Німецький Бундестаг в п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до збройних сил ФРН – Бундесверу. Його ще має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого в цьому році заплановано на 19 грудня, але вже в 90 містах Німеччини почались акції протесту проти такої реформи. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Видання посилаючись на ініціативу Шкільний страйк проти призову до армії вказало, що демонстрації були оголошені у великих містах країни: Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, а також в менших: Дьобльен, Ітцехо, Кемптен і Пірна.
“Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує”, – йдеться в заяві учнів на сторінці акції Schulstreik.
Деякі представники німецької молоді навіть не проти гіпотетичної окупації з боку Росії.
“Я б волів бути під владою Путіна в Німеччині, ніж воювати в Німеччині”, – наводить ЗМІ заяву одного з німецьких студентів, зроблену ще в жовтні.
Вже тоді в країні почали відбуватися точкові протести серед студентів щодо ідеї відновити обов’язкову строкову службу, яка була скасована у 2011 році.
Німецькі пацифісти також просувають тези, що “Україні варто було б капітулювати, а не оборонятись людськими тілами”, а також що ліпше жити в окупації, ніж померти на війні. Автором ініціативи цієї реформи виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Вона передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Наводяться дані, що щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.
Вже з наступного року юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії.
Дивіться фото: Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
Як ми вже писали, німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу.
Позначка: Німеччина
-
Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
-
Черкаські Мавпи прийняли до своїх лав ще одного американця
Черкаські Мавпи, згідно з повідомленням, розміщеним на офіційному сайті Федерації баскетболу України, прийняли до свого складу чергового американського легіонера.
Новим членом команди став Ванс Джонсон, баскетболіст, який є позиційним важким форвардом.
Іноземний гравець виступав за Мілуокі Пантерс у студентські роки. Сезон-2019/20 був відзначений ним одним виступом за Айову Вулвз, фарм-клуб Міннесоти в Джі-Лізі. Далі були послідовні ігри за клуби з Німеччини, Британії, Нідерландів, Мексики та Венесуели.
У складі останнього свого клубу, Кокодрилос (Каракас), Джонсон набирав у середньому 6.3 очка, 2.8 підбирання, один перехоплення за 15 хвилин на баскетбольному майданчику.
Приєднавшись до Черкаських Мавп, нападник стане третім у ряді легіонерів, які виступають за клуб із Черкас. У складі Мавп уже є американець Джермейн Гемлін і нігерієць Еммануель Дібіамакі.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Макрон відреагував на новини про “ризик зради” США
Єдність між Європою та Сполученими Штатами Америки є ключовою для підтримки України. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон на брифінгу під час візиту до Китаю, повідомляє Reuters.
Він також спростував поширену журналістами інформацію про те, що існує ризик зради України з боку США.
“Єдність між американцями та європейцями щодо українського питання є надзвичайно важливою. І я кажу це знову і знову, нам потрібно працювати разом”, – сказав він.
За його словами, в Європі вітають та підтримують мирні зусилля, які докладають Сполучені Штати Америки.
“Сполученим Штатам Америки потрібні європейці, які очолять ці мирні зусилля”, – наголосив Макрон.
Французький лідер також прокоментував інформацію, поширену в ЗМІ, де він та канцлер Німеччини нібито висловили серйозний скептицизм щодо зусиль США в переговорах щодо досягнення миру між Україною та Росією.
“Я все заперечую. Нам потрібні Сполучені Штати для миру. Сполученим Штатам потрібні ми, щоб цей мир був тривалим і міцним”, – підкреслив він. -
Бундестаг схвалив реформу військового призову
Німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу. Про це інформує DW.
Ініціатива міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З липня 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Щороку процедура стосуватиметься приблизно 300 тисяч молодих людей.
Тоді як з 2026 року юнаки, які досягли 18-річного віку, повинні будуть заповнити анкету, у якій їм доведеться відповісти на запитання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до Збройних сил ФРН. Дівчата також можуть її заповнити й повідомити про свою готовність служити в армії – але лише за власним бажанням, оскільки згідно з Основним законом Німеччини до військової служби можуть зобов’язати виключно чоловіків.
На реформу впливають нові вимоги НАТО щодо чисельності особового складу на тлі зростання загрози з боку Росії. Відповідно до цих вимог, Німеччина до 2035 року повинна бути здатною у разі кризи або війни виставити близько 460 тисяч військовослужбовців.
Пісторіус планує збільшити чисельність особового складу Бундесверу з нинішніх 183 тисяч діючих солдатів і офіцерів приблизно до 260 тисяч і розширити резерв до 200 тисяч осіб.
Якщо очікуваних цілей щодо збільшення чисельності Бундесверу не буде досягнуто, то може бути запроваджений так званий “призов за потребою”. Він має компенсувати розрив між потребами Збройних сил і фактичною кількістю доступних військовослужбовців. Для його запровадження буде потрібне окреме рішення Бундестагу. У такому разі молодих людей можуть відбирати жеребкуванням або за допомогою іншого механізму. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.
Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині
-
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
Король згадав про Україну під час візиту президента Німеччини до Британії
3 грудня король Чарльз III та королева Камілла урочисто прийняли президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра та першу леді Ельке Бюденбендер у Віндзорському замку. Це -перший державний візит німецького лідера до Великої Британії за 27 років, повідомляє BBC.
Гостей традиційно зустріли військовим парадом, після чого сторони обмінялися подарунками – німецька делегація вручила королю парасольку. Ввечері у залі Святого Георгія відбувся державний бенкет, на який запросили 152 гостей, серед яких політики, бізнесмени та зірки. Серед присутніх були Клаудія Шиффер, кінокомпозитор Ганс Ціммер та скрипалька Анн-Софі Маттер.
У промові під час бенкету король Чарльз наголосив, що Велика Британія та Німеччина мають разом підтримувати Україну перед загрозою російської агресії.
“Сполучене Королівство та Німеччина разом стоять на боці України та підтримують Європу проти загрози подальшої російської агресії” – заявив монарх.
Заява прозвучала на тлі триваючих перемовин щодо припинення війни. Королівська родина останнім часом відкрито демонструє підтримку України: 27 листопада королева Камілла наголосила на необхідності “протистояти тиранії”, щоб зупинити війну.
У відповідь президент Штайнмаєр підкреслив, що Німеччина “пліч-о-пліч підтримує Україну” разом із Великою Британією. -
Німеччина виділяє 100 млн євро на українську енергетику
Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини (BMWE) через банк розвитку KfW виділяє додаткові 100 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури України.Про це німецьке Мінекономіки, передає Європейська правда.
Ці кошти є доповненням до 60 млн євро, про які вже було оголошено цього року. Вони будуть спрямовані до Фонду енергетичної підтримки України (UESF) Енергетичного співтовариства, який з 2022 року також отримує внески від численних інших міжнародних донорів.
“Росія систематично і цілеспрямовано атакує енергетичну інфраструктуру України, перетворюючи зиму на ще одну зброю. Енергопостачання в Україні вже давно стало фронтом. Воно визначатиме, наскільки важкою буде ця зима для людей. Наші додаткові 100 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України є чіткою відповіддю: ми не покинемо український народ. Захист енергопостачання означає захист людей -ось у чому суть”, – заявила глава відомства Катеріна Райхе.
Як відомо, Україна фінансує запасні частини та обладнання для пошкодженої енергетичної інфраструктури через Фонд енергетичної підтримки.
Енергетична спільнота за допомогою зовнішньої закупівельної агенції проводить прозорі та конкурентні тендери на товари, що закуповуються, та контролює використання коштів. Таким чином, українські енергетичні компанії отримують швидку допомогу для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури.
“З огляду на нещодавні розслідування українських антикорупційних органів, банк розвитку KfW продовжуватиме суворо дотримуватися своїх правил щодо дотримання вимог. Це включає вимогу, щоб належне корпоративне управління українськими енергетичними компаніями було умовою участі BMWE в UESF, а також постійний моніторинг дотримання цієї вимоги”, – зазначили у міністерстві. -
Три країни нададуть Україні $500 млн
Німеччина, Польща та Норвегія об’єднали зусилля, щоб надати Україні новий пакет підтримки на суму 500 млн доларів, з яких 200 млн доларів надасть Німеччина. Цю інформацію підтвердив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль перед засіданням Ради міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі. Він зазначив, що це велика сума, і німецький уряд дуже пишається можливістю спільно з Польщею та Норвегією надати необхідну підтримку Україні.
-
Без житла і виплат. Зміни для українських біженців
У країнах Євросоюзу розглядають перегляд програм соціальної допомоги для українців, які отримали тимчасовий захист до березня 2027 року. Наприклад, у Нідерландах планують закрити пункти розміщення для українських біженців у 2027 році. Більшість українців у Нідерландах проживають у спеціалізованих закладах проживання, але після закриття їм доведеться самостійно орендувати житло. Також планується скасування оплати медичного страхування, але українці матимуть можливість отримати тривалі дозволи на проживання. У Шотландії також скасовано щомісячну виплату “подяки” українцям, які прийняли у себе біженців. У Німеччині реформують соціальні виплати для українців, які прибули після 1 квітня 2025 року, зменшуючи допомогу по безробіттю. Нові правила спрямовані на стимулювання українців шукати роботу.
-
У Бундесвері заявили про “повністю перерваний” зв’язок з Пентагоном
Генеральний інспектор Бундесверу Крістіан Фройдінг висловив занепокоєння через те, що його зв’язок з американськими колегами з Пентагону був повністю перерваний. Він раніше мав тісні зв’язки з американськими представниками і зв’язувався з ними цілу добу, але тепер ця можливість недоступна. Фройдінг також зазначив, що Берлін не був проінформований про рішення Вашингтона щодо призупинення поставок озброєння в Україну. Він зазначив, що тепер йому доводиться використовувати складні канали зв’язку, щоб отримати актуальну інформацію про позицію уряду США. Фройдінг висловив свої занепокоєння в контексті зміни фокусу політики безпеки США на внутрішні питання та збільшення відповідальності Європи. Це викликало тривогу у німецьких військових посадовців щодо надійності трансатлантичних відносин.