Колегія з конституційного нагляду Державного суду Естонії на початку лютого розгляне клопотання президента Алара Каріса про визнання такими, що суперечать Конституції, поправок до Закону про церкви та парафії, які передбачають обмеження церков, що підтримують агресію Росії. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Клопотання буде розглянуто в усній формі. Засідання відбудеться 3 лютого 2026 року о 10:15 в Тарту.
До участі в процесі запрошені представники парламенту, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представники релігійних організацій, включаючи Раду церков Естонії, православну церкву та Пюхтіцький ставропігійний жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці.
Алар Каріс на початку жовтня направив до Державного суду закон про внесення змін до Закону про церкви та парафії, клопочучи про визнання його таким, що суперечить Конституції. Каріс вже двічі відмовлявся затверджувати зміни до закону про релігійні свободи, в яких передбачена можливість накласти обмеження на церкви, що виправдовують російську агресію.
Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії.
Позначка: Підтримка
-
В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков
-
Італія спорядила Україні озброєння на €3 млрд
Італія передала Україні озброєння, військову техніку та інші ресурси на понад 3 млрд євро в рамках допомоги під час російського вторгнення. Ця допомога надається за урядовими указами і обговорюється для подальшого розширення. Питання про підтримку України після війни буде вирішуватися політичним керівництвом Італії. Недавно оприлюднений дванадцятий пакет військової допомоги також підтверджує цю підтримку, хоча деякі політики висловлюють опаски стосовно можливої корупції в Україні та ефективності такої допомоги.
-
Зеленський і Рютте обговорили безпекові гарантії
Президент України Володимир Зеленський розповів про свою розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, де вони узгодили свої позиції перед міжнародними зустрічами у Флориді. Зеленський назвав розмову дуже продуктивною і позитивною, підкресливши, що Україна завжди працюватиме на мир. Вони обговорили спільну роботу для забезпечення безпеки та узгоджених європейських позицій, які підтримають не лише Україну, але й всю Європу. Зеленський також поділився деталями розмов з представниками президента Трампа та висловив вдячність за підтримку. Рютте висловив переконання, що система безпекових гарантій для України допоможе стримати Росію у разі необхідності.
-
Швеція додатково внесла €63,8 млн на підтримку енергетики України
Шведське агентство з міжнародного розвитку додатково перерахувало до Фонду підтримки енергетики України понад 63 мільйони євро. Швеція стала другим найбільшим донором Фонду після Німеччини, загальний обсяг внесків сягнув понад 200 мільйонів євро. Ці кошти використовуватимуться на закупівлю обладнання для роботи енергосистеми України, зокрема в енергодефіцитних регіонах. Крім того, за допомогою Швеції закуплено обладнання для НЕК Укренерго та операторів систем розподілу у деяких областях. Це допоможе відновити та стабілізувати енергетику після російських атак. Швеція також закликала підтримати Україну за рахунок репараційного кредиту та розширення санкцій проти Росії.
-
У Німеччині підтримали відправку військ в Україну
Голова Європейської народної партії Манфред Вебер виступив за те, щоб українській території розмістили європейських військових, включаючи солдатів бундесверу, які носитимуть європейську символіку. Вебер вважає, що Німеччина не може залишатися осторонь, якщо Європа серйозно розглядає миротворчу місію. Він висловив бажання бачити солдатів з європейським прапором, які разом із українськими партнерами забезпечують мир. Вебер також висловив критику щодо можливого використання лише американських військ для забезпечення миру в Україні та висловив сумнів у готовності президента Росії Путіна до мирного врегулювання конфлікту. Європейська народна партія, якою очолює Вебер, є найбільшою і провідною партією в Європейському парламенті. Також зазначено, що Франція та Великобританія готові розгорнути свої війська на підтримку безпеки в Україні.
-
Коаліція охочих продовжить роботу у січні – Макрон
Президент Франції Емманюель Макрон провів розмову з генсеком НАТО Марком Рютте стосовно ситуації в Україні та продовження роботи Коаліції охочих у січні. Про це він повідомив на платформі X у середу, 24 грудня.
“Починаючи з січня в Парижі, ми продовжимо роботу, розпочату в цьому форматі, для надання Україні міцних гарантій безпеки, які є необхідною передумовою для досягнення міцного та тривалого миру”, – зауважив Макрон.
Він додав, що поки Росія продовжує свою агресію, Україна “може розраховувати на нашу непохитну підтримку, зараз і в майбутньому”.
У представленому президентом Володимиром Зеленським проєкті мирного плану з 20 пунктів є положення про гарантії безпеки для України з боку США, НАТО та європейських держав на кшталт п’ятої статті Північноатлантичного договору. Окрім цього базового документа, опрацьовані на переговорах з США й інші, зокрема багатостороння рамка гарантій безпеки для України (Україна, США, Європа). -
Україна та Швеція обговорили постачання Gripen
Міністр оборони Денис Шмигаль 24 грудня провів телефонну розмову з главою Міноборони Швеції Полом Йонсоном. Сторони зокрема детально обговорили прогрес у питанні постачання винищувачів Gripen. Про це інформує пресслужба Міноборони у мереду.
“Готуємося до початку тренування українських пілотів і технічного персоналу”, – зазначив Шмигаль.
Він поінформував колегу про масовану повітряну атаку РФ у ніч на вівторок, зокрема зауваживши, що літаки F-16 знищили переважну більшість з 35 ворожих крилатих ракет.
“Відзначив вагомий внесок Швеції у посилення наших авіаційних спроможностей. Вдячний за це! Розраховуємо на подальшу тісну співпрацю у цій сфері”, – додав Шмигаль.
Український міністр висловив вдячність Швеції за послідовну підтримку, акцентуючи, що країна найближчим часом планує оголосити новий пакет підтримки України у сфері протиповітряної оборони.
Як відомо, президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали лист про наміри щодо придбання винищувачів Gripen, але фінансування ще не узгоджено.
Згодом Зеленський заявив, що Україна розраховує отримати 150 літаків Gripen від Швеції, перші з яких мають з’явитися вже наступного року. Saab JAS 39 Gripen (Грифон) – багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який був розроблений з урахуванням універсальності. Скорочення JAS розшифровується як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик) і Spaning (розвідник). Цей літак мають на озброєнні Швеція, Угорщина, Чехія, Велика Британія, Бразилія, Таїланд і ПАР. Загалом було випущено 264 таких літаків різних модифікацій. -
Зеленський пообіцяв нові програми підтримки громадян
Президент Володимир Зеленський анонсував нові механізми прямої підтримки українців наступного року. Однак конкретика щодо цих програм буде пізніше. Про це глава держави сказав у вечірньому зверненні у вівторок, 23 грудня.
Зеленський зазначив, що формат прямої фінансової допомоги населенню є загальноприйнятим інструментом у провідних країнах світу, зокрема в США та Європі. В Україні цей підхід також довів свою дієвість як спосіб соціального захисту та стимулювання внутрішнього ринку.
“Ми бачимо, що такі форми підтримки дійсно працюють – пряма підтримка, і не тільки в нашій країні. Америка, Європа, інші частини світу так чи інакше формують свої програми прямої підтримки. На наступний рік передбачимо нові”, – наголосив президент.
Зеленський нагадав, що поточна програма допомоги охопила значну кількість українців. За останніми даними Міністерства економіки, понад 17,7 млн громадян уже подали заявки на отримання “зимової тисячі”. Прийом заявок на цю виплату завершується вже 24 грудня. Отримані гроші українці активно спрямовують на оплату комунальних послуг, придбання ліків та донати на потреби Сил оборони.
Президент підкреслив, що нові ініціативи на 2026 рік будуть розроблені з урахуванням потреб найбільш вразливих категорій населення та загальної економічної ситуації в країні. Деталі майбутніх програм уряд оприлюднить згодом. Нагадаємо, з 15 листопада до 24 грудня уряд запустив можливість для кожного громадянина подати заявку в застосунку Дія або у відділенні Укрпошти на отримання допомоги в 1000 гривень у межах програми Зимова підтримка. Скористатися коштами можна до 30 червня 2026 року. Витратити допомогу можна буде на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, поштові послуги, книжки, благодійність і донати Силам оборони.
Пізніше Зимову підтримку дозволили витрачати також на продукти у низці торговельних мереж -
Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу, якепочнеться з 1 січня.
Про це Христодулідіс заявив у неділю, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.
Кіпрський лідер наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси.
“Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, з огляду на те, що ми, Кіпр, Республіка Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав”, – наголосив він.
Кіпрське головування, пообіцяв Христодулідіс, буде сприяти швидкому впровадженню “білої книги” про майбутнє європейської оборони та супутньої “дорожньої карти” для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року.
“Ми будемо діяти з реалізмом та амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу”, – заявив Христодулідіс.
Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС по черзі головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.
Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (крім Ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС. -
Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером в столиці Бельгії Брюсселі. Про це повідомляє офіційне представництво голови української держави.
Зеленський подякував бельгійській державі та всьому бельгійському народові за підтримку України від самого початку повномасштабної війни та відзначив внесок їхній в ініціативу PURL.
“Головне питання, серед тих, які обговорили під час зустрічі, – використання заморожених російських активів на користь України.
Володимир Зеленський зазначив, що розуміє всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене, оскільки воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України”, – йдеться в повідомленні.
Лідери двох країн говорили про координацію з Європою та США в переговорному процесі щодо досягнення достойного миру, майбутнє членство України у Євросоюзі, підтримку української енергетичної системи та відбудову.
Володимир Зеленський також провів в Брюсселі зустріч із премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
Вони обговорили координацію позицій і кроків з Європою щодо переговорного процесу з командою президента США про досягнення достойного миру.
Президент подякував Санчесу за продовження оборонної підтримки: рішення надати ракети для IRIS-T, участь у програмах PURL і SAFE. Окремо йшлося про актуальні потреби, насамперед посилення ППО.
Глава держави також відзначив підтримку з боку Іспанії всіх санкційних пакетів Євросоюзу проти Росії. Україна очікує, що 20-й пакет передбачатиме круті заходи проти банківського сектору, тіньового флоту РФ, технологій подвійного використання, російських олігархів і пропагандистів.
Лідери приділили окрему увагу руху України до членства у Євросоюзі.