Правий берег

Позначка: Оборона

  • Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня

    Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня

    Кабмін 17 грудня схвалив розроблений Міністерством оборони пакет рішень, котрі потрібні для запуску роботи простору Defence City. Мова про комплексну державну підтримку українських зброярів для масштабування та модернізації виробництв і генерування інновацій. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль.
    Так, ухвалені рішення дозволять запустити Defence City з 5 січня 2026 року.
    Для цього Кабмін за поданням Міноборони затвердив:

  • порядок ведення реєстру Defence City;
  • методику розрахунку частки оборонного доходу (кваліфікованого доходу);
  • порядок контролю за використанням прибутку, звільненого від оподаткування, що спрямовується на розвиток діяльності;
  • процедуру отримання статусу резидента та процедуру щорічного підтвердження відповідності вимогам режиму;
  • захист даних підприємств ОПК в межах Defence City через подання до Міністерства оборони заяви, де зазначається, доступ до яких публічних реєстрів чи відомостей виробник прагне обмежити з безпекових міркувань;
  • алгоритм релокації та захисту виробничих потужностей;
  • механізм взаємодії центральної й місцевої влади при загальній координації Міноборони.

    • Як додав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, після цього Кабмін має ухвалити рішення про запуск реєстру Defence City і вирішити питання експорту зброї для його резидентів.
    “Ці документи не є ідеальними. Але жодна нова система не народжується без викликів. Головне – ми запустили необхідний інструмент, який дає рамку, порядок і відповідальність”, – зазначив Гетманцев. Нагадаємо, Україна формує новий оборонний хаб Defence City. До його роботи приєдналися вже 25 провідних світових компаній.
    В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства

  • Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.

    До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.

    “Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.

    Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.

    Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.

    Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.

  • Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.

    Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.

    Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.

    Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
    “Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
    Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
    Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість.

  • Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії

    Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у Берліні заявив, що країни-члени Альянсу є наступною ціллю Росії. Він закликав зростити витрати на оборону, оскільки, на його думку, Росія стала ще більш агресивною. Рютте також відзначив роль Китаю, Північної Кореї та Ірану у підтримці Росії. Він висловив підтримку президентові Трампу та закликав всіх тиснути на Росію для припинення війни.

  • Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

    Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

    Нижня палата Конгресу США підтримала законопроєкт про виділення коштів на національну оборону у 2026 році. Загальний бюджет складає 900 мільярдів доларів, з них 400 мільйонів доларів призначено на допомогу Україні. Законопроєкт отримав підтримку від 312 конгресменів, але ще має бути схвалений Сенатом. План передбачає також покращення умов для американських військових і їхніх сімей, а також сприяння безпеці України. Для остаточного схвалення закону необхідна підтримка обох палат Конгресу та підпис президента.

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • Зеленський анонсував кадрові перезавантаження в обороні та енергетиці

    Зеленський анонсував кадрові перезавантаження в обороні та енергетиці

    Президент України Володимир Зеленський оголосив, що у середу, 3 грудня, будуть зупинені повноваження частини складу наглядових рад основних державних енергетичних компаній. Він також поручив провести перезавантаження в енергетичному секторі для забезпечення прозорості управління. Зеленський заявив, що нові члени наглядових рад будуть призначені у грудні за справедливою процедурою. Крім того, президент доручив оновити наглядові ради у сфері оборони та інформувати міжнародних партнерів про урядові кроки для посилення довіри до України та її інститутів. У листопаді розпочався конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Енергоатома.

  • В ISW пояснили, що Україна має протиставити новій тактиці росіян

    В ISW пояснили, що Україна має протиставити новій тактиці росіян

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вказують на необхідність застосування Україною традиційних систем озброєння, оскільки російські окупанти використовують, крім іншого, погодні умови, щоб виявити вразливі місця в системі оборони України безпілотниками. Про це йдеться у звіті ISW.
    “Російські війська скористалися погодними умовами, щоб виявити вразливі місця в системі оборони України безпілотниками у напрямку Новопавлівки, підкресливши необхідність використання Україною традиційних систем озброєння”, – йдеться в повідомленні.
    В огляді наводять інформацію про відеозапис із геолокацією, опублікований 14 листопада, який показує, як українські війська атакують російські броньовані машини на північному сході Новопавлівки.
    За даним ISW, останнім часом росіяни використовують туманну погоду для атак по всьому фронту, особливо в напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя.
    Механізований штурм роти на Новопавлівку 14 листопада після затишшя в цьому районі демонструє, як російські війська намагаються знайти можливості для використання ключової слабкості української оборони.
    “До цього часу Україна в війні базувала свою оборону на дронах здебільшого з необхідності. Оборонний бар’єр України “стіна дронів” використовує велику кількість тактичних ударних дронів та боєприпасів типу loitering для знищення російських ресурсів та техніки на лінії фронту.
    Українські сили прийняли цей оборонний підхід частково для того, щоб компенсувати нестачу людських ресурсів та техніки, одночасно захищаючи понад 1200 кілометрів лінії фронту від російського наступу”.
    За словами аналітиків ISW, недостатньо укріплені українські оборонні позиції сприяли нещодавнім спробам проникнення російських військ, а нестача артилерії та інших традиційних систем обмежила здатність українських сил діяти, коли погана погода перешкоджала деяким операціям з використанням дронів.
    “Західні поставки традиційних систем, таких як артилерія, мають ключове значення для здатності України побудувати багаторівневу систему оборони, яка не залежить від жодного типу зброї, що робить оборону вразливою”, – наголосили фахівці.
    Як ми вже писали, першу у світі “стіну дронів” найближчим часом мають розгорнути в Україні. Вона має знищувати ударні безпілотники, які запускає Росія.
    Зеленський анонсував нові рішення проти дронів РФ

  • Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
    Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
    Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
    Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
    Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
    Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
    Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
    Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО