Позначка: Назва

  • “Доброчин і Білгород”: Україна поверне українські назви іноземним містам

    “Доброчин і Білгород”: Україна поверне українські назви іноземним містам

    Україна повертатиме назви українського походження іноземним топонімам. Про це заявив очільник МЗС України Андрій Сибіга у Facebook.
    “Ми будемо повертати в національному вжитку назви українського походження іноземним топонімам. Адже ми в Україні кажемо Берестя, а не Брест (Білорусь – ред.). Білгород (Росія – ред.), а не Бєлгород. Доброчин, а не Дебрецен (Угорщина – ред.). Цей список можна продовжувати”, – наголосив міністр.
    Він підкреслив, що використання українських є суверенним національним правом України, яке до того ж відповідає діючому законодавству, а надто, що це визначено нашим законодавством:
    “Назви географічних об’єктів… при використанні в Україні подаються державною мовою в транскрипції з мови оригіналу з урахуванням особливостей української фонетики та правопису”, – навів цитату з відповідного закону Сибіга.
    Сибіга підкреслив, що мовиться саме про використання назв в Україні та додав: “Ми нікому нічого не нав’язуємо”.
    “Інші держави та міжнародні організації мають свої географічні комісії, які складають відповідні реєстри. Таку роботу час провести і в нашій державі. Невдовзі будемо ініціювати фахове обговорення, широку громадську дискусію та міжвідомчу підготовку необхідних кроків”, – анонсував глава МЗС.
    Сибіга також розповів випадок про одну з країн, яка звернулася до України, вказавши неправильний правопис назви українського столиці.
    “Нещодавно мені на стіл принесли ноту іноземної держави, якою вона до нас зверталася з якогось питання. Я почав читати текст, поки не дійшов до слова “Kiev”. Далі вже не читав. Розпорядився: “Повернути без розгляду та більше не приймати”, – розповів міністр.
    Він наголосив, що спочатку треба вивчити правопис назв українських міст, а вже потім “поновлювати запевнення в глибокій повазі”.
    “Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас лише якщо ми поважатимемо самих себе”, – резюмував Сибіга.
    Сибіга додав, що те саме стосується й інших українських топонімів, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації: Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv та інші.
    Як ми вже писали, уряд Угорщини заборонив в’їзд на територію країни трьом українським військовим, яких Будапешт називає “відповідальними за примусову мобілізацію”, яка, як вважають угорські посадовці, призвела до смерті мобілізованого угорця. Угорщина вимагає включити цих посадовців до санкційного списку ЄС.
    Сибіга різко відреагував на санкції Угорщини

  • Президент подав Шмигаля на міністра оборони

    Президент подав Шмигаля на міністра оборони

    Президент України Володимир Зеленський підписав документи про призначення нового міністра оборони, яким став Денис Шмигаль. Він також заявив, що через Міністерство оборони буде керуватися стратегічними галузями промисловості, а Герман Сметанін очолить Укроборонпром. Зеленський вказав, що зараз українська зброя становить близько 40% усіх засобів на фронті, і планується досягти показника 50% за перші шість місяців роботи нового уряду. Глава держави впевнений, що цю мету можна досягти, і це допоможе відчути Росії наслідки її дій.

  • Рада перейменувала понад 320 населених пунктів

    Рада перейменувала понад 320 населених пунктів

    Верховна Рада 5 червня ухвалила дві постанови про перейменування населених пунктів, назви котрих містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у четвер, 5 червня.
    За відповідне рішення проголосували 257 народних обранці.
    Відтак, ухвалила постанови про перейменування 328 населених пунктів.
    Згідно з документами, нові назви отримають:

  • 4 райони,
  • 10 міст,
  • 56 селищ,
  • 261 село.
  • Втім, деякі міста, зокрема Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ, тимчасово залишили без змін – рішення по перейменуванню розглядатимуть окремо.
    Загалом перейменування торкнулося населених пунктів у 20 областях, зокрема Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській тощо.
    Рішення відповідає державній політиці щодо деколонізації та дерусифікації, спрямованої на очищення топоніміки України від радянської та російської спадщини.