Позначка: Парламент

  • Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

    Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

    Верховна Рада прийняла рішення звільнити міністра енергетики Світлану Гринчук. За це рішення проголосували 315 народних депутатів під час засідання у середу. Спікер Руслан Стефанчук відразу підписав постанову про її звільнення. Поки нового міністра не призначено, обов’язки голови Міненерго виконуватиме заступник Микола Колісник. Це рішення прийнято в контексті корупційного скандалу у сфері енергетики, який розслідують НАБУ і САП. Також у цей же день Верховна Рада звільнила міністра юстиції Германа Галущенка.

  • Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

    Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

    У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 нардепи. Голоси були розподілені між фракціями у наступному порядку: Слуга народу – 200 голосів, Європейська солідарність – 21, Батьківщина – 17, Платформа за життя та мир – 16, Голос – 14, Відновлення України – 11, Партія За майбутнє – 11. Тимчасово виконання обов’язків міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту Людмилу Сугак, яка відповідає за питання європейської інтеграції.

  • Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
    Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
    Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
    Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
    Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
    Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
    У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
    Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
    Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
    Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
    Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
    Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
    Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ

  • Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.

    Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.

    Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
    Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
    Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

  • Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук

    Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук

    Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Про це вона повідомила на своєму каналі в Telegram.
    “Міністри подали свої заяви у визначений законом спосіб”, – написала чиновниця.
    Зауважимо, що перед цим президент України Володимир Зеленський попросив у Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетика Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
    Верховна Рада розглядатиме питання звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлана Гринчук 18 листопада.
    Юлія Свириденко також повідомила, що Кабінет міністрів України вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо бізнесмена Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
    “На позачерговому засіданні Кабінет міністрів України на підставах, визначених законом України Про санкції, внесли на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана”, – написала голова українського уряду.
    Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. Зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
    Додамо, що бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на таких викопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Про це сказав прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
    Згодом, 12 листопада, під час позачергового засідання Кабінету міністрів було ухвалено рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
    Міністр енергетики Гринчук подала у відставку

  • У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три

    У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три

    У Чехії новий голова Палати представників Томіо Окамура вирішив зняти український прапор з будівлі, де він висів з 2022 року. Це викликало реакцію кількох фракцій нижньої палати парламенту. Деякі політичні партії, такі як ODS, STAN та Piráti, відповіли на це рішення, вивісивши синьо-жовті прапори на своїх вікнах. Вони вважають, що дія нового голови є приниженням цінностей солідарності та підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Усі ці партії вирішили повернути український прапор на будівлю Палати депутатів.

  • Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

    Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

    Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав продаж активів російської компанії Лукойл у країні. За новим законом угоди про продаж майна Лукойлу мали схвалюватися урядом та підконтрольним Державному агентству Національна безпека. Президент вважає, що таке обмеження звужує повноваження уряду та порушує конституційні принципи, тому повернув закон на перегляд до парламенту.

  • Рада підвищила виплати при народженні дитини

    Рада підвищила виплати при народженні дитини

    Верховна Рада прийняла закон про збільшення допомоги при народженні дитини в Україні до 50 тисяч гривень. Ця ініціатива спрямована на підтримку сімей у період вагітності, пологів та догляду за дітьми. З 2026 року виплати збільшаться: 7000 грн на вагітність, 50000 грн при народженні дитини, а також допомога для догляду за дітьми різного віку. Для дітей з інвалідністю передбачено підвищений розмір допомоги. Також вводяться програми підтримки догляду за дітьми дошкільного віку, а також допомога для учнів перших класів.

  • Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент

    Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент

    Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
    Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
    Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
    Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
    В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
    Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
    Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
    Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
    Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
    На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
    На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
    Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
    Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо.

  • На виборах у Нідерландах перемагають ліберали

    На виборах у Нідерландах перемагають ліберали

    На парламентських виборах у Нідерландах перемогу здобула ліберальна партія D66 під керівництвом 38-річного Роба Єттена. Після підрахунку практично всіх голосів D66 вийшла на перше місце, обігнавши “Партію свободи” Герта Вілдерса, яка мала більшість у попередньому парламенті. У голосуванні брали участь близько 13 мільйонів виборців. Перемога відкриває Єттену шлях до посади прем’єр-міністра. Партія D66 підтримує європейську інтеграцію, “зелену” економіку та ліберальні реформи. Водночас партія Вілдерса втратила підтримку, а інші політичні сили відкинули можливість коаліції з нею. До парламенту пройшли 27 партій, що робить формування уряду складним. Ймовірними партнерами D66 можуть стати “Народна партія за свободу і демократію” і християнські демократи. Процес формування уряду може тривати кілька місяців. Єттен може стати наймолодшим прем’єр-міністром та першим відкритим геєм на цій посаді в історії Нідерландів.