президентських виборах в Румунії з результатом 53,60% голосів. Його опонент, лідер правого Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон звернувся зі скаргою до Конституційного суду, але зазнав невдачі.
    Згодом, 26 квітня, в Бухаресті відбулася церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії.

  • Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО

    Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО

    Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час zoom-спілкування з журналістами у понеділок, 2 червня.
    “У нас була зустріч з генсеком НАТО. Нас запросили на саміт НАТО. Я думаю, це важливо”, – зазначив глава держави.
    За словами Зеленського, міністр закордонних справ Андрій Сибіга говоритиме зі своїми колегами стосовно інфраструктури і які можуть бути результати з цього саміту.
    Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити президента Зеленського до участі в саміті НАТО.За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
    Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.
    Перед цим у Нідерландах, заявляли, що хочуть бачити в якості гостя Зеленського, але проти цього виступають США. У Вашингтоні це спростували.
    Однак, тривалий час залишалася невизначеність щодо запрошення Зеленського на саміт.

  • Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися

    Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися

    Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
    Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
    Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
    Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
    Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
    Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
    Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
    А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
    Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
    На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
    Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога.

  • У Балтійському морі стартували навчання НАТО

    У Балтійському морі стартували навчання НАТО

    У Балтійському морі стартували навчання під назвою НАТО Baltops 2025. У них беруть участь приблизно 50 кораблів різних типів. США відправили на навчання штабний корабель USS Mount Whitney. Німці також мають велику делегацію. Польські частини вже прибули в Німеччину. Учасники навчань протягом двох тижнів будуть виконувати завдання у південній частині Балтійського моря. Вони проведуть артилерійські стрілянини та залучать військову авіацію. Особливу увагу на цьому навчанні приділять боротьбі з різними типами безпілотників.

  • Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО

    Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО

    За інформацією, що надійшла від заступниці міністра оборони з цифровізації Катерини Черногоренко, бойові літаки України та країн НАТО збиратимуться координуватися за допомогою спільної цифрової системи. Україна підписала угоду на використання програмного забезпечення НАТО, яке дозволить краще управляти літаками і системами оборони. Ця система, відома як CSI, вже використовується багатьма країнами НАТО, тому впровадження її в Україні забезпечить спільну роботу з союзниками. Це крок у напрямку реалізації спільних операцій та покращення взаємодії з партнерами.

  • НАТО і Росія одночасно проведуть навчання на Балтиці

    НАТО і Росія одночасно проведуть навчання на Балтиці

    Країни НАТО і Росія готуються до проведення навчань у Балтійському морі одночасно. Є обурення щодо можливих провокацій, оскільки обидва флоти можуть небезпечно наблизитись один до одного. Росія відправить на навчання 20 кораблів місяць раніше, ніж зазвичай, що може призвести до напруження ситуації. Експерти підкреслюють, що існує ризик провокацій, таких як перегородження шляху кораблям НАТО чи проліт російських літаків над кораблями Альянсу. Ці навчання можуть бути спробою Росії продемонструвати свою силу та збільшити свій вплив у регіоні.