Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії перед зустріччю посадовців Європейського Союзу в понеділок через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною. Про це повідомляє Reuters у недлію, 19 жовтня.
“Протягом багатьох місяців грузинське керівництво агітує проти ЄС, Німеччини та особисто проти німецького посла Ернста Петера Фішера”, – зазначили у МЗС країни.
Відкликання відбувається “для консультацій щодо подальших дій”, – заявило німецьке міністерство. У понеділок “Рада ЄС у закордонних справах розгляне питання Грузії”.
Жодних коментарів від уряду Грузії не було.
Минулого місяця Міністерство закордонних справ Грузії викликало Фішера, припустивши, що він брав участь у спробах просування “радикального порядку денного” у країні напередодні виборів.
Грузинські посадовці місяцями звинувачували Фішера та інших послів ЄС у підтримці спроб повалення уряду в Тбілісі.
Влада Грузії вживає жорстких заходів проти проєвропейських опозиційних діячів та протестувальників, котрі влаштовують демонстрації після суперечливих парламентських виборів у жовтні минулого року та подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС.
Раніше речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада фактично веде російську пропаганду, поширюючи дезінформацію, зокрема, про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії.
Позначка: Німеччина
-
Німеччина відкликає посла з Грузії
-
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони
Аеропорт Мюнхена, один із найбільших у Німеччині, тимчасово закрився у ніч на суботу через повідомлення про дрони, підтвердити наявність яких влада не змогла. Про це пише AP у неділю, 19 жовтня.
Аеропорт відновив роботу до опівночі, тоді як вранці неділі повітряний рух здійснювався у звичайному режимі, зазначили в адміністрації аеропорту.
Про “підозрілі спостереження” поінформували кілька осіб, зокрема працівники служби безпеки та персонал аеропорту. Спостереження відбулися близько 22:00 за місцевим часом протягом приблизно 30 хвилин, а потім знову близько 23:00.
Втім, як зазначається, вплив на рейси та пасажирів був незначним: три рейси змінили маршрут – два з них згодом змогли приземлитися в Мюнхені, а один виліт скасував.
Федеральна поліція повідомила, що не виявила дронів чи підозрілих осіб на території аеропорту.
Це вже не перший випадок прольотів дронів у повітряному просторі країн ЄС. Раніше аеропорт Мюнхена двічі закривався протягом 24 годин через фіксування дронів, що вплинуло на тисячі пасажирів. Нагадаємо, що перший випадок стався ввечері 2 жовтня, коли неподалік аеропорту були помічені невідомі безпілотники. Через це робота повітряної гавані була тимчасово заморожена, а доступ до злітно-посадкових смуг закрито з міркувань безпеки. Як відомо, в минулі тижні різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. Сьгодні вночі з цієї причини знову зупиняв роботу аеропорт у столиці Норвегії – Осло. У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України
Уряд Німеччини розслідує випадки, коли громадяни Угорщини, які видали себе за біженців з України, отримували грошову допомогу в Німеччині. Виявилося, що деякі з них мовлять лише угорською мовою і володіють угорськими паспортами. Це стало можливим через програму Угорщини, яка надає угорські паспорти етнічним угорцям та ромам на Закарпатті. Однак у Німеччині громадяни ЄС, зокрема угорці, не мають права на тимчасовий захист і грошову допомогу. Такі випадки виявлені в різних регіонах Німеччини, і за останній час було зареєстровано значну кількість підозрілих ситуацій.
-
Мерц оцінив візит Зеленського у Вашингтон
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що візит президента України Володимира Зеленського до президента США Дональда Трампа показав, що Україні потрібна допомога Європи. Він наголосив, що війну в Україні можна закінчити лише тоді, коли країна буде сильною військово. Мерц виступає за надання Україні фінансової, політичної та військової підтримки, оскільки капітуляція України може призвести до загрози для інших європейських країн. Він також відзначив, що Росія під керівництвом Путіна намагається змінити ситуацію силою, і країнам потрібно бути готовими відстоювати свою незалежність. Також, після зустрічі Зеленського з Трампом вказано, що Трамп відмовив у наданні далекобійних ракет Україні через пріоритети у дипломатії після розмови з Путіним.
-
Європейські лідери прокоментували переговори у США
Європейські лідери висловили повну підтримку президенту України Володимиру Зеленському після його розмови з президентом США Дональдом Трампом. Після групової телефонної розмови з європейцями Зеленський отримав обіцянку подальшої підтримки України. Європейські лідери заявили про готовність надавати військову та фінансову допомогу, гарантувати безпеку, працювати над припиненням вогню та сприяти мирному процесу в Україні. Наступного тижня на Європейській раді будуть обговорені конкретні кроки для посилення підтримки та тиску на Росію у зусиллях до досягнення миру. Європейські лідери виступають за справедливий та тривалий мир для України і обіцяють продовжувати співпрацювати з партнерами для досягнення цієї мети.
-
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
У високому земельному суді у Франкфурті-на-Майні розглядається справа про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку Російської Федерації, на який були накладені європейські санкції у 2022 році. Цю інформацію передали інформаційне агентство dpa та газета Die Zeit, посилаючись на судові документи. Справа була ініційована Федеральною прокуратурою Німеччини. Назва банку не розголошується, а дата слухань ще не визначена. За допомогою цієї процедури конфіскації намагаються запобігти порушенням заборони на розпорядження коштами, які були заморожені через війну Росії проти України. ЗМІ повідомляють, що банк спробував вивести кошти, але операцію відхилили. Таким чином, порушено справу за підозрою у порушенні заборони на розпорядження замороженими коштами. Також згадується, що канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримує ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський союз наближається до вирішення проблеми репараційного “кредиту” для України – про це повідомляють ЗМІ.
-
Польща не видаватиме українця, підозрюваного у підриві Північного потоку
Польський суд відмовився екстрадувати українця Володимира Ж. до Німеччини, де його підозрюють у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також Італія відмовила у видачі українця Сергія К., який також підозрюється у цих подіях. Володимира Ж. затримали у Польщі за німецьким ордером, але польська сторона вирішила, що його видача не відповідає інтересам країни. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що проблема не в тому, що газопровід підірвали, а в його будівництві. Адвокат Володимира Ж. стверджує, що його клієнт невинний і не розуміє обвинувачень. На момент арешту українець проживав у Польщі з родиною.
-
Іван Єрмачков після Німеччини пов’язав свою подальшу гру із черкаським ЛНЗ
20-річний український футболіст Іван Єрмачков перейшов до черкаського клубу ЛНЗ. Він підписав контракт на два роки з цією командою, прийшовши до неї як вільний агент. Раніше Єрмачков виступав за німецький клуб Вердер та берлінську Вікторію. У ЛНЗ він сподівається на нові можливості для свого розвитку як футболіста.
-
ФІФА підтверджує мільйонні продажі квитків на Мундіаль
Міжнародна федерація футболу повідомила, що триває продаж квитків на матчі чемпіонату світу 2026 року. Вже було продано понад мільйон квитків, а вболівальники з 212 країн виявили інтерес до відвідання турніру в США, Канаді та Мексиці. Найбільше квитків купили жителі цих трьох країн, а також представники європейських країн, зокрема з Англії, Німеччини, Іспанії та Франції. Чемпіонат світу 2026 року відбудеться в червні-липні, і вперше на ньому зіграють 48 національних збірних, розділені на 12 груп по чотири команди в кожній.