Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на міжнародному засіданні міністрів оборони НАТО у Брюсселі оголосив про плани витратити 10 мільярдів євро на розробку безпілотників. Він також підкреслив, що Німеччина рішуче відреагує, якщо Росія порушить її кордони. Крім того, Німеччина пропонує очолити систему протиповітряної оборони ЄС та розмістити винищувачі у Польщі для патрулювання. Ці кроки призначені для захисту ЄС від можливих загроз з боку Росії, включаючи випробування дронів на кордонах Німеччини.
Позначка: Німеччина
-

В Німеччині росте кількість працевлаштованих українських біженців
Кількість українських біженців, які знайшли роботу в Німеччині, зросла майже втричі за останні два роки. Згідно з даними Інституту досліджень зайнятості (IAB) в Нюрнберзі, у четвертому кварталі 2024 року близько 242 тисяч українців були працевлаштовані, з них 165 тисяч працювали на роботах, за які сплачуються внески на соціальне страхування. Це означає, що частка українців в робочій силі зросла до 0,6 відсотка, що втричі більше, ніж у 2022 році. Більшість українців зайняті в малих і середніх підприємствах, зокрема у компаніях з кількістю працівників від десяти до 249 осіб.
-

Виїзд 18-22-річних: у Німеччині вдесятеро побільшало українців
У Німеччині значно збільшилася кількість українців, які шукають захист, після того як уряд України скасував заборону на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років. За останні тижні кількість українців, які звертаються за захистом у Німеччині, значно зросла. Це призвело до різкого збільшення кількості заяв від цієї категорії українців, від приблизно 100 на тиждень до близько 1000 на тиждень. Наразі важко сказати, чи буде це зростання тимчасовим явищем. Загалом, кількість громадян України, які прибувають до Німеччини, також стабільно зростає. Українці, які шукають захист у Німеччині, мають інший правовий статус, ніж біженці, і отримують дозвіл на проживання та право на роботу та соціальні виплати згідно з відповідним законодавством.
-

Німеччина розглядає призов до армії за лотерейною системою – ЗМІ
У Німеччині урядова коаліція розглядає можливість впровадження лотерейної системи для призову громадян на військову службу у разі недостатньої кількості добровольців. Ця пропозиція виникла під час переговорів між політичними партіями ХДС/ХСС та СДПН. Наразі військова служба є добровільною, але якщо кількість добровольців буде недостатньою, може бути введена лотерея для призову громадян. У разі, якщо це не допоможе залучити необхідну кількість солдатів, може бути відновлено загальний обов’язковий військовий призов, який був призупинений у 2011 році. Передбачено, що чоловіки будуть призиватися на військову службу, доки армія не буде укомплектована необхідною кількістю солдатів. Ті, хто відмовиться з релігійних або політичних причин, можуть проходити альтернативну службу. Планується збільшення чисельності солдатів до 260 тисяч до 2030-х років та залучення 200 тисяч резервістів. Попри це, ідея лотерейного призову викликала критику опозиції та незадоволення міністра оборони через відмінності з його попереднім законопроєктом.
-

Німецька розвідка: Путін готовий до війни з Європою “будь-якої миті”
Керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартін Єґер виступив зі звинуваченням проти Росії, називаючи її “противником” Німеччини та заявивши, що Росія може перевірити європейські кордони будь-коли. Єґер попереджає про можливу гарячу конфронтацію з Росією, вказуючи на гібридні атаки та провокації з боку Москви. Він закликав приготуватися до подальшої ескалації конфлікту та не сидіти склавши руки. Все це відбувається на тлі поглиблення конфлікту між Росією та НАТО, де останнє розпочало навчання ядерного стримування.
-

У Берліні стався вибух у житловому будинку
У Берліні стався вибух у житловому комплексі, в результаті якого 13 людей постраждали. Вибух трапився в квартирі на першому поверсі, що призвело до пожежі. Мешканців будинку евакуювали, а одного з них з травмою голови доставили до лікарні. Ще 45 осіб отримали подразнення дихальних шляхів і травми від диму на сходовій клітці. Усього 13 постраждалих було госпіталізовано. Нагадаю, що нещодавно у Києві також стався вибух в одному з будинків, в результаті якого загинув чоловік і постраждав його батько.
-

Меркель значно вплинула на вторгнення Росії – ЗМІ
Змі заявляють про нову інформацію щодо участь Німеччини у підготовці російської армії до сучасних конфліктів породжує запитання щодо впливу політики Берліна на безпекову ситуацію у Східній Європі напередодні вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє журнал Spiegel.
Згідно зі Spiegel, ексканцлер Німеччини Ангела Меркель відіграла ключову роль у наданні технічної і стратегічної підтримки армії Росії перед її вторгненням в Україну у 2014 році. Оборонний концерн Rheinmetall у співпраці з урядом Німеччини розробив симулятори, програмне забезпечення та обладнання для російських військових, плануючи забезпечити навчальні центри моделями сучасного ведення бою в рамках контракту, оціненого, приблизно, в 1 мільярд євро.
Повідомляється, що під егідою це́нтру створювалася мережа російських навчальних полігонів за зразком німецького Альтмарк. Ці об’єкти були орієнтовані на імітацію сучасних бойових сценаріїв для підвищення ефективності російських сил. Основним завданням таких центрів стало оптимальне покращення стратегічної підготовки російської армії.
Також згадано той факт, коли на саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року було прийнято рішення не включати Україну та Грузію до Плану дій щодо членства в Альянсі, що частково відбулося через позицію Берліна та особисто Меркель. За декілька місяців після цього Росія розпочала агресію проти Грузії. Політика співпраці з Москвою, що мала би сприяти стабільності регіону, фактично призвела до посилення військового потенціалу РФ та підготувала ґрунт для подій в Україні.
Сьогодні європейські уряди знову порушують питання щодо ролі внутрішніх конфліктів у розпалюванні війни Росії проти України. У контексті цих обговорень Меркель наголошує, що її дипломатичні спроби переконати Москву в 2021 році не принесли результатів, а внутрішній поділ у Європейському Союзі лише послабив його позицію перед Кремлем.
Нещодавно ексканцлерка ФРН заявила, що Польща та країни Балтії заважали налагодженню прямих контактів з Володимиром Путіним, що врешті призвело до подій, які виллилися у повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголосила, що лише Росія винна у вторгненні в Україну.
Винуватий COVID і Польща. Меркель про війну
-

У Німеччині авіакомпанії вимагають дозволу збивати дрони біля аеропортів
У Німецькій асоціації авіакомпаній вимагають дозволу збивати дрони над аеропортами. Про це повідомляє Spiegel.
Зазначається, що дрони неодноразово спричиняли затримки в аеропортах країн Європейського союзу, в німецьких зокрема. Федеральна асоціація німецьких авіакомпаній закликала політиків вжити заходів.
“У загрозливій ситуації має бути можливість збивати дрони”, – заявив президент Федеральної асоціації німецьких авіакомпаній (BDF) Пітер Гербер.
За його словами, необхідно терміново роз’яснити, хто несе відповідальність у загрозливій ситуації.
Гербер додав, що у цивільних аеропортах федеральна поліція повинна мати повноваження зупиняти дрони – і, якщо необхідно, збивати їх.
“Для авіакомпаній проблема дронів швидко стає дорогою. Одна година перебоїв завжди означає мільйони збитків”, – наголосив він. -

Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
-

Конституція Німеччини заважає збивати російські дрони у власному небі – ЗМІ
Післявоєнна Конституція Німеччини, створена для запобігання повторенню нацистського минулого, нині ускладнює боротьбу країни з новими викликами, зокрема із вторгненнями російських дронів у її повітряний простір. Про це повідомляє Politico.
Як повідомляє видання, основний закон 1949 року забороняє армії Німеччини, Бундесверу, втручатися у внутрішні питання безпеки. Це обмеження було запроваджене як реакція на використання військових силами нацистського режиму для придушення інакомислення та політичних супротивників.
Сьогодні ж така норма має несподівані наслідки: вона заважає країні належним чином реагувати на агресивні дії Кремля, який, за словами Берліна, випробовує європейську систему оборони шляхом численних вторгнень дронів.
Голова комітету оборони Бундестагу Томас Ревекамп із консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца наголошує на необхідності законодавчих змін. За його словами, армії потрібно надати відповідні повноваження для дій проти таких загроз. Проте сьогоднішнє законодавство дозволяє Бундесверу збивати дрони виключно над військовими базами. Поліція, формально уповноважена протидіяти безпілотникам у разі небезпеки, не має достатніх технічних засобів для цього.
Як зазначив Ревекамп, ні федеральна, ні земельні поліції наразі не оснащені системами боротьби з дронами. Торік невідомі дрони були помічені над об’єктами компаній Rheinmetall і BASF. Хоча немає доказів озброєння цих апаратів, їх підозрюють у шпигунстві.
Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт анонсував створення спеціального підрозділу федеральної поліції для боротьби з дронами. Планується також організація національного координаційного центру для співпраці поліції, спецслужб і військових та розробка закону, який дозволить армії перехоплювати дрони в разі загрози життю.
Однак юридична спільнота висловлює побоювання щодо конституційності такого закону. Депутатка Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначила, що подібні ініціативи можуть стати предметом розгляду Конституційного суду, якщо завдання Бундесверу виходитимуть за рамки адміністративної допомоги.
У публікації зазначається, що коаліція канцлера Фрідріха Мерца наразі має слабку більшість у парламенті. Для внесення змін до Конституції потрібна підтримка двох третин депутатів, якої наразі бракує. Таким чином, Німеччина залишатиметься вразливою до атак дронів з боку Росії щонайменше до того часу, поки поліція не отримає власні ефективні системи захисту.
Ревекамп підсумував, що сучасний світ змінився, межа між внутрішньою та зовнішньою безпекою розмилася, і тому необхідно адаптувати Конституцію до нових реалій.
Раніше повідомлялося, що міністерство оборони ФРН замовить у оборонного концерну Rheinmetall мобільні антидронові системи Skyranger, щоб усунути прогалину в протиповітряній обороні, яка утворилась після виведення з експлуатації установок Gepard.
