Міністерство фінансів США попереджає про можливий дефолт країни через перевищення ліміту державного боргу. Це може статися в середині або наприкінці літа, якщо Конгрес не прийме рішення про підвищення стелі держборгу. Дефолт може призвести до хаосу на фінансових ринках, падіння довіри до долара та зниження кредитного рейтингу США. Наслідки можуть бути серйозними: втрата робочих місць, падіння ВВП, підвищення вартості позик та економічний спад. Крім того, дефолт може вплинути на глобальну економіку, але експерти вважають, що ймовірність його відбуття залишається низькою. Ця ситуація може виграти Китаю та Росії, але також призвести до тимчасового послаблення США як світового лідера.
Позначка: Політика
-
Китай скасує мита на всі товари з країн Африки
Китай погодився знизити мита на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, які мають дипломатичні відносини з ним. Угода була підписана під час форуму в місті Чанша. Китай також пообіцяв спростити доступ на свій ринок для найменш розвинених країн Африки шляхом полегшення інспекцій, карантинних вимог і митних процедур. Співпрацюючи з Африкою, Китай планує розвивати такі галузі, як зелена енергія, електронна комерція, наука та технології. Торгівля між Китаєм та Африкою у 2024 році склала $288 млрд, що на 6% більше, ніж у попередньому році.
-
Сейм Польщі висловив вотум довіри уряду Туска
Польський парламент висловив підтримку уряду Дональда Туска після поразки його партії на президентських виборах. 243 депутати підтримали уряд, а 210 проголосували проти. Туск зазначив, що не має наміру відставати та розпускати коаліцію. Перед голосуванням він звинуватив лідера опозиції у державній зраді через угоди щодо України.
-
Сейм Польщі висловив довіру уряду Туска
Сейм Польщі висловив довіру уряду Дональда Туска після голосування, в якому 243 депутати підтримали уряд, а 210 проголосували проти. Туск перед голосуванням виступив з промовою, де розповів про свою роботу та критикував попередні уряди. Він також відкинув чутки про можливу відставку та сказав, що пишається роботою нинішньої коаліції. Депутати мали можливість поставити запитання уряду перед голосуванням, і багато з них скористались цією можливістю. Також згадувалась ситуація з обміном підтримки вибухом української Конфедерації на обіцянку не пускати Україну до НАТО.
-
Росія анонсувала переговори зі США в Москві – ЗМІ
Новий посол Росії у Вашингтоні, Олександр Дарчієв, оголосив, що переговори між США та Росією про покращення двосторонніх відносин відбудуться у Москві, а не в Стамбулі, як планувалося раніше. Дарчієв вважає, що до покращення відносин між країнами ще далеко, особливо через опір “глибинної держави” США та антиросійських груп у Конгресі. Висловлюються стурбованість тим, що конфлікт в Україні може призвести до світової війни, особливо за участю президента США Дональда Трампа, який розглядає його як “проксі-війну” між двома країнами.
-
YouTube послабив політику модерації – NYT
YouTube змінив внутрішню політику модерації контенту, дозволивши залишати відео, які частково порушують правила платформи, якщо вони визнані такими, що становлять суспільний інтерес. Про це повідомляє The New York Times з посиланням на внутрішні матеріали компанії.
Раніше відео видалялися, якщо хоча б чверть його змісту суперечила правилам. Тепер поріг підвищено до половини – модераторам рекомендується не видаляти ролики, якщо їхня загальна цінність переважає потенційний ризик шкоди.
Мова зокрема про засідання місцевої влади, передвиборчі мітинги, політичні дебати, обговорення раси, гендеру. Раніше, зокрема під час пандемії коронавірусу, YouTube видаляв навіть записи місцевих засідань або дискусії політиків із науковцями через медичну дезінформацію.
На відміну від Meta та X, YouTube не повідомив про послаблення модерації. Втім, нову політику включили до навчальних матеріалів для працівників у грудні 2024 року.
Зауважується, що оновлені правила вже застосовували на практиці. Зокрема, відео з неправдивими твердженнями про зміну генів внаслідок вакцинації від COVID-19 залишили на платформі через його “новинну значущість” і згадку відомих політичних діячів. Інше відео зі зневажливим висловлюванням щодо трансгендерної особи також не видалили, оскільки порушення не вважалося систематичним.
Така політика також допомагає платформі уникати критики від політиків і активістів, котрі розчаровувалися через цензуру контенту про походження Covid, вибори президента США 2020 року, або справи сина Джо Байдена.
За словами речниці компанії Ніколь Белл, YouTube систематично оновлює інструкції для модераторів, аби враховувати теми, котрі цікавлять суспільство. Так, у 2023 році платформа скасувала частину політики про дезінформацію щодо Covid, тоді як цього року посилила правила проти контенту, що перенаправляє людей на сайти азартних ігор.
Критики, однак, вбачають у таких змінах загрозу. За словами директора Центру протидії цифровій ненависті Імрана Ахмеда, соцмережі прямують “на дно”, зменшуючи витрати на модерацію та залишаючи більше контенту онлайн заради прибутку. -
У Польщі перерахують голоси після виборів президента
Національна виборча комісія Польщі 9 червня провела засідання для перегляду записів з неправильним підрахунком голосів у деяких виборчих протоколах. Міністр юстиції Адам Боднар вважає це надзвичайною ситуацією, оскільки раніше вірився виборчій системі. Він вважає, що участь генерального прокурора у цих питаннях є необхідною. Питання про дійсність виборів Президента Польщі вирішує Верховний Суд на основі звіту виборчої комісії. ЗМІ повідомляють про помилки у підрахунку голосів, які були допущені деякими виборчими комісіями.
-
У Південній Кореї почав роботу новий президент Лі Чже Мьон
У Південній Кореї на церемонії вступу на посаду у Національних зборах новообраний президент Лі Чже Мьон пообіцяв об’єднати суспільство та відновити економіку. Про це повідомляє KBS.
“Незалежно від того, кого ви підтримали на виборах, я служитиму президентом для всіх, щоб допомагати кожному громадянину країни”, – заявив він.
Президент пообіцяв створити уряд, який “підтримує і заохочує, а не такий, який контролює та управляє”.
Він запевнив, що підтримуватиме передові технології, такі як штучний інтелект та напівпровідники.
“Ми зміцнюватимемо співпрацю між РК, США та Японією на основі міцного південнокорейсько-американського альянсу і підходитимемо до відносин із сусідніми країнами з погляду практичності та національних інтересів”, – зазначив Лі.
Наголосивши на необхідності стримування загроз з боку Північної Кореї, він залишив відкритими двері для відновлення діалогу з Пхеньяном в ім’я побудови міцного миру на Корейському півострові.
Як відомо, оскільки вибори були достроковими, новий президент став виконання своїх обов’язків без перехідного періоду. Таким чином, він отримує всю повноту влади, включно з командуванням збройними силами, негайно після оголошення рішення Центрвиборчкому про підсумки виборів.
Офіційна церемонія інавгурації відбудеться 17 липня, одночасно зі святкуванням Дня Конституції. -
Прем’єр Польщі вирішив просити про вотум довіри своєму уряду
Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск звернеться до Сейму з проханням висловити вотум довіри своєму уряду на тлі поразки провладного кандидата в президентських виборах. Про це повідомляє польске радіо RMF FM.
Туск виступив зі спеціальним зверненням і прокоментував результати другого туру президентських виборів, несприятливі для партії Громадянська платформа, яку він очолює.
Висунутий від його партії Рафал Тшасковський програв боротьбу за президентство приблизно 370 тисячами голосів. -
Вибори у Польщі: Тшасковський випереджає Навроцького
У другому турі президентських виборів у Польщі кандидат Рафал Тшасковський здобув перемогу з результатом 50,3%, обійшовши свого опонента Кароля Навроцького, який отримав 49,7% голосів. За даними екзитполів, які були зібрані у неділю, 1 червня, ці результати є попередніми, остаточні будуть оголошені після підрахунку голосів Державною виборчою комісією. Тшасковський висловив подяку своїй родині, виборчому штабу та партнерам за підтримку. Він обіцяв не підводити своїх виборців і зазначив, що ця перемога дасть можливість Польщі рухатися вперед. З свого боку, Навроцький висловив впевненість у своїй перемозі, заявивши, що вони врятують Польщу від монополії на владу. Явка на виборах склала 72,8%. Тшасковський підтримує зміцнення партнерства між Польщею та Україною, у той час як Навроцький акцентує увагу на захисті польських інтересів і історичних подій.