Новорічне звернення спікера нижньої палати парламенту Чехії Томіо Окамури є прикладом неосвіченості і цинізму. Про це заявив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук на своїй Facebook-cторінці.
За його словами, Окамура, вчергове ображаючи Україну й українців, завдає шкоди й ганьби найперше Чехії та чехам, які залишаються на боці гідності й справедливості, на боці України.
“Ми в Україні глибоко вдячні великому чеському народові та його гідним представникам за всю допомогу і підтримку в лихі часи. Тому я не прагну давати жодних оцінок висловлюванням чеського спікера, адже знаю, що вони є винятково його особистою позицією, а не позицією чеського парламенту і, тим паче, чеського народу”, – написав речник Верховної Ради.
За його словами, заяви Окамури є яскравим прикладом “неосвіченості, маніпуляцій і цинізму”.
Стефанчук вважає, що найсуворішу оцінку словам Окамури дадуть самі чехи.
“І, звісно, історія, в якій його ім’я (Окамури – ред.) навряд чи збережеться. А ще ми обов’язково дізнаємося, чи був він корисним ідіотом, чи агентом ФСБ”, – резюмував Стефанчук.
Як відомо, Томіо Окамура у своїй новорічній промові виступив проти надання зброї Україні, на якій начебто наживаються “злодії хунти Зеленського”. Посол України Василь Зварич заявив, що його слова є “негідними і й абсолютно неприйнятними”.
Позначка: Парламент
-
В Раді відреагували на слова спікера парламенту Чехії про Зеленського
-
Трамп заявив про готовність приїхати в Україну і виступити в парламенті
Президент США Дональд Трамп висловив готовність приїхати до України та звернутися до парламенту, якщо це допоможе досягненню мирної угоди. Він заявив про це під час пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським у Мар-а-Лаго. Обидва лідери наголосили на важливості зусиль для припинення війни в Україні і висловили надію на досягнення миру. Трамп також підкреслив, що переговори перебувають на завершальній стадії, але попередив про можливість тривалого конфлікту у разі їх невдачі. Зустріч офіційних делегацій обох країн була відзначена успішними результатами, які сприяють покращенню відносин між Україною та США.
-
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами. -
У турецькому парламенті депутати влаштували бійку
В Туреччині у парламенті перед голосуванням за прийняття проєкту бюджету на 2026 рік сталася бійка між депутатами правлячої та опозиційної партії. Про це 22 грудня повідомив телеканал TV100, демонструючи відео із зали засідань парламенту.
За даними видання Hürriyet, бійка сталася між депутатом від АКР Мустафою Варанком (колишній міністр – ред.) та заступником голови групи CHP Мустафою Еміром перед голосуванням за бюджет на 2026 рік та переросла в бійку за участю інших депутатів.
Якою стала причина сварки та бійки, наразі невідомо. У зв’язку із сутичкою спікер парламенту оголосив перерву.
У результаті бюджет було проголосовано. -
У Таїланді розпустили парламент на тлі сутичок з Камбоджею
Прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракун оголосив про розпуск парламенту через загострення ситуації у країні та конфлікт з Камбоджею. Загальні вибори повинні відбутися протягом 45-60 днів. Прем’єр пояснив, що літальні інциденти на кордоні стали серйозним викликом для його уряду. Рішення про розпуск парламенту прийнято після того, як прем’єр втратив підтримку найбільшої парламентської сили. Конфлікт між Таїландом і Камбоджею триває вже понад століття, і останні сутички спалахнули впродовж останніх днів.
-
Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на ТОТ
Усі парламентські фракції ухвалили резолюцію, в якій засуджують порушення прав людини Росією на тимчасово окупованих територіях України і жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга висловив подяку австрійському парламенту та всім парламентарям за це рішення, назвавши його важливим міжнародним сигналом на користь справедливості та відповідальності. Він підкреслив, що ситуація з правами людини на окупованих територіях і ставлення до військовополонених повинні залишатися у центрі уваги всіх демократичних країн світу.
-
Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї
Швейцарський парламент 4 грудня проголосував за послаблення обмежень на експорт зброї, що має на меті підтримати вітчизняну збройову промисловість без шкоди для традиційного нейтралітету країни. Про це повідомляє Reuters у четвер.
Парламентарі підтримали зміни до закону про військові матеріали 31 голосом проти 12. У майбутньому швейцарським компаніям дозволять експортувати зброю до 25 західних країн, водночас правила, що вимагають згоди на реекспорт швейцарської зброї, будуть пом’якшені. Рішення прийняли після того, як представники промисловості та політики висловили занепокоєння щодо збитків, завданих швейцарському сектору озброєнь, який втрачав замовлення за кордоном через обмеження.
“Вітчизняна збройова промисловість може існувати лише за умови, що вона також може експортувати свою продукцію, водночас в країни, які мають схоий до нашої країни режим експортного контролю. Оскільки наш закон про військове майно має, ймовірно, найсуворіші експортні правила в Європі, наші сусідні країни більше не купують у нас”, – зазначила депутатка Бріджит Габерлі-Коллер.
Зміни до закону ще можуть бути винесені на референдум.
Нині Швейцарія не дозволяє експорт зброї, якщо країна призначення залучена у внутрішній або міжнародний конфлікт, або серйозно порушує права людини. Прямий експорт зброї до України залишиться забороненим згідно зі змінами до законодавства. Раніше президентка Швейцарії Віола Амгерд підтримала перегляд заборони на реекспорт швейцарської зброї для передачі Україні. Швейцарія втратила чверть експорту зброї через блокування постачань Україні -
Італія зволікає з продовженням військової допомоги Україні – ЗМІ
Уряд Італії вирішив відкласти розгляд декрету, який дозволив би продовжити військову допомогу Україні у 2026 році. Це сталося через напруженість всередині правлячої коаліції щодо цього питання. Прем’єр Італії обіцяла підтримувати Україну протягом усього конфлікту, але її заступник висловив сумніви щодо необхідності подальшої допомоги. Декрет про продовження допомоги був виключений з порядку денного засідання уряду через його перенасиченість. Уряд Італії щороку ухвалює декрети про військову допомогу Україні без залучення парламенту, але цього разу ситуація ускладнилася через внутрішні суперечки. Новий декрет набуде чинності після затвердження урядом, але його також потрібно буде ратифікувати парламентом протягом 60 днів.
-
Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри
Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”. -
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили свою позицію у спільній заяві, де стверджують, що жоден план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятий для Європи. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною визначить безпеку Європи на довгий час і повинно ґрунтуватися на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України. Підписанти заяви вказали, що мир повинен бути справедливим і сталим, і будь-які поступки агресора лише заохочать його до нових дій. Вони також наголосили на важливості безпеки для України і вимагають гарантій її безпеки, які мають бути юридично закріпленими та підкріпленими військовими засобами. Україна та США також продовжують працювати над спільними пропозиціями для досягнення миру.