Генконсул України в Гданську Олександр Плодистий відреагував на побиття українських учнів Слупського будівельного училища та на ксенофобські коментарі місцевого вчителя щодо українських дітей. За його словами, для України важливий справедливий та об’єктивний розгляд справи. Про це пише польський новинний портал Onet 4 грудня.
Видання нагадало, що про побиття українських учнів у Слупську, а також про їхнього вчителя, який робив ксенофобські зауваження стало відомо у вівторок, 3 грудня.
Справою зайнялася місцева поліція. За словами батька одного з потерпілих, правоохоронці барилися з тим, щоб прийняти заяву. Її прийняли тільки наступного дня.
“У зв’язку з інформацією, що з’явилася в ЗМІ, про нібито відмову поліцейських прийняти заяву, начальник наказав розпочати службове розслідування.
Держава має подумати, що зробити, щоб такі речі не повторювалися. Це неприйнятно. Не може бути такої поведінки щодо національності. Польська влада, польське суспільство мусять відреагувати”, – заявив виданню речник поліції у Слупську Якуб Баґінський.
Український консул зазначив, що “якщо записи будуть підтверджені, то мають бути зроблені висновки”.
Поліція в Слупську проводить розслідування бійки. Вчитель, який нібито висловлював ксенофобські погляди, тепер у відпустці. Стосовно нього почато розслідування управління освіти. Зауважимо, що в Слупському будівельному училищі тамтешній учитель ображав українських учнів, зокрема, називав їх “покидьками” та погрожував, що вони не складуть іспити. Його слова були зафіксовані на відео.
“Коли ви складатимете іспит наступного разу, ви точно провалите його. Я доведу вам, хто такий поляк”, – погрожував педагог.
Під час уроків цього вчителя один з польських учнів вмикав звуки бомб і ракет, глузуючи з українців. При цьому учень казав українцям: “Час ховатися”. Українцям також надсилали образливі повідомлення.
Антиукраїнські висловлювання вчителя підбурили до агресії й частину польських учнів. Зрештою двох українських підлітків жорстоко побили старшокласники, вигукуючи образи на національному ґрунті.
За повідомленнями, один із нападників спочатку плюнув на лице 16-річному українцю, сказавши: “На фронт, українська с*ко”, а потім накинувся на нього з кулаками.
Як відомо, 26 серпня по 10 листопада 49,7 тис. громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL – це набагато більше, ніж у попередні місяці.
Позначка: Польські люди
-
Скандал з побиттям школярів-українців у Польщі: Україна відреагувала
-
В Німеччині врятували поляка, що чотири дні просидів у контейнері
У Німеччині врятували поляка, який на чотири дні опинився замкненим у контейнері. 60-річний чоловік зателефонував до місцевих рятувальників і пояснив, що не може вибратися, оскільки не знає своєї локації. Рятувальники встановили місце, де знаходиться контейнер – це був майданчик транспортної компанії в німецькій громаді Біллігайм поблизу Штутгарта. Чоловіка вдалося визволити в задовільному стані, оскільки він мав їжу, воду та контейнер забезпечував йому певний захист від холоду. Поліція з’ясовує обставини, за яких чоловік опинився всередині контейнера, що раніше використовувався для робіт у Штутгарті.
-
В Польщі зафіксували рекордне число шлюбів з громадянами України
У минулому році в Польщі зареєстрували понад п’ять тисяч шлюбів, в яких брали участь громадяни України. З цієї кількості більше половини – 2556 – стосувались шлюбів між українками та поляками. За даними Головного управління статистики Польщі, у порівнянні з попередніми роками кількість таких шлюбів значно зросла: у 2024 році їх було 2213, а в 2015 році всього 715. Найбільш поширеними стали шлюби між поляками та українками, які укладали 2021 пара. В той же час лише 535 шлюбів припадає на польок та українців. Експерти вважають, що ця тенденція є зрозумілою: коли люди живуть за кордоном довше, вони прагнуть офіційно зареєструвати свої стосунки, щоб “нормалізувати життя”.
-
РФ поширила новий фейк про польських найманців і наркотики – ЦПД
Росія запустила новий фейк про “польських найманців” у складі ЗСУ – черговий крок у спробах дискредитувати українські війська та іноземних добровольців, які підтримують Україну. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомили у Центрі протидії дезінформації.
Цього разу російські пропагандистські медіа стверджують, що так звані “найманці з Польщі” вживають наркотики, які дозволяють їм не спати і не їсти протягом двох тижнів. Це твердження базується виключно на розповіді людини, представленої як російський військовий. Жодних додаткових доказів не надано.
Центр протидії дезінформації наголошує, що такі інформаційні атаки є частиною системної кампанії, яка має на меті дискредитацію українських військових та іноземців, які долучились до боротьби на боці України. Кремль, поширюючи фейки про “іноземних найманців”, намагається змусити повірити, що його протистояння триває не лише проти України, а й проти “усього Заходу”. Це робиться для виправдання невдач на фронті.
Раніше Центр повідомляв, що в районі міста Купʼянськ у Харківській області тривають складні бої. Але заяви росіян про контроль над половиною цього населеного пункту – фантазії. Про це писав керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко.
Путін принесе темряву в оселі жителів Москви – ЦПД
-
Польський спортсмен здійснив спуск з Евересту на лижах без кисню
37-річний польський гірськолижник-екстремал Анджей Барґєль став першим альпіністом, який піднявся на вершину Евересту і спустився з неї на лижах без використання кисню. Це була його третя спроба, попередні дві були перервані через небезпечні умови. Сходження було надзвичайно виснажливим, і тривало майже 16 годин. Після досягнення вершини Барґєль спустився через небезпечний льодовик Кхумбу, де йому допомагав дрон, керований його братом Бартошем. Його досягнення вважається проривом у світі скі-альпінізму.
-
Стало відомо, скільки поляків готові покинути країну в разі нападу Росії
За результатами опитування інституту Pollster, яке проводилося на замовлення порталу Super Express в Польщі, виявлено, що переважна більшість громадян країни планує залишитися в ній в разі агресії Росії. Проте майже кожен третій опитаний відповів, що розглядає можливість виїзду за кордон у разі конфлікту. Опитування відбулося після нальоту російських дронів на Польщу і показало, що 30% респондентів готові покинути країну, а 70% планують залишитися.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
За опитуванням IBRiS, більшість громадян Польщі не підтримують заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російських дронів в їх країні була випадковою. 81,7% поляків вважають цю атаку не помилкою, як стверджував Трамп. Навпаки, лише 10,6% погоджуються з цим твердженням, а 7,7% не мають власної думки з цього питання. Представники польського уряду, зокрема віце-прем’єр-міністр Радослав Сікорський та лідер партії Право і справедливість Ярослав Качинський, також відкинули твердження Трампа. Результати опитування показали різні погляди серед виборців різних партій, де найбільше підтримки теорії “помилки” виявили виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих. Загалом опитування було проведено на вибірці з 1067 поляків за допомогою комп’ютерних телефонних інтерв’ю 13-14 вересня 2025 року.
-
В Польщі зростає хвиля проросійських настроїв – Туск
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив занепокоєння зростанням “проросійських настроїв” в країні і закликав політиків не піддаватися цій тенденції. Він підкреслив, що ця хвиля є результатом дій Кремля та викликає загострення відносин з Україною. Туск наголосив, що важливо зупинити цю хвилю, а не піддаватися їй, і вважає це випробуванням на патріотизм для польського політичного класу. Крім того, він зазначив про ворожі російські безпілотники, які викликали шкоду у Польщі, а також про початок спільних російсько-білоруських навчань, що спричинили загострення стосунків з Росією.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.