Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара третій день поспіль. Про це свідчать дані на сайті регулятора в п’ятницю, 6 червня.
Так, офіційний курс на понеділок встановлено на рівні 41,4018 гривень за 1 долар (-0,0699 грн). Це мінімальний рівень за півтора місяці – з 22 квітня.
У вою чергу офіційний курс євро знизився більш суттєво і становитиме 47,2726 гривень за 1 євро (-0,1047 грн).
На міжбанку американська валюта подешевшала на 2 копійки – 41,39-41,42 грн/долар (купівля-продаж).
В обмінних пунктах курс долара впав на 10 копійок – до 41,65 гривень.
Позначка: Нацбанк
-
Курс долара в Україні впав до мінімуму з квітня
-
Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн. -
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку. -
У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями
Негативний вплив пропуску Україною 2 червня платежу у розмірі 665 млн доларів за ВВП-варантами наразі відсутній, як і подальші ризики для фінансової стабільності. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу у четвер, 5 червня.
“Ми не бачимо жодних негативних проявів. Жодного негативу нема. Відбувається і продовжується процес переговорний щодо напрацювання умов реструктуризації”, – сказав він.
Гелетій нагадав, що Нацбанк не є учасником цього процесу, хоча у портфелі Нацбанку ВВП-варанти на 44 млн доларів за загального обсягу їх випуску у 3 млрд 239,32 млн доларів.
“Як ви знаєте, з минулого року діє мораторій на виплату варантів. Тому все в руках уряду, під контролем уряду та без ризиків для фінансової стабільності”, – наголосив заступник голови НБУ.
Нагадаємо, Україна не змогла домовитися із кредиторами і пропустила виплату 665 млн доларів за державним боргом, пов’язаним з так званими ВВП-варантами – борговими зобов’язаннями, прив’язаними до темпів економічного зростання.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями. Україна оголосила про технічний дефолт за цінними паперами
-
Нацбанк визначився щодо рівня облікової ставки
Національний банк України удруге поспіль зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 5 червня.
“Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення. У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що пом’якшення процентної політики стане можливим лише після остаточного проходження піку цінового сплеску та зниження ризиків закріплення інфляції на високому рівні.
Водночас, якщо виникне потреба посилити монетарні умови, НБУ буде готовий ужити додаткових заходів, додали у Нацбанку.
Також разом зі збереженням облікової ставки було збережено й усі інші ставки за основними інструментами монетарної політики.
Раніше НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні. -
Нацбанк різко знизив офіційний курс долара
Національний банк України знизив курс долара до гривні. Долар подешевшав після двох днів зростання. Про це свідчать дані на сайті регулятора.
Офіційний курс на 4 червня встановлено на такому рівні: 41,4829 гривень за 1 долар (-0,1556 грн). Офіційний курс євро становитиме 47,2013 гривень за 1 євро (-0,2250 грн).
На міжбанку сьогодні курс впав на 6 копійок до 41,50-41,53 грн/долар (купівля-продаж) порівняно із закриттям попереднього дня. На готівковому ринку курс долара впав на 10 копійок до 41,70 гривень. -
НБУ знову підняв курс долара, євро – знизився
Національний банк України другий день поспіль знизив курс гривні відносно долара. По це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 3 червня.
Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,6385 гривень за 1 долар (+0,0201 грн). Тим часом євро трохи подешевшав і у середу його курс становитиме 47,4263 гривень за 1 євро (-0,0769 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні 10 копійок і опустилася до 41,56-41,59 грн/долар порівняно із закриттям ринку в понеділок.
В обмінних пунктах курс долара зріс на 5 копійок – до 41,80 гривень. -
Нацбанк знизив курс гривні відносно долара і євро
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора в понеділок, 2 червня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,6184 гривень (+0,0923 грн). У свою чергу євро зріс більш суттєво і становитиме 47,5032 гривень (+0,4292 грн).
На міжбанку американська валюта додала в ціні 14 копійок до 41,66-41,69 грн/долар порівняно із закриттям ринку в п’ятницю.
В обмінних пунктах курс долара зріс на 5 копійок до 41,75 гривень. -
У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію
Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
“Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації. -
НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні настрої в основних секторах бізне
У травні 2025 року індекс очікувань ділової активності українського бізнесу показав позитивні зміни, підвищившись до рівня 50,8 порівняно з 49,4 у квітні. Це означає, що підприємства у всіх секторах очікують покращення у майбутньому. Опитування, проведене Національним банком серед 565 компаній, показало, що будівельні компанії найбільш оптимістично налаштовані, з індексом 51,5. Позитивно на індекс вплинули активний попит, стабільна енергетична ситуація, фінансова допомога та інші фактори. Однак існують стримувальні чинники, такі як конфліктна ситуація, курсові коливання та дефіцит кадрів. Водночас, компанії планують помірне зростання цін, але деякі сектори очікують скорочення кількості працівників.