Правий берег

Позначка: Продукти харчування

  • Україна скоротила виробництво гречки на 15%

    Україна скоротила виробництво гречки на 15%

    Врожай гречки в Україні цьогоріч на 15% нижчий, ніж роком раніше. Про це заявив директор спілки Борошномели України Родіон Рибчинський на форумі Agro2Food Profit у Києві, передає Інтерфакс-Україна в середу, 29 жовтня.

    “По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він, пояснивши, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти.

    Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.

    “Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив він.

    Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки та закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.

    У сезоні-2025 аграрії України скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.

  • Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив

    Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив

    Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
    Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
    Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
    Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
    Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив.

  • Споживчі ціни в Україні знову піднялися

    Споживчі ціни в Україні знову піднялися

    У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.

    “Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.

    За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
    Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.

    Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).

  • Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН

    Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН

    У вересні світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак за цими новинами йшло зниження цін на інші базові продукти харчування. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні трохи знизився порівняно з показниками серпня. Зокрема, ціни на зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії впали, але ціни на м’ясо зросли. За даними організації, ціни на м’ясо піднялися через підвищений попит на яловичину та баранину, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишилися стабільними. Крім того, ціни на молочні продукти і рослинні олії також зазнали змін. Наприклад, ціни на масло та молоко знизилися, а котирування рослинних олій впали через падіння цін на пальмову та соєву олії. У цілому, світові ціни на продовольство залишаються на високому рівні, але спостерігається певний розбіжний тренд у цінах на окремі продукти.

  • Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження

    Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження

    Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що раціон з великою кількістю жирної “швидкої їжі” може негативно впливати на мозок лише за кілька днів. Дослідження показало, що така дієта активує певний тип клітин у гіпокампі, які відповідають за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Після всього лише чотирьох днів споживання такої їжі, пам’ять може почати працювати гірше. Однак відновлення рівня глюкози у мозку може повернути пам’ять у норму. Дослідники рекомендують періодичне голодування після такої дієти, що допомагає покращити когнітивні функції. Ці відкриття можуть допомогти в розробці нових методів профілактики деменції та хвороби Альцгеймера, пов’язаних з ожирінням та метаболічними розладами.

  • Ціни в Україні падають другий місяць поспіль

    Ціни в Україні падають другий місяць поспіль

    У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що у серпні цього ж року споживчі ціни в країні знизилися на 0,2% порівняно з попереднім місяцем. Річний темп інфляції також сповільнився, склавши 13,2%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в серпні зменшилися на 0,8%. Овочі та фрукти подешевшали найбільше – на 12,7% та 10,2% відповідно, тоді як ціни на сало, яйця, м’ясо та інші продукти підвищилися. Ціни на одяг і взуття також скоротилися на 3,2%, а в сфері зв’язку вартість послуг зросла на 2,7% через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Служба статистики зазначила, що продукти харчування та алкогольні напої є основними факторами впливу на рівень інфляції, зазначивши зростання цін на них протягом року.

  • Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів

    Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів

    Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
    У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
    Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
    Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
    Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
    На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
    Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
    Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
    Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
    Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
    Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
    Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
    Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
    Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
    Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
    Ціни на яблука удвічі перевищують торішні

  • Яблука, хліб, яйця подорожчають: які ціни очікувати восени

    Яблука, хліб, яйця подорожчають: які ціни очікувати восени

    У липні в Україні спостерігалося зниження споживчих цін, що вказує на певну стабілізацію економіки. Індекс споживчих цін зменшився на 0,2%, а річна інфляція сповільнилася до 14,1%. Особливо помітне зниження цін було на продукти харчування та одяг. Проте, ціни на алкоголь та тютюнові вироби зросли через подорожчання тютюнової продукції. На фоні цих змін, Національний банк України попереджає, що ціни на українські продукти харчування зростають швидше, ніж у Європейському Союзі. Глобально ж, світові ціни на продукти харчування також зросли на 1,6% у липні. Процеси дефляції в країні були зумовлені здешевленням деяких товарів, зокрема овочів та цукру. Прогнозується, що ціни на овочі можуть знизитися наприкінці літа через значний приріст врожаю. Проте, ціни на фрукти можуть залишатися високими через погану врожайність. У найближчий час очікується зростання цін на хліб, молоко та м’ясо через різні фактори, включаючи втрати врожаю та зростання витрат на виробництво.

  • Ціни в Україні впали вперше за два роки

    Ціни в Україні впали вперше за два роки

    У липні в Україні вперше за два роки споживчі ціни знизилися на 0,2%, що підтвердили дані Державної служби статистики. Річна інфляція також сповільнилася до 14,1% у порівнянні з попереднім місяцем. Особливо помітне здешевлення спостерігалося у цінах на продукти харчування, зокрема на овочі (-23,9%) і цукор (-2,8%). Також вартість одягу та взуття зменшилася на 4,6%. Ціни на інші товари підвищилися, але не більше ніж на 2%. Важливою причиною зниження загальної інфляції стали саме зміни у вартості овочів, які мають великий вплив на індекс.

  • Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
    У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
    Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
    “Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
    Приклади короткострокових стрибків включають:

  • у Великій Британії подорожчання картоплі;
  • в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
  • у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
  • в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
  • у Китаї овочі подорожчали на 30%;
  • у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
  • в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.

    • Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
    “Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
    Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
    Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
    Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
    “Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
    Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
    Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
    “Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
    Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
    Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування