Міністерство оборони Німеччини призупинило використання численних об’єктів у цивільних цілях. Причиною цього є підвищений попит на ділянки через заплановане розширення Бундесверу, повідомляє Spiegel.
Зупинка переобладнання спочатку торкнулась 187 колишніх військових об’єктів, що належать Федеральному агентству нерухомості. Вони, як правило, придатні для використання Бундесвером. Крім того, є ще 13 об’єктів, які Бундесвер досі експлуатує. До них належать частини аеропорту Тегель у Берліні та колишня авіабаза у Фюрстенфельдбруку в Баварії.
Зазначається, що пов’язані об’єкти стануть частиною “стратегічного резерву майна Бундесверу”. Це означає, що вони можуть бути використані Бундесвером у стислі терміни, якщо виникне така необхідність.Таке рішення МО може зірвати існуючі плани муніципалітетів щодо використання цих територій.
“Ми добре усвідомлюємо важливість цього рішення та знаємо, що в багатьох випадках уже існують плани щодо використання зазначених територій у цивільних цілях. Де це можливо, ми намагатимемося враховувати існуючі цивільні плани”, – заявив державний секретар Міністерства оборони Нільс Гільмер.
Як повідомляється, у багатьох місцях колишні казарми та аеродроми вже давно використовуються для цивільних цілей. Зокрема, ангар у казармах Рочдейл у Білефельді, наприклад, нещодавно використовувався спортивним клубом, місто також планувало побудувати там 650 квартир. Тепер федеральний уряд призупинив процес продажу майна муніципалітету.
Як відомо, переобладнання об’єктів Бундесверу для цивільних цілей розпочалося на початку 1990-х років після закінчення “холодної війни” та продовжилося після призупинення призову у 2010-х роках.
Позначка: Німеччина
-
У ФРН призупинили використання 200 військових об’єктів у цивільних цілях
-
Rheinmetall і Болгарія збудують завод з виробництва пороху і снарядів
Болгарія та європейський оборонний гігант Rheinmetall у вівторок, 28 жовтня, уклали угоду про будівництво заводу для виробництва пороху і 155-мм артилерійських снарядів. Про це повідомляє Reuters.
Йдеться про угода на суму понад 1 млрд. Офіційні особи заявили, що проєкт є важливим для Болгарії та Європи в цілому, оскільки регіон прагне модернізувати свої оборонні можливості після вторгнення Росії в Україну.
Зазначається, що проєкт буде спільним підприємством Rheinmetall і болгарської компанії VMZ, в якому німецька компанія буде володіти 51% акцій, а VMZ – 49%. Болгарія профінансує свою частку за допомогою кредиту в рамках європейського механізму SAVE для стимулювання інвестицій в оборону.
Контракт був підписаний генеральним директором Rheinmetall Арміном Паппергером і директором VMZ Іваном Гецовим на церемонії в Раді міністрів у Софії.
“Підписанням цього контракту ми позначаємо початок стратегічного партнерства між болгарською державою та німецьким технологічним концерном, яке змінить майбутнє болгарської оборонної промисловості”, – заявив прем’єр-міністр Росен Желязков після церемонії підписання.
За словами Паппергера, завод буде побудовано протягом 14 місяців, і що Болгарія зробить значний внесок у задоволення потреб Європи та НАТО у боєприпасах. -
Троє журналістів Die Welt дістали поранень через атаку дрона
Троє журналістів німецької газети Die Welt зазнали поранень внаслідок атаки російського ударного безпілотника на український військовий автомобіль. Про повідомила російськомовна редакція німецького таблоїда Bild у вівторок, 28 жовтня.
“Шеф-репортер німецької газети Welt Ібрагім Набер робив репортаж поблизу лінії фронту, супроводжуючи український підрозділ ППО при 42-й бригаді. Коли знімальна група працювала у відкритому полі, російський дрон типу Ланцет атакував військовий автомобіль, що стояв поруч. В результаті один солдат загинув, інший важко поранений, а в репортерській команді Набера постраждало троє людей”, – ідеться в повідомленні.
Оператор знімальної групи зазнав осколкового поранення у ноги, продюсер групи та Набер дістали лишень “легкі травми”: кілька днів вони погано чули та лікували забої.
Набер пояснює, як дрони змінили військову журналістику – в 10-12 км від лінії зіткнення тепер “зона смерті”: дрони “можуть вразити тебе в будь-якому місці і в будь-який момент”.
“Пам’ятаю, в лютому 2023 року ми могли супроводжувати українські війська всього в двох-двох з половиною кілометрах від російських позицій. У місті, серед білого дня. Тепер це неможливо. Через п’ять хвилин вже налетіли б перші дрони-камікадзе”, – пояснив журналіст.
Як ми вже писали, внаслідок російського удару дроном Ланцет у Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін.
Росіяни вбили журналіста із Франції на Донеччині -
США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью
США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі. -
ФРН планує оборонні закупівлі на 377 млрд євро – ЗМІ
Німеччина планує здійснити оборонні закупівлі на 377 млрд євро у наземній, повітряній, морській, космічній та кіберсферах. Про це свідчать нові внутрішні документи німецького уряду, передає Politico.
Зазначається, що документ є оглядом планів закупівель озброєнь, які будуть детально прописані в оборонному бюджеті Німеччини на 2026 рік, але багато з них стосуються довгострокових придбань без чітко визначених термінів.
У сукупності це всеосяжна “дорожня карта” давно назрілої реформи оборонного сектору Німеччини, міцно заснована на підтримці вітчизняної промисловості.
Як повідомляється, німецькі компанії домінують серед ідентифікованих тендерів: близько 160 проєктів загальною вартістю 182 млрд євро пов’язані з внутрішніми підрядниками. Rheinmetall є безумовним лідером: група з Дюссельдорфа та її дочірні підприємства фігурують у 53 окремих пунктах плану на суму понад 88 млрд євро. Приблизно 32 млрд євро мають надійти безпосередньо Rheinmetall, а ще 56 млрд – її дочірнім компаніям і спільним підприємствам.
Передбачається постачання 687 бойових машин Puma, з них 662 у бойовій версії та 25 – навчальній, до 2035 року. У сфері ППО Бундесвер планує закупити 561 систему Skyranger 30.
Diehl Defence залишається другим основним промисловим партнером, а ракетна система IRIS-T – ключовим елементом модернізованої системи ППО Німеччини.
Також Німеччина планує придбати 15 літаків F-35 від Lockheed Martin вартістю близько 2,5 млрд євро, 400 крилатих ракет Tomahawk Block Vb приблизно за 1,15 млрд євро, три пускові установки Lockheed Martin Typhon вартістю 220 млн євро. -
Вибухи на Північних потоках: українця видадуть ФРН
Підозрюваний у причетності до підриву газогонів Північний потік 49-річний українець Сергій Кузнєцов буде екстрадований з Італії до Німеччини. Про це повідомляє Bild у понеділок, 27 жовтня.
Виданння посилається на адвоката обвинуваченого, який отримав рішення італійського суду.
У свою чергу DW уточнює, що це рішення відкриває шлях для німецьких прокурорів до безпосереднього допиту підозрюваного у зв’язку з підривом газогонів.
Адвокат українця заявив, що він оскаржить це рішення.
Як відомо, спочатку суд у Болоньї у вересні погодився на екстрадицію Кузнєцова, проте адвокат українця оскаржив рішення у Верховному суді Італії. У середині жовтня процес припинився, і через процесуальні порушення справа повернулася назад до Болонії. Тепер суд у новому складі ухвалив нове рішення.
За даними слідства, Кузнєцов керував групою із семи підозрюваних, включаючи чотирьох водолазів. У вересні 2022 року вони нібито орендували в Німеччині вітрильну яхту під назвою Андромеда та вийшли на ній у Балтійське море, після чого підірвали три з чотирьох гілок газогонів Північний потік-1 і Північний потік-2.
В Німеччині Кузнєцову пред’явлено звинувачення у змові з метою спричинення вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні важливих споруд.
Раніше у жовтні в суд в Польщі заблокував суд заблокував екстрадицію до Німеччини українця Володимира Журавльова, підозрюваного у причетності до підриву Північних потоків. Суд також постановив звільнити підозрюваного з-під тимчасового арешту, дозволивши йому залишатися на волі до подальших слухань. -
У Німеччині з’явився перший “домашній бункер”
На тлі зростаючих побоювань щодо можливих провокацій з боку Росії в Німеччині різко зріс попит на приватні укриття. Тепер до цієї теми долучився і роздрібний ринок: у продажу з’явився перший “домашній бункер” – компактний захищений модуль. Про це повідомив Bild.
Невдовзі бункер можна буде побачити просто у відділі садових товарів.
Прототип споруди площею 16 квадратних метрів виготовлений зі сталевого бетону завтовшки 20 сантиметрів. Усередині є все необхідне для тижневого автономного проживання: чотири розкладні ліжка, туалет, душ, мінікухня та екран, що імітує вид з вікна. Освітлення можна регулювати за кольором і яскравістю.
Як розповів розробник проєкту, голова компанії BSSD Defence Маріо Пайде, укриття витримує удари дронів, мін і навіть ракет. Якщо встановити його під землею на глибині кількох метрів, воно здатне захистити навіть від наслідків ядерного вибуху, якщо епіцентр буде не ближче ніж за 20 кілометрів.
Ціна “домашнього бункера” – від 50 тисяч євро за базову модель до 150 тисяч євро у повній комплектації. Виробництво триває близько 70 робочих днів.
“Ми хочемо показати, що бункер – це не похмура бетонна коробка, а сучасний засіб захисту та спокою”, – зазначив Пайде.
Раніше стало відомо, що Німеччина посилює цивільну оборону і збільшує кількість бункерів через ймовірну загрозу війни з РФ.
Нагадаємо, Німеччина збільшить чисельність армії на 60 000 військовослужбовців через загрозу з боку Росії.
-
Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль відтермінував перший візит до Китаю через те, що Пекін не підтвердив заплановані зустрічі, окрім переговорів із главою МЗС КНР. Про це заявила речниця відомства Катрін Дешауер у п’ятницю, передає Укрінформ.
Візит перенеси на невизначений термін. Китайська сторона не підтвердила Берліну “жодної події окрім переговорів з міністром закордонних справ Китаю”.
Натомість Вадефуль має намір невдовзі провести телефонну розмову з китайським колегою.
Дешауер акцентувала, що є низка тем, котрі ФРН має намір обговорити з Китаєм.
Зокрема, Німеччина зацікавлена у сприянні справедливому та тривалому миру в Україні з боку Китаю, оскільки жодна інша держава не має такого впливу на Росію. Також речниця додала, що німецький бізнес непокоїться через торговельні обмеження з боку КНР, особливо стосовно рідкоземельних металів і напівпровідників.
Це мав би бути перший візит міністра закордонних справ в уряді Мерца. -
В Німеччині дедалі більше міст планують відмовитися від газових систем
Німецьких міст, які планують відмовитися від газопостачання, стає чимраз більше. Сьогодні кожне п’яте німецьке місто готується до такого рішення. Про це свідчить опитування Союзу муніципальних підприємств (VKU), повідомляє таблоїд BILD в Telegram.
Практично кожна п’ята міська комунальна служба (19%) збирається повністю закрити свої газові мережі до 2045 року, а практично половина (46%) поки що не вирішила, чи переходитиме на “зелений” газ, чи припинить подачу зовсім.
Лишень 8% комунальних служб мають намір зберегти мережі для постачання газу приватним домогосподарствам.
Для мільйонів мешканців Німеччини це означає необхідність заміни опалення на теплові насоси або підключення до централізованого теплопостачання.
Витрати на демонтаж старої та встановлення нової системи можуть перевищити 10 тисяч євро на одне домогосподарство.
Серед лідерів переходу місто Мангейм (також пишеться як Мангайм), де місцевий постачальник MVV має намір закрити газові мережі вже до 2035 року.
Аугсбург, Ганновер та Вюрцбург планують зробити це до 2040 року, а Мюнхен та Регенсбург — до 2045-го.
“Ті, хто не зможе опалювати житло газом чи нафтою після 2045 року, мають бути впевнені, що у них будуть доступні альтернативи. Крім того, 1,4 мільйона малих та середніх підприємств залежать від наших газорозподільних мереж”, – сказав глава VKU Інгберт Лібінг.
Як відомо, влада Німеччини ще в 2022 році прийняла рішення відмовитися від постачання природного газу з Росії після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну.
Євросоюз схвалив заборону на експорт газу з Росії -
Німеччина надає €60 млн на підтримку енергетики України
Німеччина виділяє 60 млн євро на підтримку енергетики України, що допоможе пришвидшити постачання генераторів, обладнання та мобільних теплоелектростанцій. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко на зустрічі з міністеркою енергетики Німеччини Катеріні Райхе.
“На зустрічі обговорили підготовку України до зими та зміцнення енергетичної стійкості. Домовилися створити спільну робочу групу з енергетики та розширити індустріальну співпрацю. У грудні в Берліні відбудеться українсько-німецький бізнес-форум, який може стати ефективним майданчиком для нових партнерств між нашими компаніями”, – зазначила Свириденко.
За словами прем’єрки, Німеччині запропонували укласти міжурядову угоду для підтримки інвесторів – за моделлю, яку вже реалізують Данія, Нідерланди, Франція та Швейцарія.
Окремо вона висловила вдячність Німеччині за активну позицію щодо використання російських активів.
“Сьогодні макрофінансова підтримка є особливо важливою, і наші німецькі партнери підтримують будь-який шлях, який дозволить використати ці активи для допомоги Україні та якнайшвидше завершити війну”, – резюмувала глава уряду.