Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила, що в Україні вистачає продуктів харчування, і ситуація контрольована. Вона провела зустріч з представниками асоціацій виробників продуктів харчування, де зазначила, що виробничі потужності перевищують внутрішнє споживання. Також було доручено ДСНС розглянути можливість надання допомоги підприємствам, які виробляють основні продукти харчування, у разі раптових відключень. Планується посилити співпрацю з виробниками для створення запасів їжі в регіонах. Міненерговугілля та НКРЕКП мають забезпечити запуск генеруючих установок виробників продуктів харчування. Уряд вже прийняв необхідні рішення, а Свириденко закликала власників магазинів підтримувати українські товари.
Позначка: Продукти харчування
-
Ціни на цукор впали до п’ятирічного мінімуму – ЗМІ
Ціни на тростинний цукор зазнали найбільшого річного падіння за останні роки, на тлі перспективи надлишкових запасів продукту. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що хоча найактивніший контракт на тростинний цукор у Нью-Йорку зріс на 1,6% у середу, ціни на цей продукт впали приблизно на 22% цього року, що є найбільшим падінням з 2017 року.
Крім цього, ф’ючерси на білий цукор у Лондоні впали на 15%, що є найбільшим річним падінням для продукту з 2018 року.
Як очікується, великі обсяги виробництва цукру у провідного експортера Бразилії та відновлення виробництва у ключового виробника цукру Індії призведуть до того, що пропозиції значно перевищать пригнічений попит.
Водночас, зростання невизначеності щодо обсягів виробництва в Таїланді загрожує зруйнувати частину профіциту цукру.
Виробництво у цій азійській країні відстало від торішнього рівня після затримки переробки цукрової тростини, що спонукало провідного аналітика компанії Covrig Клаудіу Ковріга знизити оцінку врожаю в Таїланді на 400 000-450 000 тонн. -
Аналітики визначили вартість новорічного столу в Україні
Новорічний стіл для середньостатистичної української родини з чотирьох осіб у 2026 році обійдеться приблизно у 3980 грн, що на 10,7% дорожче, ніж торік. Відповідні розрахунки оприлюднили в Інституті аграрної економіки на основі середніх цін у супермаркетах станом на середину грудня 2025 року, повідомив директор установи Юрій Лупенко.
До базового меню увійшли традиційні для святкового столу страви та продукти: салати, м’ясо, риба, овочі, фрукти, хлібобулочні й кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої.
Так, вартість салату Олів’є за класичною рецептурою (3 кг продуктів) становитиме 406,87 грн, що на 5,8% більше проти минулого року. Найдорожчим інгредієнтом залишається ковбаса – 180 грн за 0,5 кг. Водночас овочі для салату суттєво подешевшали: ціни на картоплю, моркву та цибулю знизилися більш ніж наполовину. Натомість яйця, зелений горошок, консервовані огірки та майонез подорожчали.
Салат Оселедець під шубою коштуватиме 174,83 грн, що на 4% більше, ніж торік. Основну частку вартості формує філе оселедця, тоді як овочі для цієї страви також значно подешевшали.
Витрати на м’ясні продукти за рік зросли в середньому на 23%. Загальна вартість м’ясної частини святкового столу (2,85 кг) становитиме 1269 грн. Найбільше подорожчало куряче філе – на 40%, хоча воно залишається найдешевшим видом м’яса. Також зросли ціни на ковбаси, бекон і свинину.
Молочні продукти також подорожчали: твердий сир – на 19%, вершкове масло – на 14%. Водночас загальна вартість овочів на святковому столі знизилася на 5% і становитиме близько 473 грн завдяки рекордному врожаю.
Фрукти подешевшали на 22% – набір із мандаринів, бананів і лимонів обійдеться приблизно у 200 грн. Хліб і солодощі, навпаки, зросли в ціні: батон подорожчав на 25%, шоколадні цукерки – на 16%.
Алкогольні напої також додали у ціні: пляшка шампанського коштуватиме 239 грн, бренді – 278 грн. Водночас безалкогольні напої подорожчали найбільше – на 34%.
Відтак, бюджетний варіант новорічного столу у 2026 році становитиме 3980 грн. За наявності червоної ікри та червоної риби витрати зростуть ще на 813 грн, тоді як загальна сума сягне 4793 грн, що на 10,6% більше, ніж торік.
Лупенко пояснив, що зростання вартості новорічного столу зумовлене наслідками воєнних дій, зокрема скороченням виробництва, підвищенням тарифів на електроенергію та енергоносії, логістичними труднощами та зниженням доходів населення. Водночас рекордні врожаї овочів у 2025 році частково стримали зростання цін.
-
Україна скоротила виробництво гречки на 15%
Врожай гречки в Україні цьогоріч на 15% нижчий, ніж роком раніше. Про це заявив директор спілки Борошномели України Родіон Рибчинський на форумі Agro2Food Profit у Києві, передає Інтерфакс-Україна в середу, 29 жовтня.
“По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він, пояснивши, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти.
Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.
“Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив він.
Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки та закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.
У сезоні-2025 аграрії України скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.
-
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив. -
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).
-
Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН
У вересні світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак за цими новинами йшло зниження цін на інші базові продукти харчування. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні трохи знизився порівняно з показниками серпня. Зокрема, ціни на зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії впали, але ціни на м’ясо зросли. За даними організації, ціни на м’ясо піднялися через підвищений попит на яловичину та баранину, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишилися стабільними. Крім того, ціни на молочні продукти і рослинні олії також зазнали змін. Наприклад, ціни на масло та молоко знизилися, а котирування рослинних олій впали через падіння цін на пальмову та соєву олії. У цілому, світові ціни на продовольство залишаються на високому рівні, але спостерігається певний розбіжний тренд у цінах на окремі продукти.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що раціон з великою кількістю жирної “швидкої їжі” може негативно впливати на мозок лише за кілька днів. Дослідження показало, що така дієта активує певний тип клітин у гіпокампі, які відповідають за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Після всього лише чотирьох днів споживання такої їжі, пам’ять може почати працювати гірше. Однак відновлення рівня глюкози у мозку може повернути пам’ять у норму. Дослідники рекомендують періодичне голодування після такої дієти, що допомагає покращити когнітивні функції. Ці відкриття можуть допомогти в розробці нових методів профілактики деменції та хвороби Альцгеймера, пов’язаних з ожирінням та метаболічними розладами.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що у серпні цього ж року споживчі ціни в країні знизилися на 0,2% порівняно з попереднім місяцем. Річний темп інфляції також сповільнився, склавши 13,2%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в серпні зменшилися на 0,8%. Овочі та фрукти подешевшали найбільше – на 12,7% та 10,2% відповідно, тоді як ціни на сало, яйця, м’ясо та інші продукти підвищилися. Ціни на одяг і взуття також скоротилися на 3,2%, а в сфері зв’язку вартість послуг зросла на 2,7% через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Служба статистики зазначила, що продукти харчування та алкогольні напої є основними факторами впливу на рівень інфляції, зазначивши зростання цін на них протягом року.
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні