Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association.
Позначка: Наука
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
-
В Росії “відплив мізків” досяг рекорду за 25 років
Збройний конфлікт між Росією та Україною призвів до втрати вчених в російських наукових установах. За дослідженням Андрія Ловакова, з 2022 по 2024 рік Росія втратила близько 0,8% активних дослідників. Це більше, ніж у попередні роки, коли виїзд вчених за кордон був меншим. Більшість вчених, які покинули Росію, переїхали до Німеччини, США та Швейцарії. Найбільші втрати спостерігаються у фізиці, астрономії, інформатиці та математиці. Це може призвести до кризи в академічній системі Росії та зниження її наукового потенціалу. Уряд РФ також попередив про загрозу погіршення ситуації в економіці через ці події.
-
Трамп підписав укази про ядерні технології і науку
Президент США Дональд Трамп підписав укази, які спрямовані на реформування науки та ядерних технологій. Один з них передбачає “відродження ядерної енергетики” в країні, спрощення отримання ліцензій для будівництва ядерних об’єктів та тестування передових конструкцій реакторів. Другий указ запроваджує “золотий стандарт науки”, що встановлює принципи прозорості, відкритості до критики та відсутності конфлікту інтересів у науковій практиці. Ці кроки робляться для відновлення довіри до науки та підвищення її якості. Також у новинах згадується про скорочення фінансування деяких проєктів офісу ООН з прав людини, включаючи в Україні, яке проводиться в рамках перегляду витрат на іноземну допомогу.
-
В Китаї створили контактні лінзи, які дозволять бачити в темряві
Науковці з Університету науки і технологій Китаю розробили спеціальні контактні лінзи, які дозволяють людині бачити в темряві. Ці лінзи використовують наночастинки для поглинання інфрачервоного світла та перетворення його в видиме для людського ока. Вони можуть бути використані для передачі інформації в налаштуваннях безпеки, шифрування або захисту від підробок. Лінзи не потребують джерела живлення і дають людині можливість бачити лише випромінювання від світлодіодного джерела світла. Дослідники також працюють над підвищенням чутливості наночастинок, щоб користувачі могли бачити навіть нижчі рівні інфрачервоного світла. У майбутньому вони планують створити лінзи з більш точною роздільною здатністю та вищою чутливістю, що дозволить людям з вадами зору бачити кольори.
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.