Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на Київському міжнародному економічному форумі з думкою, що відродження української промисловості потребує підтримки великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Він зазначив, що для створення потужної промисловості необхідні значно більші інвестиції, ніж ті, які зараз розглядаються. Олександр Водовіз також висловив думку, що важливо зробити промисловість привабливою для молоді, яка зараз віддає перевагу сфері ІТ через вищі зарплати та модність цієї галузі. Крім того, він зазначив проблеми з зовнішнім кредитуванням та браком кадрів у промисловості, запропонувавши уряду прийняти заходи для збереження та залучення кваліфікованого персоналу. Також була згадана проблема непередбачуваності тарифної політики, яка ускладнює роботу бізнесу.
Позначка: Промисловість
-
Протидія КНР: перший у ЄС завод з виробництва магнітів запрацював в Естонії
У Естонії розпочав роботу новий завод магнітів, який належить компанії Neo Performance Materials. Його створення спрямоване на захист галузі критично важливих корисних копалин. Цей завод може виробляти магніти для електромобілів та генераторів для вітроенергетики. Відповідні магніти підвищують ефективність електричних систем, а попит на них стрімко зростає. Проект може стати важливим активом для зменшення залежності від критичних корисних копалин, а також відповіддю на тиск Китаю та агресію Росії. У день відкриття заводу російські військові літаки порушили повітряний простір Естонії. Завод керується компанією Neo, і його важливість для майбутнього регіону визнається як в самій Естонії, так і в Європейському союзі. Виробництво магнітів з рідкоземельних елементів, які досі були зосереджені переважно в Китаї, тепер також представлене у Європі, що важливо для зменшення залежності від імпорту.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. -
У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі
Україні потрібно створити нову екосистему для добувної галузі, щоб вона стала основою виробництва, залучення інвестицій та створення продуктів з високою доданою вартістю. Про це заявив Сергій Скорбун з Метінвесту під час форуму в Києві. Він підкреслив важливість сильної промисловості для підтримки оборони країни, розповівши про допомогу компанії у забезпеченні ЗСУ сталевими виробами. Скорбун також наголосив на потребі системної підтримки держави для вирішення проблем у добувній галузі, таких як податкова політика, торгова дипломатія, фінансування та кадрові питання. Окремо він зазначив необхідність покращення ефективності державних монополій у логістиці, зокрема, Укрзалізниці.
-
РФ гатить по промислових і цивільних об’єктах Запоріжжя
Уранці 22 вересня на Запоріжжі сталися нові атаки російських терористичних сил. За інформацією голови Запорізької ОВА Івана Федорова, ворог здійснив п’ять ударів по об’єктах цивільної інфраструктури та промислових зонах. Внаслідок обстрілу загинула жінка, а про поранених наразі немає точної інформації. У місті почалися пожежі, а кілька автомобілів загорілися. Обстріли тривають на шосту ранку. Також уночі того ж дня агресори атакували Сумську область. Голова Сумської ОВА Олег Григоров повідомив про наслідки атаки у Ковпаківському районі. Також були атаки у Київській області, де пошкодження отримали чотири райони, зокрема лісова підстилка загорілася у Вишгородському районі, а приватний будинок у Фастівському. На Обухівщині уламки ворожої цілі впали на будинок, а в Бориспільському районі горів ще один приватний будинок та були пошкоджені автомобілі.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема наразі акцент зроблено на Північному ГЗК та Каметсталі. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко розповів, що основна увага тепер зосереджена на модернізації Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальної машини. Також в планах компанії повне відновлення доменної печі та інші заходи на заводі Каметсталь. Метінвест також вклав значні кошти у капремонт обладнання на деяких підприємствах. Компанія вірить у подальший розвиток української економіки та планує в майбутньому розширювати свої інвестиційні проекти.
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Литва викрила зухвалу схему обходу санкцій проти РФ
Литовські правоохоронці затримали 11 працівників компанії з Каунаса, серед яких – керівники, працівники та водії, громадяни Молдови та Болгарії. Ці дії відбулися в межах операції з припинення “особливо зухвалої схеми обходу міжнародних санкцій проти Росії”. Цю інформацію у суботу, 23 серпня, повідомило видання Euronews із посиланням на Кримінальну службу Митного департаменту Литви.
Слідство встановило, що компанія розробила складну тіньову схему постачання до Росії обладнання для водоочистки. Це обладнання розробляли та виготовляли із компонентів, вироблених у країнах ЄС і Китаї, а його використовували російські підприємства нафтової промисловості. Офіційно продукція компанії отримувалася замовником у Португалії, однак насправді вантаж переміщувався через Болгарію до Туреччини, звідки він потрапляв до Росії.
Як повідомила Кримінальна служба, каунаська компанія мала усталені зв’язки з підприємствами у Росії й активно брала участь у реалізації російських проєктів. Один із таких проєктів був пов’язаний із групою нафтохімічних компаній, що належить до найдинамічніших у світі за темпами розвитку.
Під час обшуків вилучено кілька тонн обладнання загальною вартістю близько 2 мільйонів євро. Також затримано дві вантажівки з цим обладнанням: одну в Каунасі, іншу – на дорозі до литовсько-польського кордону. Третій вантаж було перехоплено в Болгарії.
Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав два укази про санкції проти іноземних спонсорів війни Росії в Україні.
ЄС планує схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії
-
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в неділю, 23 серпян, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
У Метінвесті назвали фактори, які заважають промисловості України
Директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков на Українсько-японському форумі у Токіо висловив занепокоєння щодо проблем, які ускладнюють відновлення промисловості в Україні після війни з Росією. Він наголосив, що обмежувальні заходи, проблеми з фінансуванням та впровадження загороджувальних мит, подібних європейському вуглецевому податку, ускладнюють ситуацію для компаній, які експортують. Жуков також підкреслив важливість міжнародної співпраці у сфері інвестування та фінансування для забезпечення стабільних умов для бізнесу. Міністр економіки України Олексій Соболев також відзначив необхідність створення агентства, яке компенсуватиме витрати на страхування воєнних загроз для компаній, які діють в Україні з метою зменшення країнового ризику.