Берегова охорона Греції 20 липня затримала у грецьких водах 247 мігрантів. Їх передали поліції, після чого доставили до центрів тимчасового ув’язнення перед депортацією. Про це повідомляє BILD.
“Вони не мають права подавати прохання про надання притулку і не будуть направлені до приймальних центрів”, – заявив напередодні міністр міграції Танос Плевріс у сомережі X.
Як відомо, процедуру розгляду заяв про надання притулку для мігрантів із країн Північної Африки нещодавно було припинено на три місяці. Ці 247 осіб – перші, хто потрапив під нове правило. Вони прибули з Лівії та були затримані в морі на південь від Гавдосу та Криту. За даними ЗМІ, один із них отримав поранення і пізніше помер у лікарні.
Раніше особам без права на перебування не загрожувала в’язниця, однак тепер тих, хто відмовляється покинути країну добровільно, садитимуть у в’язницю щонайменше на два роки. При повторному порушенні їм загрожуватиме до п’яти років ув’язнення. Відповідний законопроект уже готується Міністерством міграції.
Міністерство також передало поліції додаткові об’єкти, які будуть використовуватись як ізолятори для нелегалів. На кожного буде одразу видано наказ про депортацію, і до моменту висилки нелегали залишатимуться під вартою. Такі заходи відтепер вживатимуться до всіх випадків нелегального в’їзду.
Позначка: Нелегальні мігранти
-
У Греції в рамках нововведень відправили до в’язниці понад 240 мігрантів
-
Росія примусово мобілізує трудових мігрантів на війну – ГУР
Громадяни країн Центральної Азії, зокрема Узбекистану та Таджикистану, дедалі частіше стають цілями примусової мобілізації в Росії. Про це повідомило Головне управління розвідки (ГР) Міноборони України в суботу 21 червня.
“Йдеться передусім про трудових мігрантів, які прибувають до росії у пошуках заробітку. Представники російської армії вводять в оману іноземців обіцянками “швидкого заробітку” за короткостроковими контрактами”, – йдеться у повідомленні.
У ГУР наголосили, що шанси для таких осіб не лише заробити, а й вижити – мінімальні. Більшість таких “добровольців” гине. Із мобілізованих мігрантів формують окремі підрозділи, які переважно використовують на найбільш небезпечних ділянках фронту.
“Навіть у разі виживання після служби на фронті такі комбатанти не можуть повернутися до нормального життя: в країнах походження на них чекає кримінальне переслідування за участь у збройних формуваннях іноземної держави з перспективою довгострокового ув’язнення”, – додали в розвідці.
Також у ГРУ повідомили, що серед нещодавно знищених найманців із числа громадян Узбекистану і Таджикистану:- Умаров Сирожиддін Сабирджанович, рядовий 164 окремої мотострілецької бригади (в/ч 11740), жетон АВ-986480, народився 19 березня 1984 року, м. Ташкент.
- Холбувозода Мухаммад Файзулло, позивний Басмач, рядовий 1 мотострілецького полку (в/ч 31135), жетон АБ-052894, народився 28 січня 1984 року. Контракт підписав 25 лютого 2025 року.
-
Біля берегів Греції врятували понад 600 мігрантів
У ніч та вранці 20 червня поруч з берегами Греції з двох дерев’яних рибальських човнів було врятовано понад 600 мігрантів. Перший човен з 352 особами було знайдено близько 55 км на південь від острова Гавдос. Їх врятувало судно Європейського агентства з охорони кордонів Frontex та інші судна. Другий човен з 278 людьми був знайдений близько 90 км на південь від острова Крит і підібраний португальським кораблем. Обидва човни доставили до Криту. Інформація про громадянство пасажирів поки що невідома. За даними Агентства ООН у справах біженців, минулого року до Греції прибуло близько 54 тисяч мігрантів, більшість з яких прибули морем.
-
Підозрювану у незаконному переправлення мігрантів екстрадували з Німеччини
Жінку з Житомира, яку розшукував Інтерпол, екстрадували з Німеччини до України. Вона була членом організованої групи, яка надавала фальшиві документи про працевлаштування для десяти іранських громадян. Жінка створила компанію, через яку здійснювала цю діяльність. Німецькі правоохоронці затримали її і екстрадували до України, де їй інкримінують незаконне переправлення осіб через кордон та підроблення документів. Їй загрожує до дев’яти років в’язниці. Також у минулому з Німеччини екстрадували інших українців, яких також підозрюють у злочинах.
-
Підозрювану у незаконному переправленні мігрантів екстрадували з Німеччини
Українська жінка з Житомира, яку розшукував Інтерпол, була екстрадована з Німеччини до України. Виявилося, що вона разом з організованою групою допомагала незаконно привозити в Україну десятьох громадян Ірану, підробляючи документи про їхнє працевлаштування. Жінка діяла впродовж 2019-2020 років, користуючись фіктивними документами, які подавала до консульських установ. Німецькі правоохоронці затримали її за допомогою українських колег, і тепер їй загрожує від дев’яти років ув’язнення до конфіскації майна. Крім того, з Німеччини були екстрадовані і ще двоє українців, яких також підозрюють у злочинах.
-
До Британії прибули 1200 мігрантів – міністр визнав втрату контролю
У Великій Британії 31 травня через Ла-Манш прибуло 1194 мігранти, що стало рекордом для 2025 року. Близько 18 човнів перевозили понад 50 осіб кожен. Французькі жандарми затримали лише 184 мігрантів. На відео у TikTok видно, як мігранти переправляються в небезпечних умовах. Британська берегова охорона використовувала рибальські судна для порятунку. Міністр оборони Великої Британії визнав, що країна втратила контроль над кордонами та критикував Францію за неефективність у боротьбі з контрабандою.
-
Кіпр платитиме сирійцям за добровільне повернення додому
Кіпр планує запустити програму фінансових стимулів для добровільної репатріації сирійських сімей, які перебувають на острові у статусі шукачів притулку чи мають міжнародний захист. За цією програмою сім’ям запропонують по 2000 євро на дорослого та 1000 євро на кожну дитину за умови повернення до Сирії. Одна доросла особа може залишитися на острові з дозволом на проживання та працевлаштування на два роки. Програма стартує 2 червня і триватиме до 31 серпня. Ця ініціатива проводиться у співпраці з Європейським Союзом. Кіпр прийняв тисячі сирійців, які втекли від війни в Сирії, і вже понад 2400 з них повернулися додому, а ще 2500 сирійців відмовились від статусу біженця або зняли заяву на притулок.
-
Суд США зобов’язав Трампа відновити міграційні програми Байдена
Федеральна суддя Індіра Талвані вирішила, що адміністрація президента Трампа повинна відновити розгляд заяв від мігрантів, які тимчасово перебувають у США за програмами гуманітарного “паролю”. Це рішення захистить тисячі мігрантів з Афганістану, Латинської Америки та України, яким дозволено тимчасово проживати у країні на два роки. Суддя також вже раніше заборонила анулювати “пароль” для інших категорій мігрантів. Адміністрація Трампа оскаржила це рішення у Верховному суді. Суддя Талвані відхилила аргументи адміністрації Трампа про те, що вони мають повноваження у сфері міграційної політики. Рішення суду також стосується політики, запровадженої адміністрацією Трампа щодо програм “паролю” після інавгурації. У цей же день торговельний суд США заблокував запровадження нових мит, ініційованих адміністрацією Трампа.
-
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, яку спричинив режим Олександра Лукашенка. Країна вимагає компенсації понад 200 мільйонів євро за витрати на зміцнення кордону, спостереження та прикордонників. Цей позов може вплинути на розгляд інших справ у Європейському суді з прав людини. Польща також може приєднатися до цього позову. Литва звинувачує Білорусь у сприянні нелегальному перетину кордону шляхом організації авіарейсів та видачі віз мігрантам. У відповідь на це Литва почала повертати нелегальних мігрантів назад до Білорусі. Дев’ять країн ЄС закликали переглянути підходи до міграції, дозволяючи реагувати на дії ворожих держав, що використовують мігрантів як інструмент тиску.
-
Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт вирішив посилити міграційну політику у країні за зразком Данії. Він підкреслив, що Данія показала, що жорсткі заходи можуть допомогти подолати конфлікти в суспільстві. Данія вдалося зменшити кількість заяв на отримання притулку завдяки суворим правилам, які передбачають тимчасові дозволи, обмежені соціальні виплати та жорстку реєстрацію, а також можливість конфіскації цінних речей у шукачів притулку. Данія також акцентує увагу на працевлаштуванні для інтеграції переселенців. Німеччина та Данія планують спільні дії для прискорення процедур надання притулку та можливе перенесення частини цих процесів за межі Євросоюзу.