Позначка: Покарання

Покарати стане складніше Верховна Рада ухвалила закон №13271-1, який має посилити відповідальність за корупційні правопорушення.
У пояснювальній записці вказано, що головна мета – оновити критерії кримінальної та адміністративної відповідальності у сфері декларування та незаконного збагачення.
Однією з основних змін став перегляд порогів відповідальності за недостовірне декларування та незаконне збагачення.Поріг для кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в декларації буде підвищено з 1,5 млн грн до 2,27 млн грн. В НАБУ пояснили це тим, що за останні роки відбулося суттєве знецінення гривні та зростання вартості життя.
А ось адміністративна відповідальність за помилки в деклараціях буде застосовуватися лише у тих випадках, коли вартість недостовірних відомостей перевищить 454 200 грн. Зараз вона починається від 302 800 грн.
Відповідні зміни до Кримінального кодексу передбачають, що за умисне декларування неправдивої інформації на суму понад 2,27 млн грн посадовцю загрожуватиме штраф до 136 тис. грн, громадські роботи або навіть позбавлення волі до двох років. “Законопроєкт пропонує збільшити суми, за які настає відповідальність за неправдиві дані в деклараціях. Адміністративна відповідальність – якщо брехня перевищує 150 прожиткових мінімумів, це 454 тис. грн. Зараз ця норма встановлена на рівні 100 прожиткових мінімумів – 302 тис. грн. Кримінальна відповідальність – якщо сума перевищує 750 прожиткових мінімумів – 2,27 млн грн. У чинному законі це від 500 прожиткових мінімумів, тобто 1,51 млн грн. Це означає, що посадовців буде складніше покарати за неправдиві декларації”, – так прокоментували новий закон експерти Центру протидії корупції. Документ також вносить зміни до закону “Про запобігання корупції”, якими обмежується право НАЗК проводити моніторинг способу життя декларантів: він зможе проводитися лише за період перебування особи на визначених законом посадах.
Окрім того, НАЗК не зможе здійснювати моніторинг способу життя таких суб’єктів декларування, як, наприклад, особи, котрі не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді тощо).
У свою чергу, Центр протидії корупції звернув увагу на те, що законопроєкт суттєво обмежує моніторинг способу життя посадовців. Адже Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зможе перевіряти тільки те майно та статки, які посадовець набув за час перебування на посаді. Це означає, що будь-які активи, оформлені до або після того часу, не можна буде перевірити. “Таким чином, посадовці зможуть до вступу на посаду вписувати суми коштів та майно, яке насправді не мають, аби потім виправдати награбоване. А після звільнення – зможуть взагалі не переживати, що у них знайдуть вкрадені у держави кошти, та встигнути їх легалізувати. Крім того, НАЗК не зможе перевірити майно, якщо декларант оформив на третіх осіб або користується ним, не будучи безпосереднім власником. За таких змін моніторинг способу життя взагалі втрачає весь свій сенс”, – підсумували у Центрі. У війську не сховатися від відповідальності Прийнятий закон доповнить новою нормою закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” (частина 2 статті 4).
Відповідно до цієї норми, Збройні сили України та інші військові формування не зможуть комплектуватися такими особами:
– які обвинувачуються у скоєнні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення;
– стосовно яких кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. “Тобто особам, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого чи особливо тяжкого корупційного злочину, не можна буде мобілізовуватися – щоб таким чином відтерміновувати можливе покарання (якщо справа слухається в суді). Варто зазначити також, що, згідно зі статтею 335 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України “Зупинення судового провадження”, розгляд справи судом може зупинятись стосовно обвинуваченого, який був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період – до звільнення з військової служби”,- повідомляє РБК-Україна. Надалі ж у перехідних положеннях КПК буде передбачено, що суд може зупинити розгляд справи стосовно людини, яку обвинувачують у тяжкому або особливо тяжкому корупційному злочині і яка служить в армії (за мобілізацією чи за контрактом), тільки якщо встановить, що ця людина ніяк не може брати участь у суді (навіть за допомогою відеозв’язку), бо безпосередньо бере участь у заходах із захисту України.
А у випадку, якщо раніше судове провадження було зупинене на підставі статті 335 КПК (через службу в армії), за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою суд зможе його відновити – якщо людина перестала брати безпосередню участь в обороні країни та може брати участь у суді (хоча б у форматі відеоконференції). Друга найсерйозніша проблема Корупція лишається однією з тих проблем, яка широко представлена в медіа просторі та на яку особливо гостро реагують українці. Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), громадяни України вважають корупцію другою найсерйознішою проблемою після війни. Але лише 10% українців повідомляють про корупцію, з якою стикаються.
Як стало відомо з опитування, проведеного у лютому-березні цього року, 92% населення вважає, що корупція є скоріше серйозною або дуже серйозною проблемою (війну вважають скоріше серйозною або дуже серйозною проблемою – 95%). При цьому якщо в 2022-2023 роках 43% вважали корупцію дуже розповсюдженою в Україні, то в 2024 році такої думки притримувалися вже 63%. У 2024 році 49% респондентів висловили думку про те, що за останні 12 місяців рівень корупції зріс, зниження помітили лише 5%, а решта вважали, що рівень не змінився або не змогли визначитися з відповіддю.
Галина Гірак