У Чехії відбулися вибори до нижньої палати парламенту. Явка виборців була дуже високою – понад 68%. Партія Бабіша “Акція незадоволених громадян” (ANO) здобула понад 34% голосів і набрала близько 80 мандатів у парламенті. Однак для формування більшості необхідно 101 мандат. Інші партії також успішно подолали 5% бар’єр. Після виборів Бабіш висловив намір створити однопартійний уряд, але для цього йому потрібно буде укладати коаліцію з іншими партіями. Президент Чехії ще не доручив партії ANO формувати уряд, але заявив, що це можливо після розробки плану уряду, який отримає підтримку парламенту. Експерти вважають, що партія ANO не має вираженої проросійської ідеології, але використовує невдоволення населенням соціально-економічними проблемами для своїх цілей. Відомо, що Бабіш має бізнес в аграрній та хімічній галузях, його статки оцінюються в мільярди доларів. Його партію часом порівнюють з іншими проросійськими партіями, але вона не є відверто проросійською. Після виборів можливі зміни у політиці Чехії, зокрема, укріплення відносин з Росією та обмеження підтримки України.
Позначка: Президентські вибори
-
Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові
Проросійська опозиція в Молдові знову програла на парламентських виборах, де перемогу здобула партія Дія та солідарність (PAS). PAS набрала понад 50% голосів та зможе формувати уряд. Проросійський Патріотичний блок також отримав депутатські місця, але опозиція залишиться меншістю. Російський вплив у Молдові втрачає позиції через підтримку європейської інтеграції країни. У разі перемоги проросійських сил, Москва могла б використати Молдову для дестабілізації на півдні України. Також можливе закриття проекту Придністров’я та дезокупація цієї території. Кремль, ймовірно, буде заперечувати результати виборів та заявляти про їх фальсифікацію.
-
Лукашенко відповів, чи бачить своїм наступником сина Миколу
Олександр Лукашенко, президент Білорусі, в інтерв’ю американському журналу Time заявив, що не планує балотуватися на наступних виборах. Він також сказав, що його син Микола не є його наступником. Лукашенко висловив думку, що наступником може бути людина, яка проводитиме іншу політику, але закликав до спокійного розвитку країни без революцій. Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року, але його перемога на останніх виборах була обговорюваною і не визнана деякими країнами. Також він висловив ідею про “союз” між Росією та Європейським Союзом, закликаючи до співпраці замість конфліктів.
-
Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти
Президент Камеруну, 92-річний Поль Бія, оголосив про свої плани балотуватися на виборах у жовтні цього року на ще один семирічний термін. Він зазначив, що прийняв це рішення після закликів від громадян та діаспори. Бія керує країною з 1982 року і у 2008 році скасував обмеження на кількість президентських термінів. Його адміністрацію критикують за корупцію та неефективне управління, а також піддавають сумніву його здоров’я та здатність до керівництва державою. Опозиція планує висунути своїх кандидатів на майбутніх виборах, висловлюючи заклики до Бії піти у відставку.
-
Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів
Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:- Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
- Блокування руху України до ЄС.
- Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
“Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля
-
У Польщі збираються переглянути результати виборів президента
У Польщі можуть переглянути результати президентських виборів у деяких округах через виявлені неправильності. Питання потребує остаточного рішення Верховного суду. Інтернет-петиція збирає підписи для повторного підрахунку голосів, яку підтримали понад 160 тисяч осіб. Офіційно переможцем вважається Кароль Навроцький, але є вимоги перерахунку голосів через малу різницю між кандидатами та порушення на виборчих дільницях. Проблеми із підрахунком голосів виявлені, зокрема, у Мінську-Мазовецькому та Кракові. Прем’єр-міністр закликав стримувати емоції та зазначив, що будуть розслідувані можливі фальсифікації. Державна виборча комісія Польщі планує розглянути протоколи з неправильними результатами на засіданні 9 червня.
-
Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї
У Південній Кореї завершилося голосування на дострокових виборах президента. Лідирує кандидат від головної опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон. Про це повідомляє Yonhap у вівторок, 3 червня.
Зазначається, що явка виборців становила рекордні з 1997 року 78,8%.
Екзитполи віддають перемогу та 51,7% голосів 61-річному Лі Чже Мену від Демократичної партії. Натомість його опонент Кім Мун Су від партії Сила народу – політсили попереднього президента Юн Сок Йоля – набирає 39,3% голосів.
У передвиборчій кампанії Лі Чже Мен пообіцяв зміцнювати обороноздатність Південної Кореї та зробити країну лідером у високотехнологічних галузях, центром культури й зразковою демократією. А також – знизити напругу у відносинах із Північною Кореєю. У Південній Кореї вибори проходять в один тур за мажоритарною системою відносної більшості. Офіційно переможця президентських перегонів буде оголошено 4 червня.
-
Вибори президента Польщі: став відомий переможець
На виборах президента Польщі переміг Кароль Навроцький з невеликим перевагою над опонентом Рафалом Тшасковським, менш як 2%. Після підрахунку 100% голосів Навроцький отримав 50,89%, а Тшасковський – 49,11%. Раніше Навроцький виступив з вимогами лідеру антиукраїнської партії, одна з яких була обіцянка не підтримувати вступ України до НАТО. Результати виборів були досить напруженими, і підрахунки голосів довів, що переміг Кароль Навроцький.
-
У Польщі – другий тур президентських виборів
У Польщі відбувся другий тур президентських виборів, який розпочався в неділю, 1 червня. У цьому турі змагаються два кандидати: мер Варшави Рафал Тшасковський і директор Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. Голосування триватиме з 7.00 до 21.00, а право голосу в другому турі мають майже 29 мільйонів поляків. За останніми опитуваннями, обидва кандидати мають майже рівні шанси на перемогу, а явка виборців може бути найвищою з 1989 року. Результати голосування визначать, хто стане новим президентом Польщі.
-
У Південній Кореї стартувало голосування на виборах президента
У Південній Кореї розпочалося дострокове голосування на президентських виборах, де за крісло президента змагаються шість кандидатів. Дострокове голосування відбувається на понад 3,5 тисячах виборчих дільниць по всій країні, а офіційне голосування заплановане на 3 червня. Явка на дострокових виборах становить 7%, що є найвищим показником у історії країни. Лідируючими кандидатами за даними останніх опитувань є Лі Чже Мен від Демократичної партії з 49,2% підтримки, Кім Мун Су від Партії народної влади з 36,8% та Лі Чжун Сок від Нової реформаторської партії з 10,3% підтримки.