Великобританія та Норвегія підписали оборонну угоду, в рамках якої створять об’єднаний флот, який буде полювати на російські підводні човни в північній Атлантиці. Це необхідно для захисту підводних кабелів, які, за словами британських чиновників, перебувають під все зростаючою загрозою з боку Москви. За даними Міністерства оборони Великобританії, за останні два роки на 30% зросла кількість російських суден, помічених у британських водах.
Об’єднаний флот
ВМС двох країн-членів НАТО будуть використовувати флот фрегатів типу 26 (Type-26) британського виробництва. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер назвав угоду історичною, відзначивши, що вона посилює здатність країни захищати свою критично важливу інфраструктуру.
Цього четверга Стармер приймає норвезького прем’єр-міністра Йонаса Стёре на військово-повітряній базі Лоссімут на півночі Шотландії.
Обом сторонам належить вислухати доповіді екіпажів морського патрульного флоту, які ведуть спостереження за російськими суднами, зокрема за Янтарем, який Росія називає океанографічним дослідницьким судном, а інші країни, включно з Великобританією, — кораблем-розвідником.
Британія сильно залежить від мережі підводних кабелів, через які передаються дані. Окрім цього, з сусідами по Північному морю, такими як Норвегія, Великобританію з’єднують важливі нафто- і газопроводи.
Тактика проти Росії
У Північній Європі діятимуть щонайменше 13 протичовнових кораблів об’єднаного флоту — не менше п’яти з них будуть норвезькими.
Вони відстежуватимуть пересування російського флоту у водах між Гренландією, Ісландією та Великобританією, захищаючи підводні кабелі та трубопроводи, критично важливі для британських систем зв’язку, електропостачання та газопостачання.
Угода також передбачає спільні військові навчання та використання британських торпед Sting Ray. Королівська морська піхота Великобританії проходитиме навчання в Норвегії для ведення бойових дій за мінусових температур.
Королівський флот прийме на озброєння сучасні норвезькі протикорабельні ракети Naval Strike Missiles, здатні знищувати ворожі кораблі на відстані понад 160 км.
Угода передбачає і глибшу промислову співпрацю. Великобританія приєднається до норвезької програми розробки інноваційних морських суден забезпечення, які функціонуватимуть як материнські кораблі для безпілотних систем розмінування та підводного бою.
За останні два роки зафіксовано кілька випадків пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, у зв’язку з якими в ЗМІ та офіційних повідомленнях висувалися підозри щодо причетності Росії та її «тіньового флоту». І хоча причетність не була доведена, а шведська прокуратура з одного з інцидентів однозначно заявила, що це не була диверсія, це викликало занепокоєння й інших країн. У вересневому звіті комітету з національної стратегії безпеки Великобританії висловлюється побоювання, що атаки на підводну інфраструктуру можуть призвести до «катастрофічних збоїв» у роботі фінансових і комунікаційних систем, від яких залежать мешканці Великобританії.
Позначка: Норвегія
-
Боротьба з підлодками РФ. Безпека Атлантики
-
Британія та Норвегія створять спільний флот для відстеження субмарин РФ
Британія та Норвегія готуються укласти історичний оборонний пакт, що передбачає створення об’єднаного військово-морського флоту. Головною метою ініціативи стане відстеження російських підводних човнів у Північній Атлантиці та захист критичної підводної інфраструктури. Про це повідомляє The Independent.
Пакт отримав назву “Угода Лунна-Хаус” (Lunna House agreement) – на честь бази на Шетландських островах, яку використовував норвезький рух опору в роки Другої світової війни.
Зазначається, що про нову домовленість оголосили під час візиту прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до бази ВПС Лоссімут у Шотландії, де він зустрівся з норвезьким колегою Йонасом Гаром Стере.
За інформацією Міноборони Британії, за останні два роки активність російських суден у водах поблизу Сполученого Королівства зросла на 30%. Новий пакт покликаний захистити підводні кабелі та трубопроводи, знищення яких може призвести до катастрофічних наслідків для комунікаційних, електричних і газових мереж.
Основою об’єднаного флоту стануть сучасні протичовнові фрегати Type 26, будівництво яких здійснюватиметься на верфі BAE Systems у Глазго. Загалом угруповання налічуватиме щонайменше 13 кораблів, з яких мінімум п’ять належатимуть Норвегії.
Також угода передбачає приєднання Британії до норвезької програми розробки кораблів-носіїв для систем безпілотного пошуку мін. Також Королівський флот візьме на озброєння передові норвезькі морські ударні ракети, здатні вражати ворожі цілі на відстані понад 100 миль (близько 160 км – ред.).
Сторони домовилися про поглиблення співпраці у використанні британських протичовнових торпед Stingray та проведенні спільних військових навчань. Зокрема, британські морські піхотинці проходитимуть підготовку в Норвегії для ведення бойових дій в умовах низьких температур. Також країни планують очолити впровадження автономних систем НАТО на Крайній Півночі.
“У цей час глибокої глобальної нестабільності, коли в наших водах з’являється дедалі більше російських кораблів, ми повинні співпрацювати з міжнародними партнерами для захисту нашої національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією зміцнює нашу здатність захищати кордони та критичну інфраструктуру, від якої залежать наші країни”, – зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. -
В індивідуалці в Естерсунді норвежець перший, новий українець найкращий
У шведському місті Естерсунд 3 грудня відбулася перша індивідуальна гонка серед чоловіків з біатлону. Українець Дмитро Підручний не зміг взяти участь через хворобу, тож його замінив Богдан Борковський. Це була перша гонка для Борковського, який фінішував 44-м, відстаючи від лідера на п’ять із половиною хвилин. Інший український спортсмен Віталій Мандзин фінішував 75-м, хоча мав всі шанси на кращий результат, проте під час гонки відбулася неприємна ситуація, коли він впав перед стрільбищем. Переможцем гонки став норвезький біатлоніст Йоган-Олав Ботн, який випередив усіх своїми добрими результатами як у швидкості, так і в стрільбі.
-
Три країни нададуть Україні $500 млн
Німеччина, Польща та Норвегія об’єднали зусилля, щоб надати Україні новий пакет підтримки на суму 500 млн доларів, з яких 200 млн доларів надасть Німеччина. Цю інформацію підтвердив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль перед засіданням Ради міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі. Він зазначив, що це велика сума, і німецький уряд дуже пишається можливістю спільно з Польщею та Норвегією надати необхідну підтримку Україні.
-
Норвегія виділить додаткові кошти на програму PURL
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде оголосив про те, що уряд Норвегії надасть додаткові кошти на програму PURL, яка передбачає фінансування американської зброї для Збройних Сил України. Норвегія готова покрити половину планованого фінансування у грудні. Ці кошти будуть розподілені між Німеччиною, Польщею та Нідерландами. Еспен Барт Ейде пояснив, що це рішення прийнято для того, щоб підтримати Україну в мирних переговорах, а також забезпечити її здатність захистити себе у майбутньому.
-
Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів
Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Telegram у неділю, 30 листопада. Відповідний документ підписали з міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.
“Це важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України. Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. У свою чергу отримає сильний виробничий майданчик, який забезпечить українських воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами.
Нагадаємо, раніше Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів
-
В Естерсунді норвежці перші, українські біатлоністи в топ-10
У суботу, 29 листопада, у шведському місті Естерсунд у рамках першого етапу Кубка світу з біатлону змагалися біатлоністи, проводячи естафету серед чоловіків.
Перший рубіж естафети більш ніж упевнено пройшов норвезький біатлоніст, забезпечивши своїй команді солідну перевагу у вигляді 30 секунд.
За норвежцями поспішали їх наздоганяти французи, італійці й німці, які між собою склали конкуренцію за подіумні місця.
Незважаючи на те, що в норвежців не вийшло провести гонку чисто, що й голки не підточиш, у загальному підсумку вони перетнули фінішну пряму першими, маючи перевагу у 15 секунд.
У стосунку до збірної України слід сказати, що й у них естафета пройшла не гладко. Спочатку Тищенко привіз відставання від лідерів у 23 секунди, потім Мандзину й Цимбалу знадобилися додаткові постріли, що опустило команду на 17-те місце. І Підручному дісталася доля тягнути команду вгору, що він майстерно зробив, піднявши Україну на дев’яте місце.
Естерсунд. Естафета. Чоловіки
1. Норвегія (1+10) 1:11:10,1
2. Франція (3+11) +15,3
3. Швеція (3+14) +24,7
4. Німеччина (0+9) +55,7
5. США (2+14) +1:25,0
6. Італія (3+10) +1:55,4
…9. Україна (3+13) +3:22,7
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Українські пошуково-рятувальні екіпажі завершили курс підготовки в Норвегії
Бойові екіпажі пошуково-рятувальних підрозділів Повітряних сил України успішно завершили курс підготовки в Норвегії. Українські рятувальники пройшли навчання разом з інструкторами зі США, Данії та Швеції, де вони вдосконалювали свої навички у тактиці, евакуації в складних умовах, медичному обслуговуванні та процедурах НАТО. Учасники ділились своїм досвідом з колегами із застосування розвідувальних дронів та роботи під наглядом ворожої техніки. Також особлива увага приділялась роботі з літаками, зокрема F-16. Після завершення навчання кількість рятувальних груп в Україні збільшилась, а їхніми керівниками стали військові з унікальним досвідом, включаючи оборонців Азовсталі.
-
Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь
Президент Володимир Зеленський увечері в понеділок очікує на повноцінну доповідь від делегації щодо переговорів у Женеві. Про це він повідомив у Телеграм за результатами розмови з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере у понеділок, 24 листопада.
“Розповів пану прем’єр-міністру про перші результати роботи радників у Женеві. Зараз наша делегація повертається додому, і я чекаю повноцінної доповіді сьогодні ввечері щодо ходу переговорів у Женеві та ключових акцентів партнерів. За підсумками доповідей будемо визначатися щодо подальших кроків, таймінгу”, – написав глава держави.
Зеленський запевнив, що Україна продовжить координуватися з Європою та іншими партнерами у світі.
“Розраховуємо на досягнення потрібних результатів, і я вдячний усім, хто з Україною”, – зазначив він.
Крім того, під час розмови лідери України і Норвегії обговорили дипломатичну ситуацію й двосторонню співпрацю. -
Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ
Прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре було відмовлено у візиті до Ізраїлю з політичних причин. Про це повідомляє Dagens Næringsliv .з посиланням на джерела в п’ятницю, 14 листопада.
Зазначається, що відмова надійшла у жовтні, коли планувався візит.
“На запит до офісу прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу надійшла відповідь, що зараз немає часу для організації такого візиту. Це було обґрунтуванням”, – розповіли в уряді Норвегії.
Влада країни вважає, що візит було відхилено через участь Норвегії в Міжнародному кримінальному суді, визнання Палестини і через те, що Нафтовий фонд відкликав інвестиції в ізраїльські компанії.