Правий берег

Позначка: Постачання

  • Індія офіційно проігнорувала вимогу Трампа щодо російської нафти

    Індія офіційно проігнорувала вимогу Трампа щодо російської нафти

    Міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман заявила, що країна продовжить купувати російську нафту. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
    Відтак, офіційна позиція Нью-Делі свідчить про намір Індії не виконувати вимоги президента США Дональда Трампа зупинити закупівлі.
    “Звідки ми купуємо нафту, особливо такий великий товар, за який ми платимо найбільше в імпорті, ми маємо вирішувати з огляду на те, що нам найвигідніше. Ми, безумовно, будемо купувати”, – зазначила Сітхараман.
    Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти, оскільки знижені ціни на барелі дозволяють країні зберігати контроль над імпортними витратами.
    Раніше адміністрація Трампа підвищила мита для Індії до 50%, одні з найвищих у світі. У п’ятницю Трамп також критикував Індію та Росію за посилення зв’язків із Китаєм.
    На початку цього тижня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Росії Володимир Путін зустрілися з головою Китаю Сі Цзіньпіном на саміті Шанхайської організації співпраці в Тяньцзіні. Лідери обговорили співпрацю у галузі енергетики та безпеки.
    Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів. А згодом Нью-Делі взагалі заявив, що постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
    Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді

  • Азербайджан спорядив Україні МіГ-29 – ЗМІ

    Азербайджан спорядив Україні МіГ-29 – ЗМІ

    Україна поповнила свій флот винищувачів МіГ-29 з несподіваного джерела – Азербайджану. Про це пише The War Zone.
    З посиланням на фото військових блогерів видання зазначає, що у ЗСУ з’явилися літаки з характерним азербайджанським камуфляжем – блакитним, сірим і фіолетово-сірим. Літак на фото має вигляд, ніби виконує бойове завдання: озброєний ракетами “повітря-повітря” Р-27 і ближнього бою Р-73.

    🇺🇦🇦🇿 MiG-29 fighter jet in Azerbaijani camo, now in service of the Ukrainian Air Force. As of February 24, 2022, three MiG-29s operated by the Azerbaijani Air Force have been undergoing repairs and modernization at the Lviv State Aircraft Repair Plant in western Ukraine. Their… pic.twitter.com/lY2Xyahg2U — Status-6 (Military & Conflict News) (@Archer83Able) September 3, 2025 Офіційно Азербайджан не постачав Україні зброю і заявляв лише про гуманітарну допомогу.
    На початку війни на території України перебували азербайджанські МіГ-29, котрі ремонтували у Львові. Літаки могли пережити російську атаку на Львівський державний авіаремонтний завод у березні 2022 року, його головний ангар було зруйновано. Цей завод був пріоритетною ціллю для Росії, оскільки був єдиним у країні, здатним виконувати капітальний ремонт МіГ-29. Самі літаки дісталися Азербайджану від України – країна викупила 15 вживаних МіГ-29. Україна отримала їх після розпаду СРСР.
    Влітку 2022 року військовий блогер Caucasuswar опублікував фото трьох азербайджанських винищувачів на ремонті у Львівському авіаремонтному заводі. Після початку вторгнення літаки, ймовірно, могли перейти до складу української армії.
    Поява колишніх азербайджанських МіГ-29 у ВПС України збіглася з різким погіршенням відносин між Баку та Москвою. Влітку 2025 року в Росії затримали десятки етнічних азербайджанців, кілька з них загинули, що викликало жорстку реакцію Баку. Ще одним подразником стало збиття в 2024 році літака Azerbaijan Airlines.
    На цьому тлі президент Азербайджану Ільхам Алієв в інтерв’ю Al Arabiya заявив, що за часів Радянського Союзу країна перебувала під “окупацією” і наголосив, що Москва досі проявляє агресію. Він висловив розчарування реакцією Росії на катастрофу азербайджанського лайнера і назвав тортури та вбивства представників діаспори “безпрецедентним актом проти нашого народу”.
    Раніше Алієв засудив попередні російські атаки на азербайджанські об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні.Після цього, Азербайджан виділив Україні допомогу після атак РФ. Також ЗМІ повідомли, що Азербайджан пригрозив РФ зняттям заборони на постачання зброї Україні, якщо росіяни продовжать удари по об’єктах азербайджанських компаній в Україні.
    Сигнал Азербайджану. Атака Росії на Одещину

  • Казахстан збільшив експорт нафти до Німеччини майже на 20%

    Казахстан збільшив експорт нафти до Німеччини майже на 20%

    У серпні 2025 року Казахстан поставив до Німеччини 190 тис. тонн нафти по системі трубопроводу Дружба, що на 18,7% більше проти липня. Про це повідомили у компанії КазТрансОйл.
    “У серпні АТ КазТрансОйл передало 190 тис. тонн казахстанської нафти в систему магістральних нафтопроводів ПАТ Транснафта через пункт здачі “Адамова застава” для подальшої поставки в Німеччину”, – зазначили у повідомленні.
    З урахуванням раніше відомих даних, з початку року на експорт було поставлено 1,277 млн тонн нафти.
    У національній компанії КазМунайГаз спершу заявляли, що в 2025 році Казахстан планує відвантажити до Німеччини по трубопроводу Дружба 1,5 млн тонн, як і торік. Пізніше повідомлялося, що планується довести обсяг до 2 млн тонн на рік, якщо Німеччина зробить відповідний запит.
    Казахстан здійснює постачання нафти до Німеччини по системі магістральних нафтопроводів ПАТ Транснафта з 2023 року через пункт здачі “Адамова застава”.
    Раніше Міністерство енергетики Казахстану разом із державним холдингом Казмунайгаз підписали контракт із китайською компанією CNOOC Hong Kong Holding Ltd на розвідку та видобуток вуглеводнів у північно-східній частині Каспійського моря.

  • В Росії заявили про прискорення обвалу нафтогазових доходів

    В Росії заявили про прискорення обвалу нафтогазових доходів

    Надходження від видобутку нафти і газу до російського бюджету продовжують стрімко скорочуватися. У серпні компанії сплатили 505 млрд рублів – на 35% менше, ніж торік. Про це інформує TMTз посиланням на Мінфін РФ.
    За результатами восьми місяців надходження від нафти і газу зменшилися на 20%, або на 1,5 трлн рублів. Темпи скорочення прискорюються: з січня по квітень падіння становило 14%, до кінця травня – 14,4%, до кінця червня – 17%, вже у липні – 17,7%.
    У серпні надходження від рентної плати на нафту скоротилися на 34% проти минулого року, рентна плата на газ зменшилася удвічі, тоді як експортні мита на вуглеводні впали на 45%.
    Початково в бюджеті закладали 10,94 трлн рублів надходжень від енергоресурсів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту. Через падіння цін на нафту та зміцнення рубля очікується скорочення надходжень майже на чверть, до 8,32 трлн рублів.
    Через провал потоків сировинної ренти дефіцит бюджету РФ зростає: на кінець липня він досяг 4,9 трлн рублів. За результатами року “діра” у казні перевищить навіть збільшений план Мінфіну, який наразі становить 1,7% ВВП.
    Інші доходи Кремля також перебувають під ризиком через швидке сповільнення економіки. Тож аналітики попереджають про подальше підвищення податків, навіть якщо бойові дії проти України припиняться.
    Тим часом, джерела Reuters повідомляють, що РФ планує скоротити експорт нафти з портів Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ у вересні до близько 1,9 млн барелів на добу з приблизно 2,0 млн у серпні.
    Завершення ремонтів на низці НПЗ наприкінці серпня – на початку вересня дозволить збільшити переробку, що має призвести до зменшення обсягів експорту сировини. Водночас зміни в термінах ремонтів та зовнішні фактори можуть істотно скоригувати план відвантажень на вересень.
    У серпні експорт і транзит нафти з західних портів РФ зріс на 200 тис. барелів на добу через атаки безпілотників, які вивели з ладу частину НПЗ, звільнивши додаткові обсяги для експорту.
    За підрахунками Reuters, у вересні обсяг виведених з роботи потужностей НПЗ РФ може скоротитися приблизно на 0,22 млн барелів на добу порівняно з серпнем, що зменшить доступні для експорту ресурси. Потужності первинної переробки на НПЗ РФ у вересні можуть знизитися до 5,5 млн тонн після рекордного серпня – 6,4 млн тонн.
    Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.
    Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
    Нафтові доходи РФ обвалились на третину

  • Компанії з Китаю продали РФ компоненти для дронів на $63 млн – ЗМІ

    Компанії з Китаю продали РФ компоненти для дронів на $63 млн – ЗМІ

    Китайські компанії безпосередньо поставили підсанкційним російським фірмам компоненти на суму щонайменше 63 млн доларів США з 2023 по 2024 рр. Москва в цей період саме створювала масштабну логістичну інфраструктуру для своєї внутрішньої програми безпілотників. Про це йдеться в статті британської газети The Telegraph.
    Компоненти на майже чверть вартості цих поставок – 14,3 млн доларів США – були відправлені ​​російським фірмам, що перебувають під санкціями та пов’язані з виробництвом іранських безпілотників-камікадзе Шахед і працюють у спеціальній економічній зоні Єлабуга (РФ).
    Серед товарів, що безпосередньо експортувалися Китаєм до Росії, є авіаційні двигуни, мікрочипи, металеві сплави, об’єктиви для камер, скловолокно, вуглецеві волокнисті нитки – усі вони є ключовими компонентами для виробництва дронів, які щодня атакують Україну.
    Загалом мовиться про 97 китайських постачальників у цій схемі.
    Публічно Китай демонструє нейтралітет у питанні вторгнення Росії в Україну. Але його постачання запчастин для безпілотників РФ свідчить про міцне військове партнерство між Пекіном і Москвою.
    ЗМІ нагадав, що українські солдати регулярно збирають збиту російську техніку і виявляють усередині деталі китайського виробництва.

  • Російські дрони стежать за поставками зброї через Німеччину – ЗМІ

    Російські дрони стежать за поставками зброї через Німеччину – ЗМІ

    Пов’язані з Росією безпілотники спостерігають у східній німецькій землі Тюрингія за маршрутами, якими США та західні союзники постачають зброю Україні. Про це мовиться у спільному розслідуванні журналістів WirtschaftsWoche та The New York Times.
    Росія або її представники запускають безпілотні літаки-розвідники над маршрутами, які США та їх союзники використовують для перевезення військових вантажів через східну частину Німеччини.
    Американські та німецькі спецслужби вважають, що ці дані Росія може використати для майбутніх диверсій.
    Німеччина продовжує обладнувати свої військові бази протидроновими системами, зазначає WirtschaftsWoche. Частині з них вже вдалося збити російські безпілотники. За даними німецької розвідки, дрони були виготовлені в Ірані та запущені на територію Німеччини з кораблів у Балтійському морі.
    Кремль уже заявив, що розслідування журналістів “виглядає як фейк”, цитує Reuters прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова.
    Водночас у 2025 році кількість російських диверсій на території Європи скоротилася, зазначає The New York Times із посиланням на джерела у західних спецслужбах. США та європейські країни посилили обмін інформацією про дії російської розвідки в ЄС. Саме завдяки цій співпраці у травні в Німеччині та Швейцарії затримали трьох українців, які планували напад на вантажний транспорт у ФРН.
    За словами західних посадовців, хоча розвідувальні операції Росії перебувають під все більш суворим контролем, вони зберегли здатність вербувати людей для здійснення атак по всій Європі. Тож західні військові посадовці все більше стурбовані польотами дронів у Німеччині.
    У Вашингтоні підтвердили ці польоти, втім заявили, що не можуть відстежити їхнє походження. Вони вважають, що дрони пілотували росіяни або особи, котрі працюють на російські розвідслужби.

  • Україна отримала від IT-коаліції обладнання на €10 млн

    Україна отримала від IT-коаліції обладнання на €10 млн

    Україна отримала від IT-коаліції протягом липня та серпня чергову поставку обладнання, яку профінансували Люксембург, Ірландія, Бельгія та Естонія. Про це повідомила пресслужба Міноборони у вівторок, 19 серпня.
    Загальна вартість постачань становила 10 млн євро.
    Цього разу партнери передали:

  • 6 948 ноутбуків для підрозділів ЗСУ, а також для інформаційно-комунікаційних систем Оберіг, Імпульс та Медичної Інформаційної Системи;
  • 318 зарядних станцій;
  • 2 304 засоби зв’язку;
  • 442 монітори;
  • обладнання для центрів обробки даних Міноборони та ЗСУ;
  • мережеве обладнання для інфраструктури ІКС Оберіг;
  • маршрутизатори, комутатори, ліцензії та інше обладнання для впровадження програмно-орієнтованих мереж ЗСУ.

    • Окремою поставкою отримано 1 000 маршрутизаторів від Латвії на понад 77 000 євро.
    Це вже четверта та п’ята поставки від ІТ-коаліції у 2025 році.
    ІТ-коаліція – це одна з коаліцій спроможностей в рамках Контактної групи з питань оборони України (формат Рамштайн). Вона підтримує Збройні сили України та Міністерство оборони в галузі ІТ, зв’язку та кібербезпеки. Наразі до коаліції входять Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Сполучене Королівство, Фінляндія, Швеція та Японія. Лідери коаліції – Естонія та Люксембург.
    У січні Естонія, Нідерланди і Люксембург передали Україні обладнання вартістю 3,3 млн євро.Згодом партнери профінансували обладнання на 7,5 млн євро. Та вже у квітні постачання оцінили у 2 млн євро.
    ІТ-коаліція накопичила 157 млн євро на підтримку України

  • Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти

    Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти

    Китайські нафтопереробні заводи різко наростили закупівлі російської нафти Urals, скориставшись тим, що Індія скоротила імпорт через підвищені американські мита. Про це повідомляє Bloomberg у вівторок, 19 серпня.
    За даними аналітичної компанії Kpler, з початку серпня постачання Urals до Китаю становили майже 75 тис. барелів на добу, що майже удвічі більше від середнього показника цього року – близько 40 тис. барелів. Натомість імпорт Індії впав до менш ніж 400 тис. барелів на добу проти середнього рівня у 1,18 млн.
    Аналітики пояснюють, що Urals залишається конкурентним на тлі сортів із Близького Сходу, тоді як індійські НПЗ опинилися під тиском нових тарифів США. Вашингтон удвічі підвищив мито на всі індійські товари, щоб змусити Нью-Делі зменшити закупівлі російської нафти. Водночас подібних кроків щодо Китаю адміністрація Дональда Трампа поки не робила, зберігаючи торгове перемир’я з Пекіном.
    Так, різні підходи до Індії та Китаю відкрили китайським компаніям можливість активно закуповувати російську нафту. Раніше у Білому домі назвали закупівлі Індією “опортуністичними та руйнівними”.
    За оцінками Energy Aspects і Kpler, китайські компанії вже придбали від 10 до 15 партій Urals з поставкою у жовтні та листопаді. Щонайменше два танкери з мільйоном барелів кожен нині очікують розвантаження біля узбережжя Китаю.
    Експерти зазначають, що без Китаю надлишкові обсяги російської нафти довелося б реалізовувати з більшими знижками, щоб знайти нових покупців.
    За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, 2025 року пропозиція нафти перевищить попит на 1,76 млн барелів на добу, тоді як 2026 року – вже на 3 млн. Це знижує вплив будь-яких короткострокових коливань, пов’язаних із поставками Росії.
    Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
    Що з цінами на російську нафту, як на них впливають погрози Трампа

  • Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану

    Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану

    Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
    За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
    Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
    “Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
    Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
    “Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
    Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон.

  • В’єтнам почав закупляти в Росії нафтохімічну сировину

    В’єтнам почав закупляти в Росії нафтохімічну сировину

    Росія вперше відправила партію нафтової сировини до В’єтнаму, щоб розширити свої ринки збуту нафтопродуктів через санкційний тиск від Заходу. Танкер Northernlight завантажив близько 60 тисяч тонн нафтової сировини в порту Висоцьк на Балтиці і 3 серпня прибув до терміналу у в’єтнамській провінції Кханьхоа, де вивантажив близько 27 тисяч тонн нафтової сировини. Державна в’єтнамська компанія Petrolimex не надала коментар. Танкер планує розвантажити решту нафтової партії в китайському порту Далянь. Після санкцій ЄС на імпорт російських нафтопродуктів, Росія звернула увагу на країни Азії, Туреччину, Бразилію та Африку для експорту нафтопродуктів. Раніше Росія не постачала нафту до В’єтнаму, хоча компанії обох країн співпрацювали. Останній раз російська нафта була відправлена до В’єтнаму у 2015 році.