За інформацією голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, станом на 1 липня середня пенсія в Україні склала 6410,2 грн. Це на 10,2% більше, ніж у минулому році. Більшість пенсіонерів (56,2%) отримують пенсію менше 5000 грн, але є і ті, хто отримує більше 10 000 грн. Гетманцев відзначив, що середня пенсія менша за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. Також він зауважив, що зростання середньої пенсії відстає від інфляції. Уряд готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в системі.
Позначка: Пенсія
-
Більш як 145 тисяч силовиків-пенсіонерів не мобілізовані – Мінсоцполітики
За даними Мінсоцполітики, українські пенсіонери силових структур, які не залучені до військової служби та не мають офіційно встановленої інвалідності, складають близько 145,2 тисяч осіб. Їхнє пенсійне забезпечення буде переглянуто, оскільки система пенсійних виплат для військових і силовиків має особливу формулу розрахунку і право на достроковий вихід на пенсію. Проте існує нерівність, оскільки військовослужбовці, які були мобілізовані для участі у війні, не мають таких же пенсійних пільг, як кадрові військові. Уряд планує внести законодавчі зміни, які закріплять пільги для учасників бойових дій, щоб зробити систему пенсійного забезпечення більш справедливою. Також новину про перевірку прокурорів з інвалідністю, яка виявила випадки шахрайства з отриманням пенсійних виплат на суму понад 1,4 млн гривень.
-
Середні пенсії прокурорів становлять понад 50 тисяч
Українські прокурори користуються законодавчими лазівками, щоб виходити на пенсію до 50 років і продовжувати працювати одночасно отримуючи пенсію за вислугу років і зарплату. Є випадки, коли прокурори, які ще не досягли 40 або 50 років, отримують пенсію. Наразі в Україні є понад 5 тисяч прокурорів, які отримують пенсію за вислугу років, але майже половина з них продовжує працювати. Серед них є і ті, хто отримує пенсію за законодавством 90-х років. Розмір пенсій для прокурорів може бути досить великим, а середній вік виходу на пенсію для цієї категорії працівників становить 47 років, що набагато молодше, ніж для пересічних українців.
-
Середні пенсії українських прокурорів становлять понад 50 тисяч
Українські прокурори масово виходять на пенсію до 50 років, але продовжують працювати, отримуючи як пенсію за вислугу років, так і зарплату в органах прокуратури. Є випадки, коли прокурори, які ще не досягли навіть 40 років, отримують пенсію. Це стало можливим через правові колізії, коли прокурори подають до суду та вимагають пенсії за законом 90-х років, який дозволяв вийти на пенсію після 15 років у прокуратурі. Деякі суди виходять на зустріч прокурорам і дозволяють це. Зараз в Україні є більше 5 тисяч прокурорів-пенсіонерів, середній розмір їх виплат становить близько 50 600 гривень на місяць. Середній вік виходу прокурорів на пенсію – 47 років, в той час як для звичайних українців право на пенсію настає після 35 років трудового стажу та не раніше 60 років.
-
У Мінсоцполітики назвали середні пенсії українських прокурорів
Українські прокурори виходять на пенсію до 50 років, але продовжують працювати, отримуючи одночасно пенсію за вислугу років і зарплату. Частина з них навіть молодші за 50 років, а дехто ще й не досяг 40 років. За останні роки держава запровадила обмеження на розмір прокурорських пенсій, проте через правові колізії деякі прокурори все одно отримують великі виплати. Загалом в Україні понад п’ять тисяч прокурорів отримують пенсію за вислугу років, але близько половини з них продовжують працювати. Наразі середній розмір пенсії для таких прокурорів становить близько 50 600 гривень на місяць, а середній вік виходу на пенсію складає 47 років. Водночас для звичайних українців право на пенсію настає після досягнення 60 років та наявності 35 років трудового стажу. В квітні українська Рада прийняла закон про пенсійне забезпечення працівників прокуратури, що регулює ситуацію з пенсіями прокурорів.
-
Уряд України анонсував зміни в нарахуванні пенсій
Уряд України готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі. Про це поінформувала міністр соціальної політики Оксана Жолнович у подкасті Центру економічної стратегії.
Одним з викривлень є ситуація, коли люди виходять на пенсію в різні роки з однаковим обсягом прав і мають різні суми виплат. Нині над виправленням ситуації працюють.
“Ми вже пропрацювали повністю механізм, який дозволить уникати цього викривлення. Побачили, де були баги, і вирішили цю проблему”, – сказала міністр.
Поточний рівень пенсійного забезпечення недостатній для більшості пенсіонерів. І справа не тільки у фінансовому ресурсі, який необхідно зробити сталим.
Викривлення є і в обсягу спеціальних прав щодо нарахування пенсій. За її словами, є три типи пільг, які можуть застосовуватися для різних категорій людей: це зменшення віку виходу на пенсію, зменшення кількості років страхового стажу, який треба відпрацювати для отримання пенсії, і відсоток заміщення заробітку.
“Якщо в загальному до 40% заміщення заробітку покривається державою для солідарної пенсії, то у спецпенсіонерів таке покриття сьогодні мінімум 70%, а в окремих випадках за рішенням судів – 90%. І всі спецпенсіонери користуються усіма трьома привілеями: менший страховий стаж, менший вік досягнення і вищий відсоток. Тому ми так само підходимо до реформи пенсій”, – сказала чиновниця.
Вона звернула увагу, що індексація пенсій на рівень інфляції діє для всіх пенсіонерів. Однак спецпенсіонери мають ще одну одну перевагу, яку вона назвала беззмістовною.
Міністерство також підготувало законопроєкт, який передбачає єдиний формат індексації. Мова про те, що обраховані пенсії будуть індексуватися з рівнем інфляції за єдиними стандартами і правилами. -
В Україні майже кожен п’ятий пенсіонер отримує спецпенсію
В Україні приблизно кожному п’ятому українцю пенсії нараховані за спеціальним законом. Такий режим нарахування залишається чинним у шістьох сферах. Про це під час публічної дискусії “Справедливість vs привілеї: майбутнє спеціальних пенсій”, організованій Центром економічних стратегій, повідомила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, передає Укрінформ.
За її словами, в Україні нараховується 11 різних законів, які регулюють призначення пенсійних виплат. Частина з них вже втратили чинність, як-от, закон про державну службу, про Національний банк, про ЗМІ тощо. Ці спеціальні системи вже інтегровані в загальну пенсійну систему. Але залишаються шість великих сфер, де зберігаються спеціальні пенсійні системи. Це, зокрема, шахтарі, прокуратура, судді, чорнобильське законодавство і найбільша категорія – це особи, звільнені з військової служби.
Марчак роз’яснила, що спеціальними законодавчими нормами передбачено кілька важливих відмінностей призначення таких пенсій. По-перше, йдеться про більш раннє пільгове право виходу на відпочинок. За деякими законами таке право настає, наприклад, вже у 45 років. І є навіть випадки призначення пенсій працівникам у віці до 40 років.
Друга відмінність спецпенсій стосується вимог до стажу. Якщо за законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вимоги до стажу становлять від 30 років, то спеціальними пенсійними системами майже скрізь йдеться про обов’язковість стажу у 20-25 років. І суттєво нижчими є вимоги до мінімального пенсійного віку.
За словами заступниці міністра, третя велика пільга, характерна для спеціальних пенсійних систем, це окрема формула нарахування виплат, набагато більш привілейована, порівняно зі звичайною пенсійною. За загальним пенсійним законом коефіцієнт заміщення (частка заробітної плати, яка покривається пенсійною виплатою) має складати не менше 40%. А до прикладу, у шахтарів це 80%, у силовиків – 65%, у прокурорів – 60%, у суддів – 50%. Подекуди фактичні коефіцієнти можуть перевищувати і 100%. Наприклад, у нас є рішення судів, за якими прокурор при заробітній платі у 13 тис. грн отримав пенсію у 97 тис. грн.
За законом прокурори можуть отримувати паралельно із заробітною платою пенсію за вислугу років, чого навіть в інших спеціальних системах не передбачено.
“Саме цю норму і намагається наразі прибрати законопроєкт, підготовлений Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який готовий до другого читання у парламенті”, – додала Марчак. -
В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%
Центробанк готується знизити ключову ставку вперше за два роки, оскільки ціни на базові продукти та споживчі товари стрімко зростають. Інфляція для найбідніших громадян у Росії перевищила 20% у квітні 2025 року, що вдвічі більше, ніж офіційні показники. Це означає, що рівень життя найбідніших знижується швидше, ніж показують офіційні дані. Стрімкий ріст цін також впливає на реальний розмір пенсій, які, за “інфляцією для бідних”, падають на 6% щороку. Голосні заяви президента США Трампа щодо Росії призвели до погіршення ситуації на російському ринку, а уряд РФ попереджає про можливе загострення економічної ситуації.
-
Інвалідність: кому необхідно повторно пройти медогляд
З 1 квітня деяким людям з інвалідністю потрібно буде пройти медичне оцінювання їхнього повсякденного функціонування, щоб підтвердити або скасувати їхню інвалідність. Це стосується чоловіків віком від 25 до 60 років з другою та третьою групою інвалідності, які пропустили повторний огляд у 2022-2024 роках. Також з інвалідністю повинні будуть повторно пройти медогляд інші особи, які не зробили це під час дії воєнного стану. Направлення на оцінювання можна отримати у лікаря, а лікарню можна обрати самостійно. Деякі категорії громадян, які мають інвалідність, не повинні повторно проходити медогляд. Також надано інформацію про допомогу ветеранам війни та їх родинам, які постраждали через російську агресію, включаючи суттєві грошові виплати та правила отримання цієї допомоги. Уряд також вніс зміни до правил соціального захисту ветеранів для спрощення доступу до соціальних гарантій.
-
Середня зарплата для розрахунку пенсій зросла майже до 20 тисяч гривень
У квітні середня заробітна плата, з якої сплачуються страхові внески та яка використовується для розрахунку пенсій, склала майже 19 856 гривень. Цю інформацію оприлюднив Пенсійний фонд України. Порівняно з попередніми місяцями, у березні середня зарплата для пенсійних розрахунків становила 19 430 грн, у лютому – 18 589 грн, а в січні – 18 660 грн. У той же період минулого року, у квітні 2024 року, середня заробітна плата була на 18% нижчою та складала 16 847,98 грн.