У Непалі відбулись масові протести, під час яких протестувальники підпалили будівлю парламенту та інші державні установи, а також здійснили фізичні напади на політиків. Протести почалися після блокування соціальних мереж і переросли в загальнонаціональний виступ проти корупції та хаосу в країні. Наслідком підпалів стало знищення архівів державних інститутів. Уряд Непалу зняв заборону на роботу соцмереж, але протести продовжуються. Жертвами заворушень стали щонайменше 22 людини. Інформація про відставку прем’єра та президента країни поки не підтвердилася.
Позначка: Парламент
-
Відставка уряду Франції: коли буде нове призначення
Президент Франції Еммануель Макрон планує найближчими днями оголосити, хто стане новим прем’єр-міністром країни. Цю інформацію оприлюднило видання Le Figaro. Рішення про відставку уряду Франсуа Байру було прийнято після голосування Національних зборів Франції, які висловили недовіру поточному уряду. Зазначено, що незабаром буде оголошено ім’я нового прем’єр-міністра. У вівторок планується зустріч Макрона з Байру для ухвалення офіційної відставки. Політична ситуація у Франції ускладнюється після парламентських виборів, де немає чіткої більшості. Це викликало нестабільність у роботі уряду та підвищення популярності ультраправої партії Національне об’єднання. Утім, Макрон заявив про гарантії безпеки для України під час саміту Коаліції охочих у Парижі.
-
Уряд Франції відправили у відставку
Французький парламент проголосував за відставку прем’єр-міністра Франсуа Байру та його уряду, що призвело до нової політичної кризи у країні. Байру спробував провести непопулярний план економії на 44 мільярди євро, але був відсторонений з посади. За його відставку проголосували 364 депутати, що перевищило необхідний поріг у 280 голосів. Тепер прем’єр повинен подати заяву про відставку президенту Макрону. Є різні варіанти подальшого розвитку подій, включаючи призначення тимчасового уряду на час пошуку нового прем’єра. Макрон обіцяв допрацювати свій термін до кінця.
-
Рада відновила трансляції пленарних засідань
Верховна Рада відновила онлайн-трансляції своїх пленарних засідань. За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій проголосували 266 народних депутатів у четвер, 4 вересня.
Згідно з постановою, прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством Парламентський телеканал Рада.
Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року.
Як відомо, у березні 2022 року Верховна Рада заборонила прямі трансляції пленарних засідань через питання безпеки.
Втім, 31 липня поточного року транслювалось онлайн засідання Ради щодо відновлення незалежності НАБ і САП.
А в серпні спікер парламенту Руслан Стефанчук анонсував відновлення трансляцій засідань у вересні. -
Уряд Чехії перед виборами схвалив купівлю танків Leopard 2 на $1,6 млрд
Уряд Чехії схвалив план Міноборони з придбання 44 бойових танків Leopard 2A8 у Німеччини. Про це повідомляє АР.
План Міноборони Чехії передбачає, що країна заплатить за Leopard 2A8 понад 34 мільярди крон (1,6 мільярда доларів), а поставлять їх протягом 2028-2031 років.
Контракт передбачає, що чеська сторона зможе придбати усього до 77 танків Leopard 2A8, що є найновішою та найсучаснішою версією танка Leopard.
Рішення стосовно такої масштабної військової закупівлі уряд Чехії ухвалив за місяць до парламентських виборів, на яких перемогу пророкують опозиційному руху ANO експремʼєра Андрея Бабіша.
Раніше в Празі говорили, що хочуть залучити для покриття контракту кошти з механізму Європейської комісії SAFE. -
Сейм Литви затвердив нового прем’єр-міністра
Сейм Литви затвердив кандидатуру соціал-демократки Інги Ругінене на посаду прем’єр-міністра. Про це повідомляється на сайті литовського парламенту у вівторок, 26 серпня.
Кандидатуру Ругінене, яку висунув президент Гітанас Науседа, схвалили 78 членів Сейму, 35 проголосували “проти”, 14 – утрималися.
Формально Інга Ругінене стане прем’єр-міністром, коли президент видасть указ про призначення прем’єр-міністра і вона складе присягу в Сеймі.
Також Ругінене матиме 15 днів, щоб винести свою програму уряду на голосування в Сеймі. Уряд офіційно розпочне роботу після затвердження парламентом нової програми.
Голосування відбулося піля того, як напередодні у Литві сформували нову коаліцію. До її складу увійшли Соціал-демократична партія (LSDP), партія Зоря Німану (Nemuno aušra) і фракція Союз селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS). -
Рада провалила голосування щодо Безуглої
Верховна Рада не набрала достатньої кількості голосів для відсторонення народної депутатки Марʼяни Безуглої від засідань до кінця сесії. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 21 серпня.
“Парламент провалив видалення Марʼяни Безуглої з засідання до кінця своєї сесії”, — написав парламентарій.
За його даними, за відсторонення Безуглої проголосував тільки 141 депутат. Зокрема, з фракції партії Слуга народу за це рішення проголосували 74 з 230 членів, уточнив Железняк.
Напередодні стало відомо, що комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити Безуглу від наступних двох засідань парламенту “за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -
У Раді прийняли рішення відносно Безуглої
Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити народну депутатку Мар’яну Безуглу від участі у наступних двох засіданнях парламенту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
“З третього разу регламентний комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради… за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”, – написав він.
За словами Железняк, відповідну ініціативу підтримали п’ятьма голосами членів комітету, що є мінімально необхідною кількістю.
Сама Мар’яну Безугла не зʼявилася на засідання.
Железняк додав, що завтра з цього приводу відбудеться голосування у Раді і висловив сподівання, що обійдеться “без сюрпризів”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -
Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн. -
У будівлі парламенту Фінляндії знайшли мертвим депутата
У вівторок у будівлі парламенту Фінляндії знайшли мертвим депута, який міг вчинити самогубство. Про це повідомляє місцева газета Iltalehti у вівторок, 19 серпня.
Стверджується, що член парламенту вчинив самогубство в будівлі парламенту близько 11:00 (час співпадає з київським – ред.). На місці працює поліція і служби екстреної допомоги.
Наразі правоохоронці не вбачають в інциденті жодного кримінального підґрунтя.
Особа загиблого депутата відома Iltalehti, але газета не публікуватиме його ім’я, поки не будуть повідомлені про його смерть члени родини.
Також Yle повідомляє, що прем’єр-міністр Петтері Орпо відреагував на смерть депутата і провів коротку прес-конференцію з цього приводу.
“Якийсь час тому ми отримали воістину шокуючу новину з парламенту, нашого спільного робочого місця. Один із наших колег помер прямо у будівлі парламенту. Це справді сумна новина”, – сказав Орпо і вшанував пам’ять померлого хвилиною мовчання.
Наразі парламент Фінляндії перебуває на літніх канікулах. Осіння сесія розпочнеться 2 вересня.