Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури. План охоплює закупівлю 16 винищувачів F-35, двох арктичних патрульних кораблів, морського патрульного літака, нових безпілотників і підводного кабелю в Північній Атлантиці. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Також буде побудовано штаб-квартиру Об’єднаного арктичного командування в Нууку, а в Гренландії створять окремий військовий підрозділ.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив на необхідності посилення присутності для забезпечення суверенітету, проведення навчань та ефективного спостереження. За його словами, ситуація в північній частині Королівства, особливо в Гренландії, стала складнішою за останні роки.
Зазначається, що заходи вживаються на тлі активізації інтересу до Арктики, де Росія нарощує військову присутність, а президент США Дональд Трамп прагне контролювати Гренландію. Танення льодів відкриває нові маршрути судноплавства і доступ до корисних копалин, перетворюючи регіон на центр глобальної конкуренції. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав ЄС зміцнювати співпрацю для захисту цифрової інфраструктури.
Як повідомляється, на закупівлю нових винищувачів Lockheed Martin виділено 4,5 млрд доларів. Загальний парк F-35 досягне 43 одиниць, що істотно підвищує бойову міць і внесок Данії в НАТО.
Як відомо, Данія лідирує серед європейських країн за обсягом допомоги Україні, поступаючись лише Німеччині та Великій Британії. Порівняно з Францією, яка виділила 7,56 млрд євро, Данія з меншою економікою надала 10,1 млрд євро, демонструючи значну підтримку.
Позначка: Оборона
-
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури
-
Конституція Німеччини заважає збивати російські дрони у власному небі – ЗМІ
Післявоєнна Конституція Німеччини, створена для запобігання повторенню нацистського минулого, нині ускладнює боротьбу країни з новими викликами, зокрема із вторгненнями російських дронів у її повітряний простір. Про це повідомляє Politico.
Як повідомляє видання, основний закон 1949 року забороняє армії Німеччини, Бундесверу, втручатися у внутрішні питання безпеки. Це обмеження було запроваджене як реакція на використання військових силами нацистського режиму для придушення інакомислення та політичних супротивників.
Сьогодні ж така норма має несподівані наслідки: вона заважає країні належним чином реагувати на агресивні дії Кремля, який, за словами Берліна, випробовує європейську систему оборони шляхом численних вторгнень дронів.
Голова комітету оборони Бундестагу Томас Ревекамп із консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца наголошує на необхідності законодавчих змін. За його словами, армії потрібно надати відповідні повноваження для дій проти таких загроз. Проте сьогоднішнє законодавство дозволяє Бундесверу збивати дрони виключно над військовими базами. Поліція, формально уповноважена протидіяти безпілотникам у разі небезпеки, не має достатніх технічних засобів для цього.
Як зазначив Ревекамп, ні федеральна, ні земельні поліції наразі не оснащені системами боротьби з дронами. Торік невідомі дрони були помічені над об’єктами компаній Rheinmetall і BASF. Хоча немає доказів озброєння цих апаратів, їх підозрюють у шпигунстві.
Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт анонсував створення спеціального підрозділу федеральної поліції для боротьби з дронами. Планується також організація національного координаційного центру для співпраці поліції, спецслужб і військових та розробка закону, який дозволить армії перехоплювати дрони в разі загрози життю.
Однак юридична спільнота висловлює побоювання щодо конституційності такого закону. Депутатка Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначила, що подібні ініціативи можуть стати предметом розгляду Конституційного суду, якщо завдання Бундесверу виходитимуть за рамки адміністративної допомоги.
У публікації зазначається, що коаліція канцлера Фрідріха Мерца наразі має слабку більшість у парламенті. Для внесення змін до Конституції потрібна підтримка двох третин депутатів, якої наразі бракує. Таким чином, Німеччина залишатиметься вразливою до атак дронів з боку Росії щонайменше до того часу, поки поліція не отримає власні ефективні системи захисту.
Ревекамп підсумував, що сучасний світ змінився, межа між внутрішньою та зовнішньою безпекою розмилася, і тому необхідно адаптувати Конституцію до нових реалій.
Раніше повідомлялося, що міністерство оборони ФРН замовить у оборонного концерну Rheinmetall мобільні антидронові системи Skyranger, щоб усунути прогалину в протиповітряній обороні, яка утворилась після виведення з експлуатації установок Gepard.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі. -
У Молдові уряд затвердив військову стратегію країни до 2035 року
Уряд Молдови на засіданні 8 жовтня затвердив військову стратегію країни на 2025-2035 роки. Про це повідомив Rupor.md.
Мета стратегії – створення ефективних, професійних та сумісних із західними стандартами збройних сил.
Проєкт стратегії передбачає програму технологічної модернізації, зміцнення обороноздатності і приведення армії до європейських та міжнародних стандартів. Загалом документ визначає 18 пріоритетних напрямів, спрямованих на всебічний розвиток збройних сил країни.
У стратегії йдеться, що розвиток військових можливостей здійснюватиметься з дотриманням принципу нейтралітету та виключно оборонного характеру політики безпеки Республіки Молдова. Уряд планує поступово збільшувати бюджетні асигнування на оборону, одночасно модернізуючи організаційну та технологічну структуру армії.
Документ також передбачає модернізацію систем командування, управління та зв’язку, розширення ролі збройних сил в управлінні внутрішніми кризами та внесок у регіональну безпеку.
Ключовим елементом нової стратегії є зближення Молдови з оборонними стандартами Європейського Союзу та участь у міжнародних миротворчих місіях під егідою ООН, ОБСЄ і ЄС.
Як заявив прем’єр-міністр Дорін Речан, щоразу, коли ухвалюються рішення щодо оборони держави, “з’являються істеричні голоси”, які тримали цю сферу “в злиднях і безладді”.
“Ми маємо дуже чітку ціль – інвестувати передусім у людей, і в Національну армію Республіки Молдова. Вони розуміють, що їх, як і раніше, хочуть тримати слабкими, і це, звичайно, на руку державі-агресорові. Ми бачимо, як вони звеличують Кремль, але забувають сказати, що Кремль витрачає 7% ВВП на війну та 32% бюджету. 32%! – люди добрі, це означає, що кожен третій долар із бюджету Кремля йде на вбивство дітей, молодих людей та мирних жителів України. Тому ми й надалі розвиватимемо Національну армію, захищатимемо нашу батьківщину і вноситимемо свій внесок у мир і глобальну безпеку”, – зазначив Речан. -
“На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на приблизно 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Зазначено, що для забезпечення фінансування уряд залучає гроші від розміщення облігацій. Потрібно збільшити видатки на оборону у бюджеті на 2025 рік на суму близько 300 мільярдів гривень. Законопроєкт має бути зареєстрований у перших числах жовтня. Потрібно отримати погодження Єврокомісії на використання позик у розмірі 6 мільярдів євро на військові потреби. Необхідно ухвалити цей законопроєкт у цілому до 1 листопада.
-
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на суму приблизно 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що ці зміни можливі завдяки залученню коштів від розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Також вона зазначила, що є необхідність збільшення видатків державного бюджету на оборону у 2025 році. Законопроєкт має бути зареєстрований у перших числах жовтня, а парламенту слід прийняти його до 1 листопада.
-
Туреччина почала використовувати систему ППО Сталевий купол
Українська компанія Аselsan повідомила, що турецька система протиповітряної оборони (ППО) Сталевий купол вже впроваджена в армію Туреччини та постійно удосконалюється. Ця система поєднує різні компоненти, такі як сенсорні системи, управління та засоби ураження. Вона включає в себе системи раннього попередження, такі як ALP, а також комплекси SİPER, HİSAR, KORKUT і İHTAR, які вже застосовуються на практиці. Система постійно розвивається, додаватимуться нові компоненти та розширюватимуться можливості. Туреччина планує розвивати Сталевий купол як інтегроване рішення, придатне для спільних операцій і захисту не лише своїх кордонів, а й кордонів союзних країн. Крім того, систему можна адаптувати для різних радарів та видів озброєнь за умови відповідних технічних характеристик.
-
Стіна проти дронів. Захист ЄС від Росії
На саміті Європейського союзу в Копенгагені обговорюється питання посилення оборони союзу у зв’язку з провокаціями з боку Росії. Десять країн ЄС вже підтримали ідею створення стіни проти дронів для виявлення та знищення дронів, які може використовувати Росія. Проте поки що не визначено, як саме буде виглядати ця стіна і як буде фінансуватися її створення. Деякі експерти вважають, що це може бути лише піар-хід, а не конкретний план. Різні країни вже вживають власних заходів для захисту від російських дронів. У цій ситуації найбільшою загрозою для безпеки Європи називається Росія. Експерти наголошують, що створення стіни проти дронів уздовж східного кордону ЄС є складним завданням через велику кількість літаків у європейському повітряному просторі. Головне завдання зараз — домовитися про координацію та синхронізацію національних та регіональних заходів на європейському рівні. Також важливою є проблема недостатньої протиповітряної оборони в Європі, яка майже повністю залежить від США. Країни, як Польща та країни Балтії, вже планують будувати протидронові сітки та бункери для захисту важливих об’єктів від атак дронів.
-
Україна створює Defence City: до хабу долучились 25 оборонних гігантів
Україна створює новий оборонний центр Defence City, до якого уже приєдналися 25 провідних світових компаній. Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про це в соціальній мережі Facebook. Кожен виробник співпрацює з українським урядом, щоб забезпечити, що їхні вироби будуть використовуватися для потреб українського війська. В Україні створять спеціальний режим для розвитку оборонної промисловості – Defence City, який передбачає різні пільги для інвесторів, такі як податкові пільги та спрощення митних процедур. Міністр закликав іноземні компанії інвестувати в український оборонний комплекс, наголошуючи, що це буде корисно для всієї Європи.