Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.
Позначка: Опитування
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
-
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року. -
Більшість росіян не змогли назвати досягнень РФ за каденції Путіна
Росія за останні 10-15 років під керівництвом глави Кремля Володимира Путінане мала досягнень, які б запам’яталися більшості громадян. Тільки 42% респондентів спромоглися назвати конкретні успіхи країни, тоді ж як 51% було важко відповісти, а ще 7% заявили, що жодних приводів для гордості не побачили. Про це свідчать результати опитування ВЦВГД.
Показово, що фактичну окупацію Криму серед “значних досягнень та успіхів” вказали лишень 6% опитаних, а ще сумарно 3% вважають такими війну з Україною, рішення Путіна приєднати захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та “захист” Донбасу.
Окрім того, 8% росіян звернули увагу на “розвиток промисловості” з імпортозаміщенням. Стільки ж назвали приводом для гордості виробництво зброї та те, що в країні “зрозуміли армію”.
На додачу до цього, 7% громадян вважають, що Росія досягла досягнень у науці, а 5% — у медицині. Інші відповіді на відкрите питання набрали менше 5%. Наприклад, 3% респондентів назвали успішною зовнішню політику, наголосивши, що Росію “почали боятися”, а ще 2% навіть побачили “підвищення рівня життя” в країні.
Згідно з опитуванням, 61% громадян за останній рік стали більше пишатися Росією, проте більшість з них навіть не знає чому. Найчастіше це почуття будять досягнення та багатства країни (49%). Росіяни вважають, що вони живуть у “великій державі” (13%), із “сильною армією” (8%), “великою територією” (6%) та “різноманітними природними ресурсами” (6%).
У 39% викликає гордість народ та його якості, а у 20% — ситуація в країні загалом.
Утім, рівнем життя в країні незадоволені 48% росіян. У громадян цей фактор навіть викликає образу, стверджує гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров.
Водночас пишатися якістю життя готові тільки 40% респондентів. -
Українці назвали умови для компромісу – опитування
Більшість українців прагнуть миру, втім, готові до компромісів лише за умови міжнародних безпекових гарантій. Про це свідчать дані опитування соціологічної групи Рейтинг.
Так, 59% опитаних підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу. Водночас 20% виступають за продовження війни до повернення Донбасу і Криму, ще 13% – до відновлення лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року.
Тоді як 82% українців вважають реалістичним шляхом завершення війни саме переговори. Серед них 62% підтримують компроміс із залученням міжнародних партнерів, а 20% – прямі перемовини з РФ.
Тоді як 75% вважають, що припинення вогню можливе лише за умови надання надійних гарантій безпеки. Серед основних гарантій респонденти називають фінансування армії та постачання зброї від партнерів (52%), зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) та міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).
На запитання про головний пріоритет зараз 58% відповіли, що це отримання військових гарантій і забезпечення зброєю, тоді як 31% – повернення територій.
Найчастіше українці пояснюють війну боротьбою за майбутнє дітей (60%) та за свободу (44%). -
Американці вважають недостатньою допомогу США Україні – опитування
У США 46% громадян вважають, що їхня держава робить недостатньо для допомоги Україні. Про це свідчать опубліковані 28 серпня результати опитування консалтингової фірми Gallup.
25% респондентів вважають, що США роблять занадто багато для допомоги Україні, а 27% – що роблять достатньо.
Зазначається, що виборці Демократичної партії США переважно вважають, що США не роблять достатньо для підтримки України, а думки виборців Республіканської партії розділилися між варіантами, що США роблять достатньо або занадто багато.
За даними Gallup, з початку роботи адміністрації Дональда Трампа помітно зросла кількість виборців демократів і незалежних виборців, які вважають, що США не роблять достатньо для допомоги Україні.
Серед республіканських виборців, навпаки, помітно зросла кількість тих, хто вважає, що США роблять достатньо.
Опитування тривало 1-15 серпня. Воно також показало, що дві третини американців песимістично оцінюють перспективи укладання мирної угоди між Україною та Росією про припинення російської повномасштабної агресії. -
Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям
Переважна більшість – 60% – поляків заявили про підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу українцям. Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet
Респондентам поставили запитання: “Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант “не знаю/важко сказати”.
Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
Опитування SW Research також показує, що вето має найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
Рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), тоді ж як з міст понад 500 тисяч жителів – 55,5%. -
Невдоволення Трампом у США зростає – опитування
Після семи місяців другого президентського терміну Дональд Трамп опинився під хвилею невдоволення з боку американських громадян, про що свідчать результати опитування, проведеного Economist/YouGov та оприлюдненого у суботу, 23 серпня.
Згідно з даними, лише 40% американців повністю або частково схвалюють роботу Трампа у статусі президента. У той же час понад половина дорослих громадян США, а саме 56%, висловили свою незгоду з його діяльністю. Ще 4% учасників опитування не змогли дати остаточну відповідь.
Рівень підтримки президента розділився за партійною ознакою: прихильники Демократичної партії здебільшого не схвалюють його роботу, тоді як республіканці переважно демонструють лояльність до президента.
Серед людей старшого покоління, віком 65 років і більше, зафіксовано найвищий рівень схвалення Трампа – 48% респондентів повністю або частково підтримують його. Натомість серед молоді, віком від 18 до 29 років, частка підтримки значно нижча, лише 29%.
Дослідження також показало, що лише 23% американців “цілком схвалюють” роботу президента, тоді як 47% заявили про своє категоричне неприйняття його діяльності.
Опитування виявило гостру поляризацію залежно від політичних поглядів. Абсолютна більшість громадян, які ідентифікують себе як “дуже ліберальні” (95%), висловлюють категоричне незадоволення Трампом. Водночас серед “дуже консервативних” американців більшість – 72% – висловлюють повну підтримку нинішнього президента.
Раніше повідомлялося, що рейтинг підтримки президента США Дональда Трампа навесні впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому. Втім, очільник Білого дому назвав “фейком” опитування ЗМІ щодо його рейтингу.
Опитування: 45% американців схвалюють політику Трампа
-
Українці визначилися, чи вірять в перемогу у війні
Найбільше респондентів серед громадян України вважають, що війна закінчиться протягом 1-2 років. При цьому 80% однозначно або скоріше вірять у перемогу. Про це свідчить опитування соціологічної групи “Рейтинг” на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту, проведене у період з 22 по 27 липня
На запитання “На вашу думку, коли закінчиться війна?” 35% відповіли, що протягом 1-2 років, 24% – менше 1 року, 15% – протягом 3-4 років, 12% вважають, що війна триватиме ще 5 або більше років, а 5% дали відповідь “ніколи”.
Порівняно з лютим 2024 року, із 8% до 12% зросла кількість відповідей “через 5 або більше років”, а також із 3% до 5% побільшало відповідей “ніколи”.
На питання “Чи вірите ви, що Україна виграє війну?” 51% відповіли, що однозначно вірять, 29% – скоріше вірять. 11% опитаних скоріше не вірять у перемогу, а 5% – зовсім не вірять.
З червня 2022 року, процент тих, хто вірить у перемогу, поступово знижується, проте все одно залишається високим.
Переважна більшість опитаних, як і раніше, виступають проти проведення президентських виборів під час війни (45% дуже не підтримують, 18% – певною мірою не підтримують).
На питання “Яким ви бачите майбутнє України?” 73% відповіли “скоріше обнадійливим”, а 22% – “скоріше безнадійним”.
Однак відсоток оптимістів у цьому питання поступово знижується з квітня 2022 року. Опитування проведено по всій території України, окрім окупованих територій, методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI), на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Всього було опитано 2400 мешканців України віком 18 років і старше.
Похибка за припущення щодо простого випадкового відбору становить 2,0 процентних пункти для повної вибірки.
Як відомо, більшість українців виступає за якнайшвидше припинення війни шляхом переговорів. Але мало хто чекає завершення активних бойових дій найближчим часом.
Три чверті українців вірять у перемогу над РФ – опитування -
Три чверті українців вірять у перемогу над РФ – опитування
Абсолютна більшість респондентів (73%) продовжує вірити в перемогу України у війні проти Росії. Не вірять у перемогу 17% опитаних. Про це свідчать дані опитування фонду Демократичні ініціативи та Центру Разумкова.
Як повідомляється, значний зсув у вірі в перемогу України відбувся у 2024 році, коли частка тих, хто вірить у перемогу України, знизилася на 11 відсоткових пунктів.
За останній рік зниження віри в перемогу України тривало, склавши 4 відсоткових пункти, що лише трохи перевищує теоретичну похибку вибірки.
Для більшості респондентів трьома головними ознаками перемоги України у війні стане повернення усіх українських полонених, депортованих та викрадених (37%), збереження української державності (31%) і припинення ракетних обстрілів України (30%).
Про звільнення українських територій у кордонах станом на 1991 рік повідомило 27% опитаних.
Найменш значущими ознаками перемоги України у війні серед запропонованих для респондентів були провал російського наступу та стабілізація фронту (12%), конфіскація та передача Україні арештованих російських активів та коштів (12%) і залишення міжнародних санкцій проти Росії (11%).
Опитування проведено фондом “Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 12 по 18 серпня 2025 року. Методом face-to-face було опитано 2002 респонденти.