Згідно з інформацією з Липневого Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки оперативному ремонту в енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж прогнозувалося раніше. Хоча є нові пошкодження енергосистеми, але тривають ремонтні роботи, зокрема відновлення потужностей. Прогноз по дефіциту електроенергії був знижений з 3% до 1% у 2025 році та також очікується 1% у 2026 році. Прогнозується, що в 2027 році дефіциту електроенергії взагалі не буде. Це не повинно суттєво вплинути на економічний розвиток, а навіть може зменшити витрати бізнесу та інфляційний тиск. Однак є ризики, зокрема можливість атак на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Нацбанк також вказує на можливі інфляційні ризики, але швидке розвиток відновлюваної енергетики може забезпечити стабільність енергосистеми. Україна також збільшила потужність експорту електроенергії та здійснює торгівлю з усіма сусідніми європейськими країнами. В Раді попереджають про можливий дефіцит електроенергії влітку.
Позначка: Нацбанк
-
В Україні зникне з обігу 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення. -
В Україні з початку року закрилося 77 банківських відділень
Банки України скорочують відділення і переводять обслуговування в онлайн-формат. За останні 15 років відділень стало вчетверо менше, свідчать дані Національного банку України.
Станом на 1 липня 2025 року в Україні налічувалося 4 934 діючих структурних підрозділів банків. З початку року кількість скоротилася на 77.
Крім того, 812 відділень банків перебувають у статусі “тимчасово зупинених”.
Найбільша кількість відділень у державному Ощадбанку – 1147. Роботу 622 його відділень тимчасово зупинено.
Державний ПриватБанк перебуває на другому місці – 1 102 відділення. Ще 65 тимчасово призупинено.
Далі йдуть банк іноземної банківської групи Райффайзен Банк (321), приватний ПУМБ (219) і банк іноземної банківської групи УкрСиббанк (218). Станом на 1 липня 2025 року в Україні налічувалося 60 банків.
Нагадаємо, раніше НБУ назвав найприбутковіші банки України. Також стала відома сума збитів українських банків від агресії Росії. -
НБУ утретє поспіль зберіг рівень облікової ставки
Національний банк України утретє поспіль зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних. Про це регулятор повідомив у четвер, 24 липня.
“Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому послабленню цінового тиску. НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики”, – йдеться у повідомленні.
У центробанку зазначили, що інфляція очікувано почала знижуватися, а інфляційні очікування залишаються контрольованими.
Що стосується ситуації на валютному ринку то вона була стійкою, зокрема, завдяки попереднім заходам НБУ з посилення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, а послаблення до євро досі мало незначний проінфляційний ефект, підкреслили в НБУ.
Наразі регулятор не вбачає потреби в додаткових кроках з підвищення облікової ставки.
“Однак, зважаючи на повільніше, ніж очікувалося, зниження інфляції та баланс ризиків для цінової динаміки, НБУ наразі не бачить і простору для пом’якшення процентної політики”, – додали в Нацбанку.
Раніше НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні. -
НБУ підняв курси долара і євро на початку тижня
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані на сайті регулятора в понеділок, 21 липня.
Так, офіційний курс долара на вівторок встановлено на рівні 41,8194 гривень за 1 долар (+0,0680 грн). А курс євро зріс більш суттєво і завтра становитиме 48,7907 гривень за 1 євро (+0,1837 грн).
На міжбанку курс американської валюти додав у ціні 8 копійок і зріс до 41,82-41,85 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках долар впав до 41,95 гривень, а євро зріс до 48,95 гривень. -
В Україні збільшився обсяг готівки
У готівковому обігу в Україні станом на 1 липня перебувало 859,9 млрд грн – на 37,5 млрд або 4,6% більше, ніж на початку року. Найбільше зростання показали банкноти номіналом 1 000 грн і монети по 10 грн. Про це інформує пресслужба НБУ у понеділок, 21 липня.
Якщо I квартал року характеризувався вилученням готівки з обігу, то у II кварталі попит на готівку дещо пожвавився.
Нині у готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 851,2 млрд гривень, а також 15 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на 8,5 млрд гривень.
На одного жителя України припадало 63 банкноти і 189 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 1 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).
Серед банкнот найбільше в обігу банкнот номіналом 500 гривень, найменше – номіналом 50 гривень (27,3% та 4,4% від загальної кількості в обігу відповідно).
Стосовно монет, сьогодні в готівковому обігу розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів – 1, 2, 5 та 10 гривень. З них найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня, найменше – номіналом 10 гривень (4,4% та 2% від загальної кількості в обігу відповідно).
Розмінних монет є два номінали – 10 та 50 копійок (27,5% та 9,1% від загальної кількості в обігу відповідно). Якщо роль монет номіналом 10 копійок у готівкових розрахунках за товари та послуги поступово зменшується, то на монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі. Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2025 року припадав на банкноти номіналом 1 000 гривень та монети 10 гривень. Їх питома вага за загальною кількістю в обігу зросла на 2,2% та 0,2% відповідно.
У НБУ обіцяють більше не друкувати гроші “небезпечно” -
НБУ погіршив прогноз щодо інфляції в Україні
Інфляція в Україні дещо сповільнилася порівняно з піковим значенням у травні. Банкіри не вірять, що вона впаде нижче 10%. Про це свідчать дані НБУ.
Зазначається, що банкіри в липні погіршили інфляційні очікування до 11,6%. У квітні вони прогнозували зростання цін на рівні 9,8% протягом найближчих 12 місяців.
Інфляційні очікування населення погіршилися в червні до 10,8% порівняно з 10,2% у травні.
Разом з тим, фінансові аналітики в липні поліпшили прогноз до 7,5% порівняно з 7,9% у травні 2025 року.
Керівники підприємств у травні прогнозували інфляцію на рівні 10,9% (прогноз за лютий 11,5%).
За даними Держстату, у червні 2025 року інфляція в Україні сповільнилася до 14,3% у річному вимірі порівняно з 15,9% у травні. Основною причиною став статистичний ефект. У червні 2024 року уряд підвищив тарифи на електроенергію для населення на 64%, а цьогоріч до осені ціни не змінюватимуться.
За даними НБУ, інфляція досягла піку в травні та повернулася до зниження в червні, як і прогнозував НБУ. Однак загальна інфляція була вищою за квітневий макроекономічний прогноз насамперед через вплив погодних умов. Очікується, що в другому півріччі зниження інфляції продовжиться.