Генерального секретаря парламенту Фінляндії Антті Пелттарі тимчасово відсторонили від посади через підозру в держзраді. Про це інформує Yle у середу, 18 червня.
У парламенті зауважили, що рішення було прийнято на основі загальної оцінки. До уваги бралися правовий захист посадової особи, забезпечення функціонування парламенту та думки експертів.
Канцелярський комітет парламенту у своїй заяві акцентував, що відсторонення від виконання обов’язків є запобіжним заходом і не означає, що підозра у злочині щодо генерального секретаря є обґрунтованою.
Якщо у справі з’явиться нова інформація, рішення переглянуть.
Генерального секретаря Пелттарі підозрюють у службовому злочині та розголошенні державної таємниці на попередній посаді керівника Поліції безпеки (Supo). Це належить до кваліфікації державної зради.
Helsingin Sanomat повідомляє, що поліція підозрює Пелттарі в тому, що він вирішив використовувати методи розвідки з порушенням правил.
Його також підозрюють у тому, що він прийняв рішення про проведення розвідувальної операції, у зв’язку з якою суду була надана неправдива або така, що вводить в оману, інформація
Позначка: Парламент
-
Генсекретаря парламенту Фінляндії підозрюють у держзраді
-
Рада затвердила закон про множинне громадянство
Верховна Рада схвалила законопроєкт, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Парламент прийняв в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні №11469. За – 243. Всі правки врахували як було у редакції комітету”, – написав він.
Також 19 народних обранців проголосували “проти”, ще 9 нардепів утримались, а 34 – не голосували.
Як відомо, в серпні 2024 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. А 17 грудня парламент схвалив цей документ у першому читанні.
Пізніше Зеленський назвав цілі закону про множинне громадянство. На його думку, цей закон дозволить громадянам, які здобули паспорти інших країн, знову інтегруватися в українське суспільство.
Множинне громадянство: чи поверне воно українців -
Верховна Рада призначила нового генпрокурора
У вівторок, 17 червня, Верховна Рада підтримала призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграмі. Під час виступу перед парламентом Руслан Кравченко заявив про необхідність повернення довіри громадськості до Офісу генерального прокурора шляхом прийняття справедливих рішень. Він також наголосив на важливості репутації прокуратури в Україні та за її межами. Кравченко назвав проблеми, з якими збирається боротися, серед яких – внутрішня дисципліна, перевантаження прокурорів через нестачу кадрів та етичні питання. Він обіцяв не допускати тиску на бізнес, ЗМІ та прокурорів, як у кулуарах, так і публічно.
-
В Грузії суд заарештував лідера опозиції Гварамію
Тбіліський міський суд замінив лідеру опозиційного об’єднання Коаліція за зміни Ніці (Ніка, повне ім’я – Ніколоз) Гварамії змінено запобіжний захід зі сплати застави на попереднє тюремне ув’язнення.
Суддя Джвебе Начкебія повідомив, що Гварамія відмовився від виплати раніше встановленої йому застави, тому ухвалено рішення взяти його під варту.
Гварамії пред’явлено звинувачення за статтею Кримінального кодексу – відмова співпрацювати з тимчасовою парламентською слідчою комісією.
Сам опозиціонер не був присутній на процесі в п’ятницю, 13 червня, і заявив журналістам, що з’явиться у в’язниці після того, як попрощається з рідними.
Гварамія, як і раніше затримані у травні-червні лідери опозиції Іраклій Окруашвілі, Зураб Джапаридзе та Ніка Мелія, неодноразово заявляв журналістам, що не визнає чинної влади і не визнає повноваження тимчасової парламентської слідчої комісії.
Як ми вже писали, Тбіліський міський суд взяв під варту екс-міністра оборони Грузії Іраклі Окруашвілі. Йому замінили запобіжний захід із застави у розмірі 20 тисяч ларі (еквівалент – майже 280 тисяч гривень) на арешт
У Грузії затримали лідера опозиції Ніку Мелію -
Парламент Словаччини ухвалив проросійську резолюцію
Парламент Словаччини 5 червня ухвалив резолюцію, котра закликає уряд не підтримувати нові санкції проти Росії. Опозиція проігнорувала голосування. Про це повідомляє Noviny у четвер, 5 червня.
Відповідний документ ініціювала Словацька національна партією (SNS).
У резолюції мовиться, що санкції та торговельні обмеження проти Росії нібито негативно впливають на економіку Словаччини – зокрема, підвищують ціни на енергоносії, порушують ланцюги постачання та знижують конкурентоспроможність словацької промисловості.
Документ закликає членів уряду Словаччини у міжнародних організаціях виступати проти нових санкцій та зосередитися на стабілізації енергетичного ринку, зменшенні цінових коливань і захисті національних інтересів.
За резолюцію проголосували 51 із 76 присутніх депутатів – усі представники SNS, більшість із партії Smer-SD, деякі члени Hlas-SD та низка позафракційних.
Проти висловився лише депутат Hlas-SD Ян Ференчак. Ще 23 депутати утрималися, тоді як опозиційні сили проігнорували голосування.
Раніше Словаччина обіцяла долучитися до блокування санкцій проти РФ.
Президент України дав пораду керівництву Угорщини і Словаччини -
Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США
Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:- ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
- видачі нових спецдозволів на користування надрами;
- реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни. -
Рада підтримала криміналізацію обходу санкцій
Верховна Рада 3 червня проголосувала законопроєкт №12406, котрий встановлює кримінальну відповідальність за порушення та обхід економічних санкцій. Про це поінформував народний депутат Ярослав Железняк у вівторок, 3 червня.
Законопроєкт за основу підтримали 254 нардепи.
Основні положення документа:- Криміналізує порушення та обхід санкцій, насамперед фінансових;
- Встановлює відповідальність як за умисне, так і за необережне порушення;
- Покарання: штраф від 425 тисяч до 2,04 млн гривень або позбавлення волі на 2-10 років;
- Запроваджується вартісний поріг у 151,4 тисячі гривень для відмежування дрібних порушень;
- Обов’язкове додаткове покарання – заборона на професійну діяльність до 15 років, іноді – конфіскація майна.
Окрім того, передбачено відповідальність юридичних осіб – штраф, конфіскація, ліквідація. Железняк зауважив, що згідно законопроєкту, суб’єктами правопорушення визнаються не лише підсанкційні, але й треті особи.
-
У Раді пропонують дозволити виїзд чоловікам до 23-24 років
У Верховній Раді обговорюють можливість не обмежувати виїзд за кордон українських громадян, які мають військове зобов’язання, до 23-24 років. Цю ідею висловив народний депутат Федір Веніславський. Він пояснив, що таке обмеження може призвести до того, що молодь, яка навчається за кордоном, не зможе повернутися до України через існуючі обмеження від 18 до 60 років. Веніславський підкреслив важливість підтримки зв’язку між молоддю та рідними країною, а також можливість вільного пересування для українців, які навчаються за кордоном. Ідея вже знайшла підтримку серед депутатів, і можливо, що в найближчому майбутньому будуть розглянуті відповідні законодавчі ініціативи щодо цього питання.
-
Новообраний президент Румунії склав присягу
У Бухаресті відбулася церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії. Під час церемонії він склав присягу на Біблії та конституції, обіцяючи здійснити “фундаментальні зміни” і бути “президентом, відкритим до голосу суспільства”. Дан також пообіцяв приділити увагу духовному і матеріальному процвітанню румунського народу, дотримуватися законів країни та захищати демократію та права громадян. Новообраний президент також висловив підтримку Україні. Попередньо Дан переміг на президентських виборах із результатом 53,60% голосів, хоча його опонент подав скаргу до Конституційного уду, яка виявилася невдалою. Кремль назвав вибори в Румунії “дивними”, а в Бухаресті заявили про російське втручання у вибори.