Президент США Дональд Трамп розкритикував судовий процес над прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та додав, що вважає останнього “героєм війни”. Про це свідчить повідомлення американського лідера опубліковане в його соцмережі Truth.
Аргументи глави Білого дому зводяться до того, що Нетаньягу – “герой війни”, а на додачу “провів чудову роботу, співпрацюючи зі Сполученими Штатами, щоб досягти великого успіху в усуненні небезпечної ядерної загрози в Ірані”.
Він також судовий процес проти очільника ізраїльського уряду – це “політичне переслідування”, яке перешкоджає його переговорам з Іраном і ХАМАС.
“Ми не будемо цього терпіти. Ми щойно здобули велику перемогу на чолі з прем’єр-міністром Бібі Нетаньягу, і це серйозно затьмарює нашу перемогу. Відпустіть Бібі, у нього є важлива робота!”, – заявив Трамп. Скриншот з повідомленням Трампа Зауважимо, що Міжнародний кримінальний суд торік у листопаді видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього голови Міністерства оборони країни Йоава Галланта.
Обох звинувачують у злочинах проти людяності та воєнних злочинах у секторі Гази.
У грудні Нетаньягу вперше виступив як свідок на судовому процесі щодо корупції.
Трамп вимагає від Ізраїлю припинити кримінальну справу проти Нетаньягу
Позначка: Політика
-
Трамп назвав Нетаньягу “героєм війни” і розкритикував суд над ним
-
На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ
Саміт НАТО організували як витончену виставу – з окремими входами, королівським прийомом, вечерею в палаці XVII століття та ретельно продуманою атмосферою абсолютної поваги до президента США. Кожен жест, кожне слово були спрямовані на те, щоб зміцнити у Дональда Трампа відчуття величі. Про це повідомляє The Telegraph.
Під час саміту в Гаазі лідери НАТО вдалися до дипломатії лестощів і підкресленої субординації, аби заручитися прихильністю Трампа. Такий підхід журналісти охрестили “стратегією тата” – саме так публічно назвав Трампа генсек Альянсу Марк Рютте.
Рютте не просто працював на публіку – він грав на емоціях Трампа. Він назвав його “татком, який іноді змушений сваритися”. Вислів пролунав як дипломатичний комплімент, покликаний закріпити в уявленні Трампа НАТО як структуру, яка не просто поважає його, а обожнює.
Під час обговорення теми Близького Сходу, коли Трамп назвав Ізраїль та Іран “дітьми, яких треба розвести”, Рютте вставив: “Татові іноді доводиться говорити жорстко”. Трамп у відповідь задоволено усміхнувся.
На саміті було зроблено все: поселення в королівському палаці Huis Ten Bosch, окрема урочиста вечеря з монархами Нідерландів та власний вхід на місце зустрічі – щоб не перетинатися з іншими лідерами.
Саміт тривав лише три години, тоді як підсумкова декларація складалася з п’яти абзаців – 424 слова. Для порівняння, у Вільнюсі документ налічував понад 11 тисяч слів.
Основна причина – незмінна з 1949 року, позаяк США залишаються головною військовою силою НАТО і забезпечують 66% оборонних витрат. Інші 31 союзник – лише третину разом узяті.
В обмін на згоду глави Білого дому залишитися в Альянсі та підтвердити зобов’язання за 5 статтею, союзники погодилися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП.
У підсумковій заяві НАТО зберегло згадку про підтримку України, втім, вперше з 2022 року не засудило російське вторгнення.
Журналісти відзначають, що така поступливість пояснюється бажанням утримати США в Альянсі. Інакше, раніше зауважив сам Рютте, “доведеться вчити російську”.
На пресконференції Трамп назвав візит “вартим зусиль”.
Єдина країна, яка відмовилася підвищити оборонний бюджет до 5% ВВП – Іспанія. Трамп назвав це “дуже жахливим” і пообіцяв “змусити їх платити вдвічі більше”.
Додамо, раніше Рютте заявив, що не називав президента США Дональда Трампа “татом” (“daddy”), а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу -
Новий генпрокурор визнав неефективною систему добору кадрів
Генеральний прокурор Руслан Кравченко вирішив скасувати Положення про добір кандидатів до кадрового резерву через його неефективність та складність. Він заявив, що нове законодавство буде розроблене з урахуванням європейських стандартів. Кравченко підтримує ідею прозорого відбору прокурорів на керівні посади та почав розробку змін до законодавства. Він наголосив на потребі швидкої та ефективної роботи в умовах, коли деякі прокуратури залишаються без керівництва. Кравченко також зазначив, що залучать міжнародних експертів та консультуватимуться з Венеціанською комісією під час розробки нового закону. Підтримку на посаді генпрокурора він отримав від Верховної Ради, отримавши 273 голоси. Руслан Кравченко має значний досвід роботи в органах прокуратури та раніше очолював Державну податкову службу.
-
У Грузії ув’язнили трьох опозиціонерів
У Грузії троє опозиційних політиків були засуджені до кількох місяців ув’язнення за відмову свідчити перед парламентською комісією. Це сталося в рамках розслідування звинувачень у зловживаннях часів президентства Міхеїла Саакашвілі. Серед засуджених були Мамука Хазарадзе, Бадрі Джапарідзе та Зураб Джапарідзе, які також отримали заборону обіймати державні посади на два роки. Опозиція та громадські активісти вважають ці дії влади спрямованими на придушення демократії та переслідування політичних опонентів. У контексті цих подій також важливо відзначити затримання лідера опозиції Ніки Мелії. Влада Грузії заперечує звинувачення у фальсифікації виборів, проте критики вказують на ознаки маніпуляцій та порушення прав людини.
-
ЗМІ: США узгоджували свою резолюцію в ООН з Росією
Адміністрація США обговорювала з Росією свій проєкт резолюції ООН перед третьою річницею повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про це заявила французька газета Le Monde з посиланням на дипломатичні джерела.
Україна тоді підготувала резолюцію, що засуджує російську агресію і вимагає повного виведення російських військ. Європейські країни через занепокоєння спадом підтримки Києва на тлі війни в Газі, закликали українську сторону пом’якшити формулювання, щоб забезпечити широку підтримку в Генасамблеї ООН.
Та несподівано, 21 лютого, тимчасова повірена США при ООН Дороті Ші повідомила послам Франції та Великої Британії, що Вашингтон просить Україну відкликати свою резолюцію, бо США мають намір внести власну – і чекають підтримки від європейців.
Згодом стало відомо, що проєкт резолюції США попередньо обговорювався з Росією – без відома союзників. Пізніше відбулася екстрена зустріч європейських представників, на якій відчувалася “зрада” з боку США. Було ухвалено рішення залишити український текст без змін, а ведення дипломатичної боротьби доручити Франції та Великій Британії як постійним членам Радбезу ООН.
Лондон узяв на себе протистояння зі США в Раді Безпеки, Париж – боротьбу за резолюцію в Генеральній Асамблеї. Французи вдало внесли поправки до американського проєкту, зокрема, вимогу дотримання територіальної цілісності.
Таким чином під час голосування 24 лютого, українська резолюція була ухвалена без змін, попри спротив США і Росії.
Американська резолюція була настільки змінена, що США самі утримались при голосуванні за власний текст. -
Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії
Швейцарія скасувала економічні санкції проти Сирії, включаючи обмеження щодо Центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Башара Асада у 2024 році. Санкції, які були скасовані, включали обмеження на фінансові послуги, торгівлю дорогоцінними металами та інші. Проте цільові санкції проти осіб та установ, пов’язаних з попереднім урядом, залишаються чинними. Рішення про скасування санкцій призначене сприяти економічному відновленню країни та мирному політичному переходу. Сирія зараз потребує значної міжнародної допомоги, оскільки більшість її населення живе в бідності.
-
Путін розповів, чому не допомагає Ірану у війні з Ізраїлем
Під час Петербурзького економічного форуму Володимир Путін заявив, що Росія підтримує Іран у захисті його законних інтересів, але при цьому враховує те, що в Ізраїлі проживає багато російськомовних людей. Путін зазначив, що в Росії традиційно добрі стосунки з арабським та ісламським світом, і вони є спостерігачами Організації ісламського співробітництва. Путін також підкреслив, що Росія завжди виконує свої зобов’язання перед Іраном, зокрема щодо його інтересів у сфері ядерної енергетики.
-
Путін пояснив, чому не допомагає Ірану у війні з Ізраїлем
Під час Петербурзького економічного форуму, російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія підтримує Іран у захисті його законних інтересів. Водночас, він зазначив, що Росія також бере до уваги наявність майже двох мільйонів російськомовних жителів в Ізраїлі. Путін наголосив на добрих стосунках Росії з арабським та ісламським світом, а також на підтримці Ірану у питанні мирного атомного програми. Зазначивши, що Росія завжди виконує свої зобов’язання, він підкреслив, що позиція країни в цьому конфлікті залишається незмінною.
-
Президент Румунії призначив нового прем’єр-міністра країни
Президент Румунії Нікушор Дан призначив на посаду прем’єр-міністра країни Іліє Болояна. Він вважає, що Болоян є найбільш підходящою особою для здійснення реформ у державному апараті. Іліє Болоян є головою Національної ліберальної партії Румунії та раніше виконував обов’язки президента країни. Він вже має досвід у скороченні та оптимізації витрат, а також має бачення щодо розвитку країни.
-
Китай скасовує мита для найбідніших країн
Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Відповідне повідомлення подали до Світової організації торгівлі на засіданні у Женеві.
Зокрема, Китай повністю скасував мита на весь імпорт із 53 африканських країн-партнерів. Уряд КНР також пообіцяв підтримку доступу товарів із цих країн на китайський ринок і розширення програм професійної та технічної підготовки для їхніх громадян.
У Пекіні зазначили, що такі дії спрямовані на стимулювання економічного зростання в Африці, зміцнення міжнародної торгівлі та просування інклюзивної глобалізації. Ініціатива отримала позитивну оцінку з боку членів СОТ, зокрема країн Африки та найменш розвинених держав.
За даними ООН, до переліку найменш розвинених країн входять 44 держави, більшість з яких розташовані в Африці. Ці країни мають низький рівень доходу, обмежені людські ресурси та високу вразливість до економічних і екологічних ризиків.
Раніше стало відомо, що Китай погодився запровадити нульове мито на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, котрі мають дипломатичні відносини з Пекіном.