Завод АвтоВАЗ припинив масовий випуск бізнес-седана Lada Aura через низькі продажі. Лінію зупинили ще в липні 2025 року. Попит на цю модель виявився дуже слабким, що призвело до припинення виробництва. АвтоВАЗ заявив, що не розглядає повне припинення проекту, адже модель випускається в обсягах, які відповідають попиту на ринку. Інвестиції в проект склали 3,2 млрд рублів. Lada Aura спочатку позиціонувалася як преміальна версія Lada Vesta, призначена для федеральних і муніципальних чиновників. Проте, покупці були незадоволені якістю автомобіля, а також високою ціною. За 8 місяців 2025 року було реалізовано лише 792 автомобілі, більшість з яких купили корпоративні клієнти. Новини також повідомляють про скорочення ринку нових автомобілів у Росії та зростання продажів автомобілів преміум-класу.
Позначка: Обвал
-
Держоблігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків
Проблеми з бюджетом та анонсоване підвищення податків призвели до падіння цін та зростання доходностей російських держоблігацій. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу (ОФЗ), опустився зі 121 пункту на початку вересня до 117. Прибутки довгих паперів зросли приблизно на 1 процентний пункт до 14,4% річних. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на експертів.
Його дефіцит за підсумками восьми місяців становив 4,2 трлн руб., що більше річного плану.
На початку наступного тижня (до 1 жовтня) до Думи має бути внесений бюджет на наступні три роки, а також поправки до бюджету-2025. Це нині головна інтрига: що запропонує уряд, коли можливості щодо безболісного нарощування видатків, як це було три останні роки, обмежені.
В очікуванні цього вибору Центробанк 12 вересня несподівано знизив ключову ставку з 18% до 17%. Ринок чекав від ЦБ різкішого зниження – до 16%, які були закладені в ціни, – і почав переналаштовуватися на вищі ставки.
Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна пояснила рішення ЦБ невизначеністю щодо того, якою будуть бюджетна політика.
За її словами, для ЦБ головне не витрати бюджету, а дефіцит: чим він буде більшим, тим вищою буде ключова ставка. Якщо ж витрати покриватимуться коштом надходження податків, то ставка може бути нижчою.
Прибутки ОФЗ, як і інші ставки на ринку, залежать від ключової ставки та її очікуваної траєкторії.
Як відомо, правлячий режим Росії нині вже обговорює нове підвищення податків, зокрема ПДВ із 20% до 22%.
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики -
Рубль обвалився до мінімуму з квітня на тлі погроз Трампа
Президент США Дональд Трамп висловив готовність до введення нових санкцій проти Росії, що призвело до обвалу російського валютного ринку. Курс долара і євро значно зросли вартість у порівнянні з російським рублем. Адміністрація Трампа розглядає можливість обмежувальних заходів, включаючи санкції проти покупців російської нафти. Євросоюз також розглядає введення санкцій проти китайських компаній та юросіб з Казахстану, які співпрацюють з Росією. Російська валюта поступово втрачає вартість через ці події. Рубль може продовжити знецінюватися і досягти позначки 90 за долар до кінця року. Також зазначається, що РФ може втратити значну частину доходів через нові правила щодо цін на нафту.
-
В Росії заявили про прискорення обвалу нафтогазових доходів
Надходження від видобутку нафти і газу до російського бюджету продовжують стрімко скорочуватися. У серпні компанії сплатили 505 млрд рублів – на 35% менше, ніж торік. Про це інформує TMTз посиланням на Мінфін РФ.
За результатами восьми місяців надходження від нафти і газу зменшилися на 20%, або на 1,5 трлн рублів. Темпи скорочення прискорюються: з січня по квітень падіння становило 14%, до кінця травня – 14,4%, до кінця червня – 17%, вже у липні – 17,7%.
У серпні надходження від рентної плати на нафту скоротилися на 34% проти минулого року, рентна плата на газ зменшилася удвічі, тоді як експортні мита на вуглеводні впали на 45%.
Початково в бюджеті закладали 10,94 трлн рублів надходжень від енергоресурсів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту. Через падіння цін на нафту та зміцнення рубля очікується скорочення надходжень майже на чверть, до 8,32 трлн рублів.
Через провал потоків сировинної ренти дефіцит бюджету РФ зростає: на кінець липня він досяг 4,9 трлн рублів. За результатами року “діра” у казні перевищить навіть збільшений план Мінфіну, який наразі становить 1,7% ВВП.
Інші доходи Кремля також перебувають під ризиком через швидке сповільнення економіки. Тож аналітики попереджають про подальше підвищення податків, навіть якщо бойові дії проти України припиняться.
Тим часом, джерела Reuters повідомляють, що РФ планує скоротити експорт нафти з портів Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ у вересні до близько 1,9 млн барелів на добу з приблизно 2,0 млн у серпні.
Завершення ремонтів на низці НПЗ наприкінці серпня – на початку вересня дозволить збільшити переробку, що має призвести до зменшення обсягів експорту сировини. Водночас зміни в термінах ремонтів та зовнішні фактори можуть істотно скоригувати план відвантажень на вересень.
У серпні експорт і транзит нафти з західних портів РФ зріс на 200 тис. барелів на добу через атаки безпілотників, які вивели з ладу частину НПЗ, звільнивши додаткові обсяги для експорту.
За підрахунками Reuters, у вересні обсяг виведених з роботи потужностей НПЗ РФ може скоротитися приблизно на 0,22 млн барелів на добу порівняно з серпнем, що зменшить доступні для експорту ресурси. Потужності первинної переробки на НПЗ РФ у вересні можуть знизитися до 5,5 млн тонн після рекордного серпня – 6,4 млн тонн.
Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.
Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
Нафтові доходи РФ обвалились на третину -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка
Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
“Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
“Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста. -
В Одесі стався обвал у чотириповерховому будинку
У Одесі на вулиці Балківська сталося обвалення частини перекриття горищного приміщення чотириповерхового будинку. Через це були заблоковані деякі виходи з будівлі. Рятувальники прибрали завалені конструкції, які загрожували падінням, і забезпечили безпеку. На щастя, в результаті цього інциденту ніхто не постраждав. Крім того, раніше в Одесі також впала частина стіни циркульного корпусу Одеської інфекційної лікарні, яка вже деякий час перебуває в аварійному стані і не використовується.
-
У Китаї обірвався підвісний міст: п’ятеро загиблих
У китайському місті Сятата сталася трагедія – обірвався трос підвісного мосту в ландшафтному парку, через що загинули п’ятеро людей, а ще 24 отримали поранення. Інцидент трапився в повіті Чжаосу Ілі-Казахського автономного округу. Міст накренився після обриву троса, і 29 людей впали. Загалом 22 постраждалих отримали легкі травми, а двоє – серйозні поранення, але їхнє життя зараз не під загрозою. Влада закрила зону для відвідувачів та розпочала розслідування причин аварії. Соцмережі вже публікують відео з місця події, де видно перекошений міст та намагання людей рятувати постраждалих.
-
Економіка Білорусі перебуваєу стагнації через інтеграцію з РФ – розвідка
Нині білоруська економіка перебуває у стагнацію через інтеграцію з РФ. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 28 липня.
Так, у першому півріччі 2025 року ВВП РБ зріс лише на 2,1 %, що на 2,9 п. п. нижче, ніж роком раніше. Інфляція досягла 7,3 %.
“Спад пояснюється шоковою ситуацією в сільському господарстві (мінус 8,1 % у річному вимірі) та скороченням попиту на білоруські товари в РФ – ключовому торговельному партнері, на який припадає 60 % товарообігу”, – зазначили у повідомленні.
Постачання споживчих товарів, обладнання та пиломатеріалів у РФ знизилися більш ніж на 70 %.
Зауважується, що зовнішньоторговельний дефіцит у січні-квітні зріс до $856 млн: експорт зменшився на 0,3 %, імпорт зріс на 4,7 %. Промвиробництво додало лише 0,3 %, підтримане внутрішнім попитом.
У розвідці пояснили, що стагнація російської економіки (мінус 4 % у річному вимірі в І кварталі) обмежує фінансові можливості Мінська. Водночас погіршення платіжного балансу підживлює ризики швидкої девальвації білоруського рубля, що вдарить по купівельній спроможності та соціальній стабільності.
Своєю чергою, санкції Заходу обмежують канали диверсифікації, підсилюючи структурну прив’язку до російських ринків, логістики та фінансування.
За даними СЗРУ, мінімальні темпи зростання збережуться до кінця 2025 року за інерцією після 2024-го.
“У 2026-2027 рр. відбудеться загострення кризи – за падіння доходів населення і подальшого затягування білоруської економіки в російську стагфляційну орбіту”, – спрогнозувала розвідка.
Раніше повідомляли, що Путін має намір посилити економічний контроль над Білоруссю.
Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ -
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.