Бундестаг Німеччини схвалив у другому читанні бюджет Міністерства оборони на 2025 рік на суму 62,31 млрд євро. Для Спеціального фонду Бундесверу виділили 24,06 млрд євро. Бюджет отримав підтримку від правлячої коаліції і був проголосований проти трьома опозиційними силами. Загальна сума бюджету перевищує минулорічні витрати. Окрім видатків на Міністерство оборони, у бюджеті передбачено кошти для Спецфонду Бундесверу, який збільшено на 4,26 млрд євро до 24,06 млрд євро. Загалом на оборону цього року планується витратити 86,37 млрд євро. Частина коштів піде на закупівлю озброєння, літаків, кораблів, військово-морського обладнання та боєприпасів. Витрати на персонал складуть 17,43 млрд євро.
Позначка: Оборона
-
Зеленський назвав бюджет року війни в Україні
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що бюджет одного року війни в Україні складає 120 мільярдів доларів. З цієї суми 60 мільярдів доларів виділяє український бюджет, а інші 60 мільярдів необхідно буде знайти наступного року. За словами Зеленського, він сподівається на завершення війни вже цього року. Президент також зазначив, що витрати на безпеку і оборону в Україні за перше півріччя 2025 року склали 1,4 трлн гривень, що становить близько 62,5% усіх видатків державного бюджету. Зеленський підкреслив, що в умовах війни необхідно розуміти серйозність цих витрат.
-
НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести військові заходи відповідно до вторгнення російських безпілотників у Польщу. Також буде прийнято політичну реакцію. Генеральний секретар Марк Рютте та інші керівники країн-членів НАТО засудили дії Росії. Військову відповідь буде координувати Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Наразі НАТО оцінює ситуацію та визначає потрібні постачання для подальших дій. Гринкєвич зазначив, що альянс продовжуватиме удосконалювати озброєння разом з країнами-членами для покращення позиції та протистояння вторгненню.
-
Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами
Європейська комісія розподілила 150 мільярдів євро серед 19 країн-членів Євросоюзу в рамках програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe). Найбільше коштів отримають Польща, Румунія, Франція та Угорщина. Програма була створена відповідно до російської агресії проти України та для посилення європейської оборони. Країни-учасниці зможуть отримати довгострокові кредити за низькими ставками для закупівлі оборонного обладнання, такого як артилерійські системи, системи протиповітряної оборони, дрони та інше. Програма передбачає 10-річний пільговий період погашення кредитів, а також можливість укладення угод з третіми країнами. Польща отримає найбільшу частку коштів програми, яка буде спрямована на зміцнення східного флангу НАТО. Україна не може отримувати прямі кредити, але може брати участь у спільних закупівлях. Сподіваються, що перші кредити будуть видані на початку 2026 року.
-
Конопля сказав, що максимальна організація стимулювала вихід за межі
Захисник збірної України Юхим Конопля розповів про складнощі, що стояли перед гравцями збірної в матчі з національною командою Франції.
Ту гру українські футболісти програли.
Конопля висловився про те, що “синьо-жовті” сприймали суперника серйозно, розуміли, з ким доведеться мати справу, оцінювали французів як сильних гравців і підійшли до гри в повній готовності.
Але удача – поняття витіюване.
Підсумками зустрічі зі збірною Франції можна пишатися, незважаючи на загальний негативний результат гри.
Конопля стверджує, що в матчі кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року в команди були свої моменти, але вони не стали втіленням їхніх сподівань.
“Звичайно, у Франції суперякісні гравці. Дуже важко грати в обороні, але всі старалися, старалися. Усі бачили, що навіть у нас були свої моменти. Я думаю, всі розуміли, що Франція – сильна команда.
Сергій Станіславович насамперед говорив, і всі це знали, що французи дуже сильні в атаці, і нам потрібно буде працювати максимально організовано. Шкода, що пропустили швидкий гол, але добре, що після цього не пропустили ще. Усі розуміли, що буде швидка гра: нам тренер говорив, і ми це розуміли.
Нема чого було боятися. Усі гравці з досвідом: європейських матчів, ігор у Лізі чемпіонів, за збірну. Тому, звісно, у нас не було ніякого мандражу чи чогось подібного. Але сама гра була напруженою”, – сказав гравець.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Глава ЄК: 19 країн ЄС візьмуть кредити SAFE на 150 млрд євро
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що держави-члени Євросоюзу оформили заявки на отримання кредитів SAFE для оборонного виробництва на всю суму, передбаченою програмою, а саме 150 млрд євро. Про це вона сказала під час спільної пресконференції у Ризі з прем’єркою Латвії Евікою Селінєю.
“19 держав-членів, включаючи Латвію, звернулися за підтримкою через наш інструмент SAFE Defence. Я рада повідомити, що ми досягли повної суми підписки (на кредити -ред.). Йдеться про 150 мільярдів євро. Це європейський успіх”, – зазначила фон дер Ляєн. -
Rheinmetall побудує пороховий завод поблизу України
Німецький концерн Rheinmetall планує побудувати пороховий завод поблизу України, а саме в Румунії. Як повідомило Міністерство економіки цієї країни, завод буде розташований у місті Вікторія. Старт будівництва запланований на 2026 рік, і весь процес триватиме три роки.
Загальний бюджет проекту складає 535 мільйонів євро, а завершення будівництва створить близько 700 нових робочих місць. Рамкову угоду щодо реалізації цього проекту було укладено в Берліні. Її підписав румунський міністр Раду Міруца, а серед присутніх на церемонії були генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Темпи зростання оборонної промисловості в Європі значно пришвидшилися, зокрема через геополітичну ситуацію після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Загалом площі нових оборонних підприємств вже перевищують 7 млн квадратних метрів, що свідчить про масштабне переозброєння регіону.
Крім порохового заводу, німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди. -
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в неділю, 23 серпян, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
Як війна вплинула на проект держбюджету-2026
Проєкт державного бюджету України на 2026 р. буде сформовано на основі альтернативного макросценарію, що передбачає продовження війни весь подальший рік. Своєю чергою Верховна Рада ухвалила законопроєкт, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 млрд грн. До бюджету-2026 закладуть продовження війни “Наш базовий макроекономічний сценарій передбачає завершення війни у 2025 р. Альтернативний сценарій – продовження війни у 2026 р. На сьогоднішній момент ми маємо бути прагматичними. І тому на весь 26-ий рік ми плануємо продовження бойових дій”, – повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко. Відповідно, бюджет передбачає потребу у зовнішньому фінансуванні, яка становить 45 млрд дол., наголосив міністр. Ці кошти мають піти не лише на покриття дефіциту, а й на погашення боргів.
Він зауважив, що наразі ця потреба повністю не покрита, однак уже ведуться перемовини з ключовими партнерами – країнами G7 та ЄС. “Я думаю, що разом із нашими ключовими стейкхолдерами ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати”, – запевнив міністр. Щодо фіскальної політики, Марченко наголосив, що першочерговим завданням є забезпечення збереження частки доходів бюджету у ВВП.
За його словами, ключове завдання – зберегти частку доходів у ВВП. Ми очікуємо, що цього можна досягти завдяки заходам з детінізації економіки та перезавантаженню фіскальних органів. Саме на цьому робимо акцент у переговорах з командою МВФ, – додав міністр. Якими є зміни до бюджету 2025? Також відомо, що Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила законопроєкт № 13439-3, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 млрд грн. За закон проголосували 229 депутатів “229 голосів “за” – це впевнена підтримка рішень, які одночасно зміцнюють безпеку країни та адресно допомагають громадянам”, – вважає Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету. За її словами зміни стосуються переважно невійськових витрат.
Серед основних статей документа, які пропонується збільшити видатки: 25,5 млрд грн – поповнення резервного фонду держбюджету, з них 8 млрд грн можуть бути спрямувати “Укрзалізниці”; 4,3 млрд грн для Мінцифри (1,4 млрд грн підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще 2,8 млрд – на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech); 4,6 млрд грн – харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях; 3,2 млрд грн – закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо; 1,5 млрд грн – субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей; 1,2 млрд грн – підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.
Підласа наголосила, що окремо нардепи передбачили рішення для підтримки ВПО. Зокрема, 1 млрд грн перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання таких людей.
Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО. “Ці витрати збалансували шляхом скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, а також переспрямування частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, а саме 8 млрд грн”, – пояснила Підласа. Гроші на оборону До кінця липня 45% спеціального фонду йшло на спецтехніку для Держспецзв’язку, ще 45% – на розвиток оборонної промисловості через Мінстратегпром, а 10% – на потреби військових частин. З серпня пропорція змінилася – 15% отримує Міноборони на техніку, 45% залишилось Мінстратегпрому, 30% – Держспецзв’язку, 10% – військовим, причому всі витрати узгоджуються з комітетом ВР з нацбезпеки, а Мінфін може коригувати розподіл залежно від реальних надходжень.
Також відомо, що 2 млрд грн виділяється на розмінування земельсільгосппризначення. 706 млн грн залишків 2024 р. підуть на ремонт доріг у Харківській, Полтавській та Сумській областях (з акцентом на оборонні потреби). Відзначимо, що до воєнного стану спецфонд фінансував освіту, медицину, культуру. Тепер же таких витрат не передбачено. Незадоволені змінами Вже лунає критика щодо змін до Бюджету-2025.
Бюджет Києва втратить свою частку від податку на прибуток у другому півріччі 2025 р., що становить приблизно 8 млрд грн.
Усі ці кошти централізовано підуть до держбюджету – перш за все на фінансування оборонних програм та покриття зростаючих потреб сектору безпеки. Таким чином, уряд фактично перерозподіляє ресурс від Києва на користь центральних потреб оборони, аргументуючи це воєнними викликами. Це рішення може стати болючим для столиці, адже зменшуються її можливості фінансувати інфраструктурні й соціальні проєкти.
На це вже відреагував мер Києва Віталій Кличко, він описав негативні наслідки для столиці та закликав президента не підписувати документ.
За його словми, ці життєво важливі кошти були закладені в бюджеті столиці, зокрема, на виплати вчителям і медикам; на ремонти шкіл, садочків і лікарень; на забезпечення найнижчої в країні ціни на проїзд у комунальному транспорті, а також на підтримку Збройних Сил, реабілітацію військовослужбовців, виплати ветеранам і членам їх родин.
Водночас уряд вважає, що в умовах війни пріоритет – це оборона, армія та критична інфраструктура.
Своєю чергою Ярослав Железняк, нардеп від фракції “Голос”, коментуючи законопроєкт №13439-3, сказав, що документ не відповідає своїй назві. “Для розуміння, із законопроєкту з назвою “щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань” він перетворився на збільшення зарплат, кешбеку та невійськових видатків. Відверто, там є речі розумні, а є просто абсолютно неприйнятні позиції”, – зазначив Железняк. За його словами, з анонсованого скорочення видатків через обʼєднання міністерств та аудит видатків – “нуль скорочень”. Єдине, що вдалося, це збити велику частину правок про збільшення зарплат і непрофільних видатків, – додав Железняк.
Також лунає критика щодо зростання дефіциту бюджету. Якщо на початку року планувалося, що доходи цьогорічного бюджету складуть 2,327 трлн грн, то тепер уряд підняв планку до 2,483 трлн. Видатки ж, відповідно, збільшуються ще більше – з 3,929 трлн до 4,338 трлн. Це означає, що дефіцит бюджету лише зросте. Іншими словами, майже кожна друга гривня, яку держава витрачатиме у 2025 р, буде позиченою.
Зростає і граничний рівень державного боргу – з 8,21 трлн до 8,40 трлн грн. Причому уряд перевищує цей ліміт, коли йдеться про міжнародні кредити від ЄС чи партнерів, сподіваючись, що в майбутньому вони можуть бути погашені не з кишені платників податків, а коштом заморожених російських активів.
Вікторія Хаджирадєва