Правий берег

Позначка: Партнери

  • У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні

    У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні

    Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
    У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
    “Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
    Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
    Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
    Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
    Для досягнення своїх цілей коаліція:

  • координуватиме міжнародні зусилля на підтримку України;
  • формуватиме спільний порядок денний співпраці;
  • забезпечуватиме постійний структурований діалог між урядом України та міжнародними партнерами.

    • Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
    URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
    Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам.

  • Коаліція охочих погодила розгортання сил в Україні

    Коаліція охочих погодила розгортання сил в Україні

    Коаліція охочих узгодила створення нового постійного командування у Парижі, тоді як у Києві планують розмістити координаційний осередок. Це частина зусиль із формування багатонаціонального військового контингенту в Україні після припинення бойових дій для зміцнення обороноздатності, відновлення армії та гарантування стабільності. Про це повідомляє пресслужба уряду Великої Британії у четвер, 10 липня.
    Після онлайн-зустрічі 10 липня лідери оголосили про створення постійного штабу в Парижі. Його очолять Велика Британія та Франція. Через рік він тимчасово переміститься до Лондона. Також передбачено формування координаційного осередку в Києві під керівництвом британського генерала.
    Уперше в обговоренні взяли участь представники США – спецпредставник президента генерал Кіт Келлог, сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль.
    Згідно з планом, після припинення бойових дій необхідно буде:

  • відновити сухопутні війська України, зокрема через логістику, озброєння та навчання;
  • забезпечити контроль над небом, спільно з українськими ВПС та використовуючи літаки Коаліції;
  • розчистити Чорне море, шляхом посилення наявної групи країн для розмінування та безпечної навігації.

    • Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що підтримка України – це не лише моральне зобов’язання, а й ключ до безпеки в Європі.
    Він підтвердив, що миротворців направлять одразу після припинення вогню задля стримування російської агресії в майбутньому.
    Коаліція також підтвердила намір підтримати відновлення української економіки та захист інфраструктури. Планування нової структури супроводжували узгодження зі США, НАТО та ЄС. У ньому беруть участь понад 200 фахівців із 30 країн.
    Раніше Велика Британія підтвердила готовність направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією.

  • Британія готова відправити війська в Україну

    Британія готова відправити війська в Україну

    Велика Британія готова направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією. Про це заявив міністр оборони Джон Гілі, коментуючи ініціативу створення Коаліції охочих для збереження миру в Україні після завершення бойових дій. Про це інформує Express.co.uk у четвер, 10 липня.
    “Прем’єр-міністр завжди чітко заявляв, що готовий відправити війська до України, щоб допомогти забезпечити дотримання перемир’я”, – зазначи Гілі у відповідь на запитання, чи плани щодо відправки військових залишаються чинними.
    Очікується, що основними постачальниками військових сил у межах коаліції стануть Велика Британія та Франція. Проте ініціатива також передбачає підтримку з боку США. Раніше у ЗМІ з’являлася інформація, що Британія відмовилась від планів миротворчої місії через небажання адміністрації Дональда Трампа підтримувати таку ідею. Коментарі Гілі спростовують ці припущення.
    Передбачається, що у четвер прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон проведуть онлайн-перемовини з іншими лідерами держав, котрі підтримали Коаліцію охочих.
    Гілі також повідомив про створення франко-британських сил чисельністю 50 000 військовослужбовців для захисту Європи.
    Окрім того, Лондон та Париж також замовлять додаткові ракети Storm Shadow (SCALP) та розпочнуть наступну фазу спільного проєкту з розробки їх наступника.
    Крім того, лідери обох держав оголосять про поглиблення співпраці у сфері ядерного стримування. У спільній декларації буде зазначено, що, попри незалежність ядерних потенціалів, Британія та Франція зможуть координувати дії для протидії загрозам, таким як російська агресія.
    Раніше Стармер заявив, що Велика Британія готова відправити в Україну свої війська та авіацію для миротворчої місії.

  • Європа не вірить обіцянкам Трампа Україні – ЗМІ

    Європа не вірить обіцянкам Трампа Україні – ЗМІ

    Союзники України в Європі нарешті почули від президента Дональда Трампа риторику, котру очікували тривалий час – жорстку щодо РФ. Проте, як пише Politico у четвер, 10 липня, попри публічні заяви про підтримку, в європейських столицях панує недовіра через раптові розвороти в американській політиці щодо Києва.
    Зокрема минулого тижня Пентагон несподівано зупинив постачання протиповітряної оборони та летальної зброї Києву, а вже цього тижня Трамп зробив різкий розворот і пообіцяв більше систем ППО, заявивши, що йому остогидли “дурниці Путіна”. Однак, союзники не впевнені, що за цими словами підуть реальні дії.
    “Нас уже нічого не дивує; ми маємо бути готові до будь-чого”, – зазначив дипломат однієї з країн НАТО.
    За даними джерел, українська сторона з 1 липня намагається організувати розмову міністра оборони Рустема Умерова з американським колегою Пітом Гегсетом, втім, команда останнього досі не погодилася на дзвінок.
    “Складно зрозуміти, що відбувається всередині адміністрації”, – пояснив європейський посадовець. – “Трамп почав звучати більш послідовно у підтримці України, але в Пентагоні – інший підхід”.
    Щобільше, днями CNNповідомив, що Гегсет не інформував Білий дім про своє рішення зупинити постачання зброї Україні до того, як це відбулося.
    Союзники також непокояться можливим скороченням військової присутності США в Європі. Перегляд глобального військового розміщення очолює Елбрідж Колбі, відомий скепсисом щодо присутності американських військ на континенті. Очікується, що його пропозиції оголосять у серпні.
    Урядовці Німеччини, Польщі, Італії та Великої Британії, на території яких дислоковані американські сили, не мають жодного уявлення про плани США.
    “Загальне враження в Європі таке, що адміністрація діє вкрай неузгоджено”, – заявив ще один європейський посадовець.
    Всього в Європі розміщено близько 80 тисяч американських військових, а в Старому Світі вони вже почали готуватися до втрати частини з них. Поки що розглядаються сценарії виведення 10-20 тисяч солдатів.
    Нині в Європі фіксують дедалі більшу плутанину та втрату керованості.
    “В адміністрації дуже багато непередбачуваності. Це суцільний хаос і, чесно кажучи, відсутність належного керування з найвищого рівня”, – європейський високопосадовець.
    Зауважується, що наразі Білий дім після перших виступів Гегсета обмежив громадську діяльність міністра, скасувавши його поїздки на Близький Схід і в Європу; вони тепер воліють там, щоб він подорожував з Трампом і по можливості не спілкувався з союзниками.

  • Чехія підготує вісім українських пілотів F-16

    Чехія підготує вісім українських пілотів F-16

    Уряд Чехії схвалив програму підготовки українських пілотів, яку реалізує державне підприємство LOM Praha за дорученням Міністерства оборони. Мова про 150 годин льотної підготовки вартістю близько 32 млн крон (1,4 млн доларів). Про це інформує оборонне відомство країни у середу, 9 липня.
    Тренування пройдуть до восьми українських пілотів до кінця 2026 року.
    Підготовка включатиме навчання на симуляторах і дозвукових літаках L-39, оскільки Чехія не має на озброєнні F-16. Проте українська сторона виявила зацікавлення у такому типі підготовки як частині ширшої програми опанування західної авіаційної техніки.
    Підготовка фінансуватиметься з уже затвердженого бюджету Міноборони Чехії, додаткові кошти з державного бюджету не залучатимуться. Усе забезпечення, зокрема логістика, медичні огляди та симуляційна підготовка, оцінено в додаткові 4,5 млн крон. Ці витрати також покриє чеська сторона.
    “Для нас це не лише професійний виклик, а й прояв солідарності з Україною. Ми маємо необхідний досвід, і готові його надати там, де він потрібен найбільше”, – заявив директор LOM Praha Їржі Протіва.

  • Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ

    Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ

    Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
    Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
    Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
    Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
    “Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
    За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
    “Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
    Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
    У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
    “Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
    За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво.

  • Ізраїль оголосив новий пакет допомоги Україні

    Ізраїль оголосив новий пакет допомоги Україні

    Ізраїль вирішив надати Україні нову гуманітарну допомогу, спрямовану на відновлення доступу до питної води в районах, які постраждали від російських обстрілів. Ця допомога включає сучасні системи водопостачання, які зможуть забезпечити питною водою десятки тисяч людей. Їх встановлять у східних регіонах, де є найбільший дефіцит води. Цей проект здійснюватиметься через Національне агентство з міжнародного співробітництва Ізраїлю, з фінансуванням з боку Міністерства закордонних справ. Це вже не перший раз, коли Ізраїль надає допомогу Україні під час воєнних конфліктів, раніше вони організували доставку продовольства, ліків та іншого необхідного обладнання.

  • Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров

    Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров

    Україна запускає програму спільного виробництва зброї з міжнародними партнерами в межах формату Рамштайн. Мова про створення нових заводів на території України та за кордоном. Про це повідомив глава Міноборони Рустем Умєров у Telegram у вівторок, 1 липня.
    “Запускаємо програму спільного виробництвазброї з міжнародними партнерами – в Україні та в країнах-учасниках Рамштайну. Ми маємо безцінний досвід ведення сучасної війни, власне ефективне озброєння та військову техніку, і можливість випробовувати все це безпосередньо на полі бою”, – зазначив міністр.
    Умєров пояснив, що вже невдовзі українські виробники озброєння та військової техніки отримають спеціальний правовий та податковий режим, котрий дозволить швидко масштабувати та модернізувати виробництво, а також будувати нові потужності.
    Мова передусім про створення нових заводів і виробничих майданчиків – як на території України, так і за кордоном – у країнах-учасниках Контактної групи з питань оборони у форматі Рамштайн.
    Міністр додав, що усе вироблене на цих виробництвах озброєння до закінчення війни постачатиметься Силам оборони.
    Міністерство оборони спільно з Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики презентували підприємствам українського оборонно-промислового комплексу ключові положення чотирьох законопроєктів. Вони стосуються змін до податкового, митного, бюджетного законодавства та Кримінального кодексу і спрямовані на розвиток галузі та підвищення рівня безпеки виробництва.
    “Перше голосування у Верховній Раді щодо цього пакета змін відбудеться вже цього місяця. Очікуємо на позитивне рішення від депутатів”, – додав глава відомства.

  • Глава МЗС Німеччини назвав пріоритетом захист України

    Глава МЗС Німеччини назвав пріоритетом захист України

    Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль 30 червня прибув до Києва з першим візитом, наголосивши, що підтримка України – його пріоритет. Про це міністр заявив на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою у Києвіу понеділок, 30 червня.
    Він запевнив, що Німеччина “твердо стоятиме на боці України”.
    Також додав, що Німеччина продовжуватиме супроводжувати Київ на шляху до Європейського Союзу, позаяк Україна є “частиною нашої вільної європейської сім’ї”.
    “Для мене захист України є центральним, найважливішим завданням Німеччини та Європи”, – заявив Вадефуль.
    Водночас міністр назвав блефом заяви Володимира Путіна про нібито готовність до миру у війні.
    “Його нібито до переговорів – це лише фасад. Він хоче, про що він ще раз чітко заявив, підкорити всю Україну і одночасно налякати всю Європу”, – поянив він.
    Вадефуль зауважив, що останні тижні Росія зокрема посилила свої атаки на Україну. Глава відомства впевнений, що “Путін готовий пожертвувати будь-якими людськими життями і розраховує на те, що наша увага ослабне” та “переключиться” на інші кризи.
    “Тому я чітко заявляю, що йому це не вдасться в Німеччині та з Німеччиною”, – запевнив міністр.

  • Німеччина профінансує виробництво українських дронів на €100 млн

    Німеччина профінансує виробництво українських дронів на €100 млн

    Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196, здатних вражати цілі на відстані понад 2 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела.
    Мова про фінансування “тризначної мільйонної суми” – німецький уряд планує вкласти кошти у створення кількох сотень дронів глибокого ураження.
    За інформацією джерел, Україна отримає повну підтримку у виробництві новітніх ударних систем, зокрема в сегменті дронів-камікадзе.
    Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
    Європейські експерти відзначають, що такі інвестиції – частина ширшої стратегії ЄС щодо інтеграції України у спільну оборонну промисловість.
    Раніше стало відомо, що Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ.
    Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн