Щонайменше 57 регіонів Росії зіткнулися з перебоями у постачанні палива після українських ударів по НПЗ. Про це напередодні повідомила Російська служба ВВС.
Вказано, що переважно, проблеми спостерігалися на незалежних автозаправках, які складають 60% у країні. Журналісти враховували всі випадки, про які повідомлялося з серпня, навіть якщо на даний момент ситуація на місцях стабілізувалася.
Атаки торкнулися кожного третього нафтопереробного заводу Росії. У серпні було зафіксовано не менше 14 атак, у вересні – вісім, а за перші десять днів жовтня – ще чотири.
Відповідно до аналізу Reuters, Bloomberg та S&P Global Commodity Insights, як мінімум десять підприємств, включаючи експортно-орієнтовані, були частково або повністю зупинені у серпні–вересні.
За підрахунками ВВС, з січня українські дрони атакували 21 із 38 найбільших НПЗ країни, що на 48% перевищує показник за весь 2024 рік.
Як повідомляє Reuters, у серпні простій первинних потужностей російських нафтозаводів досягав 23% і став рекордним в історії, а у вересні виріс ще більше. У жовтні обсяги переробки нафти впали до 4,86 млн барелів на добу – майже на 10% порівняно з липнем – і стали мінімальними за останні п’ять років, пише Bloomberg.
За оцінкою старшого наукового співробітника Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Сергія Вакуленка, з липневого піку продуктивність російських НПЗ скоротилася приблизно на 10%.
Вакуленко зазначає, що у разі погіршення ситуації російська влада має кілька варіантів дій – від введення лімітів на споживання палива до тимчасового ослаблення екологічних норм для бензину. Однак, за його словами, “за нинішнього рівня пошкоджень заводи відновлюються за два-три тижні”.
Розвиток кризи, вважає експерт, залежатиме від інтенсивності українських атак та виробничих можливостей Києва: “Скільки дронів може виробляти Україна, наскільки часто і масовано вона зможе їх запускати, і чи продовжуватиме концентрувати зусилля саме на нафтопереробці чи вибере інші цілі?”.
На тлі скорочення переробки палива та зростання цін на бензин, що досягло 14-річного максимуму, у низці регіонів Росії, а також в анексованому Криму було введено обмеження на продаж палива в одні руки. Щоб пом’якшити кризу, російський уряд запровадив заборону на експорт бензину та дизпалива, збільшив закупівлю палива в Білорусі і, за даними Комерсанта, готується розпочати імпорт із Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.
Позначка: НПЗ
-
З нестачею бензину зіткнулися 57 регіонів Росії – ЗМІ
-
США допомагають Україні бити по НПЗ в Росії – ЗМІ
СШАвже кілька місяців допомагають Україні завдавати далекобійних ударів по російських енергетичних об’єктах,включаючи нафтопереробні заводи (НПЗ). Про це повідомляє Financial Times з посиланням на кількох американських і українських посадовців в неділю, 12 жовтня.
“Ця раніше не оголошена підтримка посилилася з середини літа і стала вирішальною у допомозі Україні в проведенні атак, від яких адміністрація Джо Байдена відмовляла. Удари Києва призвели до зростання цін на енергоносії в Росії і змусили Москву скоротити експорт дизельного палива та імпортувати паливо”, – йдеться у публікації.
Вказано, що зміна сталася після телефонної розмови між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським у липні, коли, за повідомленням ЗМІ, президент США запитав, чи може Україна завдати удару по Москві, якщо Вашингтон надасть зброю великої дальності.
Трамп заявив про свою підтримку стратегії, яка має “змусити їх (росіян) відчути біль” і змусити Кремль до переговорів, повідомили два джерела, які були ознайомлені з розмовою. Пізніше Білий дім заявив, що Трамп “просто ставив питання, а не заохочував до подальших вбивств”.
За словами офіційних осіб, знайомих з цим питанням, американська розвідка допомагає Києву формувати планування маршруту, висоту, час та рішення щодо місії, що дозволяє українським далекобійним дронам уникати російських засобів ППО.
“Троє людей, знайомих з операцією, заявили, що Вашингтон був тісно залучений до всіх етапів планування. Посадовець США сказав, що Україна вибрала цілі для далекобійних ударів, а потім Вашингтон надав розвідувальні дані про вразливості цих об’єктів”, – пишуть журналісти.
Але інші причетні до операцій та ознайомлені з ними особи заявили, що США також визначили пріоритетні цілі для українців. Один із них назвав українські дрони “інструментом” для Вашингтона, щоб підірвати економіку Росії та підштовхнути Путіна до врегулювання. -
Дрони СБУ атакували НПЗ Башнафта – ЗМІ
Вранці 11 жовтня далекобійні безпілотники Центру спецоперацій “А” Служби безпеки України атакували нафтопереробний завод”Башнафта-УНПЗ в Уфі (Республіка Башкортостан, РФ). Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на поінформоване джерело в СБУ.
Як відомо, Уфа є одним із найбільших нафтопереробних центрів Росії та забезпечує паливом та паливно-мастильними матеріалами збройні сили РФ.
Після вибухів на території Башнафта-УНПЗ туди поїхала пожежна техніка, а над самим заводом підіймається стовп чорного диму.
За попередніми даними, після удару безпілотників загоряння сталося в районі установки для переробки сирої нафти ЕЛОУ-АВТ-6.
“Це вже третій за останній місяць діпстрайк СБУ в Башкортостані – за 1400 кілометрів від України. Такі удари демонструють, що в глибокому тилу РФ немає безпечних місць. СБУ може дотягнутися до будь-яких об’єктів на території ворога, які працюють на війну проти України”, – завив співрозмовник з СБУ. -
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.
“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.
Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.
Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.
За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.
Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.
Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. -
Дефіцит пального у Росії сягнув 20% – Зеленський
Дефіцит бензину в Росії вже становить майже 20%. Крім того, РФ використовує резервні запаси дизелю через удари по нафтопереробних заводах. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час вечірього відеозвернення в середу, 8 жовтня.
“Україна досягає дійсно значних речей, зокрема наші далекобійні санкції проти Росії це демонструють. За нашими даними, дефіцит пального в Росії вже йде до показника 20%”, – сказав глава держави.
Це значення стосується бензину, а щодо дизелю, то, за словами Зеленського, Росія вже використовує резерви, які берегла на “чорний день”.
Президент нагадав, що російському диктатору Володимиру Путіну неодноразово пропонували закінчити війну або хоча б припинити вогонь.
“Він відкинув усі пропозиції – наші пропозиції, американські пропозиції. Саме тому цілком справедливо, що Росія повинна відчувати повну ціну війни. Виробники зброї це забезпечують, наші далекобійні удари стали точнішими”, – підкреслив Зеленський.
-
У НПЗ в Тюмені поцілили два дрони, є пошкодження – соцмережі
У Тюменському нафтопереробному заводі сталися дві атаки дронами, в результаті яких пошкоджено ректифікаційну колону та систему водопостачання. Цю інформацію передав Telegram-канал Astra у вівторок, 7 жовтня. Атака сталася ввечері 6 жовтня, коли два безпілотники напали на завод. Раніше цей завод був відомий як Антипінський НПЗ і був одним з найбільших у Росії, з потужністю 7,5 млн тон на рік. Завод належав групі компаній Новий потік, яка належала бізнесмену Дмитру Мазурову. У 2018 році компанія потрапила у фінансові труднощі через борг перед Сбербанком. У липні 2019 року Мазурова було заарештовано за шахрайство і засуджено до 10 років ув’язнення. В грудні 2019 року Антипінський НПЗ був визнаний банкрутом та проданий на аукціоні компанії РІ-ІНВЕСТ.
-
У Росії зупинив роботу один з найбільших НПЗ – ЗМІ
Один з найбільших нафтопереробних заводів у Росії припинив роботу своєї найпотужнішої установки після атаки дронів. Кіришинський нафтопереробний завод зупинив установку перегонки сирої нафти, яка є найпродуктивнішою, після інциденту 4 жовтня. Повідомляється, що відновлення установки може зайняти близько місяця. Це може спричинити невелике зниження виробництва нафтопродуктів на тлі паливної кризи в Росії. У той же час, завод буде працювати на 70% потужності під час ремонту завдяки залученню інших агрегатів. У 2024 році завод переробив 17,5 мільйона тонн нафти, що становило 6,6% від загального обсягу переробки нафти в Росії. Також були повідомлені про інші атаки на енергетичні об’єкти в Росії.
-
Перетворення з бензоколонки на каністру: Україна доб’є російські НПЗ
Український командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді опублікував звіт про успішні військові операції проти російських нафтових і газових об’єктів у вересні. За його словами, українські дрони здійснили ряд удачних ударів, які спричинили серйозні проблеми для Росії. У результаті цих атак, російська нафтова інфраструктура почала розпадатися, і країна навіть вимушена почала закуповувати бензин у Китаї та інших країнах. Також втратила іноземні інвестиції та доступ до західних технологій. Українські дрони продовжують здійснювати успішні удари, а військово-промисловий комплекс Росії значно постраждав. Українські безпілотники використовуються з великим успіхом і коштують значно менше, ніж російські аналоги. Крім того, українські військові вже застосовують також далекобійні ракети, що підвищує їх руйнівну силу.
-
У РФ горить черговий НПЗ
У ніч проти неділі, 5 жовтня, БПЛА атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижегородської області РФ. Про це повідомляє низка Telegram-каналів, публікуючи відео, зняте очевидцями.
Зазначається, що на місці прильоту на заводі Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез спалахнула пожежа.
НПЗ у Кстово – четвертий за обсягами виробництва у Росії.
Раніше його багаторазово атакували дрони. Так у березні 2024 року він зупиняв роботу після атаки безпілотників. Вочевидь згодом він поновив роботу, адже у січні 2025 року БПЛА атакували його знову. -
В Росії уражено НПЗ і ракетний корабель – Генштаб
У ніч на суботу українські військові влаштували серію ударів по важливим об’єктам і цілям російських загарбників. Один з ударів був нанесений на нафтопереробний завод “Кіришінефтеоргсинтез” у місті Кіриші в Росії, де сталися вибухи та пожежа. Точні наслідки цього удару поки не відомі. Також було пошкоджено малий ракетний корабель Буян-М в Карелії та радіолокаційний комплекс Гармонь у Курській області. Удар також був нанесений на командний пункт 8 армії збройних сил РФ на окупованій території Донецької області. Ціль уражена, але результати удару ще уточнюються. Раніше було повідомлено про удар по великому нафтопереробному заводу в Ленінградській області, внаслідок чого Росія втратила значну частину виробничих потужностей та стикнулася з дефіцитом бензину на внутрішньому ринку.