У разі підписання мирної угоди між Росією та Україною, Сполучені Штати можуть взяти на себе провідну роль у моніторингу над демілітаризованою зоною, а на її території можуть розмістити військових із Саудівської Аравії або Бангладеш, пише NBC News з посиланням на військові джерела. Як має виглядати буферна зона Як очікується, буферна зона являтиме собою велику демілітаризовану територію (межі якої ще не визначені) в межах України, що розділятиме територію Росії та України всередині країни.
Частково завдяки своїм технологічним можливостям, Сполучені Штати візьмуть на себе ініціативу у спостереженні за буферною зоною, використовуючи дрони та супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координуватимуть свої дії з іншими країнами, які також здійснюватимуть моніторинг, пише ЗМІ.
За словами людей, знайомих з планом, цю зону можуть охороняти війська з однієї або кількох країн, що не входять до НАТО, таких як Саудівська Аравія чи навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розгорнуті в Україні. Труднощі плану Президент Росії Володимир Путін мав би погодитися на будь-який план гарантій безпеки для України, а участь НАТО або навіть натяк на неї є для диктатора серйозним питанням, тому розробники плану докладають усіх зусиль, щоб уникнути використання сил Альянсу чи чогось, що нагадує “бренд” НАТО, пише видання.
Нагадаємо, що сьогодні Путіна дійсно роздратувало рішення “коаліції охочих”. Російський диктатор традиційно пригрозив союзникам Києва, які обговорюють відправку свої війська в Україну.
Натомість, деякі гарантії, ймовірно, будуть спиратися на війська з країн, що не входять до НАТО, та на низку двосторонніх угод між Україною та її союзниками, які нададуть Києву гарантії безпеки без залучення П’ятої статті НАТО, що є червоною лінією для Москви.
ЗМІ наголошує, що будь-який план є лише попереднім, доки Путін та президент України Володимир Зеленський не домовляться про нього, а також про лідерів країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включаючи Трампа.
Цей документ був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня. Спочатку очікувалося, що ця зустріч призведе до подальших переговорів, можливо, прямих дискусій між Путіним і Зеленським, але з того часу прогрес у досягненні мирної угоди застопорився. Тим не менш, союзники України продовжили роботу над потенційними гарантіями безпеки, які, найімовірніше, будуть ключем до миру.
Серед інших труднощів, пов’язаних з плануванням, також є рішення про те, які російські атаки викличуть відповідь з боку України чи сил моніторингу, і яка відповідь буде дозволена.
Одне із джерел NBC News зазначило, що правила взаємодії ще потребують розробки, і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди та створення буфера. Питання економіки та інвестицій Поряд із буферною зоною, важливо також гарантувати Києву, що Росія не зможе задушити економіку України, додає ЗМІ. До цього моменту Туреччина відповідатиме за забезпечення безперешкодного потоку товарів і послуг у Чорному морі, здійснюючи морське спостереження та правоохоронні заходи в протоках Босфор і Дарданелли.
Позначка: Перемир’я
-
Війська з Бангладеш. Ідея буферної зони в Україні
-
Замороження лінії фронту: чи погодиться на це Україна
Жорсткий реалізм – не капітуляція Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю виданню Новини.LIVE сказав, що замороження бойових дій по лінії фронту є одним зі сценаріїв завершення війни в Україні, які нині розглядаються. “Один із можливих сценаріїв – заморозка по лінії фронту. І президент про це говорить. Але я думаю, що рішення про фінал, про сценарій, який буде фінальним, буде приймати президент”, – зазначив він. За словами представника ОП, нині тривають консультації на рівні президента України та лідерів Європи. Зокрема, є чітке бачення й розуміння ризиків, пов’язаних з Росією.
Оскільки Сполучені Штати та європейські країни не готові надати Україні всі ресурси, необхідні для перемоги у війні, обставини диктують пошук іншого шляху. Один із варіантів – тимчасове призупинення бойових дій без офіційного визнання втрати територій. Це дало б Україні змогу зміцнити власну оборону та поліпшити економічну ситуацію.
Таку думку висловлює політолог і стратег у сфері геополітики Марк Бролін у своїй колонці для The Telegraph. “Назвімо це “корейським” заморожуванням із “німецьким” фіналом – це пауза, яка не визнає юридично захоплених територій, забезпечує чіткі безпекові гарантії сьогодні та вкладає ресурси у спроможність України з часом звільнити свої землі. Це не капітуляція, а стратегічне використання часу”, – пояснив він. Експерт наголосив, що такий варіант є хоч і не втішним, але реалістичним, і саме час може зіграти на користь України. На це, за його словами, існує три основні підстави.
Першою з них Бролін називає послаблення економіки Російської Федерації внаслідок міжнародних санкцій, втечі інвесторів та затяжної війни.
Другою причиною він вважає обмеження у внутрішній політиці США, які заважають Білому дому забезпечити довгострокову підтримку України, адже нині Америка дедалі частіше розглядає війну Росії проти України як переважно європейську проблему.
Проте, зазначає політолог, нинішній президент США Дональд Трамп, ймовірно, стане останнім главою держави, який керується “архаїчними рефлексами епохи Холодної війни”, коли будь-яка критика РФ сприймалася як загроза глобального протистояння. “Саме в цьому, очевидно, й криється аргумент, що країни, які межують із Росією, повинні змиритися з васальною роллю – хоча “ведмідь” уже давно не той, а більшість республік, що були частиною СРСР, змогли вийти з його тіні”, – підкреслив аналітик. Третьою важливою умовою для позитивного сценарію Бролін називає пробудження Європи: курс на скорочення озброєнь і залежність від російських енергоресурсів поступово відходить у минуле. В міру зміцнення Європи, за його прогнозами, залишки радянської спадщини будуть лише прискорювати внутрішнє ослаблення Росії. Адже протягом десятиліть країни, які колись були частиною СРСР, лише нарощували економічну перевагу над Росією, якщо вимірювати ВВП на душу населення.
Експерт також висловився щодо умов, за яких припинення активної фази війни може мати сенс: це має бути не просто “заморожування”, а конкретна стратегія – без юридичного визнання анексованих територій, із багаторівневою системою безпеки для України. До неї мають входити: системи ППО, боєприпаси, регулярні навчання, стабільні канали постачання комплектуючих, автоматичні санкції у випадку порушень з боку РФ і програма інвестицій у розвиток деокупованих і тимчасово окупованих територій.
Ці елементи, на його думку, зробили б паузу не застійною, а ще одним фронтом змагання систем. Це шлях, який може завершитися через декілька років, а не десятиліть, об’єднаною Україною, що перевершить Росію так само, як Західна Німеччина обійшла Східну.
А з твердженням про те, що такий сценарій буде поступкою агресору, він не погоджується. І наголошує, що замороження не означає визнання втрат і не скасовує санкцій – навпаки, воно фіксує юридичну позицію і тиск на агресора.
Бролін стверджує, що це – не капітуляція перед реальністю, а навпаки – визнання теперішньої ситуації з прицілом на стратегічну перевагу. Такий крок дає шанс підірвати сили й легітимність Москви до моменту, коли реальні зміни стануть можливими.
На його думку, “жорсткий реалізм” потребує готовності суспільства тимчасово прийняти таку несправедливість задля майбутньої перемоги. Але коли вибір стоїть між нескінченною війною і неефективною ескалацією, дисципліноване призупинення бойових дій із чіткими умовами і фінансуванням виглядає найбільш обґрунтованою стратегією. З урахуванням усіх факторів, заморожена лінія фронту сьогодні може стати основою для свободи завтра. Без примирення з ворогом Свою позицію висловив і ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман в ефірі “24 Каналу”. “На сьогоднішній день відбити військовим шляхом ті території, які тимчасово втрачені, неможливо. Зафіксувати лінію фронту – так, зробити певні контрудари, пересунути лінію фронту трохи на схід – цілком можливо, нам це може вдатися. Але ми не можемо зараз, навіть за допомогою партнерів, без їхніх військ, скажемо так, просто силоміць забрати ці території. Тому треба казати, що конфлікт може бути заморожений”,- зазначив Гетьман. Він додав, що така заморозка не означає повного припинення вогню – бойові дії триватимуть, але в менш інтенсивній формі, подібно до того, як це було у період 2016-2018 років.
Ветеран підсумував, що це цілком розумна ситуація, принаймні поки що, – заморозити без визнання російськими тимчасово окупованих територій.
У той же час пролунала й альтернативна думка. “Консервація лінії фронту була у 2014 -2015 роках. І що дала ця консервація та окупація? Бомбардування всієї території України та окупацію ще більшої частини країни. Якщо згадати Другу світову, то Черчіль казав, що війна може закінчитися лише завдяки капітуляції Німеччини та осі країн зла, які її підтримували”, – заявив Суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін в ефірі i-ua.tv. Спочатку, нагадав він, капітулювала Італія, після неї 8 травня 1945 року капітулювала Німеччина. Остання капітуляція імператорської Японії відбулася 2 вересня 1945 року. Тобто весь час прослідковувалися капітуляції, а не примирення з ворогом. Саме з цієї стратегії, на думку Шишкіна, слід говорити з Європою та США.
Галина Гірак -
Буферна зона: захисна смуга чи ризикований проєкт
Що відомо про лінію розмежування У європейських столицях нині обговорюють можливість формування 40-кілометрової буферної смуги між позиціями Збройних сил України та військами РФ. Така ініціатива розглядається як один зі способів досягнення припинення бойових дій.
Як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, опрацьовується алгоритм щодо потенційного розгортання багатонаціональних сил на території України після завершення активної фази війни. “Гарантії безпеки є надзвичайно важливими і абсолютно необхідними. У нас є чітка дорожня карта. Ми досягли згоди в Білому домі. І ця робота просувається дуже добре”,- зазначила вонав інтерв’ю Financial Times. Фон дер Ляєн сказала, що європейські країни працюють над планом розгортання іноземних військ в Україні у співпраці зі США – президент Трамп неодноразово запевнив, що американська присутність буде частиною підтримки.
Видання нагадує, що йдеться про десятки тисяч військових, які діятимуть під європейським командуванням, а американська сторона забезпечить підтримку – розвідку, управління, логістику.
Планується, що наступна зустріч щодо цього питання має відбутися в Парижі. Серед учасників – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, генсек НАТО Марк Рютте та сама фон дер Ляєн.
Окрім того, Єврокомісія також шукає джерела сталого фінансування для підтримки ЗСУ. “Після укладення будь-якої мирної угоди Києву знадобиться досить значна кількість солдатів, і їм потрібні хороші зарплати і, звичайно, сучасне обладнання. Це, безсумнівно, ЄС повинен буде докластися”,- пояснила очільниця Єврокомісії. За її словами, ЄС планує продовжити підготовку українських військових навіть після завершення бойових дій і зберегти фінансування підготовки українських солдатів після укладення будь-якої мирної угоди. Він заохочує держави-члени використовувати фонд у розмірі 150 млрд євро для надання кредитів на озброєння, щоб укласти угоди про спільне виробництво з українськими оборонними компаніями або придбати зброю, яку можна передати Києву. Критика проєкту Інше впливове видання – Politico – повідомляє, що європейські дипломати та військові експерти розглядають план із залученням миротворчого контингенту для контролю за дотриманням режиму тиші. Однак ця ідея вже спричинила неоднозначну реакцію, оскільки вона, ймовірно, потребуватиме поступок зі сторони України.
Журналісти зазначають, що сама поява ідеї щодо відведення військ і створення нейтральної смуги на українській території, аби забезпечити хоча б тимчасовий мир, свідчить про глибоку стурбованість союзників по НАТО. “Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо думають, що кілька спостерігачів зможуть зупинити вторгнення, то вони помиляються”,- з обуренням висловився колишній представник Пентагону Джим Таунсенд. У той же час деякі європейські представники порівнюють потенційну буферну зону не з демілітаризованою лінією в Кореї, а радше з поділом Німеччини під час Холодної війни.
Для реалізації цього плану пропонують залучити військових з інших країн у кількості від 4 000 до 60 000 осіб. Проте Польща та Німеччина відмовляються відправляти свої військові підрозділи; Естонія готова лише на обмежену участь. А більшість держав очікують, що основне навантаження все ж візьме на себе Україна.
Тим часом НАТО висловлює занепокоєння стосовно того, що перенаправлення військ до зони безпеки ослабить обороноздатність східного флангу, а Польща остерігається, що такий крок зробить її більш вразливою до потенційних атак.
Зважаючи на ці фактори, експерти попереджають, що буферна зона може лише на перший погляд виглядати як стабілізуючий фактор – на практиці вона може створити додаткові умови для нового наступу на українські міста.
За словами європейських дипломатів, участь Вашингтона буде обмеженою – США, ймовірно, забезпечать лише супутникову розвідку і повітряну підтримку, оскільки лише вони мають належні ресурси для моніторингу дотримання умов перемир’я.
Але все це лише обговорення, адже поки що рішення щодо створення буферної зони та формату миротворчої місії не ухвалено. Де криється небезпека В Україні це питання теж викликало жваві дискусії. “Ми пам’ятаємо попередні зони в Мінських угодах, які застосовувалися вже безпосередньо під час цієї війни, котра триває з 2014 року. Є приклади міжнародні. Тобто було б бажання”, – зазначив колишній заступник начальника Генштабу ЗСУгенерал-лейтенант Ігор Романенко в ефірі Радіо NV. Він також застеріг, що небезпека криється в тому, що, наприклад, зараз лінія зіткнення там, де в нас є фортифікації, потужні райони оборони, а нам будуть пропонувати відійти на 40 км. Це треба покинути на окремих ділянках все і десь вийти в поле і, мовляв, ладнайте щось, якщо це вам потрібно. На окремих ділянках може бути і таке.
Романенко підкреслив, що необхідно враховувати ситуацію на всій лінії фронту та готуватись до складних компромісів – це важка робота, важкі компроміси, але вона важлива та потрібна, і цим питанням треба займатися.
Тим часом офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький наголосив, що іноземні миротворці можуть увійти на українську територію лише після узгодження всіх умов. “Повинні бути міжнародні спостерігачі, міжнародні збройні сили, щоб будь-яка спроба порушити це була загрозою нападу на країну-агресора. Тобто, щоб була реакція”,- сказав він в ефірі каналу FREEДОМ. На думку військового, питання про миротворчу місію мають ухвалювати не лише політики – це має бути колективне і добре продумане рішення, а не популістські виступи.
Також, на думку Цехоцького, будь-який перепочинок призведе до того, що Путін наростить сили, збільшить випуск ракет та “Шахедів” і буде далі робити капості, вже з урахуванням помилок 2022 року. Він порівняв країну-агресорку з хуліганом, який захотів когось убити, пограбувати, зґвалтувати – і йому це дозволили. Це неправильно. Його слід покарати відповідно до закону, щоб він більше навіть не захотів щось подібне робити.
Галина Гірак -
Мерц оцінив прогрес у врегулюванні війни в Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стримано оцінив прогрес у мирному врегулюванні російсько-української війни на з’їзді відділення Християнсько-демократичного союзу в Оснабрюку. На його думку сторони стоять тільки на початку цього процесу, повідомляє німецьке медіа TRT Global.
“Ми зробили перші кроки. Але я скажу образно: ми перебуваємо на дистанції в десять кілометрів і, можливо, пройшли перші двісті метрів. У будь-якому разі, ми рухаємося в правильному напрямку”, – вважає голова німецького уряду.
Він додав, що за останні три тижні Німеччина і весь Євросоюз доклали більше дипломатичних зусиль, ніж будь-коли.
“Хай сьогодні ніхто більше не говорить, що ми обговорюємо тільки постачання зброї”, – підкреслив він.
Канцлер наголосив, що завдання з врегулювання війни протягом найближчих місяців залишається дуже складним, особливо з огляду на позицію російського диктатора Володимира Путіна. -
Трамп не бачить потреби у перемир’ї для початку переговорів з РФ
Президент США Дональд Трамп під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті разом із Володимиром Зеленським сказав, що вже не вважає перемир’я необхідним етапом у майбутніх переговорах з Росією, передає Європейська правда.
Трампу нагадали, як він обіцяв Росії “серйозні наслідки”, якщо у Кремлі так і не погодяться ні на який формат припинення вогню, та запитали, чи настануть ці наслідки.
У відповідь на це він заявив, що вже не вважає припинення вогню потрібним етапом.
“Я не думаю що треба перемир’я. Якщо ви подивитеся на шість війн, які я завершив цього року – це були завершені війни, не перемир’я. Це було б добре, але у мене також є стратегічне розуміння”, – заявив президент США.
Він додав, що у такому разі сторони піднакопичать сили і справа знову дійде до “гарячої” війни.
“Мені подобається концепція перемир’я з однієї причини – тому що тоді негайно припиняються вбивства людей. А поки ми будемо працювати над мирною угодою, бойові дії будуть тривати. Я б хотів, щоб вони зупинились. Але стратегічно для однієї зі сторін це (перемир’я) може бути недоліком”, – сказав Трамп. -
Коаліція охочих готова розгорнути сили в Україні
Коаліція охочих підтвердила готовність розгорнути в Україні сили безпеки одразу після припинення бойових дій, а також допомогти в забезпеченні безпеки повітряного та морського простору України та відновленні ЗСУ. Про це йдеться у заяві президента Франції Емманюеля Макрона та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.
У заяві сказано, що в коаліції високо оцінили прихильність президента США Дональда Трампа в наданні гарантій безпеки Україні, і зазначили, що, крім інших заходів, Коаліція охочих буде відігравати важливу роль через багатонаціональні сили в Україні.
“Вони знову наголосили на готовності розгорнути сили гарантування безпеки після припинення бойових дій, а також надати допомогу в забезпеченні безпеки повітряного і морського простору України та відновленні Збройних сил України”, – йдеться в заяві.
Зазначається також, що лідери підтвердили свою незмінну підтримку України та високо оцінили прагнення президента Володимира Зеленського до справедливого і тривалого миру в той час, як він готується до подальших консультацій з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні.Макрон і Стармер також поінформували інших лідерів, що 18 серпня вирушать до Вашингтона для зустрічі з Трампом разом із Зеленським.
Нагадаємо, Зеленський назвав “дуже корисною” зустріч із Коаліцією охочих в Брюсселі, на якій Україна та європейські представники скоординували позиції напередодні візиту до Вашингтона для зустрічі з Трампом.
18 серпня Зеленський зустрінеться з Трампом у Вашингтоні. Разом з українським президентом до США летять кілька європейських лідерів. Проте, за даними ЗМІ, спершу у Зеленського відбудеться двостороння зустріч лише з Трампом, після якої буде спільна зустріч з європейцями.
-
Росія пропонує Україні капітуляцію – Макрон
Росія пропонує Україні “мир, що буде капітуляцією”. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон після участі у зустрічі Коаліції охочих, передає Le Figaro в неділю, 17 серпня.
“Ми хочемо миру: міцного, тривалого миру, якому передуватиме повернення полонених, невинних людей, і який поважатиме суверенітет та територіальну цілісність усіх країн… Є лише одна держава, яка пропонує мир, що буде капітуляцією: Росія”, – сказав французький лідер.
“Я не думаю, що президент Путін хоче миру. Я думаю, що він хоче капітуляції України”, – заявив президент Франції.
Макрон закликав американського лідера Дональда Трампа “не визнавати право сильного”, щоб не створити новий міжнародний порядок, який більше не грунтуватиметься на праві. Європейці обов’язково повинні бути присутніми на наступних самітах щодо України, наголосив він.
Президент Франції також підкреслив, що “жодна країна не може погодитися на втрату територій, якщо не має гарантій безпеки для решти своєї території”.
Нагадаємо, 18 серпня Зеленський зустрінеться з президентом США. Американський лідер запросив президента України до Білого дому після того, як зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним на Алясці.
Кілька європейських лідерів приєднаються до Зеленського для зустрічі з Трампом у Білому домі. Зокрема, це президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Фінляндії Александер Стубб, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. -
В ОП спростував інформацію про повітряне перемирʼя
Українська сторона не має інформації щодо попередньої домовленості про повітряне перемирʼя до тристоронньої зустрічі лідерів США, України та РФ. Про це повідомив радник президента з комунікації Дмитро Литвин у соцмережі Х в суботу, 16 серпня.
“Ми ще нічого про це не чули”, – написав Литвин у соцмережі Х у відповіді до допису журналіста Олівера Керроола.
Раніше журналіст The Economist Олівер Керрол з посиланням на джерела написав про начебто досягнуту на саміті в Алясці домовленість щодо повітряного перемирʼя до тристоронньої зустрічі лідерів США, України і Росії.
“Мені повідомили, що досягнуто попередньої домовленості про припинення повітряних бойових дій до зустрічі лідерів трьох сторін. “Ми вважаємо, що небо дасть сигнал про попередні результати цих переговорів”, — повідомляє мені джерело. “Наступний тиждень буде цікавим”, – написав журналіст у соцмережі Х.
Як відомо, головною темою переговорів Трампа і Путіна на Алясці стала російська війна проти України. За підсумками саміту президент США заявив, що поки немає угоди щодо припинення вогню, але начебто “є дуже хороші шанси дійти згоди”.
Вже сьогодні вранці Трамп провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами. За їх підсумками Зеленський анонсував візит у Вашингтон 18 серпня. -
В ОП спростували інформацію про повітряне перемирʼя
Українська сторона не має інформації щодо попередньої домовленості про повітряне перемирʼя до тристоронньої зустрічі лідерів США, України та РФ. Про це повідомив радник президента з комунікації Дмитро Литвин у соцмережі Х в суботу, 16 серпня.
“Ми ще нічого про це не чули”, – написав Литвин у соцмережі Х у відповіді до допису журналіста Олівера Керроола.
Раніше журналіст The Economist Олівер Керрол з посиланням на джерела написав про начебто досягнуту на саміті в Алясці домовленість щодо повітряного перемирʼя до тристоронньої зустрічі лідерів США, України і Росії.
“Мені повідомили, що досягнуто попередньої домовленості про припинення повітряних бойових дій до зустрічі лідерів трьох сторін. “Ми вважаємо, що небо дасть сигнал про попередні результати цих переговорів”, — повідомляє мені джерело. “Наступний тиждень буде цікавим”, – написав журналіст у соцмережі Х.
Як відомо, головною темою переговорів Трампа і Путіна на Алясці стала російська війна проти України. За підсумками саміту президент США заявив, що поки немає угоди щодо припинення вогню, але начебто “є дуже хороші шанси дійти згоди”.
Вже сьогодні вранці Трамп провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами. За їх підсумками Зеленський анонсував візит у Вашингтон 18 серпня. -
ЗМІ дізналися, чим Трамп стимулюватиме Путіна
Президент США Дональд Трамп під час переговорів на Алясці може запропонувати російському диктатору Володимиру Путіну доступ до природних ресурсів Аляски і Донбасу та частково скасувати санкції проти російської авіаційної промисловості. Про це у середу, 13 серпня, пише The Telegraph із посиланням на співрозмовника, обізнаного з планами.
Так, Трамп привезе на Аляску “низку можливостей заробити гроші”, які запропонує Путіну. І серед них буде “відкриття доступу Москві до природних ресурсів Аляски”. Йдеться про ресурси у Беринговій протоці, яка відділяє Чукотку від Аляски. За оцінками, там можуть міститися значні нерозвідані запаси нафти і газу. Можливо, йдеться про 13% світових запасів нафти.
Також США начебто запропонують Росії “доступ до рідкісноземельних мінералів на українських територіях, які зараз окуповані Росією”. Як пише The Telegraph, Україна володіє 10% світових запасів літію, який використовується у виробництві сучасних акумуляторів. Два найбільших родовища літію знаходяться на територіях, що контролюються Росією.
Нібито Вашингтон, який раніше уклав угоду про копалини з Україною, може залучити Росію до розгортання нових гірничодобувних підприємств на захоплених країною-агресоркою землях України.
“Існує низка стимулів, одним із яких може бути потенційна угода щодо мінералів/рідкісноземельних ресурсів”, – повідомило The Telegraph джерело, обізнане з пропозиціями.
Інші стимули, які Трамп начебто планує запропонувати Путіну, включають скасування заборони на поставки деталей та обладнання, необхідних для обслуговування пасажирських літаків, якими оперують російські авіакомпанії.
За словами співрозмовника видання в уряді Великої Британії, такі стимули можуть бути прийнятними для Європи, за умови, що Путіна “не винагородять за вторгнення”.
Як відомо, 15 серпня на Алясці відбудеться зустріч Трампа та Путіна. Раніше президент США припустив, що мирна угода між Москвою та Києвом може передбачати “певний обмін територіями”, але водночас пообіцяв, що Україна поверне частину територій.