Правий берег

Позначка: Парламент

  • Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
    За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
    Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
    Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
    “Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
    Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:

  • передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
  • отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
  • надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
  • передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
  • особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.

    • У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
    “Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП.

  • НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
    “Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
    Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
    “Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
    На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
    “Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
    Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
    “Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
    У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
    “Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він.

  • Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Верховна Рада призначила новий склад уряду

    У четвер, 17 липня, Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів, якого очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Голосування відбулося “пакетним” методом, щоб не голосувати за кожного кандидата окремо. Список міністрів нового уряду був затверджений, а також були об’єднані деякі міністерства для оптимізації роботи уряду. Деякі міністри зберегли свої посади, а посаду міністра Кабінету міністрів було ліквідовано.

  • Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    У четвер, 17 липня, Верховна Рада України призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром країни. За її кандидатуру проголосували 262 депутати, проти були 22, утримались – 26, а 22 депутати не голосували. Голосування за партіями розподілилося так: Слуга народу – 201, Платформа за життя та мир – 15, За майбутнє – 12, Довіра – 15, Відновлення України – 10, Голос – 1, Позафракційні – 13. Це рішення зробило Юлію Свириденко другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Українська Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні чи в російських застінках. Раніше проблемою було те, що смерть військових від хвороб не вважалася такою ж, як загибель на полі бою, що впливало на розмір допомоги для сімей. Тепер допомога становитиме не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті. Також передбачено виплату допомоги в разі поранення військових, що призвели до втрати працездатності. Закон також прив’язує суму виплат до прожиткового мінімуму. Раніше президент Зеленський підписав закон, який передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули захищаючи Україну.

  • Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до державного бюджету, щоб забезпечити додаткові кошти для сектору безпеки і оборони. Зміни передбачають збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких більшість припадає на Міністерство оборони. Крім того, передбачено виділення коштів для МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інших військових структур. Ці додаткові видатки будуть фінансуватися за рахунок перевиконання планових показників доходів держбюджету та інших джерел. Наприкінці, загальний обсяг видатків у запропонованих змінах до держбюджету-2025 складає 457 млрд грн.

  • В Україні продовжили дію воєнного стану

    В Україні продовжили дію воєнного стану

    Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації у країні на ще 90 днів – до 5 листопада цього року. За відповідні законопроєкти проголосували 320 народних депутатів, один голос був проти. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про це у Телеграмі. Це вже 16-те продовження воєнного стану та мобілізації з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

  • Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    У вівторок, 15 липня, Верховна Рада України підтримала угоду між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. За цей законопроєкт проголосували 323 народних депутати під час пленарного засідання парламенту. Новину про це розповів народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

  • У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону

    У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону

    Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
    Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
    На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
    Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
    Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
    “Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб.

  • У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера

    У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера

    Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати компанію Електричні мережі Вірменії (ENA). Ця компанія належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За новими законами, Комісія з регулювання комунальних послуг отримує право втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Ця комісія може тимчасово призначити зовнішнього керуючого у випадку необхідності. Також передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує ці поправки, називаючи їх “державним рекетом”. Стосовно власника ENA, Самвела Карапетяна, його затримали за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади. Карапетян заперечує ці обвинувачення.