Прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту. Про це він заявив в інтерв’ю Bild, уривок якого опублікували 23 жовтня.
Політик пов’язав це питання зі скасуванням соціальних виплат (Bürgergeld) та можливим обмеженням Директиви ЄС про тимчасовий захист.
“Нікому не допоможе, якщо ще більше молодих людей з України приїдуть до Німеччини замість того, щоб захищати свою батьківщину”, – заявив Зьодер.
Він додав, що Німеччина надає Україні повну підтримку зброєю, грошима та гуманітарною допомогою, “однак потрібні ще українські солдати, щоб захищати свою країну”.
За словами Зьодера, солідарність “вимагає чітких правил і відповідальності з обох сторін”. Він запропонував – якщо Україна сама “добровільно” не розв’яжe це питання, “мають бути обмеження на рівні ЄС”.
Це не перша така заява баварського прем’єра. 20 жовтня після засідання правління ХСС Зьодер також висловлювався на підтримку обмежень, зазначаючи потребу “розумних і чітких правил”, що, на його думку, означає “закрити тему з громадянською допомогою” та обмежити притік українських мігрантів.
Позначка: Німеччина
-

У Німеччині закликали обмежити кількість українських чоловіків у країні
-

Мерц очікує, що США звільнять німецький підрозділ Роснефті від санкцій
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц очікує, що санкції США не торкнуться німецького бізнесу Роснефті. Про це повідомляє DW в п’ятницю, 24 жовтня.
“Ми обговоримо це (виключення з санкцій США – ред.) з американцями”, – заявив глава німецького уряду.
Німеччини прагне захистити німецькі дочірні фірми Роснефті від нових санкцій США. У низці банків вже повідомили, що американські санкції можуть завадити їм вести справи з “дочками” російської нафтової компанії в ФРН.
У міністерстві економіки та енергетики Німеччини повідомили, що санкції США не повинні торкнутися німецького бізнесу Роснефті, оскільки вони перебувають під державним управлінням.
Йдеться про дві німецькі фірми: Rosneft Deutschland та RN Refining & Marketing. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році влада Німеччини позбавила Роснефть контролю над ними і перевела їх під зовнішнє довірче управління Федерального агентства з мереж.
У вересні 2025 року довірче управління Rosneft Deutschland було продовжено ще на рік. На Rosneft Deutschland припадає близько 12% потужностей із переробки нафти у Німеччині. У компанії є частки у трьох великих німецьких НПЗ.
Нагадаємо, 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснефть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами. Активи компаній в США будуть знерухомлені. “Втрати будуть”. Путін відреагував на санкції США
-

Міністерка економіки Німеччини прибула до Києва
Міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе у п’ятницю, 24 жовтня, прибула до Києва, щоб оцінити потреби України у відновленні енергетичної інфраструктури після атак Росії. Про це повідомляє Reuters.
“Україна стикається зі своєю четвертою зимою під час війни, і наразі Росія посилила атаки на енергопостачання України, що значно загрожує забезпеченню електрики та тепла взимку”, – заявила Рейхе.
За її словами, Україні потрібна термінова допомога для відновлення енергетичних об’єктів та забезпечення стабільного постачання електроенергії. Міністерка пообіцяла під час візиту вивчити можливості надання більш конкретної та ефективної підтримки з боку Німеччини.
Окрім відновлення енергетичної інфраструктури, Рейхе має намір зосередитися на розширенні німецько-української оборонної співпраці. “Політика безпеки завжди також є економічною політикою”, – зазначила Рейхе.
-

У Німеччині розвінчали трансферні чутки щодо Баварії і АПЛ
Німецький журналіст Крістіан Фальк відкинув чутки про те, що мюнхенська Баварія цікавиться півзахисником Манчестер Юнайтед Бруною Фернандешем. За його даними, Баварія не розглядає можливість підписати португальця. Якщо Фернандеш покине Манчестер Юнайтед, він, швидше за все, вибере пропозицію з Саудівської Аравії. Ймовірними претендентами є Аль-Іттіхад і Аль-Хіляль, які, за джерелом, готові відповісти на фінансові вимоги англійського клубу.
-

Підрив Північного потоку: Навроцький підтримав рішення суду щодо українця
Президент Польщі Кароль Навроцький підтримав рішення польського суду, який відмовився видавати українця Володимира Журавльова Німеччині у зв’язку з підозрою у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. Навроцький наголосив на незалежності польського суду і висловив сумнів у справедливості судового розслідування у Німеччині для Журавльова. Він зазначив, що проєкт Північний потік приносить прибуток Німеччині, але сприяє також Росії в війні проти України. Навроцький підкреслив, що не слід покарати громадянина України за участь у подібних діях, коли його країну руйнує Володимир Путін. Він також зазначив, що вирок суду може бути вплинутий бізнес- та економічними інтересами Німеччини в контексті будівництва газопроводу.
-

Підрив Північного потоку: підозрюваний заговорив
Польський суд відмовився екстрадувати українця Володимира Журавльова до Німеччини, де його підозрюють у саботажі газопроводу “Північний потік-2”. Суд вважає, що німецькі слідчі не надали достатніх доказів, а дії Журавльова були обумовлені війною, яку веде Росія проти України з 2014 року. Польща офіційно звільнила українця з-під варти, а прокуратура не буде оскаржувати це рішення. Сам Володимир Журавльов в інтерв’ю відкидає звинувачення у саботажі, зауважуючи, що всі українці є героями у війні з Росією. Він пояснює, що працює в Польщі в будівельній галузі, а його дайвінгове хобі не пов’язане з саботажем. Журавльов також розповідає, що виїхав з України перед вторгненням, оскільки має дітей і право на виїзд. Адвокат українця підтверджує, що німецька сторона не представила доказів справжньої вини Журавльова.
-

Німеччина відкликає посла з Грузії
Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії перед зустріччю посадовців Європейського Союзу в понеділок через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною. Про це повідомляє Reuters у недлію, 19 жовтня.
“Протягом багатьох місяців грузинське керівництво агітує проти ЄС, Німеччини та особисто проти німецького посла Ернста Петера Фішера”, – зазначили у МЗС країни.
Відкликання відбувається “для консультацій щодо подальших дій”, – заявило німецьке міністерство. У понеділок “Рада ЄС у закордонних справах розгляне питання Грузії”.
Жодних коментарів від уряду Грузії не було.
Минулого місяця Міністерство закордонних справ Грузії викликало Фішера, припустивши, що він брав участь у спробах просування “радикального порядку денного” у країні напередодні виборів.
Грузинські посадовці місяцями звинувачували Фішера та інших послів ЄС у підтримці спроб повалення уряду в Тбілісі.
Влада Грузії вживає жорстких заходів проти проєвропейських опозиційних діячів та протестувальників, котрі влаштовують демонстрації після суперечливих парламентських виборів у жовтні минулого року та подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС.
Раніше речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада фактично веде російську пропаганду, поширюючи дезінформацію, зокрема, про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. -

Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони
Аеропорт Мюнхена, один із найбільших у Німеччині, тимчасово закрився у ніч на суботу через повідомлення про дрони, підтвердити наявність яких влада не змогла. Про це пише AP у неділю, 19 жовтня.
Аеропорт відновив роботу до опівночі, тоді як вранці неділі повітряний рух здійснювався у звичайному режимі, зазначили в адміністрації аеропорту.
Про “підозрілі спостереження” поінформували кілька осіб, зокрема працівники служби безпеки та персонал аеропорту. Спостереження відбулися близько 22:00 за місцевим часом протягом приблизно 30 хвилин, а потім знову близько 23:00.
Втім, як зазначається, вплив на рейси та пасажирів був незначним: три рейси змінили маршрут – два з них згодом змогли приземлитися в Мюнхені, а один виліт скасував.
Федеральна поліція повідомила, що не виявила дронів чи підозрілих осіб на території аеропорту.
Це вже не перший випадок прольотів дронів у повітряному просторі країн ЄС. Раніше аеропорт Мюнхена двічі закривався протягом 24 годин через фіксування дронів, що вплинуло на тисячі пасажирів. Нагадаємо, що перший випадок стався ввечері 2 жовтня, коли неподалік аеропорту були помічені невідомі безпілотники. Через це робота повітряної гавані була тимчасово заморожена, а доступ до злітно-посадкових смуг закрито з міркувань безпеки. Як відомо, в минулі тижні різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. Сьгодні вночі з цієї причини знову зупиняв роботу аеропорт у столиці Норвегії – Осло. У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
-

Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-

У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України
Уряд Німеччини розслідує випадки, коли громадяни Угорщини, які видали себе за біженців з України, отримували грошову допомогу в Німеччині. Виявилося, що деякі з них мовлять лише угорською мовою і володіють угорськими паспортами. Це стало можливим через програму Угорщини, яка надає угорські паспорти етнічним угорцям та ромам на Закарпатті. Однак у Німеччині громадяни ЄС, зокрема угорці, не мають права на тимчасовий захист і грошову допомогу. Такі випадки виявлені в різних регіонах Німеччини, і за останній час було зареєстровано значну кількість підозрілих ситуацій.