У липні міжнародні резерви України скоротилися до $43,03 млрд, що на $2 млрд менше, ніж у попередньому місяці. Головними причинами зменшення були валютні операції Нацбанку та виплати державного боргу в іноземній валюті. Нацбанк витратив $3,46 млрд на продаж валюти, але уряд отримав $2,12 млрд від міжнародних партнерів та розмістив валютні облігації. Незважаючи на зменшення, рівень резервів вважається достатнім для стабільності валютного ринку. Також було спрямовано $793 млн на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. У липні також відбулася переоцінка фінансових інструментів, що призвело до збільшення їх вартості на $101,5 млн.
Позначка: НБУ
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України впроваджує новий пакет валютної лібералізації з 6 серпня. Цей пакет передбачає дозвіл на репатріацію дивідендів за 2023 рік, розширення форвардних угод, підтримку ювелірної галузі та додаткові можливості для компаній, що підтримують ЗСУ. НБУ дозволяє підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік, а також розширює можливості для хеджування валютних ризиків. Також відкривається можливість для резидентів повертати кошти в іноземній валюті, які були помилково зараховані на їхні рахунки. Ці заходи спрямовані на залучення нових капіталів, підтримку внутрішнього виробництва та зменшення тіньового сегменту ринку ювелірних виробів. Крім того, НБУ розширює можливості підприємств щодо погашення кредитів, наданих консорціумами іноземних кредиторів. Нові правила спростять залучення фінансування та структурування нових позик.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України встановив мінімальний курс гривні до долара з 30 червня, який становить 41,6845 гривень за долар. Курс євро також знизився і складе 48,0914 гривень за євро. На міжбанку ціни на долар і євро трохи знизилися, а в обмінних пунктах ціни складають відповідно 41,90 гривень за долар і 48,60 гривень за євро. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, або на 30,9%, до $3,69 млрд. Офіційний курс гривні до долара у липні також підвищився з 41,7788 грн/$1 до 41,7662 грн/$1, а на готівковому ринку зміцнився на 13 копійок.
-
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Станом на 5 серпня Національний банк України підвищив курс долара до 41,7901 гривень за 1 долар, тоді як офіційний курс євро становить 48,3470 гривень за 1 євро. Це означає, що курс долара залишається стабільним, але євро росте на тлі міжнародного ринку. Експерти зауважують, що стабільність долара в Україні забезпечується Національним банком, який активно використовує свої резерви для підтримки курсу гривні. Прогнозують, що курс долара лишатиметься стабільним, а курс євро може продовжити зростати. Експерти рекомендують зберігати спокій і не робити поспішних рішень щодо валютних заощаджень. Вони також нагадують, що курси валют залежать від багатьох факторів, включаючи геополітичну ситуацію та економічні угоди між країнами.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
Згідно з інформацією з Липневого Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки оперативному ремонту в енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж прогнозувалося раніше. Хоча є нові пошкодження енергосистеми, але тривають ремонтні роботи, зокрема відновлення потужностей. Прогноз по дефіциту електроенергії був знижений з 3% до 1% у 2025 році та також очікується 1% у 2026 році. Прогнозується, що в 2027 році дефіциту електроенергії взагалі не буде. Це не повинно суттєво вплинути на економічний розвиток, а навіть може зменшити витрати бізнесу та інфляційний тиск. Однак є ризики, зокрема можливість атак на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Нацбанк також вказує на можливі інфляційні ризики, але швидке розвиток відновлюваної енергетики може забезпечити стабільність енергосистеми. Україна також збільшила потужність експорту електроенергії та здійснює торгівлю з усіма сусідніми європейськими країнами. В Раді попереджають про можливий дефіцит електроенергії влітку.
-
В Україні зникне з обігу 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.