Під час вторгнення російських дронів до Польщі, будинок в селі Вирики на Люблінщині був пошкоджений, і ймовірно за це відповідає ракета з F-16, у якій не спрацювала система наведення, а не безпілотник. Польська прокуратура і Міністерство оборони не розголошують деталей про цей інцидент. Ракета “повітря-повітря” з F-16, яка не попала у ціль, призвела до пошкодження будинку. Власникам будинку пропонують інше тимчасове житло, а відновлення знищеного даху обійдеться близько в 50 тисяч злотих.
Позначка: Польща
-
Дрон над будівлями уряду Польщі: знайдено причетних – українця і білоруску
Операторами дрона, який був помічений над будівлею уряду Польщі у Варшаві, виявилися молода білоруська дівчина та її 20-річний колега з України. Їх затримали співробітники польської Служби охорони держави. Зараз затримані пояснюють правоохоронцям мету запуску дрона у забороненій зоні. Зазначається, що це було порушенням авіаційного законодавства, а не шпигунською операцією. Обидва затриманих перебувають на території Польщі легально.
-
Зеленський пояснив мету атаки Росії на Польщу
Президент України Володимир Зеленський вважає, що вторгнення російських дронів у Польщу є спробою глави Кремля Володимира Путина перевірити реакцію НАТО. Зеленський вважає, що це дія РФ має також сигналізувати Заходу про необхідність утримання від допомоги Україну в оборонній сфері. НАТО відповів операцією “Східний вартовий”, в рамках якої відправив війська та авіацію до Польщі. Польща також погодила перекидати війська НАТО на свою територію. Війська Великобританії також направили винищувачі Typhoon до Польщі у зв’язку з цим конфліктом.
-
Українка намагалася провезти у Польщу купу валюти у валізі
У польському місті Медиці на кордоні з Україною затримали жінку з України, яка перевозила незадекларовану суму готівки в багажі. 40-річна українка намагалася перевезти через кордон 1,3 мільйона злотих, що дорівнює 280 тисячам доларів та 80 тисячам євро. Таким чином, вона порушила правила декларування грошових коштів під час в’їзду або виїзду з Європейського Союзу. У результаті частину грошей арештували, а покарання за порушення має визначити Митна та податкова служба Польщі. Нагадаємо, що раніше на українсько-словацькому кордоні митники вилучили контрабандні намистини, які намагались вивезти з України.
-
Повітряний щит НАТО. Чим захищатися від дронів РФ
Минулого тижня польський повітряний простір був порушений практично двома десятками російських безпілотників, які вилетіли з України та Білорусі. Це сталося вперше за понад 75 років і було вважано серйозним порушенням повітряного простору НАТО. Один з безпілотників навіть пролетів над урядовими будівлями у Варшаві та президентською резиденцією. Щоб захистити себе від таких дронів, НАТО має повітряний щит, який складається з різних компонентів. Польща, наприклад, уклала контракт на купівлю американських аеростатів з радарами та системами розпізнавання “свій/чужий”. Крім того, союзники НАТО розгорнуті у Східній Європі з винищувачами та наземними системами протиповітряної оборони, такими як радари та ЗРК Patriot. Однак, за думкою експертів, система захисту є недосконалою, адже частина обладнання була відправлена в Україну, що також зазнає атак. НАТО та Європа шукають шляхи посилити свої засоби протиповітряної оборони для відповіді на потенційні загрози.
-
У Польщі знешкодили дрон, який літав над урядовими будівлями
У Польщі знешкодили безпілотник, який літав над урядовими будівлями і президентською резиденцією. Два громадяни Білорусі були затримані у зв’язку з цим інцидентом. Раніше, російські безпілотники порушили польський повітряний простір, що призвело до запуску операції Східний вартовий НАТО. Президент Польщі дав згоду на перекидання військ НАТО до країни відповідно до цієї ситуації.
-
Британія направить винищувачі Typhoon у Польщу
Велика Британія вирішила відправити свої винищувачі Typhoon до Польщі для приєднання до місії НАТО під назвою “Східний вартовий”. Це сталося після того, як російські дрони вторглися до повітряного простору Польщі. У межах цієї операції, до Польщі також відправлені авіаційні сили інших країн-членів НАТО, таких як Данія, Франція, Британія та Німеччина. Президент Польщі Кароль Навроцький підтримав це рішення та дозволив розгорнути війська НАТО на своїй території.
-
Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу
Україна була атакована Росією, коли 19 російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Це призвело до тимчасового закриття чотирьох аеропортів у Польщі. Польща звернулася до ООН та НАТО з проханням про допомогу. НАТО активувало статтю 4 для консультацій між країнами-членами. Прем’єр-міністр Польщі наголосив на необхідності сильних кроків проти агресії Росії. Російська атака була спробою розбрату в НАТО, заздалегідь спланованою провокацією. Країни-члени Альянсу зараз розділені у питанні відповіді на цю агресію. Спільні військові навчання Росії та Білорусі Захід-2025 також викликають тривогу в Європі через можливу загрозу нападу на країни НАТО. Страх та недостатня готовність країн-членів НАТО забезпечують Путіну перевагу в цьому конфлікті.
-
Норвегія розгорнула у Польщі навчальний табір для українських військових
У східній частині Польщі було відкрито новий полігон-табір Camp Jomsborg для навчання українських військових. Норвегія здійснює це навчання за допомогою своїх інструкторів. Полігон був побудований з нуля і туди вже прибули перші курсанти, які мають досвід бойових дій. Навчання передбачає реалістичну симуляцію бойових дій і фокусується на стресі у бойових умовах та інструментах контролю. Норвезькі інструктори планують ділитися своїми знаннями і вивчати нові підходи до різних військових задач разом з учасниками навчання. Кількість людей в таборі буде відрізнятися в залежності від типу навчання, яке вони отримають.
-
Більшість німців вірить в напад Росії на країну НАТО – опитування
У Німеччині зросло занепокоєння щодо можливості агресії Росії проти держав-членів НАТО після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. За опитуванням інституту INSA для видання Bild, 62% німців вважають, що існує реальний ризик нападу Росії на країни НАТО, зокрема Польщу та Литву. Більшість опитаних виступають за посилення заходів проти Москви, наприклад, 49% підтримують негайне припинення постачання російської нафти та газу до ЄС. Половина респондентів (51%) вважають, що заморожені російські активи у ЄС слід використовувати для допомоги Україні. Опитування було проведене серед 1002 німців 11-12 вересня.