Австралійський стартап Cortical Labs представив першу у світі комерційно доступну біологічну обчислювальну платформу. Як повідомляє IEEE Spectrum, установка під назвою CL1 поєднує живі людські нейрони з кремнієвим чипом, дозволяючи клітинам в режимі реального часу навчатися, адаптуватися та обробляти інформацію через електричні імпульси з мілісекундною затримкою.
Пристрій призначений для досліджень у галузі нейронауки, біотехнологій і моделювання захворювань. Він містить 800 тисяч живих нейронів, вирощених із клітин шкіри або крові дорослих донорів. Клітини зберігають життєздатність до шести місяців завдяки вбудованій системі життєзабезпечення, яка постачає поживні речовини, регулює температуру, очищує рідини та фільтрує відходи. Фото: Cortical Labs Вирощені в лабораторії нейрони живуть на масиві електродів За словами головного наукового директора компанії Бретта Кагана, CL1 дозволяє вводити сигнали у вигляді електричних імпульсів і відстежувати реакції клітин у відповідь, що дає змогу створити замкнене середовище для експериментів – від тестування ліків до дослідження навчання мозку.
CL1 є наступником відомого прототипу DishBrain, який навчили грати в пінг-понг у 2021 році. У тестах його нейрони перевершили деякі алгоритми штучного інтелекту за швидкістю навчання та ефективністю.
У довгостроковій перспективі компанія хоче створити біоінженерний інтелект, який потенційно зможе перевершити природний людський мозок у певних завданнях, залишаючись при цьому енергоефективним, саморегулівним і стійким.
Зараз команда Cortical Labs налічує 22 особи. Стартап вже залучив понад 11 мільйонів доларів інвестицій від фондів з Австралії, Гонконгу та США.
Хоча компанія не обмежує сфери використання пристрою, покупці повинні мати відповідні лабораторні умови та етичне схвалення для роботи з людськими клітинами. “Це не те, що можна запускати у себе в гаражі”, – наголосив Каган.
115 перших одиниць CL1 надійдуть у продаж цього літа за ціною $35 000 за одиницю. Окрім продажу пристроїв, Cortical Labs пропонує віддалений доступ до своєї платформи за $300 на тиждень за одиницю.
Позначка: Наука
-
Австралійський стартап випустив перший у світі біокомп’ютер
-
Мікропластик у їжі шкодить печінці та порушує метаболізм – дослідження
Мікроскопічні частинки пластику, які містяться у продуктах харчування та напоях, здатні завдавати шкоди печінці та порушувати обмін речовин. Як повідомляє South China Morning Post, такі висновки зробила команда дослідників з Університету Каліфорнії у Девісі.
Нове дослідження на мишах показало, що вживання наночастинок полістирену призводить до порушення толерантності до глюкози та ознак пошкодження печінки. Ці результати підтверджують попередні висновки про токсичність нанопластику для організму.
“Зростає занепокоєння щодо впливу мікро- та нанопластику на здоров’я, тож ми вирішили дослідити цей аспект глибше”, -пояснила керівниця дослідження Емі Паркхерст. За її словами, людина може споживати від 40 тисяч до 10 мільйонів пластикових частинок щороку разом із продуктами харчування і напоями.
Однією з причин такого забруднення є високий рівень пластикових відходів у довкіллі – там він розкладається на дрібні частинки, які потрапляють у травну систему тварин, а згодом і людини.Крім того, мікропластик може потрапляти у їжу під час виробництва, а також через упаковку, що контактує з продуктами.
Дослідники наголошують на потребі подальших досліджень для оцінки реального впливу цих частинок на здоров’я людей та вироблення заходів захисту.
Результати дослідження команда представила на конференції Американського товариства з питань харчування у Флориді. -
Молодші покоління рідше хворіють деменцією – дослідження
Люди, народжені в останні десятиліття, мають менший ризик розвитку деменції у певному віці, ніж попередні покоління. Як повідомляє The Guardian, cаме такий висновок зробили дослідники з австралійського Центру бізнесу та економіки охорони здоров’я Університету Квінсленда.
Команда вчених проаналізувала дані понад 62 тисяч осіб віком від 70 років, зібрані у трьох масштабних дослідженнях у США, Великій Британії та низці європейських країн. Алгоритм, який використовували вчені, оцінював наявність симптомів деменції на основі когнітивних тестів та відповідей учасників щодо повсякденного функціонування.
Очікувано, поширеність деменції зростала з віком у всіх поколіннях, однак при цьому фахівці зафіксували чітку тенденцію: у людей з новіших поколінь ризик розвитку деменції в конкретному віці був нижчий, ніж у народжених раніше. Зокрема, у США серед людей віком 81-85 років деменцію мали 25,1% учасників, народжених у 1890-1913 роках, проти лише 15,5% серед народжених у 1939-1943 роках.
Дослідники також виявили, що ця позитивна динаміка більш виражена серед жінок, особливо в Європі та Великій Британії. Однією з можливих причин вони назвали кращий доступ жінок до освіти в середині XX століття.
Попри ці позитивні зрушення, загальне навантаження на системи охорони здоров’я зростатиме, адже населення продовжує старішати, наголошує співавторка дослідження доктор Сабріна Ленцен. Вона також зазначила, що соціальні нерівності, зокрема за статтю, освітою та географією, залишаються суттєвими.
Незважаючи на те, що дослідження не з’ясовувало причин зниження рівня деменції, професорка Тара Спайрес-Джонс з Единбурзького університету припустила, що на це могли вплинути обов’язкова освіта, боротьба з курінням, а також краща медична допомога при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та втраті слуху.
Втім, фахівці застерігають від передчасного оптимізму. Професор Том Денінг з Ноттінгемського університету зауважив, що не можна бути впевненим, що ця позитивна тенденція збережеться надалі, адже ключові медичні та соціальні поліпшення вже могли вичерпати свій потенціал.
Досліження було опубліковане в журналі Jama Network Open. -
Вчені виявили ген муркотіння котів
Дослідники з Центру вивчення дикої природи Кіотського університету виявили можливий генетичний зв’язок між муркотінням домашніх котів і варіаціями андрогенового рецепторного гена. Як повідомляє ScienceX, результати дослідження свідчать, що коти з коротким варіантом цього гена демонструють вираженішу схильність до муркотіння та вокальної комунікації з людьми.
У дослідженні взяли участь 280 кастрованих або стерилізованих безпородних котів, що проживають у домівках своїх власників. Науковці провели оцінку поведінки тварин, зібрали зразки ДНК і проаналізували андрогеновий рецепторний ген, порівнюючи його також із відповідними генами в інших представників родини котових.
Згідно з результатами, коти з коротким типом гена частіше муркотіли та виявляли більшу вокальність у спілкуванні з людьми, особливо самець. Натомість самки з таким самим варіантом гена частіше демонстрували агресію до незнайомців.
Цікаво, що генетичні відмінності також можуть бути пов’язані з умовами виховання: дослідники припускають, що коти з довгим варіантом гена – здебільшого породисті – менше потребують голосової комунікації, на відміну від безпородних і врятованих колишніх вуличних тварин.
У порівнянні з 11 іншими видами родини котових, таких як леопардовий кіт і кіт-рибалка, вчені виявили, що саме домашні коти мають унікальні довгі варіанти андрогенового рецепторного гена. Це може свідчити про еволюційні зміни, пов’язані з одомашненням і селекцією.
На думку дослідників, ці висновки можуть бути використані для прогнозування поведінкових рис тварин на основі генетичних даних, що відкриває нові можливості для догляду за тваринами та підвищення їхнього добробуту. У майбутньому команда планує розширити дослідження і на інших представників родини котових.
“Ми прагнемо поглибити розуміння котів і зробити стосунки між ними та людьми ще гармонійнішими”, – підсумувала авторка дослідження Юме Окамото. -
“Коктейль молодості” продовжив життя мишей майже на третину
Група європейських вчених провела дослідження на мишах, де вони використали комбінацію двох препаратів – рапаміцину і траметинібу, і виявили, що ця комбінація збільшує тривалість життя тварин на близько 30%. Миші, які отримували препарати, не лише жили довше, а й мали менше хронічних запалень та ризик захворювання на рак. Рапаміцин і траметиніб використовуються для лікування раку та інших захворювань. Експеримент показав, що разом вони забезпечили значний зріст у тривалості життя мишей. Дослідження провели у Інституті Макса Планка в Німеччині, і вони планують розпочати клінічні випробування препаратів на людях. Результати дослідження були опубліковані в журналі Nature Aging.
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
В Росії “відплив мізків” досяг рекорду за 25 років
Збройний конфлікт між Росією та Україною призвів до втрати вчених в російських наукових установах. За дослідженням Андрія Ловакова, з 2022 по 2024 рік Росія втратила близько 0,8% активних дослідників. Це більше, ніж у попередні роки, коли виїзд вчених за кордон був меншим. Більшість вчених, які покинули Росію, переїхали до Німеччини, США та Швейцарії. Найбільші втрати спостерігаються у фізиці, астрономії, інформатиці та математиці. Це може призвести до кризи в академічній системі Росії та зниження її наукового потенціалу. Уряд РФ також попередив про загрозу погіршення ситуації в економіці через ці події.
-
Трамп підписав укази про ядерні технології і науку
Президент США Дональд Трамп підписав укази, які спрямовані на реформування науки та ядерних технологій. Один з них передбачає “відродження ядерної енергетики” в країні, спрощення отримання ліцензій для будівництва ядерних об’єктів та тестування передових конструкцій реакторів. Другий указ запроваджує “золотий стандарт науки”, що встановлює принципи прозорості, відкритості до критики та відсутності конфлікту інтересів у науковій практиці. Ці кроки робляться для відновлення довіри до науки та підвищення її якості. Також у новинах згадується про скорочення фінансування деяких проєктів офісу ООН з прав людини, включаючи в Україні, яке проводиться в рамках перегляду витрат на іноземну допомогу.
-
В Китаї створили контактні лінзи, які дозволять бачити в темряві
Науковці з Університету науки і технологій Китаю розробили спеціальні контактні лінзи, які дозволяють людині бачити в темряві. Ці лінзи використовують наночастинки для поглинання інфрачервоного світла та перетворення його в видиме для людського ока. Вони можуть бути використані для передачі інформації в налаштуваннях безпеки, шифрування або захисту від підробок. Лінзи не потребують джерела живлення і дають людині можливість бачити лише випромінювання від світлодіодного джерела світла. Дослідники також працюють над підвищенням чутливості наночастинок, щоб користувачі могли бачити навіть нижчі рівні інфрачервоного світла. У майбутньому вони планують створити лінзи з більш точною роздільною здатністю та вищою чутливістю, що дозволить людям з вадами зору бачити кольори.
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.