Міністерство закордонних справ Польщі 22 липня закликало громадян країни, які перебувають у Росії, якнайшвидше залишити її територію.
“Рекомендуємо громадянам Польщі, які перебувають у Росії, покинути її доступними комерційними або приватними шляхами, якщо життєві, сімейні або професійні обставини не вимагають їхнього перебування в цій країні”, – мовиться в заяві.
У відомстві наголосили, що через скорочення дипломатичного та консульського персоналу Польщі в Росії можливості допомоги польським громадянам обмежені. Для її отримання може знадобитися поїздка до віддалених консульських установ.
Також у МЗС нагадали про відсутність прямого авіасполучення між Польщею та Росією, неможливість користування банківськими картками міжнародних платіжних систем на території РФ, а також дії спецслужб, які можуть затримувати людей на вулиці та перевіряти їхні мобільні телефони.
Крім того, польських громадян, які також мають російське громадянство, у Росії визнають винятково як громадян РФ. Це, зокрема, означає, що на них може поширюватися мобілізація.
У МЗС акцентували, що у разі різкого загострення безпекової ситуації, закриття кордонів чи інших непередбачуваних подій евакуація може бути суттєво ускладненою або навіть неможливою.
У жовтні 2024 року Польща оголосила про закриття генерального консульства РФ у Познані. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський пояснив це рішення диверсійною діяльністю Москви. У відповідь Росія закрила польське консульство в Санкт-Петербурзі. У травні цього року Польща відкликала згоду на роботу генконсульства РФ у Кракові – Сікорський заявив, що є докази причетності російських спецслужб до підпалу ТЦ у Варшаві. У відповідь Москва оголосила про закриття польського генконсульства в Калінінграді.
Позначка: Польща
-
Польща закликала громадян виїхати з Росії
-
Саудівська Аравія запустила п’ятий етап протезування українців
Саудівська Аравія запустила п’ятий пакет програми допомоги із протезування українців у Польщі, повна вартість програми становить $3,5 млн. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на інформаційний ресурс Україна по-арабськи.
Зокрема з 14 по 21 липня протези кінцівок встановили 20 українцям. До того ж провели необхідні вимірювання кінцівок для запуску наступного етапу та постпротезна реабілітація та навчання для учасників попередніх етапів проєкту.
У проєкті використовується найновіша у своєму роді технологія протезування Direct Socket.
“Мета проєкту – забезпечити протезами кінцівок тих, хто втратив їх внаслідок війни. Це допоможе покращити якість їхнього життя”, – зауважив посол Саудівської Аравії в Україні Мухаммед бін Абдулазіз Аль-Барака.
Проєкт із протезування є продовженням гуманітарної допомоги, що надається Королівством Саудівська Аравія Україні та включала продукти харчування, медикаменти та електрогенератори.
У межах попередніх етапів надали 115 протезів кінцівок, в реалізації проєкту взяли участь 43 кваліфіковані медичні волонтери (у п’ятому етапі – 7).
Всього проєкт передбачає встановити 137 протезів.
За даними Мінсоцполітики, максимальна компенсація вартості протеза становить два млн грн. Для кожного типу протеза держава визначає граничну вартість, тип протезування визначає ВЛК або протезне підприємство.
В Україні спростили процедуру протезування -
Польща випустить посібник на випадок війни
У Польщі планується видати посібник для населення про те, як діяти в умовах війни або стихійного лиха, який також буде перекладено українською мовою. Про це заявив заступник директора Департаменту захисту населення та управління кризами Міністерства внутрішніх справ Роберт Клоновскі, передає Reuters.
Як зазначили в польському МВС, у посібнику, зокрема, буде попередження про те, що під час кризи можуть виникнути перебої з постачанням продуктів харчування, ліків і бензину.
Посібник уже у вересні опублікують польською мовою. Пізніше його перекладуть англійською та українською мовами. Також планується випустити версію для сліпих і дітей.
Друковані примірники мають намір доставити всім 14 мільйонам домогосподарств у Польщі. -
В Балтійському морі знайшли найбільше родовище нафти в Польщі
Компанія Central European Petroleum (CEP) оголосила про відкриття значного нафтового і газового родовища Wolin East. За оцінками компанії, родовище містить 22 мільйони тонн видобутних вуглеводнів і п’ять мільярдів кубометрів природного газу комерційної якості, повідомляє польське видання money.pl.
Це найбільше традиційне нафтове родовище в історії Польщі і одне з найбільших в Європі за останнє десятиліття.
Загальні ресурси концесії Wolin, яку оперує CEP, оцінюють у понад 33 мільйони тонн нафти та конденсату і 27 мільярдів кубометрів газу.
Свердловина WE1 була пробурена на глибину 2715 метрів з морської платформи jack-up. Тести підтвердили наявність 62-метрової колони вуглеводнів у перспективному геологічному шарі головного доломіту.
Відкриття Wolin East може стати ключовим моментом для розвитку польського енергетичного сектору, особливо з огляду на потенціал Балтійського моря як нової території для вуглеводнів. Проєкт перебуває на стадії підготовки та затвердження необхідної документації. -
Через терни до зірок: як залагодити стосунки України та Польщі
На кордоні хмари ходять хмуро 25 червня у Києві президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Анджеєм Дудою, котрий приїхав в Україну перед завершенням свого президентського строку.
Глава держави зазначив, що Дуда є особливим гостем, котрий був з Україною із перших секунд повномасштабної війни. “Я хочу подякувати ще раз тобі особисто за все, що ми зробили разом із тобою, разом із Польщею. За твою допомогу, спільні важливі вчасні рішення, за кожен твій візит. Сьогодні це фактично твій прощальний візит як чинного президента Польщі, але ми завжди будемо раді тебе бачити в Україні як друга й дуже сміливу людину”, – зазначив Зеленський. При цьому 8 липня Дуда, який йде з посади після завершення строку роботи, дав спільне інтерв’ю польським виданням Otwarta Konserwa, Nowy Ład та Klub Jagiellońsky. Однією з тем інтервʼю були відносини Польщі із західними союзниками по НАТО, а також з Україною.
На питання про Україну Дуда визнав, що його особисті стосунки з Зеленським, насамперед у перші місяці російської агресії, перетворились на “політичні та іміджеві здобутки для Польщі”.
Але водночас він зауважив: західні союзники й Україна у питаннях надання військової допомоги часом “ігнорували” Польщу, зачепивши й болюче питання Волинської трагедії.
Нас не запрошували до дуже важливих міжнародних органів, де ухвалювалися рішення про надання допомоги Україні через нашу територію, це скандал, – заявив Дуда.
На думку польського глави, “українці, й наші союзники просто вважають, що аеропорт у Жешуві та наші автомагістралі – їхні, начебто вони належать їм”. “Ні, вони не їхні. Вони наші. Тому, якщо комусь щось не подобається, ми закриваємось і до побачення”, – тепер вже дійсно скандально наголосив він. При цьому днями міністр культури Польщі Барбара Новацька висловила незадоволення змістом шкільних підручників з історії України, зокрема тих параграфів, що висвітлюють чутливу тему Волинської трагедії. Вона навіть адресувала листа українському міністру освіти Оксену Лісовому з проханням переглянути зміст українських підручників, – повідомила агенція PАР 16 липня.
Водночас Дуда 2 липня підписав закон про оголошення 11 липня днем пам’яті “жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА” у роки Другої світової війни.
Тож не дивно, що на такому тлі у 80 містах Польщі 19 липня відбулися демонстрації під гаслом “Зупинити імміграцію!”, організовані ультраправою партією Конфедерація.
Зокрема, перед демонстрацією в Білостоці один із лідерів Конфедерації Кшиштоф Босак заявив, що безпека в країні погіршуватиметься, якщо не закрити кордони для нелегальних мігрантів та не почати кампанію з депортації. Він також закликав закрити для нелегальних мігрантів кордони з Литвою, Україною, Білоруссю та Словаччиною.
А у Ряшеві під будівлею воєводського управління зібралися понад 200 протестувальників, зокрема сім’ї з дітьми. Деякі учасники були одягнені в чорне, а багато хто тримав національні прапори та транспаранти, зокрема з написами “Ми не хочемо Лондона, Берліна чи Парижа в Жешуві”.
Водночас Польща відгороджується парканом не лише від агресивної Росії та її поплічниці Білорусі: у 2025 році розпочинається масштабне будівництво електронної системи спостереження на всій протяжності східного кордону з Україною – від Влодави до Устрик Дольних. Цифровий бар’єр довжиною понад 500 км включатиме сотні камер, тепловізорів, сенсорів та централізовану систему обробки даних, що вже частково працює у Підкарпатському воєводстві. Що відбувається і як “відмотати назад”? Для українців все це дуже дивно. Не лише тому, що поляки проявили до нас величезну і неоціненн емпатію на початку повномасштабного вторгнення Росії. А й тому, що сама Польща тільки нині перетворюється з “країни еміграції” (коли сотні тисяч поляків їхали у заможніші країни ЄС) на “країну імміграції” (коли їдуть вже до них).
Як наголосив гість Польського радіо 24 Адам Трачик з Фонду More in common, в останні роки стало очевидним, що Польща є привабливим місцем для багатьох іноземців, аби знайти роботу, новий дім і нове життя. І він підкреслив, що це явище, до якого багато місцевих все ще звикають, І поляки до цього не готові. “Здається, що цей наш досвід міграційної держави і спільноти, адже не лише багато поляків має еміграційний досвід, але також члени їхніх родин, близькі, друзі, які за останні десятиліття також мали цей досвід, – нам не дуже помагає зараз. Мені здається, що ми трохи ідеалізуємо нашу міграцію і наш досвід у цьому”, – зауважив він. Однак різкі політичні заяви, а тим більше конкретні кроки – це вже речі набагато серйозніші.
За словами політологів, подібна риторика може бути пов’язана навіть із тим, що Польща хоче зберегти роль “основного посередника” між Україною та центральноєвропейськими країнами, у якій її останнім часом успішно посунули Німеччина та Франція з Великою Британією.
Разом із тим зі скандального розлогого інтерв’ю Дуди у медіа потрапили в основному контроверсійні слова, котрі швидко розлетілися, як у польських, до речі, медіа, так і в українських.
Проте якщо послухати все інтерв’ю, то в принципі дуже багато Дуда говорить того, що би українцям сподобалося, але те, що в українській пресі практично не висвітлювалося, – вказує редактор щорічника Український Альманах (видання Об’єднання українців у Польщі) Ольга Попович. “Щодо цієї заяви про те, що, можливо, треба було закрити аеропорт в Ряшеві (Жешуві – ред.): він говорив це в такому плані минулому. Можливо, варто було це зробити, і більше він наголошував, не стільки, може, до України, скільки до західних союзників. І в цьому почулася образа Польщі, котра, у принципі, чується всі три роки”, – зауважила вона у коментарі Еспресо. Та хоча проблеми між нашими країнами і справді існують, їх можна вирішити. Особливо, коли справжній ворог у країн-партнерів один, і це – агресивна Російська Федерація.
Так, 16 липня Україна, Польща і Литва домовилися започаткувати форум істориків у рамках Люблінського трикутника, аби позбавити Москву найменшої можливості підважувати їхню єдність. “Сьогодні ми дійшли згоди започаткувати в межах Люблінського трикутника форуму істориків як платформи для спільних досліджень та діалогу на складні теми нашої спільної історії. Ми маємо шукати порозуміння, вирішувати проблемні питання та таким чином позбавити Москву найменшої можливості підважувати нашу єдність”, – сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній із главами МЗС Польщі та Литви пресконференції у Любліні. Очільник МЗС України також додав, що сторони домовилися про регулярність таких зустрічей на рівні міністрів закордонних справ щонайменше двічі на рік. За його словами, наступну зустріч у форматі Люблінського трикутника на рівні лідерів держав пропонується провести у Києві.
Дипломати також підтримали необхідність спільної боротьби з гібридними російськими загрозами, зокрема у сфері кібербезпеки, енергетичної безпеки та протидії використанню Росією енергетики як інструменту геополітичного тиску та шантажу, – зазначив Сибіга.
Ірина Носальська -
Польща підняла авіацію через атаку РФ по Україні
Польща та країни-союзники у ніч проти понеділка, 21 липня, підняли в повітря винищувачі через масштабну ракетно-дронову атаку Росії проти України. Про це повідомило Оперативне командування Збройних Сил Польщі.
Зазначається, що польська та союзницька авіація розпочала патрулювання, а наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційного спостереження були переведені в режим найвищої готовності.
“Вжиті кроки мають превентивний характер і спрямовані на захист громадян та державних кордонів, особливо в регіонах, прилеглих до зони підвищеного ризику”, – наголошується в повідомленні.
Оперативне командування продовжує стежити за ситуацією та запевняє, що всі підпорядковані сили перебувають у повній готовності до негайного реагування.
Як повідомлялося, цієї ночі РФ здійснила чергову комбіновану атаку по території України, запустивши БПЛА та ракети різних типів. Про 12 влучань і пожежі повідомляли у Харкові. Там обійшлося ез постраждалих. Також пожежі сталися у чотирьох районах Києва. Принаймні одна людина загинула. -
У Польщі перший випадок холери за шість років
Перший випадок холери в Польщі за шість роківвиявили у літньої пацієнтки в Старгарді, Західнопоморське воєводство. Жінка не виїжджала з країни. Про це інформує Польське радіо у неділю, 20 липня.
Нині джерело інфекції невідоме.
Головний санітарний інспектор Павел Гжесьовський заявив, що стан пацієнтки був важкий.
“Пацієнтка потребувала замісної ниркової терапії, що засвідчує сильне зневоднення, тобто втрату рідин й електролітів. Натомість на цей момент пацієнтка перебуває у спеціальному відділенні в ізоляції, перебуває під опікою лікарів. Лікування передбачає насамперед антибіотики плюс вирівнювання цього порушеного водно-електролітного балансу. Це основа лікування”, – пояснив головний інспектор.
Загалом близько двадцяти осіб перебувають на карантині, включно з медичним персоналом, який контактував із пацієнткою.
Керівництво лікарні Старгард запровадило заборону на відвідування відділення внутрішньої медицини. Холера – гостре інфекційне захворювання шлунково-кишкового тракту, що викликається вживанням їжі або води, забрудненої бактеріями холери. Воно проявляється діареєю та блювотою. Останній випадок у Польщі перед тим, що виник у Старгарді, був виявлений у 2019 році в індійського моряка, корабель якого прибув до Свіноуйсця. -
У Польщі досі триває перерахунок голосів
У Польщі триває перерахунок голосів на 250 виборчих дільницях, котрий планують завершити наступного тижня. Це стосується тих, де існують сумніви та підозри щодо аномалій. Втім, політики, опитані Польським радіо, визнають, що це не вплине на результат президентських виборів.
Водночас, за словами Міхала Щерби з Громадянської коаліції, підрахунок голосів має бути завершений, щоб можна було висунути звинувачення тим, хто навмисно вчинив фальсифікацію.
“Якщо в Комісії виявлені будуть неправильні підрахунки чи виписування протоколів, які не відображають правди й волі виборців, то наслідком буде розслідування, тож це не є перерахунок заради перерахунку. Цей перерахунок має на меті викриття можливої невідповідності”, – пояснив він.
Своєю чергою, Кшиштоф Жоньца з Конфедерації заявив, що немає підстав ставити під сумнів обрання Кароля Навроцького президентом.
“Ніхто серйозний не сиавить під сумнів результату виборів. Можна побачити його на сторінці Виборчої комісії. Ми всі знаємо, що президентом буде Кароль Навроцький. Я не хотів би говорити про людей, які несповна розуму й пропонують інші рішення та далі не знають, хто є президентом, це щось абсурдне”, – зазначив він.
Спікер Сейму Шимон Головня скликав на 6 серпня Національні збори, на яких очікується, що Кароль Навроцький складе присягу президента.
Раніше Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. -
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
“Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
“У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
“Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
“У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів. -
Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів
У понад 80 містах Польщі в суботу, 19 липня, відбулися антиімміграційні марші під гаслом “Зупинити імміграцію”. За інформацією РАР, тисячі людей взяли участь у близько ста демонстраціях, що охопили міста по всій країні. Демонстрації організувала націоналістична партія Конфедерація.
У Варшаві на маніфестації “Стоп імміграції!” зібралися противники міграції, одночасно з цим пройшла контрманіфестація, організована учасниками руху Об’єднані проти расизму. Обидві групи демонстрували провокативну поведінку, через що поліція була змушена відгородити учасників одного заходу від іншого.
Протестні акції відбулися й у багатьох інших польських містах. У Бялостоці один із лідерів Конфедерації Кшиштоф Босак у своїй промові закликав до відставки уряду Дональда Туска, а також вимагав закриття кордонів Польщі з Литвою, Україною, Білоруссю та Словаччиною.
Інший лідер партії – Славомір Ментцен – виступив у Торуні, зазначивши, що акція спрямована не лише проти нелегальної міграції, а й проти легальної, обґрунтовуючи її необхідність зміцненням польських кордонів.
Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив про посилення напруги на польсько-білоруському кордоні.
Також повідомлялося, що у Польщі затримали 36-річну громадянку України за підозрою у сприянні нелегальним мігрантам з Афганістану, котрі незаконно перетнули білорусько-польський кордон.