Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав продаж активів російської компанії Лукойл у країні. За новим законом угоди про продаж майна Лукойлу мали схвалюватися урядом та підконтрольним Державному агентству Національна безпека. Президент вважає, що таке обмеження звужує повноваження уряду та порушує конституційні принципи, тому повернув закон на перегляд до парламенту.
Позначка: Парламент
-
Рада підвищила виплати при народженні дитини
Верховна Рада прийняла закон про збільшення допомоги при народженні дитини в Україні до 50 тисяч гривень. Ця ініціатива спрямована на підтримку сімей у період вагітності, пологів та догляду за дітьми. З 2026 року виплати збільшаться: 7000 грн на вагітність, 50000 грн при народженні дитини, а також допомога для догляду за дітьми різного віку. Для дітей з інвалідністю передбачено підвищений розмір допомоги. Також вводяться програми підтримки догляду за дітьми дошкільного віку, а також допомога для учнів перших класів.
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -
На виборах у Нідерландах перемагають ліберали
На парламентських виборах у Нідерландах перемогу здобула ліберальна партія D66 під керівництвом 38-річного Роба Єттена. Після підрахунку практично всіх голосів D66 вийшла на перше місце, обігнавши “Партію свободи” Герта Вілдерса, яка мала більшість у попередньому парламенті. У голосуванні брали участь близько 13 мільйонів виборців. Перемога відкриває Єттену шлях до посади прем’єр-міністра. Партія D66 підтримує європейську інтеграцію, “зелену” економіку та ліберальні реформи. Водночас партія Вілдерса втратила підтримку, а інші політичні сили відкинули можливість коаліції з нею. До парламенту пройшли 27 партій, що робить формування уряду складним. Ймовірними партнерами D66 можуть стати “Народна партія за свободу і демократію” і християнські демократи. Процес формування уряду може тривати кілька місяців. Єттен може стати наймолодшим прем’єр-міністром та першим відкритим геєм на цій посаді в історії Нідерландів.
-
Дві партії мають майже однаковий результат на виборах в Нідерландах
На виборах до парламенту Нідерландів ультраправа партія Свободи (PVV) та лівоцентристська партія Демократи 66 (D66) набрали майже однакову кількість голосів – близько 1,7 млн кожна. Обидві партії можуть отримати по 26 місць у парламенті. Остаточні результати будуть оголошені ввечері 31 жовтня. Лідер D66 Роб Єттен висловив впевненість у здатності сформувати уряд, підкресливши важливість співпраці позитивних політичних сил. Єттен може стати наймолодшим і першим відкрито гомосексуальним прем’єр-міністром Нідерландів. Початковий екзит-пол показав невелику перевагу D66 над PVV, але жодна партія не отримала абсолютної більшості, тому для утворення уряду потрібна буде коаліція партій.
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
На засіданні парламенту народні депутати підтримали продовження пільг на електромобілі ще на один рік до 1 січня 2027 року. Ці пільги включають звільнення від сплати мита, податку на додану вартість і збору до Пенсійного фонду при реєстрації електромобіля. Також вводиться акциз у розмірі 1 євро за кіловат-годину ємності батареї. Ці пільги діють з 2018 року і були продовжені через голосування на пленарному засіданні парламенту.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила збільшення видатків на оборону у розмірі 324,7 млрд гривень. Ця ініціатива була підтримана 293 депутатами під час засідання. Гроші будуть спрямовані на потреби Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки України та інших військових структур. Також важливою новиною є те, що вперше кошти для збільшення оборонних видатків будуть надходити від міжнародних партнерів, зокрема 295 млрд гривень від Євросоюзу. Раніше цього року було вже збільшено видатки на безпеку та оборону на 412 млрд гривень.