Позначка: Польща

  • У Польщі перший випадок холери за шість років

    У Польщі перший випадок холери за шість років

    Перший випадок холери в Польщі за шість роківвиявили у літньої пацієнтки в Старгарді, Західнопоморське воєводство. Жінка не виїжджала з країни. Про це інформує Польське радіо у неділю, 20 липня.
    Нині джерело інфекції невідоме.
    Головний санітарний інспектор Павел Гжесьовський заявив, що стан пацієнтки був важкий.
    “Пацієнтка потребувала замісної ниркової терапії, що засвідчує сильне зневоднення, тобто втрату рідин й електролітів. Натомість на цей момент пацієнтка перебуває у спеціальному відділенні в ізоляції, перебуває під опікою лікарів. Лікування передбачає насамперед антибіотики плюс вирівнювання цього порушеного водно-електролітного балансу. Це основа лікування”, – пояснив головний інспектор.
    Загалом близько двадцяти осіб перебувають на карантині, включно з медичним персоналом, який контактував із пацієнткою.
    Керівництво лікарні Старгард запровадило заборону на відвідування відділення внутрішньої медицини. Холера – гостре інфекційне захворювання шлунково-кишкового тракту, що викликається вживанням їжі або води, забрудненої бактеріями холери. Воно проявляється діареєю та блювотою. Останній випадок у Польщі перед тим, що виник у Старгарді, був виявлений у 2019 році в індійського моряка, корабель якого прибув до Свіноуйсця.

  • У Польщі досі триває перерахунок голосів

    У Польщі досі триває перерахунок голосів

    У Польщі триває перерахунок голосів на 250 виборчих дільницях, котрий планують завершити наступного тижня. Це стосується тих, де існують сумніви та підозри щодо аномалій. Втім, політики, опитані Польським радіо, визнають, що це не вплине на результат президентських виборів.
    Водночас, за словами Міхала Щерби з Громадянської коаліції, підрахунок голосів має бути завершений, щоб можна було висунути звинувачення тим, хто навмисно вчинив фальсифікацію.
    “Якщо в Комісії виявлені будуть неправильні підрахунки чи виписування протоколів, які не відображають правди й волі виборців, то наслідком буде розслідування, тож це не є перерахунок заради перерахунку. Цей перерахунок має на меті викриття можливої невідповідності”, – пояснив він.
    Своєю чергою, Кшиштоф Жоньца з Конфедерації заявив, що немає підстав ставити під сумнів обрання Кароля Навроцького президентом.
    “Ніхто серйозний не сиавить під сумнів результату виборів. Можна побачити його на сторінці Виборчої комісії. Ми всі знаємо, що президентом буде Кароль Навроцький. Я не хотів би говорити про людей, які несповна розуму й пропонують інші рішення та далі не знають, хто є президентом, це щось абсурдне”, – зазначив він.
    Спікер Сейму Шимон Головня скликав на 6 серпня Національні збори, на яких очікується, що Кароль Навроцький складе присягу президента.
    Раніше Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький.

  • Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України

    Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України

    Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
    Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
    Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
    Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
    “Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
    Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
    “У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
    Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
    “Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
    У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
    За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
    “У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
    Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів.

  • Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів

    Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів

    У понад 80 містах Польщі в суботу, 19 липня, відбулися антиімміграційні марші під гаслом “Зупинити імміграцію”. За інформацією РАР, тисячі людей взяли участь у близько ста демонстраціях, що охопили міста по всій країні. Демонстрації організувала націоналістична партія Конфедерація.

    У Варшаві на маніфестації “Стоп імміграції!” зібралися противники міграції, одночасно з цим пройшла контрманіфестація, організована учасниками руху Об’єднані проти расизму. Обидві групи демонстрували провокативну поведінку, через що поліція була змушена відгородити учасників одного заходу від іншого.

    Протестні акції відбулися й у багатьох інших польських містах. У Бялостоці один із лідерів Конфедерації Кшиштоф Босак у своїй промові закликав до відставки уряду Дональда Туска, а також вимагав закриття кордонів Польщі з Литвою, Україною, Білоруссю та Словаччиною.

    Інший лідер партії – Славомір Ментцен – виступив у Торуні, зазначивши, що акція спрямована не лише проти нелегальної міграції, а й проти легальної, обґрунтовуючи її необхідність зміцненням польських кордонів.

    Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив про посилення напруги на польсько-білоруському кордоні.

    Також повідомлялося, що у Польщі затримали 36-річну громадянку України за підозрою у сприянні нелегальним мігрантам з Афганістану, котрі незаконно перетнули білорусько-польський кордон.

  • Вибух “подарунка” з України: прокуратура Польщі поновила слідство

    Вибух “подарунка” з України: прокуратура Польщі поновила слідство

    Польська прокуратура відновила слідство у справі вибуху гранатомета у кабінеті колишнього головного коменданта поліції Ярослава Шимчика, що був подарований йому під час візиту в Україну. Прокуратура намагатиметься встановити, чи Шимчик не був жертвою провокації або диверсії. Про це повідомляє радіо Rmf24.
    Підставою для відновлення слідства була офіційна відповідь з українського боку на інцидент з гранатометом у будівлі Головного управління поліції у Варшаві. Прокуратура вважає за доцільне відновити розслідування, хоч це й не була відповідь на запит про міжнародну правову допомогу
    Польські слідчі планують допитати додаткових свідків в Україні, зокрема осіб, які могли бути причетні до передачі польській делегації подарунків – перероблених гранатометів. Польська сторона також прагне з’ясувати роль технічного персоналу, водіїв і тих, хто готував делегацію.
    Основна мета слідства – встановити, чи міг тодішній головний комендант поліції Ярослав Шимчик “стати жертвою диверсії”.
    Там також заявили, що це окреме провадження, не пов’язане з завершеним пів року тому кримінальним процесом, де генералові було висунуто обвинувачення у незаконному володінні зброєю та спричиненні вибуху.

  • Польща закриє притулки для більшості біженців з України

    Польща закриє притулки для більшості біженців з України

    Польща планує зупинити роботу притулків для біженців з України із 1 листопада. Тепер у цих центрах будуть приймати лише представників захищених груп, таких як пенсіонери, вагітні жінки та люди з інвалідністю. Після трьох місяців перебування у центрі, біженці повинні будуть сплачувати за проживання та харчування. Також планується програма Разом до незалежності для 6000 біженців, яка передбачає субсидії на оренду житла та курси польської мови за кошти ЄС.

  • Сибіга розпочав візит до Любліна

    Сибіга розпочав візит до Любліна

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відвідав польський Люблін з нагоди п’ятої річниці Люблінського трикутника, який об’єднує Україну, Литву та Польщу. Він разом з українською та польською громадами вшанував пам’ять полеглих воїнів УНР на Православному кладовищі. Міністр висловив підтримку спільній заяві міністрів трикутника щодо зміцнення регіональної безпеки, протидії російській агресії та оборонній співпраці. Він також наголосив на необхідності пошуку дипломатичного вирішення для досягнення тривалого миру в Україні. Президент Зеленський заявив, що Володимир Путін відкинув усі пропозиції миру, підкресливши, що попередні спроби мирних переговорів були лише частиною російської пропаганди.

  • Дрони РФ атакували польську фабрику у Вінниці

    Дрони РФ атакували польську фабрику у Вінниці

    У польському місті Вінниця сталася атака російських дронів на підприємство Barlinek Group, яке спеціалізується на виробництві дерев’яного покриття для підлоги. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський повідомив про те, що атака була цілеспрямованою і призвела до поранень двох осіб, які перебувають у важкому стані. Він також зазначив, що українські служби працюють на місці події, а представники консульства надають допомогу. Сікорський вважає, що ця атака є частиною “злочинної війни Путіна”, яка наближається до кордонів Польщі.

  • Низка країн ЄС вимагає перегляду торгівельної угоди з Україною

    Низка країн ЄС вимагає перегляду торгівельної угоди з Україною

    Кілька країн Європейського Союзу, зокрема Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія, висловили своє незадоволення новою торгівельною угодою між ЄС та Україною. Вони стверджують, що угода не враховує інтереси європейських фермерів і вимагають перегляду угоди. Країни вимагають повернути квоти на українську агропродукцію на попередній рівень до кризи з Росією, а також встановити санітарні та екологічні стандарти для українських виробників, що відповідають європейським нормам. Країни також вимагають встановлення мінімальних цін на продукцію з України, щоб боротися з недобросовісною конкуренцією.

  • На кордоні Польщі та Білорусі мігрант напав на прикордонника

    На кордоні Польщі та Білорусі мігрант напав на прикордонника

    На польсько-білоруському кордоні спіймали трьох мігрантів з Афганістану, які намагалися незаконно потрапити до Польщі. Двоє з них повернулися, а третій атакував прикордонника. Той відкрив вогонь з гумовими кулями та вдарив мігранта прикладом. Мігрант отримав травму голови і був госпіталізований. Напад на прикордонника розслідується військовою жандармерією, а прокуратура встановлює, чи не перевищив прикордонник свої повноваження. Також ведеться розслідування щодо нападу на поляка. Раніше більше 210 осіб намагалися незаконно перетнути цей кордон.