У Канаді розпочав роботу перший великий завод з виробництва зрідженого природного газу (СПГ) для експорту. Представник проєкту LNG Canada, який очолює Shell, оголосив про початок виробництва. Першу партію СПГ планують відправити до середини року. Завод у місті Кітімат став найбільшим в Північній Америці із прямим доступом до Тихого океану, що дозволить скоротити час поставки газу до азійських ринків порівняно з американськими терміналами. Після повного запуску завод зможе експортувати до 14 мільйонів тонн СПГ на рік. Уже розпочалося виробництво на першій лінії з потужністю 5,6 мільйона тонн на рік. Завдяки цьому проекту експорт канадського газу може змінитися, адже Канада отримала новий маршрут для збуту газу, поза США. Також ведуться будівельні роботи над ще двома СПГ-терміналами на тихоокеанському узбережжі Канади. У 2024 році Канада експортувала до США в середньому 8,6 мільярда кубічних футів газу на добу.
Позначка: Постачання
-
Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів
Іран почав терміново експортувати нафту через загрозу нових ударів від Ізраїлю та можливого втручання США у регіоні. Тегеран поспішає продати нафту, розвантажуючи свої резервуари. Після минулих ударів на Іран, обсяг експорту зросла на 44%. Іран намагається максимально швидко вивезти свою нафту, щоб розподілити ризики та забезпечити безпеку постачань. Ціни на нафту також підскочили через атаки Ізраїлю на Іран. Трамп відкладає реалізацію ударів на Іран, сподіваючись на домовленості з іранською владою.
-
Пекін наближається до постачання летальної зброї РФ – ЗМІ
Китай став основним постачальником воєнної техніки для Росії у війні проти України. Він надає Росії не лише комплектуючі для військової техніки, але можливо й летальну зброю. Китайські компоненти використовуються в ударних дронах, які Росія використовує у бойових діях. З початку 2023 року Китай навіть розглядав можливість передати Росії артилерійські боєприпаси та військові дрони. Це дозволяє Росії обходити санкції та отримувати необхідну військову техніку. Українські військові фіксували використання китайських мінометних снарядів поблизу Мелітополя, хоча не є зовсім зрозуміло, чи були вони поставлені безпосередньо з Китаю чи через треті країни. Китай все більше втягується у війну Росії проти України, допомагаючи обходити санкції та постачаючи важливі компоненти для військової техніки.
-
Викрили масштабну схему розкрадання продуктів для ЗСУ
Правоохоронці виявили злочинну організацію, яка постачала продукти до військових частин і навчальних закладів ЗСУ у менших обсягах, ніж передбачено договорами. Головний підозрюваний та його 8 спільників завищували обсяги постачання, вносячи неправдиві дані до документів. Це призвело до збитків у розмірі 6 млн гривень для бюджету. Злочинну організацію очолював власник двох товариств, який залучив до справи двох директорів, двох співробітників та чотирьох начальників продовольчої служби. Затримані особи можуть бути оголошені підозрюваними та обрані запобіжні заходи.
-
Індія оновила рекорд із закупівлі російської нафти
У березні 2025 року Індія імпортувала з Росії нафтопродуктів на рекордну суму – понад 810 мільйонів доларів, що стало найвищим показником за весь час двосторонньої торгівлі. Про це інформують росЗМІ з посиланням нааналіз митної статистики Індії.
Зазначається, що обсяг постачань у березні становив 1,6 мільйона тонн, що у 2,7 раза більше у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. У грошовому еквіваленті вартість зросла утричі.
Попередній рекорд зафіксували в жовтні 2023 року, коли Індія закупила 1,4 мільйона тонн російських нафтопродуктів на 711 мільйонів доларів.
Загалом за перший квартал 2025 року Індія придбала 2 мільйони тонн російських нафтопродуктів на 1,05 мільярда доларів. Це на 10% більше у фізичному обсязі та на 25% – у грошовому проти аналогічного періоду 2024 року.
Окрім Росії, суттєві обсяги нафтопродуктів до Індії постачав також Ірак – на 260,4 мільйона доларів, що у 7,8 раза більше, ніж торік. Об’єднані Арабські Емірати трохи скоротили постачання – на 2,2%, до 129 мільйонів доларів, тоді як Південна Корея збільшила – у 1,7 раза, до 128 мільйонів доларів. -
Зерновий експорт впав майже на 9 млн тонн
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, Україна з початку маркетингового року 2024/25 експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур до 26 травня. У травні було відправлено 2,454 млн тонн зерна. Порівняно з минулим роком, на цей час обсяги експорту зменшилися. Зокрема, поставлено на експорт пшениці – 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн та жита – 10,8 тис. тонн. Також було експортовано 63,7 тис. тонн борошна, з яких у травні – 5,1 тис. тонн. За аналогічний період минулого року експорт зерна був на рівні 38,608 млн тонн.
-
Україна імпортувала автобусів на $13 млн з початку року
У першому кварталі 2025 року в Україну було імпортовано 287 автобусів, з яких понад 70% були вживані. Загальна митна вартість цих автобусів склала $13,2 млн. Імпорт нових автобусів обійшовся у $4,5 млн, а вживаних – у $8,7 млн. Туреччина була найбільшим постачальником нових автобусів, поставивши 75 одиниць, що принесло їй приблизно $3 млн. Натомість, найбільша кількість вживаних автобусів була імпортована з Польщі – 88 одиниць, загальна митна вартість яких становила понад $5 млн.
-
У Данії знайшли сторонні компоненти в енергетичному обладнанні
В імпортованому обладнанні для енергетичної мережі Данії виявили електронні компоненти невідомого призначення, заявила галузева організація Green Power Denmark, додавши, що нині триває розслідування. Про це повідомляє Reuters у четвер, 22 травня.
“Мова про друковані плати, які мали входити до складу компонентів для енергозабезпечення”, – повідомив технічний директор Green Power Denmark Йорген Крістенсен в коментарі Reuters.
За його словами, компоненти виявили нещодавно під час планової перевірки друкованих плат, які мали бути встановлені в обладнання для енергопостачання.
Друковані плати могли бути розроблені для різних цілей, що може пояснити наявність додаткових компонентів. Водночас він наголосив, що подібні компоненти не мають бути в енергетичному обладнанні, незалежно від намірів постачальника.
Деталі, зокрема країна походження обладнання, не розголошуються. Також не уточнюється, чи були ці компоненти пов’язані з сонячною енергетикою.
Це повідомлення з’явилося на тлі посиленого міжнародного інтересу до безпеки критичної інфраструктури. Минулого тижня Reuters інформувало, що в США знайшли підозрілі комунікаційні модулі в китайських інверторах і акумуляторах, які могли обходити фаєрволи та загрожувати енергосистемам. -
Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%
Офіційні постачання американських процесорів до Росії різко скоротилися у 2024 році. Згідно із закритою статистикою Федеральної митної служби РФ, імпорт чипів Intel упав на 95% – із 443 тис. до 20 тис. одиниць, а AMD – на 81%, із 94 тис. до 17 тис. одиниць.
Однак учасники ринку стверджують, що реальні обсяги імпорту значно більші. Представник одного з російських виробників техніки повідомив, що фактичне ввезення процесорів у 2024 році зросло на 20-30% у порівнянні з попереднім роком.
На думку експертів, занижені дані митниці пояснюються тим, що великі постачальники не завжди вказують точну номенклатуру товару, і процесори проходять під іншими назвами.
Зокрема, компанія Рикор заявила про закупівлю понад 120 тис. процесорів у 2024 році – на третину більше, ніж у 2023-му, інформують росЗМІ.
Окрім того, постачальники IT-обладнання та компонентів підтверджують, що запити на постачання іноземних процесорів у 2024 році від виробників російської електроніки були в кілька разів вищими, ніж у 2023-му. Вони не виключають, що у 2025 році ціни на них можуть зрости на 10–12% через рішення виробників.
“Процесори вкрай затребувані, тому імпортери будуть шукати можливість їх привезти, і, як показали минулі три роки, питання з постачанням так чи інакше вирішується, дефіциту немає”, – зазначило джерело в одному з виробників обчислювальної техніки.
Зауважується, що у 2025 році тільки для виробництва російських серверів до Росії має надійти близько 300 тис. Процесорів.