Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine, підписавши документ про спільне виробництво оборонної продукції з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров повідомив про це під час зустрічі з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном у Гаазі. Данія виділила 500 мільйонів крон для створення українського оборонного виробництва на своїй території. Цей крок має зміцнити українські Збройні сили та спільну обороноздатність. Також відомо, що Данія разом з іншими країнами вклала близько $650 млн у виробництво української оборонної продукції, а загалом планує виділити майже $1 млрд на озброєння України.
Позначка: Підтримка
-
Уряд Німеччинисхвалив €8,3 млрд допомоги Україні
Німецький уряд затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік, в якому передбачено виділення 8,3 мільярдів євро військової допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль заявив, що Німеччина підтримує Україну і готова відповідати на загрозливі дії Росії, яка використовує гібридні методи, такі як дрони, кібератаки та шпигунство. Німеччина збільшить оборонний бюджет до 624 мільярдів євро і планує досягти витрат на оборону у розмірі 2,4% ВВП цього року і 3,5% до 2029 року. Також передбачається створення 10 тисяч нових посад у військових силах та підвищення ефективності витрачання оборонних коштів. Проєкт бюджету повинен бути розглянутий у Бундестазі.
-
Духівник Трампа зробив заяву на підтримку України
Пастор Марк Бернс, котрого називають духовним радником президента США Дональда Трампа, наголосив, що США продовжать діяти до припинення російської агресії проти України. Про це він заявив на платформі X у неділю, 22 червня.
“Ми не зупинимося, поки не зупиняться російські бомби. Слава Україні”, – написав Бернс після атаки США на Іран.We will not STOP until the Russian Bombs STOP #SlavaUkraïni #MAGA — Pastor Mark Burns (@pastormarkburns) June 22, 2025 Водночас він не згадав ні Іран, ні його ядерну програму, ні про дії США щодо безпосередньо стосовно Ірану.
Своєю чергою, глава Офісу президента України Андрій Єрмак висловив вдячність Бернсу за його заяву.
“Дякуємо”, – зазначив він у Телеграм під скріном поста пастора. -
Imagine Dragons створили відеогру з українським символізмом
Лідер гурту Imagine Dragons, Ден Рейнольдс, і його брат Мак представили новий проєкт – відеогру Last Flag, яка вийде у 2026 році. Гра розробляється студією Night Street Games, заснованою братами, та залучає українських фахівців. Сюжет гри розгортається у 1970-х роках, де команди гравців мають захищати власний прапор та атакувати ворожий. Один із персонажів гри має на лацкані нашивку з українським прапором як знак подяки українським розробникам та українським захисникам. Гурт Imagine Dragons виступає за підтримку України під час концертів та висловлює подяку за силу, яку українці діляться з усім світом.
-
Мадонна звернулась до світових лідерів із посланням про війну і мир
Поп-зірка Мадонна оприлюднила потужне послання про мир і відповідальність, яке, ймовірно, адресоване Дональду Трампу.
На своїй сторінці в Instagram вона поділилася серією фото, серед яких особливо вирізняється знімок у футболці з написом “War is over”. Втім, увагу привертає дрібніший напис під головним гаслом: “if you want it” – “якщо ти цього хочеш”.
“Важливо прочитати дрібний шрифт…. Якщо ти цього хочеш!” – написала Мадонна, підкресливши, що мир – це свідоме рішення.
Такий меседж має очевидний політичний підтекст. Артистка давно критикує Дональда Трампа і може натякати саме на його позицію щодо війни в Україні. Зокрема – на небажання чітко підтримати Україну та його відкриті симпатії до російського диктатора Володимира Путіна.
Мадонна не вперше виявляє солідарність з українцями. Напередодні Глобального саміту миру у Швейцарії (15–16 червня) вона поділилася емоційним відео з кадрами війни – більшість з яких були зняті саме в Україні.
Також зірка закликала долучатися до ініціативи Bring Kids Back UA, яка має на меті повернення понад 19 тисяч українських дітей, незаконно вивезених до Росії під час повномасштабної війни. instagram.com/madonna -
Макрон прибув до Гренландії на тлі претензій США
Президент Франції Емманюель Макрон у неділю прибув до Гренландії, щоби продемонструвати солідарність Європи з данською автономною територією, на яку претендує президент США Дональд Трамп. Під час візиту він заявив про необхідність поважати суверенітет та територіальну цілісність острова. Про це повідомляє France24 у неділю, 15 червня.
“Я прибув до Гренландії з посланням солідарності, підтримки та дружби”, – заявив Макрон після прибуття.
Президент Франції також різко розкритикував заяви Трампа щодо заяв про анекцію острова: “Так союзники не чинять”.
Емманюель Макрон став першим іноземним лідером, який відвідав Гренландію з того часу, як американський президент Дональд Трамп висловив інтерес до приєднання до США цього острова.
Глава Білого дому також не виключав можливості застосування сили для встановлення контролю над територією.
Данія раніше неодноразово наголошувала, що Гренландія не продається.
Макрон акцентував, що його візит має на меті засвідчити “солідарність Франції та Європейського Союзу” щодо “суверенітету й територіальної цілісності” Гренландії.
На місці президента Франції зустрічали прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, а також десятки мешканців з червоно-білими прапорами.
Запрошення Макрона різко контрастує з візитом віцепрезидента США Джей-Ді Венса в березні, котрий сприйняли як провокацію. Тоді Венс, відвідавши військову базу Пітуффік, звинуватив Данію в недбалому ставленні до безпеки та інтересів гренландців.
База Пітуффік є важливою частиною американської системи протиракетної оборони.
Більшість із 57 тисяч жителів Гренландії підтримують ідею незалежності від Данії, однак не хочуть приєднуватися до США.
У межах візиту Макрон планує обговорити безпекові питання регіону та можливості включення Гренландії до “європейських ініціатив”, спрямованих на розвиток території з повагою до її суверенітету.
Франція також заявила про намір “масово інвестувати в дослідження екосистем Арктики”, продовжуючи традиції відомого французького дослідника Поля-Еміля Віктора. Його хижу, збудовану в 1950 році на півночі Гренландії, нещодавно визнали історичною пам’яткою. -
У підсумковому комюніке НАТО не згадають про вступ України – ЗМІ
На саміті НАТО розглядається можливість включення витрат на оборону України до нового цільового показника оборонних видатків. Проте, в остаточному документі, ймовірно, не буде згадки про прийняття України в Альянс. Також планується зняти торговельні бар’єри у сфері оборонної промисловості. Саміт буде скороченим і спрямованим на питання витрат на оборону, щоб уникнути суперечок між президентом США Трампом та європейськими союзниками. НАТО пропонує нову ціль – виділяти не менше 5% ВВП на оборону, щоб зберегти підтримку США в Альянсі. У тексті декларації підтверджується принцип колективної оборони, де напад на одного члена розцінюється як напад на всіх. Росію названо загрозою для безпеки, але не агресором щодо України. Є заява про можливість запрошення президента України Зеленського на саміт НАТО.
-
Норвегія скерувала €86 млн на боєприпаси для України
Норвегія виділила 86 млн євро добровільного внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Ці кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховного представника ЄС. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 5 червня.
У повідомленні зазначили, що Європейський Союз прийняв добровільний фінансовий внесок Норвегії у розмірі 1 млрд норвезьких крон (86 млн євро), котрий спрямують на підтримку України через Європейський фонд миру.
Наголошується, що внесок посилює участь Норвегії у спільних зусиллях Європи для підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Зокрема, кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для Збройних сил України в межах ініціативи Верховного представника ЄС. У квітні 2025 року Верховний представник ЄС оголосив мету – надати Україні два мільйони снарядів великого калібру протягом року. Ця ініціатива відповідає заклику президента Володимира Зеленського, озвученому в березні на засіданні Європейської ради.
Досягти цієї цілі допоможуть як внески країн ЄС, так і прибутки, отримані з заморожених російських активів. У межах другого траншу вже передбачено 470 млн євро на закупівлю боєприпасів.
Понад дві третини від заявленої кількості вже забезпечені поставками та зобов’язаннями країн ЄС. Внесок Норвегії є додатковим до цього обсягу. -
Польща оцінила допомогу Україні майже у €5 млрд
Польща підрахувала, що вже надала Україні майже €5 млрд допомоги, тоді як вирішальну частину – у найкритичніший момент війни. Про це повідомив глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський в інтерв’ю Rzeczpospolita.
“За нашими оцінками, ми надали Україні підтримку, зокрема військову, на суму майже 5 млрд євро”, – наголосив глава BBN.
За словами Луковського, Польща не є серед лідерів за обсягом допомоги, однак зробила критично важливий внесок на початку повномасштабної війни.
“Коли в багатьох країнах точилися обговорення про її надання, ми надали сотні танків і транспортерів, що дало змогу оснастити війська в масштабі понад дивізію”, – нагадав він.
Разом з тим, він визнав, що зараз можливості Польщі стосовно подальшої підтримки обмежені, з огляду на необхідність заповнення власних арсеналів і посилення обороноздатності країни.
“Попри це, ми продовжуємо надавати підтримку в міру наших можливостей. Наприклад, ми забезпечуємо зв’язком українські війська з використанням Starlink, надаємо запасні частини до переданої техніки, а також цілий спектр бойових засобів”, – додав Луковський. -
Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії
Президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з новим Президентом Румунії Нікушором Даном у Вільнюсі в понеділок, 2 червня. Український лідер запросив румунського колегу запросив взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, що відбудеться в Одесі. Про це голова держави повідомив на своєму Telegram-каналі.
Він також поздоровив Дана з перемогою на виборах і наголосив на тому, що Україна покладає надії на поглиблення відносин з Румунією.
Президент Румунії запевнив у тому, що Україна може покладатися на продовження допомоги та підтримку членства в ЄС і НАТО.
Лідери дво країн обговорили дипломатичну роботу заради досягнення миру в Україні та всій Європі.
Зеленський поінформував про зустріч у Стамбулі та наголосив, що її результатом, на жаль, не стали кроки, які наблизили б до миру, але є домовленість про обмін полоненими й повернення тіл загиблих, що дуже важливо для України.
Володимир Зеленський зауважив: треба посилювати санкції проти Росії, щоб не дати Москві можливостей збільшувати своє військове виробництво та продовжувати війну.
Він також розповів про технологічний досвід, який здобула Україна під час боротьби проти російської агресії, та запропонував поглиблювати співпрацю в оборонній сфері. Президент додав, що Україна відкрита до нових проєктів у галузях економіки, інфраструктури та реконструкції.
Окрема увага була приділена саміту НАТО. Глава держави наголосив, що має бути гідне представництво України в Гаазі, саме тому важливий кожен голос і підтримка кожної країни в цьому питанні.
Зеленський запросив Дана взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, який відбудеться в Одесі. Президент Румунії підтвердив свою участь.
Як відомо, 19 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан переміг на президентських виборах в Румунії з результатом 53,60% голосів. Його опонент, лідер правого Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон звернувся зі скаргою до Конституційного суду, але зазнав невдачі.
Згодом, 26 квітня, в Бухаресті відбулася церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії.