Міністерство оборони Німеччини розглядає можливість купівлі до 2 500 броньованих бойових машин та до 1000 танків для створення нових бригад НАТО з метою стримування Росії. Це рішення було ухвалено відповідно до запиту Альянсу щодо долучення Німеччини до НАТО. Зазначається, що ці технічні засоби будуть виділені для нових військових сил. Вартість замовлення оцінюється в 25 мільярдів євро, а рішення про це може бути прийняте найближчими місяцями.
Позначка: НАТО
-
У ФРН розглядають закупівлю танків і броньованих машин на €25 млрд -ЗМІ
Міністерство оборони Німеччини розглядає можливість придбання до 2 500 броньованих бойових машин та до 1000 танків для створення нових бригад НАТО з метою стримування Росії. Альянс звернувся до Німеччини з проханням долучити до НАТО сім бойових бригад на наступне десятиліття через зростаючу загрозу з боку Росії після вторгнення в Україну. Планується закупівля до 1000 танків Leopard 2 та до 2500 броньованих бойових машин GTK Boxer за загальну вартість 25 млрд євро. Рішення про замовлення може бути ухвалено найближчими місяцями, а законодавці можуть затвердити його до кінця року.
-
Каволі передав Гринкевичу командування силами НАТО в Європі
Генерал ВПС США Алексус Гринкевич став новим головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, змінивши на цій посаді генерала армії США Крістофера Каволі. Церемонія передачі повноважень відбулася у штаб-квартирі SACEUR у Монсі, Бельгія. Гринкевичу 54 роки, він раніше очолював дирекцію з операцій Об’єднаного штабу збройних сил США. Призначення Гринкевича сигналізує про збереження за американським офіцером посади головнокомандувача в Європі, що підтверджує зобов’язання США до НАТО.
-
Європа готується до скорочення військ США – ЗМІ
Європейські союзники НАТО почали готуватися до можливого скорочення американських військ на континенті, навіть якщо офіційні плани США ще не були оголошені. Є думки, що президент Трамп під час свого другого терміну може зменшити кількість американських військ у Європі та зосередити увагу на Азії та Близькому Сході. Європейські держави висловлюють занепокоєння, оскільки вони залежать від американської техніки та військових. Є побоювання, що скорочення може вплинути на обороноздатність НАТО та ключові бази США в Європі. Незважаючи на це, деякі посадовці вважають, що європейські сили не готові повністю замінити американські можливості. Адміністрація Байдена збільшила кількість військ в Європі, але є побоювання, що плани Трампа можуть призвести до скорочення військ. Наразі немає конкретних даних про майбутні плани Вашингтона, але планується консультація з союзниками по НАТО. Фахівці з оборонного планування висловлюють занепокоєння щодо можливого поспішення рішень без консультацій.
-
Рютте висміяв Лаврова після його заяви про “крах НАТО”
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висміяв главу російського МЗС Сергія Лаврова через його нещодавню заяву про начебто майбутній “крах” Альянсу. Про це Рютте сказав в ефірі телеканалу Fox News в середу, 2 липня.
Сперше генсек привітав “величезну зовнішньополітичну перемогу” Дональда Трампа і його адміністрації щодо збільшення оборонних витрат НАТО.
“Лавров – він міністр закордонних справ Росії, здається, з часів народження Ісуса Христа? І з того часу нічого корисного з його рота так і не вилетіло”, – заявив Рютте і додав: “Тож не приділяймо панові Лаврову забагато уваги”.
Як відомо, 30 червня Лаврова попросили прокоментувати слова глави МЗС Польщі Радослава Сікорського, який спрогнозував крах режиму в Росії внаслідок гонитви озброєнь.
“Напевно, він передбачає, раз він такий провісник, що катастрофічне, за моїми оцінками, збільшення бюджету країн НАТО теж призведе до краху цієї організації”, – заявив Лавров за підсумками наради глав МЗС країни ОДКБ. -
Зупинка допомоги США: з’явилась реакція НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте “повністю розуміє” прагнення влади США турбуватись насамперед про інтереси власної країни, але водночас закликає до подальшої військової підтримки України. Про це він сказав в ефірі телеканалу Fox News у середу, 2 липня.
“Але коли йдеться про Україну, то в короткостроковій перспективі Україна не може обійтись без усієї підтримки, яку вона може отримати, якщо йдеться про боєприпаси та системи протиповітряної оборони”, – зазначив він.
Рютте нагадав, що минулого тижня на саміті НАТО минулого тижня президенти України та США провели зустріч і “мали дуже гарне обговорення, зокрема щодо систем ППО”.
“Так, я розумію, що США мають піклуватись про свої запаси зброї. У той же час ми повинні допускати певну гнучкість”, – вважає Рютте.
Він підкреслив, що держави Європи нарощують оборонні витрати й допомогу Україні, “але ми не можемо обійтись без практичної підтримки США.”
“Це також і в інтересах США – щоб Україна не програла цю війну… А безпечна Європа також означає і безпечні США. Це все повністю взаємоповʼязані речі”, – резюмував генсек НАТО.
Напередодні у Білому домі підтвердили, що Пентагон призупинив поставки деяких видів зброї для України через побоювання, що запаси зброї США надто зменшилися.
Тим часом в Офісі президента заявили, що США не припиняли постачання зброї Україні. А Міноборони уточнює цю інформацію у американських колег.
Зате у Москві радо сприйняли звістку про рішення США призупинити постачання деякої зброї Україні. Там вважають, що чим менше в України буде зброї, то тим швидше закінчиться війна. -
Навроцький зробив нову заяву щодо вступу України в НАТО
Україна наразі не може приєднатися до НАТО, позаяк перебуває у стані війни. За словами новообраного президента Польщі Кароля Навроцького, вступ України спричинить автоматичне втягнення у конфлікт усіх країн-членів альянсу. Про це інформує PAP у вівторок, 1 липня.
“Наразі Україна не має можливості вступити до НАТО, оскільки перебуває у стані війни, і її вступ автоматично спричинить вступ у війну всіх країн-членів НАТО. Тому немає сенсу переглядати це питання”, – пояснив Навроцький.
Також глава Польщі висловився проти безумовного приєднання України до Європейського Союзу, зазначивши необхідність виправдати “певні очікування”.
“Багато країн, зокрема Польща, роками чекали, щоб виправдати певні очікування Європейського Союзу, стати його частиною”, – зазначив він.
Разом із тим, Навроцький переконаний, що в інтересах Польщі та всієї Європи, аби Україна була частиною західного світу.
“Це не обов’язково має бути пов’язано зі вступом до НАТО, що неможливо, або до Європейського Союзу, що є дуже віддаленою перспективою”, – додав новообраний президент. -
Лавров зробив заяву про “крах НАТО”
Країнам НАТО не слід збільшувати оборонні витрати до 5% ВВП, якщо вони хочуть зберегти свій Альянс. Таку точку зору озвучив глава МЗС РФ Сергій Лавров в понеділок, 30 травня.
Російський міністр прокоментував висловлювання очільника МЗС Польщі Радослава Сікорського про те, що на путінську Росію чекає крах через нарощування військових витрат.
“Напевно, він передбачає, якщо він такий провісник, що катастрофічне, за моїми оцінками, збільшення бюджету країн НАТО теж призведе до краху цієї організації”, – сказав Лавров за підсумками наради глав МЗС країни ОДКБ.
Міністр нагадав, що днями глава Кремля Володимир Путін анонсував скорочення військових витрат, частка яких у бюджеті РФ вже досягла рекордних значень з часів СРСР. Лавров похвалив Путіна за те, що той нібит “керується здоровим глуздом, а не вигаданими і не висмоктаними з пальцями погрозами, як це роблять країни-члени НАТО”.
Нагадаємо, минулого тижня на саміті в Гаазі лідери країн НАТО затвердили рекордні витрати у 5% ВВП на оборону. Також у підсумковій декларації Росію було названо довгостроковою серйозною загрозою для євроатлантичної безпеки.
-
В Італії планують зарахувати зведення мосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі.