Правий берег

Позначка: Освіта

  • В Україні може з’явитися “нульовий курс” для тих, хто не склав НМТ

    В Україні може з’явитися “нульовий курс” для тих, хто не склав НМТ

    Міністерство освіти і науки України ініціює запровадження “нульового курсу” для абітурієнтів, які не здали національний мультипредметний тест. Про це повідомив очільник МОН Оксен Лісовий під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 5 вересня, передає Інтерфакс-Україна.

    “Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо і уже розробили відповідний проєкт постанови, – це так званий “нульовий курс”. Це вступ без НМТ на “нульовий курс”, який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на “нульовий курс” і провчити їх рік”, – сказав міністр. Лісовий зазначив, що забрати дітей можна не тільки під час вступної кампанії, але й організувати іншу вступну кампанію, наприклад, “зимовий вступ”, “весняний вступ”. “Забирати всіх, але потім, після навчання на “нульовому курсі”, вивести дітей на НМТ, щоб не порушувати справедливий розподіл державних ресурсів”, – пояснив очільник МОН.

    Серед іншого міністр заявив, що не підтримує ідею відкладення НМТ на прифронтових територіях. Водночас Лісовий виступив за збільшення регіонального коефіцієнту для прифронтових закладів вищої освіти.

  • В Україні закрили понад 450 шкіл – МОН

    В Україні закрили понад 450 шкіл – МОН

    В Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Про це 1 вересня повідомляє Міністерство освіти і науки.
    Як зазначила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в ефірі національного телемарафону, коментуючи питання про можливе закриття шкіл, в яких навчається менше 45 дітей, Міністерство освіти і науки не ініціює закриття закладів освіти.
    “Коли ми говоримо про 45 учнів – мова йде про фінансування з державного бюджету. Рішення про припинення фінансування закладів, які мають менше 45 дітей, з державного бюджету було прийнято півтора роки тому… Всі інші рішення приймаються на стороні засновника, і засновники вправі прийняти цілу палітру рішень, як вони і зробили”, – заявила вона.
    За словами чиновниці, на весну 2024 року в Україні було 525 закладів освіти по всій Україні, які мали менше, ніж 45 дітей, і станом на сьогодні 457 із них пішли різними шляхами: ліквідація закладу з організацією підвезення до іншої школи; пониження ступеня до “девятирічки” чи початкової школи.
    Кузьмичова додала, що у 57 закладах засновники (місцеві органи влади) вирішили фінансувати школу за власний кошт, попри те, що вона малочисельна.

  • У ВУЗи України зараховано 178,7 тис. першокурсників

    У ВУЗи України зараховано 178,7 тис. першокурсників

    В українські виші зараховано 178,7 тис. першокурсників, з них 64,9 тис. навчатимуться за держзамовленням. Про повідомило Міністерство освіти і науки.
    “1 вересня в українських закладах вищої освіти розпочався новий академічний рік. Цьогоріч до університетів, академій та інститутів зараховано 178 720 першокурсників (без урахування вступу до військових та інших спеціалізованих закладів, дані щодо яких не розголошуються). З них 64 873 навчатимуться за державним замовленням, а ще до 30 тисяч студентів можуть отримати гранти. Отже, понад половина здобувачів вищої освіти має фінансову підтримку від держави”, – йдеться в повідомленні.
    Станом на 1 вересня, на 1-4 курсах бакалаврату та всіх курсах медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування (медичні магістри) в Україні загалом навчається понад 750 тис. студентів.
    У МОН назвали десять найпопулярніших спеціальностей за кількістю зарахованих на бюджет: середня освіта – 5 909, медицина – 3 762, комп’ютерні науки – 2 979, будівництво та цивільна інженерія – 2 580, агрономія – 2 283, інженерія програмного забезпечення – 2 161, електрична інженерія – 2 083, філологія – 2 052, терапія та реабілітація – 1 836 і автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка – 1 675.

  • В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи

    В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи

    Для ефективної реалізації реформи старшої профільної школи в закладі освіти має бути не менше 600 учнів. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю проєкту Newsмейкер на телеканалі Інтер.
    “Демографія на сьогодні і існуюча мережа не дозволяють якісно реалізувати підхід старшої профільної школи. Тому що оце профільне навчання, можливість формування груп за профілями, можливість розбудови індивідуального треку, індивідуальних освітніх траєкторій для дітей, потребує великої кількості вчителів і великої кількості учнів… Якщо ми говоримо в контексті імплементації реформи старшої профільної школи, то це 600 дітей в закладі освіти. Це та нижня межа, яка дозволить дійсно реалізувати ідеологію вибору”, – зазначив він.
    За словами міністра, в ході цієї реформи з найбільшим викликом зіштовхнуться самі малозаселені регіони. Цю проблему можна буде вирішити кількома рішеннями, зокрема, пансіони продовж тижня навчання з поверненням на вихідні додому.
    “Ці пансіони треба розбудувати і багато областей уже займається цією роботою. Вони бачать велику школу або колишній заклад професійної освіти і частину, одне крило, виділяють під реконструкцію, перебудову його під можливість для проживання дітей”, – розповів Лісовий.
    Ще одним рішенням є довезення дітей, але бажано, щоб на доїзд діти не витрачали більше 30 хв.
    Як відомо, з 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів. На 2024/2025 навчальний рік підібрано 30 ліцеїв-амбасадорів, які допомагають готуватися до пілотування. Після чого з 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ.

  • Ілона Гвоздьова здобуває другу вищу освіту

    Ілона Гвоздьова здобуває другу вищу освіту

    Українська танцівниця та хореографиня Ілона Гвоздьова оголосила, що розпочала навчання на другій вищій освіті за спеціальністю арт-терапія.
    На відміну від танців, ця галузь пов’язана з психологією та творчим самовираженням, що, за словами артистки, допоможе їй ще глибше працювати з людьми.
    Гвоздьова зізналася, що процес вступу став для неї водночас і викликом, і натхненням:
    “Руки тряслися, мову віднімало, серце вискакувало, але настільки було приємно дивитися на себе, що я йду на другу вищу освіту. Я чітко розумію для чого та де саме буду це використовувати”-поділилася зірка.
    За словами хореографині, її мотивує творчий потенціал, а також жіноче ком’юніті, яке підтримує та надихає. Вона підкреслює: важливо навчатися одне в одного, допомагати ставати більш впевненими, відкритими та гармонійними.
    Попри досвід у сфері психології, Ілона прагне підняти свій рівень і здобути нові професійні вершини. Артистка пообіцяла ділитися з прихильниками своїм шляхом у навчанні та досягненнями в майбутньому. instagram.com/ilonagvozdeva

  • Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту

    Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту

    Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
    Документ підтримали 285 депутатів.
    Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
    Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
    “Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
    За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він.

  • Розвідка Британії: РФ готує дітей до війни дронів

    Розвідка Британії: РФ готує дітей до війни дронів

    Російський правлячий режим впроваджує в систему освіти навчання дітей та молоді управлінню дронами. Відповідні курси проходять в більш як 500 школах і 30 коледжах. Про це повідомляє Міністерство оборони Великої Британії у Twitter (X).
    Понад 2,5 тисячі вчителів підготовлено для викладання в цій сфері. Ці заходи пов’язані з планом міністра освіти Валерія Фалькова, який ще в травні 2024 року заявив про намір підготувати до 2030 року один мільйон фахівців з БПЛА.
    Російський диктатор Володимир Путін у червні заявив, що в Росії триває створення окремого роду військ безпілотних систем у складі збройних сил. За оцінкою британської розвідки, такі кроки демонструють подальшу мілітаризацію російського суспільства через освіту.
    Зростання підготовки у сфері БПЛА безпосередньо пов’язане з війною проти України. Росія бере до уваги досвід застосування дронів у бойових діях і має намір значно збільшити їх використання.
    У розвідці підкреслюють: Москва практично напевно прагне розширити як масштаби, так і можливості свого дронового арсеналу в довгостроковій перспективі. Це посилює загрозу як для України, так і для безпеки всього регіону.

  • Названо найпопулярніші спеціальності для вступу до магістратури

    Названо найпопулярніші спеціальності для вступу до магістратури

    У 2025 році найпопулярнішими спеціальностями для вступу до магістратури стали педагогіка, управління та адміністрування і інформаційні технології. Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що цього року педагогіка перша у списку популярності серед вступників, посівши перше місце перед управлінням та адмініструванням, які раніше були лідерами. Інформаційні технології цього разу опинилися на третьому місці. Зазначено, що на іспит з педагогіки зареєструвалися найбільше вступників, за ними йдуть управління та адміністрування, а потім інформаційні технології. Також було названо кількість вступників, які зареєструвалися на іспити з різних спеціальностей. Бабак також розповів, які спеціальності були популярними останні кілька років, вказавши на зміни в пріоритетах вступників.

  • Відомо, скільки дітей в Україні розпочнуть навчальний рік у вересні

    Відомо, скільки дітей в Україні розпочнуть навчальний рік у вересні

    У вересні понад 3 мільйони дітей почнуть навчання у школах, або онлайн. Глава уряду Юлія Свириденко повідомила, що важливо забезпечити укриття у закладах освіти, оновлювати їх та забезпечувати підвезення учнів на нових шкільних автобусах. Особливу увагу приділять школам у прифронтових регіонах. Також акцентуватимуть увагу на оновленні навчальних програм та підвищенні кваліфікації вчителів. Цьогоріч понад 2,4 тис. учнів склали національний мультипредметний тест на найвищий бал, і працюють над тим, щоб кожен міг реалізувати свій потенціал в Україні.

  • На Львівщині для військової частин купували генератори за завищеними цінами

    На Львівщині для військової частин купували генератори за завищеними цінами

    У Львові виявили схему, за якою генератори для військової частини закуповували за завищеними цінами. Командир військової частини разом з іншими особами обрали фіктивні компанії як постачальників, які не мали жодних потужностей і не здійснювали реальної діяльності. Ці компанії уклали договори на суму понад 31 млн грн, переплачуючи державі більше 18 млн грн. Підозрювані були затримані, а командира відсторонили від служби. Прокурори не погоджуються з заходами запобігання і намагаються знайти інших причетних осіб до цієї схеми. Вони також працюють над відшкодуванням завданих збитків державі.