Позначка: Погрози

  • Санкції проти України: до чого доведе США потурання агресивній РФ

    Санкції проти України: до чого доведе США потурання агресивній РФ

    Парк “трампівського періоду” Президент США Дональд Трамп вже давно перестав дивувати публіку своєю нездоровою прихильністю до російського диктатора Путіна. Але днями сталась подія з категорії “добалакався”, що буквально “на голову не налазить”.
    Йдеться про те, що, як пише New York Times з посиланням на німецьких та американських чиновників, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу не вдалося досягти головної з цілей свого візиту до президента США, котра стосувалася підтримки України.
    Німецькі посадовці кажуть, що Мерц прибув до Вашингтону з надією переконати американського лідера відігравати більш активну роль у захисті України, аби змусити РФ припинити вторгнення.
    Втім ані публічно, ані у приватній розмові з канцлером Трамп не взяв на себе зобов’язання підтримувати Україну зброєю або ввести санкції проти Росії.
    Ба більше, він навіть натякнув, що санкції можуть стосуватися й України! Так, Трамп заявив, що буде “дуже, дуже жорстким”, якщо стане зрозуміло, що російсько-українська війна не закінчиться скоро. Водночас він уточнив, що це стосується обох країн.
    Помічники Трампа, котрих цитує NYT, кажуть, що той розлючений і на главу Росії Путіна. Але здебільшого – на президента Володимира Зеленського, котрого він називає “поганим хлопцем”, який ставить світ на межу ядерної війни. Правда, разом із тим Трамп вважає, що відсіч Росії, що продовжує бомбардувати українські міста, з боку Зеленського – є зрозумілою.
    Між тим під час зустрічі з Мерцем президент США не лише сказав, що все ще вірить у можливість припинення вогню, а й порівняв сторони з “двома маленькими дітьми, які б’ються, як божевільні, у парку”. “Іноді краще дати їм трохи поборотися, а потім розтягнути їх”, – цинічно додав Трамп. Як повідомляє The Atlantic, обурило Трампа рішення України завдати ударів по російських військових аеродромах. І воно ж спровокувало дискусії у Білому домі щодо доцільності подальшої підтримки Києва. Колосальна помилка Та чи це є справжньою підставою для поведінки Трампа?
    По-перше, набір останніх його заяв є вкрай контраверсійним, інколи більше нагадуючи якийсь потік свідомості, а не виважену політичну тактику. До речі, аналітики давно помітили, що суть його меседжів часто залежить від того, хто останнім щось йому “налив у вуха”.
    По-друге, президент США робить і робить одну й ту ж “колосальну помилку”, а саме – урівнює жертву війни в обличчі України з російським агресором, наголошує політолог Олег Лісний.
    А за словами політаналітика та бізнесмена Карла Волоха, “реакції Трампа на Путіна й його політику настільки аномальні, що пояснити їх раціональними мотивами вже не вдається”. “Ну, тобто, я якось можу спробувати уявити, що неприязнь до Зеленського (як із першої каденції, так і як наслідок березневого скандалу) може в патологічного нарциса Трампа викликати настільки збочену реакцію. Та все ж, версія, що Путін має якийсь незбагненний вплив на Трампа й таємні важелі тиску на нього виглядає більш логічною – за всієї моєї лютої ненависті до конспірології”, – підкреслює він на своїй Facebook-сторінці. Втім заява про запровадження санкцій проти жертви агресії – це занадто навіть для Трампа. І вказує на те, що він фактично переходить на бік Путіна- констатують експерти – і це не сподобається його виборцям.
    Та якщо до санкцій Україні справа може не дійти – допомоги нам від нього, схоже, не дочекатися. “Коли Трамп розповідає на увесь світ про зруйновані в друзки башточки в Україні, “які лежать на землі мільйоном шматків, вражені ракетами, бомбами та кулями”, складається враження, що якщо віцепрезидент Ді Венс вчить історію і ситуацію в Україні по сторіз, то президент США – по дуже специфічним мультикам. Втім, якщо говорити про гіпотетичне скорочення нам допомоги з боку США, то давайте чесно собі відповімо на запитання: а Трамп взагалі збирався щось нам надавати після того, як закінчиться допомога адміністрації Байдена? Я переконаний, що ні, не збирався, не збирається і не буде збиратися”, – прогнозує у коментарі Фокусу Лісний. “Післявоєнна” байдужість наостанок У цьому ж мейнстрімі – й свіжа новина про те, що США відмовляються надавати засоби протиповітряної оборони для підтримки миротворців, котрих Велика Британія і Франція планують розмістити в Україні після війни, пише Bloomberg.
    Видання зазначає, що небажання США надати підтримку, що її потребують європейські партнери, підкреслює розбіжності між західними союзниками щодо того, як реагувати на російську агресію в Україні.
    Разом із тим, для стримування Росії потрібні гарантії США разом із сильною українською армією, підсиленими тренуваннями і військами союзників.
    Водночас європейські чиновники зазначили: Велика Британія і Франція все ще сподіваються, що США продовжать надавати Україні розвідувальні дані, а також здійснювати спостереження за кордоном між Україною і Росією. Деякі європейські чиновники також сподіваються, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська будуть атаковані Росією в Україні, але вважають, що він навряд чи дасть таку гарантію у письмовій формі, сказав один із співрозмовників Bloomberg.
    Втім за правління Трампа може як статися, так і не статися все й навіть трохи більше.
    При цьому, як вказує у Facebook політолог Сергій Таран, “з такими темпами демократи без особливих зусиль візьмуть обидві палати Конгресу на проміжних виборах у 2026 році, а з особливими зусиллями – організують імпічмент, приводів для цього – вже цілий вагон”.
    Ірина Носальська

  • Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі

    Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі

    Сьогодні європейські фондові індекси відкрилися зі зниженням після того, як президент США Дональд Трамп висловив намір збільшити мита на сталь та алюміній. Це може спричинити напруження у світовій торгівлі. Індекс STOXX 600, що включає компанії з усієї Європи, знизився на 0,5%, після того як у травні він показав зростання близько 4%. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у разі підвищення мит. Акції металургійних компаній теж втратили в ціні, а автовиробники зазнали найбільшого тиску. Також стало відомо, що країни ОПЕК+ планують збільшити видобуток нафти у липні, що призвело до зростання акцій енергетичного сектору. Акції оборонних компаній також піднялися через ескалацію напруги між Росією та Україною.

  • Росія в ООН назвала умови для припинення вогню

    Росія в ООН назвала умови для припинення вогню

    У засіданні Ради безпеки ООН російський постпред Василь Небензя вимагав припинення постачання західних озброєнь та мобілізації в Україні як умови перемир’я. Він також запропонував провести переговори у Стамбулі та обмінятися меморандумами щодо умов перемир’я. Небензя звинуватив Захід у русофобії та погрожував Німеччині та Великій Британії. У свою чергу, Міністерство закордонних справ України вимагає реакції на такі заяви та наголошує на необхідності посилення тиску на Росію через санкції та підтримку України.