Правий берег

Позначка: Парламент

  • Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї

    Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї

    Швейцарський парламент 4 грудня проголосував за послаблення обмежень на експорт зброї, що має на меті підтримати вітчизняну збройову промисловість без шкоди для традиційного нейтралітету країни. Про це повідомляє Reuters у четвер.

    Парламентарі підтримали зміни до закону про військові матеріали 31 голосом проти 12. У майбутньому швейцарським компаніям дозволять експортувати зброю до 25 західних країн, водночас правила, що вимагають згоди на реекспорт швейцарської зброї, будуть пом’якшені. Рішення прийняли після того, як представники промисловості та політики висловили занепокоєння щодо збитків, завданих швейцарському сектору озброєнь, який втрачав замовлення за кордоном через обмеження.
    “Вітчизняна збройова промисловість може існувати лише за умови, що вона також може експортувати свою продукцію, водночас в країни, які мають схоий до нашої країни режим експортного контролю. Оскільки наш закон про військове майно має, ймовірно, найсуворіші експортні правила в Європі, наші сусідні країни більше не купують у нас”, – зазначила депутатка Бріджит Габерлі-Коллер.
    Зміни до закону ще можуть бути винесені на референдум.
    Нині Швейцарія не дозволяє експорт зброї, якщо країна призначення залучена у внутрішній або міжнародний конфлікт, або серйозно порушує права людини. Прямий експорт зброї до України залишиться забороненим згідно зі змінами до законодавства. Раніше президентка Швейцарії Віола Амгерд підтримала перегляд заборони на реекспорт швейцарської зброї для передачі Україні. Швейцарія втратила чверть експорту зброї через блокування постачань Україні

  • Італія зволікає з продовженням військової допомоги Україні – ЗМІ

    Італія зволікає з продовженням військової допомоги Україні – ЗМІ

    Уряд Італії вирішив відкласти розгляд декрету, який дозволив би продовжити військову допомогу Україні у 2026 році. Це сталося через напруженість всередині правлячої коаліції щодо цього питання. Прем’єр Італії обіцяла підтримувати Україну протягом усього конфлікту, але її заступник висловив сумніви щодо необхідності подальшої допомоги. Декрет про продовження допомоги був виключений з порядку денного засідання уряду через його перенасиченість. Уряд Італії щороку ухвалює декрети про військову допомогу Україні без залучення парламенту, але цього разу ситуація ускладнилася через внутрішні суперечки. Новий декрет набуде чинності після затвердження урядом, але його також потрібно буде ратифікувати парламентом протягом 60 днів.

  • Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри

    Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри

    Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
    Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
    Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
    У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
    Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
    Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
    На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”.

  • План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву

    План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву

    Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили свою позицію у спільній заяві, де стверджують, що жоден план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятий для Європи. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною визначить безпеку Європи на довгий час і повинно ґрунтуватися на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України. Підписанти заяви вказали, що мир повинен бути справедливим і сталим, і будь-які поступки агресора лише заохочать його до нових дій. Вони також наголосили на важливості безпеки для України і вимагають гарантій її безпеки, які мають бути юридично закріпленими та підкріпленими військовими засобами. Україна та США також продовжують працювати над спільними пропозиціями для досягнення миру.

  • Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

    Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

    Верховна Рада прийняла рішення звільнити міністра енергетики Світлану Гринчук. За це рішення проголосували 315 народних депутатів під час засідання у середу. Спікер Руслан Стефанчук відразу підписав постанову про її звільнення. Поки нового міністра не призначено, обов’язки голови Міненерго виконуватиме заступник Микола Колісник. Це рішення прийнято в контексті корупційного скандалу у сфері енергетики, який розслідують НАБУ і САП. Також у цей же день Верховна Рада звільнила міністра юстиції Германа Галущенка.

  • Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

    Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

    У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 нардепи. Голоси були розподілені між фракціями у наступному порядку: Слуга народу – 200 голосів, Європейська солідарність – 21, Батьківщина – 17, Платформа за життя та мир – 16, Голос – 14, Відновлення України – 11, Партія За майбутнє – 11. Тимчасово виконання обов’язків міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту Людмилу Сугак, яка відповідає за питання європейської інтеграції.

  • Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
    Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
    Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
    Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
    Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
    Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
    У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
    Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
    Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
    Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
    Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
    Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
    Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ

  • Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.

    Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.

    Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
    Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
    Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

  • Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук

    Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук

    Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Про це вона повідомила на своєму каналі в Telegram.
    “Міністри подали свої заяви у визначений законом спосіб”, – написала чиновниця.
    Зауважимо, що перед цим президент України Володимир Зеленський попросив у Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетика Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
    Верховна Рада розглядатиме питання звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлана Гринчук 18 листопада.
    Юлія Свириденко також повідомила, що Кабінет міністрів України вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо бізнесмена Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
    “На позачерговому засіданні Кабінет міністрів України на підставах, визначених законом України Про санкції, внесли на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана”, – написала голова українського уряду.
    Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. Зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
    Додамо, що бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на таких викопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Про це сказав прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
    Згодом, 12 листопада, під час позачергового засідання Кабінету міністрів було ухвалено рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
    Міністр енергетики Гринчук подала у відставку

  • У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три

    У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три

    У Чехії новий голова Палати представників Томіо Окамура вирішив зняти український прапор з будівлі, де він висів з 2022 року. Це викликало реакцію кількох фракцій нижньої палати парламенту. Деякі політичні партії, такі як ODS, STAN та Piráti, відповіли на це рішення, вивісивши синьо-жовті прапори на своїх вікнах. Вони вважають, що дія нового голови є приниженням цінностей солідарності та підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Усі ці партії вирішили повернути український прапор на будівлю Палати депутатів.